Так же роблять у всіх випадках, коли команди не додержали вимог Положення про кількість залікових учасників. Цей пункт примушує; організаторів спортивної роботи дбати про підготовку не одиниць спортсменів, а цілих команд.
Далі в Положенні вказується система нагородження учасників і команд (перехідні призи за І командні місця, грамоти за II—III командні місця, грамоти за перші три особисті місця). Окремо можуть бути встановлені призи за найбільшу масовість, наприклад, при проведенні легкоатлетичних, лижних, велосипедних кросів, конкурсів і т. д.
Наприкінці встановлюються строки запису на участь у змаганнях або подачі заявок, а також розклад тренувань перед змаганнями, проходження медичного огляду та графік змагань по днях і годинах.
Суддівська колегія змагань. Важливою ділянкою підготовки спортивних змагань будь-якого масштабу є своєчасне комплектування суддівських колегій. Серйозну увагу необхідно приділити доборові головної суддівської колегії. Головний суддя, його заступники, головний секретар та старші судді добираються з числа найбільш кваліфікованих та досвідчених суддів.
Громадський інструктор повинен пам'ятати, що добре підготувати спортсменів до змагань, це ще не все. Треба заздалегідь сформувати суддівську колегію, провести з суддями семінар, на якому розглянути Положення про змагання і визначити правильне, єдине тлумачення правил змагань,— інакше вони не пройдуть на належному рівні.
Суддівська колегія і, насамперед, головна суддівська колегія не тільки провадить змагання, а й повинна готувати їх. За кілька днів до змагань складається графік їх проведення по днях і годинах; разом з радою колективу фізкультури, бюро секції встановлюється порядок відкриття змагань, нагородження переможців (нагородження переможців особистої і командної першості треба обов'язково провадити в день закінчення змагань), закриття змагань; готуються місця змагань, інвентар, обладнання, суддівська документація тощо.
З метою забезпечення змагань власними суддівськими колегіями в кожному колективі фізкультури, залежно від обсягу спортивної роботи і наявності суддів з спорту, створюються суддівські колегії або суддівські групи, Суддівська група обирає голову і секретаря, а там, де створюється суддівська колегія, обирається президія на чолі з головою президії та секретарем.
Основними завданнями суддівської колегії (групи) є проведення змагань з окремих видів спорту, спартакіад, товариських матчових зустрічей та інших спортивних заходів. З цією метою суддівська колегія (група) організує вивчення правил змагань, провадить семінари по підготовці суддів з спорту, по підвищенню кваліфікації суддівських кадрів, відкриті розбори суддівства змагань, на яких узагальнюється досвід, виявляються недоліки, помилки, допущені в ході змагань.
Нижче наводяться права і обов'язки суддів спортивних змагань, загальні для багатьох видів спорту.
Головний суддя:
а) очолює суддівську колегію і керує змаганнями в цілому, відповідає за підготовку і проведення змагань у відповідності з правилами й Положенням про змагання;
б) розподіляє обов'язки між суддями, розробляв графік проведення змагань по днях і годинах;
в) провадить засідання суддівської колегії перед початком та після закінчення змагань, а також під час змагань, якщо виникає така потреба;
г) перевіряє готовність місця змагань, обладнання та інвентаря, а також забезпечення змагань медичним обслуговуванням;
д) розглядає протести і приймає по них рішення;
е) складає звіт про проведення змагань.
Головний суддя має право: підмінити початок проведення змагань, якщо місця змагань, обладнання або інвентар виявились непридатними; перенести дальше проведення змагань на інший день в разі несприятливих метереологічних умов; зробити зміни у програмі й розкладі змагань, якщо під час їх проведення виникає в цьому потреба; робить по ходу змагань переміщення суддів; звільняє від суддівства суддів, які порушують правила, припускають помилки або не справляються зі своїми обов'язками; скасовує рішення суддів і приймає своє рішення, якщо вігі, перебуваючи на місці змагань, особисто переконався в помилковості рішення суддів.
Головний суддя не має права вносити зміни керують окремими ділянками підготовки.
Заступник головного судді. На змаганнях з великою кількістю учасників на допомогу головному судді виділяється один або декілька заступників. За вказівкою головного судді, вони керують окремими ділянками підготовки і проведення змагань. Під час відсутності головного судді один із заступників виконує його обов'язки.
Головний секретар приймав Іменні заявки від команд і колективів, готує всі матеріали і суддівську документацію, керує роботою секретарів окремих видів змагань та контролює її, видає особисті номери учасникам, перевіряє протоколи, які надходять до секретаріату від суддівських бригад, виводить особисті й командні місця змагань.
Секретарі працюють під керівництвом головного секретаря і ведуть протоколи з окремих видів змагань.
Старший суддя-секундометрист керує роботою суддів-секундометристів, інструктує їх, перевіряє показники секундомірів і повідомляв ці показники секретареві для занесення в протокол.
Судді-секундометристи фіксують час і повідомляють показники свого секундоміра (без обговорення показників з інтими суддями-секундометрігстами) старшому судді.
Старші судді очолюють бригади суддів, керують їх роботою, перевіряють місце проведення змагань, інвентар, обладнання.
Стартер самостійно розв'язує питання про Правильність старту. Його рішення може бути скасоване тільки головним суддею (або його заступником), якщо останній був біля місця старту.
Судді па фініші визначають правильність і порядок приходу учасників на фініші.
Суддя-інформатор оголошує програму і порядок змагань, інформує учасників і глядачів про особисті результати, показані учасниками, та про хід командної боротьби.
Начальник дистанції обирає трасу змагань, робить вимірювання дистанції та її розмітку, інструктує і розставляє контролерів по дистанції та знімає їх по закінченні змагань.
Лікар змагань входить до складу головної суддівської колегії на правах заступника головного судді по медичній частині. Лікар перевіряє наявність у заявках колективів і команд візи лікаря (медичної установи) про допуск до участі у змаганнях, здійснює медичний контроль над учасниками в процесі змагань, стежить за додержанням санітарно-гігієнічних вимог при проведенні змагань, подає необхідну медичну допомогу учасникам.
* * *
У наших порадах нам здається важливим ознайомити громадський фізкультурний актив з питаннями організації спортивних змагань серед осіб середнього і старшого віку.
Ці питання надто мало висвітлені в пресі, крім того, залучення до участі в змаганнях цих контингентів трудящих далеко не завжди знаходить підтримку навіть у фізкультурних працівників.
Тим часом, особи середнього і старшого віку становлять чи не більшість населення. Вони працюють у сфері виробництва матеріальних благ, вдосконалюють науку, техніку, культуру, і залучення Їх до активної оздоровчої і спортивно-масової роботи е гострою проблемою, яка, безумовно, повинна відіграти велику роль у виконанні вимог програми уряду про запровадження фізичної культури і спорту в повсякденний побут народу.
За останні роки вже набуто повного досвіду організації в колективах фізкультури так званих груп здоров'я, в яких регулярно займаються тисячі трудящих старшого віку. Причому вони, як правило, виявляють великий інтерес не тільки до занять фізичними вправами, а й до участі у спортивних змаганнях.
Великі успіхи, яких домоглись сіверсько-донецькі, новокаховські та громадські організації інших міст республіки п проведенні оздоровчої й спортивно-масової роботи з трудящими, значною мірою обумовлені залученням до цієї корисної справи дорослого населення. На кінець 1999 року в м. Сіверськодонецьку до регулярних занять у спортивних секціях і в групах здоров'я залучено 75% жителів міста, а в Новій Каховці — більше половини.
Найважливішу роль у цих успіхах відіграли спортивні змагання. В м. Новій Каховці лише в спартакіаді здоров'я взяло участь близько шести тисяч чоловік, переважно дорослого населення.
В багатьох містах нашої республіки плануються і провадяться змагання серед осіб старшого віку, розігруються чемпіонати, відбуваються навіть міжміські матчові зустрічі. Такі матчі, як, наприклад, між командами тенісистів міст Києва і Львова, стали традиційними.
Що ж до осіб середнього віку, особливо тих, що займалися спортом в молоді роки, то вони незаслужено виключаються із загальної системи спортивно-масової роботи. Цілком очевидно що громадські інструктори, тренери, судді з спорту повинні домогтись того, щоб усі фізкультурники середнього віку (30—45 років) залучались до участі в змаганнях.