Пульс — це найоб'єктивніший показник діяльності серцево-судинної системи. Лічити пульс повинен уміти кожен фізкультурник. Підрахунок пульса здійснюється за секундоміром або хвилинною стрілкою годинника протягом 15 секунд. Одержана цифра множиться на чотири, таким чином ми знаємо кількість ударів па одну хвилину.
Пульс здорової нетренованої людини в стані спокою дорівнює 60—70 ударам на хвилину. В тренованих спортсменів у стані спокою пульс повільніший.
Діяльність серцово-судинної системи при м'язових напруженнях посилюється, і після закінчення фізичних навантажень пульс може дорівнювати 100—160 ударам на хвилину, а іноді й більше. Однак через 5—6 хвилин пульс приходить до норми. Чим здоровіша й тренованіша людина, тим швидше пульс вертається до вихідної величини.
Дихання. Хорошим диханням є ритмічне, глибоке дихання, яке супроводжується повним розширенням грудної клітки. Нормальна частота дихальних рухів 10—18 на хвилину. Число дихальних рухів підраховують, поклавши долоню на нижню частину грудини і верхню частину живота: вдих і видих вважаються за одне дихання.
М'язова сила. Силу м'язів кисті правої та лівої руки вимірюють ручним динамометром. Результати заносять до зошита самоконтролю.
Дані самоконтролю час від часу аналізуються разом з інструктором, тренером, лікарем.
СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ
Громадський фізкультурний актив готує та провадить спортивні змагання, які займають важливе місце в системі фізичного виховання.
У масовому розвиткові спорту велику роль відіграє емоційний фактор спортивних змагань. Гостра спортивна боротьба, яка відбувається під час змагань, бажання спортсменів швидше пробігти, вище й далі стрибнути, підняти якомога більшу вагу і т. п. розвивають у молоді любов до спорту, відповідають Її прагненням до здорового, сильного, красивого, а це обумовлює необхідність систематично тренуватись, зміцнювати своє здоров'я, загартовуватись, набувати «бойового» досвіду спортивної боротьби.
Спортивні змагання не тільки сприяють вихованню у фізкультурників таких важливих рис характеру, як наполегливість, воля до перемоги, сміливість, колективізм, дружба, але й мають вирішальне значення в організаційному зміцненні та пожвавленні всієї діяльності колективів фізкультури і, насамперед, сприяють залученню нових верств населення до систематичних занять спортом.
Участь у спортивних змаганнях стимулює спортсменів удосконалювати свою майстерність, краще оволодівати спортивною технікою, безперервно підвищувати рівень всебічного фізичного розвитку, а це, в свою чергу, створює необхідні умови для досягнення високих спортивних результатів.
Проведення спортивних змагань планують так само, як і тренування. Від строків проведення змагань залежить планування учбово-тренувальної і виховної роботи, напрям роботи спортивних секцій, ось чому календарний план спортивних заходів має бути ретельно продуманий і складений на рік.
При складанні річного календарного плану спортивних змагань з того чи іншого виду спорту необхідно врахувати строки їх проведення в районі, місті, в спортивному товаристві. Так, наприклад, якщо районні змагання з легкоатлетичного кросу заплановано провести 15— 20 травня, то змагання з кросу в колективі фізкультури планують на один-два тижні раніше з тим, щоб після проведення своїх змагань визначити й підготувати команду колективу фізкультури до участі в районному кросі.
Головне в плануванні спортивних змагань з будь-якого виду спорту — домогтись того, щоб вони не мали епізодичного характеру, а провадились протягом року, багаторазово, по турах.
Ми вже говорили про те, що спортивні змагання органічно пов'язані ;і учбово-тренувальним процесом по підготовці спортсменів і що цей процес повинен тривати цілий рік, бо тільки за цих умов можна досягти успіхів у зростанні спортивно-технічних показників. Звідси випливає необхідність і змагання провадити протягом року. Уявімо собі, що змагання з будь-якого виду спорту будуть проведені лише раз чи два рази на рік. Чи стимулюватимуть таке планування й проведення змагань юнаків і дівчат вдосконалювати свою майстерність, чи викликатимуть у них бажання тренуватись? Ні! Бо не буде де перевірити досягнуте на тренуваннях, не буде де помірятись у силі, швидкості, спритності.
Треба усвідомити й те. що без змагань, без спортивної боротьби, яка відбувається під час поєдинків з суперниками, не можуть зростати досягнення. Як же планувати й провадити багаторазові змагання по турах? Як домогтись того. щоб вони стали органічною частиною учбово-тренувального процесу?
Покажемо це на прикладі такого виду спорту, як важка атлетика. Проведення змагань планується в три тури: перший тур провадиться в квітні, другий - у липні й третій — у жовтні.
Після кожного туру команда цеху, бригади, відділу і т. п. набирає певну кількість очок. Командна першість визначається за сумою очок, що набрали команди в усіх трьох турах, тобто аж у жовтні, по закінченні змагань.
При такому плануванні особисто-командної першості з важкої атлетики громадські інструктори цехових, бригадних і т. п. команд не залишать тренувань важкоатлетів після проведених змагань у квітні (після 1-го туру), бо попереду ще участь у двох турах, які визначать, котрій команді дістанеться перехідний приз.
Крім того, слід вести відповідну роботу по залученню молоді до важкоатлетичних секцій, провадити цехові, бригадні змагання, щоб виявити сильніших атлетів, які зуміють поповнити команду для участі в наступних турах змагань.
За цих умов важка атлетика дістане масовий розвиток у колективі фізкультури, зростатимуть спортивні результати атлетів. До цього слід додати, що проведенням особисто-командної першості колективу фізкультури з важкої атлетики не вичерпується календар змагань з цього виду спорту. Протягом року важкоатлети колективу фізкультури візьмуть участь у змаганнях на першість району, міста, спортивного товариства, проведуть товариські матчові зустрічі з командами сусідніх колективів, організують змагання на виконання розрядних нормативів Єдиної Всесоюзної Спортивної Класифікації так звані класифікаційні змагання), конкурси силачів і т. д. Таке планування забезпечить проведення багаторазових змагань протягом року і поєднання їх з цілорічним учбово-тренувальним процесом.
Календарний план спортивних заходів колективу фізкультури, спортивної секції повинен передбачати участь кожного фізкультурника у 6—8 змаганнях, а спортсменів-розрядників — у 10—15 різних поєдинках.
Хоч усі спортивні змагання повинні готуватись і провадитись так, щоб стати засолами пропаганди спорту, до річного календарного плану необхідно включити спеціальні заходи агітаційного характеру — проведення різних спортивних свят, показових виступів кращих спортсменів, а також масових змагань, так званих відкритих стартів для всіх бажаючих помірятись силою, швидкістю, спритністю. Це, насамперед, конкурси на кращого борця, бігуна, стрибуна, стрільця, плавця, конкурси силачів тощо.
Дуже важливо, щоб до проведення змагань на першість колективу фізкультури або інших змагань з того чи іншого виду спорту за участю команд усіх цехових, бригадних і т. п. фізкультурних організацій, були організовані змагання на першість цеху, бригади, факультету, класу і т. д. Вони сприятимуть залученню нових фізкультурників до систематичних тренувань, забезпечуватимуть певні умови відбору найсильніших спортсменів для комплектування цехової, бригадної і т.п. команди.
Нижче наводимо орієнтовні річні календарні плани окремих видів спорту.
Календарні плани спортивних заходів з окремих видів спорту входять до загального річного плану колективу фізкультури. Цілком очевидно, що проведення великої кількості змагань протягом року вимагає великої роботи до створенню й утриманню в належному порядку учбово-спортивної бази, інвентаря, обладнання тощо, а також по організації та проведенню семінарів по підготовці суддів з різних видів спорту, створенню суддівських колегій або суддівських груп; систематичного вдосконалення кваліфікації суддівських кадрів.
Положення про спортивні змагання. Громадський інструктор, тренер повинен бути обізнаний з тим, як скласти Положення про змагання. Цей документ, як і календар змагань, обумовлює зміст учбово-тренувальної роботи на певний період.
Спортивні змагання будь-якого масштабу не можуть бути проведені без Положення, яке визначає умови і порядок їх проведення. Дуже важливо, складаючи Положення про змагання, забезпечити однакові умови для всіх учасників і команд тим, щоб визначення особистої та командної першості стимулювало особисту зацікавленість кожного учасника в досягненні хороших результатів.
Орієнтовний календарний план спортивних
змагань колективу фізкультури
| №№ п/п | Заходи | Строки проведення | Учасники | Відповідальні за виконання |
|
| Легка атлетика | |||
| 1 | Змагання в закритому приміщенні і на повітрі | Лютий- березень | Команди цехів, бригад, відділів | Бюро секції легкої атлетики |
| 2 | Весняний та осінній легкоатлетичні кроси (із загальним заліком з обох змагань) | Квітень-травень-вересень | Команди цехів, бригад, відділів, факультетів, класів, тощо | Рада колективу фізкультури, громадський тренер з легкої атлетики, бюро секції |
| 3 | Участь у фіналі районного (міського) весняного та осіннього кросу | За планом районних (міських) організацій | Команди колективів фізкультури | - // - |
| 4 | Особисто-командна першість колективу фізкультури в три тури (один з турів у залік спартакіади)* | Травень- липень -вересень | Команди цехів, бригад, відділів і т.д. | - // - |
| 5 | Масові змагання-конкурси на кращого бігуна, стрибуна, метальника | За окремими планами | Всі бажаючі | - // - |
| 6 | Класифікаційні змагання. Змагання по нормативах комплексу ГПО | В міру підготовленості до виконання нормативів | Кращі легкоатлети | Рада колективу фізкультури, громадський тренер з легкої атлетики, бюро секції |
| 7 | Товаристські матчові зустрічі з командами сусідніх колективів | За домовле-ністю | Команди колективів фізкультури | - // - |
| 8 | Участь у змаганнях районних (міських) або спортивного товариства | За планом районних (міських) організацій або ДСТ | - // - | - // - |
| 9 | Змагання з естафетного бігу на приз "Золота осінь". Естафети 4х100, 4х200, 4х800 метрів | вересень-жовтень | Команди цехів, бригад, відділів тощо | - //- |
|
| Баскетбол | |||
| 1 | Участь у турнірі на приз відкриття літнього сезону | травень | команди колектиівв фізкультури | рада колективу фізкультури, громадський тренер з баскетбола, бюро секції |
| 2 | Пернішсть колективу фізкультури в 2-3 тури (один з турів у програмі спартакіади) | травень-довтень | команди цехів, бригад, факультетів, класів і т.д. | -//- |
| 3 | Участь у першості району (міста), ДСТ | серпень-жовтень | команди колективів фізкультури | -//- |
| 4 | Товариські матчові зустрічі | за окремим планом за домовле-ністю | -//- | -//- |
| 5 | Участь у турнірі на приз закриття сезону | жовтень | -//- | -//- |
Городки | ||||
| 1 | Зимова пеершість колективу фізкультури у два тури | лютий-березень | команди цехів, бригад, відділів | Рада колективу фізкультури, громадський тренер з городків, бюро секції |
| 2 | Першість цехів, бригад, відділів і т.д. | червень | всі бажаючі | Рада колективу фізкультури, громадський тренер з городків, бюро секції |
| 3 | Літня першість колективу фізкультури в 2-3 тури (один тур змагань у залік програми спартакіади) | липень-жовтень | Команди цехів, бригад і т.д. | -//- |
| 4 | Участь у першості району, міста, ДСТ | За планами районних (міських) організацій, ДСТ | команди колективів фізкультури | -//- |
| 5 | Товариські матчові зустрічі, в т.ч. за участю літніх фізкультуурників | за домовле-ністю | -//- | -//- |
| * мається на увазі, що всі колективи фізкультури щороку планують і проводять спартакіаду (змагання, в якиз до заліку входить декілька видів спорту). Підсумки одного з турів змагань того чи іншого виду спорту головна суддівська колегія спартакіади включає до підсумків загальнокомандної першості спартакіади. | ||||
Положення складається за 2—3 місяці до змагань і доводиться до відома всіх фізкультурників. Найкраще складати його одночасно з календарем спортивних змагань.