2. Переуступка контрактів форма, що практикується при кредитуванні будівельних компаній або фірм, які здійснюють регулярні поставки товару (надання послуг) контрактів. Позичальник переуступає контракт банку, що кредитує, в результаті чого надходження від замовника по оплаті робіт зараховуються суму премії в погашення заборгованості по позиці.
3. Переуступка дебіторської заборгованостіце передача банку підлягаючих до оплати рахунків за поставлені позичальником товари. Переуступки можуть бути двох видів з повідомленням дебіторів і без повідомлення дебіторів.
4. Забезпечення товарними запасами. Заставою при цій формі виступають партії сировини, матеріалів, готової продукції. Перевага віддається товару, торгівля якими ведеться на біржі і по яким легко визначити ринкову ціну.
5. Вексель позичальникацей засіб оформлення застосовується при кредитуванні форм роздрібної торгівлі.
6. Забезпечення шляховими документамивикористовується при кредитуванні експортно-імпортних торговельних операцій. В цьому випадку в якості застави по короткостроковим позикам виступають документи, що засвічують відвантаження товарів (коносаменти і накладні). Коносаменти застосовуються при оформленні відвантажень товарно-матеріальних цінностей морським і річковим транспортом, накладні іншими видами транспорту. Умовою видачі кредиту під забезпечення шляховими документами є страхування вантажу.
7. Забезпечення нерухомим майномвикористовується при видачі крупних довгострокових кредитів, що називаються іпотечними позиками. В якості застави можуть виступати:
земельні ділянки, сільськогосподарські будівлі, приміщення.
житлові будинки, квартири.
Забезпечення кредиту оформлюється борговими зобов'язаннями продавця іпотекою. По деяким видам іпотечних позик банк може видавати іпотеки індивідуальним інвесторам. Це здійснюється шляхом випуску цінних паперів (облігацій), що забезпечуються іпотеками. Дохід банку складається з різниці між позичковим процентом, що платить позичальник банку і процентом по цінним паперам, що банк виплачує їхнім держателям.
8. Забезпечення рухомим майном. Види застави:
устаткування, машини, механізми
для індивідуальних позичальників товари тривалого користування (в т.ч. автомобілі)
9. Забезпечення цінними паперами. В заставу приймаються державні цінні папери і папери корпорацій. Обов'язковою умовою є ліквідність цінних паперів. Позичені кошти не повинні бути направлені на покупку нових цінних паперів.
10. Забезпечення дорогоцінними металамив якості застави приймаються монети, зливки, вироби з золота, срібла і платини, дорогоцінні камені та ін. Цей засіб використовується досить рідко.
В англійській економічній літературі принципи кредитування визначаються абревіатурою CAMPARI, що означає [18]:
С (character) характеристика клієнта;
A (ability) здатність до погашення позики;
M (margin) маржа (доходність);
P (purpose) мета кредиту;
A (ammount) розмір позики;
R (repayment) умови погашення позики;
I (insurance) страхування ризику непогашення позики.
Розрізняють два підходи до аналізу фінансового стану фірми:
1) експресаналіз. Для швидкого експрес-аналізу розраховуються три найпопулярніші коефіцієнти: неплатоспроможності, абсолютної ліквідності і коефіцієнт загальної лівідності (далі буде).
У практиці банків Великобританії головна увага приділяється коефіцієнту залежності (гірингу), який показує співвідношення залученого і власного (акціонерного) капіталу. Як залучений, так і власний капітал можна оцінити за балансовою або ринковою вартістю. Максимальне значення гірингу банками не встановлюється, але високе його значення (понад 100%) свідчить про високий кредитний ризик.
Комерційні банки практикують варіант експрес-аналізу за допомогою ПЕОМ. Він передбачає аналіз групи фінансових показників (таких як коефіцієнти автономії, маневреності, покриття балансу, абсолютної ліквідності, заборгованості, покриття інвестицій) та порівняння їх з оптимальними значеннями;
2) розгорнутий аналіз коефіцієнтів. Такий аналіз передбачає розрахунок великої кількості фінансових показників. Для зручності їх класифікують у групи за спільними ознаками. Наприклад, у практиці банків США застосовуються п’ять груп показників [27]:
показники ліквідності;
показники заборгованості;
показники погашення боргу;
показники ділової активності;
показники рентабельності.
Показники ліквідності (liquidity ratios) характеризують здатність забезпечити своєчасне виконання своїх зобов”язань. Дають можливість передбачити спроможність і вірогідність повернення клієнтом позики у відповідності з угодою. Застосовуються для оцінки співвідношення найліквідніших елементів балансу фірми, її обігового капіталу (касова готівка, дебітори, матеріальні запаси) та короткотермінових зобов’язань. Чим вище покриття цих зобов’язань за рахунок активів, які швидко реалізуються, тим надійніший стан фірми, тим більше вона має шансів на одержання кредиту.
Коефіцієнт “лакмусового папірця” = Каса + Дебіторські рахунки + Цінні папери = (1.1)
Короткотермінові зобов’язання
Показники заборгованості (leverage ratios) показують розподіл ризику між власниками компанії (акціонерами) та її кредиторами. Активи можна профінансувати або за рахунок власних коштів, або за рахунок залучених. Чим вище значення цього показника, тим вищий ризик кредиторів і тим обережніше повинен ставитися банк до надання нових позик.
Коефіцієнт покриття основних засобів (fixed assetstonet worth ratio) = Основні засоби = Власний капітал (1.2)
Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів профінансована за рахунок власного капіталу. Взагалі кажучи, споруди, обладнання та інші довгострокові активи повинні покриватися за рахунок коштів акціонерів або довгострокових кредитів. Нормальним вважається співвідношення (0,75 1,0), оскільки вище співвідношення може означати, що в основні засоби вкладена частина обігового капіталу, а це може негативно вплинути на виробничу діяльність фірми.
Коефіцієнт короткотермінової заборгованості = Короткотермінові зобов’язання = Власний капітал (1.3)
Нормальним вважається його значення (0,5), тобто позичальник повинен взяти на себе більшу частку фінансового ризику, ніж кредитори.
Коефіцієнт покриття загальної заборгованості = Загальна сума зобов’язань = Власний капітал (1.4)
Показує, яка частина всіх активів фірми покрита за рахунок коштів кредиторів, а яка за рахунок акціонерів. Якщо показник більше 1, частка кредиторів вища. Практика показує, що оптимальне значення коефіцієнта не повинно перевищувати 2.
Показники погашення боргу дають можливість оцінити спроможність фірми оплатити поточну заборгованість за рахунок виручки. Для детального аналізу необхідно скласти графік грошових надходжень.
Коефіцієнт грошового потоку = Прибуток після оплати податків + Амортизація Дивіденди = Позики з терміном погашення протягом одного року (1.5)
Коефіцієнт показує, яка частина грошових надходжень фірми від операцій піде на покриття основного боргу та відсотків за кредити з терміном погашення протягом найближчого року. Чим нижчий коефіцієнт, тим менша “маржа безпеки” при погашенні боргів. Теоретично коефіцієнт = 1 забезпечує фірмі фінансову стабільність. Разом з тим необхідно проаналізувати конкретні терміни грошових надходжень, співставляючи їх з термінами чергових платежів.
Коефіцієнт виплати відсотків (times interest earned ratio) = Прибуток до сплати податків + Платежі відсотків = Платежі відсотків (1.6)
Коефіцієнт показує, у скільки разів прибутки фірми перевищують суму платежів відсотків за кредит. Звичайно, показник не повинен бути менше одиниці, інакше спроможність фірми погашати свої зобов’язання опиниться під загрозою.
Показники ділової активності (activity ratios) дають можливість оцінити ефективність використання активів фірми.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (accounts receivable turnover ratio) = Середня сума дебіторських рахунків * 100 = (1.7)
Сума продажу в кредит
Природно, даний показник має сенс лише у порівнянні з аналогічними коефіцієнтами інших підрозділів галузі. Якщо показник відносно високий, то це може вказувати на затримку в оплаті рахунків покупцями чи на занадто пільгові умови кредитування з метою стимулювання збуту продукції.
Коефіцієнт оборотності запасів (inventory turnover ratio) = Матеріальні запаси * 365 = (1.8)
Собівартість реалізованих товарів
Високий коефіцієнт свідчить про ефективне використання ресурсів, але вона може бути передвісником виснаження запасів та незадоволення попиту споживачів.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (accounts payable turnover ratio) = Рахунки на оплату * 365 = (1.9)
Сума покупок
Дає можливість визначити, наскільки швидко фірма розраховується з постачальниками. Різкий ріст значення показника може вказувати на проблеми надходження грошей, а зниження на дострокову оплату рахунків.
Показники рентабельності (profitability ratios) свідчать про загальну ефективність роботи фірми.
Цей коефіцієнт не має стандартів, він залежить від галузі виробничої діяльності та інших факторів. У нас його називають рентабельністю реалізованої продукції.
Прибуток на одиницю активів (return on asset ratio) = Чистий прибуток * 100 = (1.11)
Активи
Коефіцієнт характеризує прибутковість виробництва з точки зору використання активів фірми.
Прибуток на одиницю акціонерного капіталу (return on equity) = Чистий прибуток * 100 = (1.12)
Акціонерний капітал
Багато з наведених вище показників використовуються і в нашій банківській практиці. Проте внаслідок відмінностей у бухгалтерській та статистичній звітності показники оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника, які застосовуються у наших банках, дещо відрізняються від вище наведених.