Облік капіталу комерційного банку
План
Вступ
Облік капіталу комерційного банку
1.1 Капітал банку:суть, значення джерела його формування та напрямки його використання
1.2 Структура капіталу банку і вимоги до його відображення у фінансової звітності
1.3 Облік операцій з формування капіталу
1.4 Облік операцій з власними акціями при їх викупі та перепродажу
2. Практичне завдання
Література
Вступ
Банківська система - одна з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.
Ресурси комерційних банків (банківські ресурси) звичайно визначають як сукупність власних, запозичених і залучених коштів, які є в розпорядженні банку і визначають як сукупність власних і залучених банками в результаті проведення пасивних, а також активно-пасивних операцій (в частині перевищення пасиву над активом), і ті, які використовуються для активних операцій банків. Разом з тим розгляд ресурсної бази комерційних банків необхідно пов’язати з межами використання мобілізованих в банку джерел грошових засобів для надання кредиту і здійснення інших операцій. Проблема полягає в тому, що не вся сукупність мобілізованих в банку засобів вільна для здійснення активних операцій банку. Роль акціонерного капіталу полягає в тому, що він є основним джерелом коштів для забезпечення витрат в процесі створення банку, а також виступає гарантією платежів банку за своїми зобов'язаннями. Резервний капітал (фонд) комерційного банку утворюється за рахунок щорічних відрахувань. Власні ресурси (капітал) комерційного банку є основою для залучення інших ресурсів суб'єктів ринку і необхідною умовою розвитку банку. До складу власних ресурсів комерційного банку входять:
• акціонерний капітал(статутний фонд);
• резервний капітал;
• нерозподілений прибуток;
• довгострокові боргові зобов'язання.
Акціонерний капітал (статутний фонд) формується за рахунок мобілізації комерційним банком коштів від випуску і розміщення власних акцій. Величина статутного фонду дорівнює сумі прибутку, розмір яких визначається загальними зборами акціонерів банку. Основним призначенням резервного фонду є покриття втрат, які виникають у процесі діяльності банку.
Резервний капітал банку - це гро шові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат спеціальних потреб та покриття збитків.
Нерозподілений прибуток комерційного банку - це частина прибутку, що залишається у розпорядженні банку після сплати податків, дивідендів акціонерам та відрахувань до резервного фонду.
Пасивні операції комерційних банків - це операції, пов'язані з формуванням банками своїх ресурсів.
Банківські ресурси - це сукупність коштів, що знаходяться в розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій.
Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання банкісь-ких ресурсів.
У своїй контрольній роботі я покажу деякі аспекти цієї широкої теми, що стосується обліку та оцінки капіталу банку.
Оцінка методів управління капіталом із точки зору ефективності діяльності є встановленням порядку роботи, методів контролю, дотримання існуючих нормативних актів та чинного законодавства. Отже оцінка банківського капіталу є потрібною як для керівництва банку, щоб знати результати своєї роботи, так і для клієнта чи партнера
1. Облік капіталу комерційного банку
1.1. Капітал банку : суть, значення , джерела його формування та напрямки використання
Для здійснення комерційної і господарської діяльності банки повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів. Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання активних операцій. Операції, з допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Згідно з існуючими у банківській практиці традиціями, ресурси комерційних банків поділяють на власні, залучені та позичені кошти. До власних ресурсів комерційних банків або до банківського капіталу належать фонди, які створюються банками для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності, а також прибуток поточного і минулого років.
Структура банківського капіталу не є сталою за якісним складом і змінюється протягом року залежно від багатьох факторів, зокрема від якості активів, використання прибутку, політики банку щодо забезпечення приросту капітальної бази тощо. Частка власного капіталу комерційного банку у сукупних ресурсах невелика, тоді як у сфері матеріального виробництва співвідношення власного і позиченого капіталів інше. Так, для промислового підприємства вважається нормою, коли власний капітал становить 50% загального капіталу, для комерційного банку достатнім вважається 10-12%. Це зумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується переважно чужими коштами, а власні кошти призначені передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію. Функція ж забезпечення оперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального виробництва постає головною, для власного банківського капіталу є другорядною. Однак роль власного капіталу комерційного банку як джерела забезпечення його оперативної діяльності на перших порах після його утворення є досить відчутною. За рахунок власного капіталу фінансується придбання меблів, організаційної та комп'ютерної техніки, будівництво, або оренда банківських офісів, упровадження системи банківського захисту, банківських технологій і систем зв'язку. Власний капітал комерційного банку може також використовуватися для участі у власності акціонерних та спільних підприємств.
Капітал комерційного банку складається із суми основного (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу (капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.
Основний капітал складається з:
· фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу банку;
· дивідендів, які направлені на збільшення статутного капіталу;
· емісійних різниць(різниць між ціною первинного розміщення акцій та їх номінальною вартістю);
· резервних фондів, які створюються за рахунок прибутку банку;
· прибутку минулих років.
Додатковий капітал складається з:
· резервів під стандартну заборгованість інших банків;
· резервів під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам;
· загальних резервів;
· результату переоцінки основних засобів;
· поточних доходів.
До відвернень належать цінні папери в портфелі банку на інвестиції та вкладення в асоційовані та дочірні установи. Відрахування (мінусування) вартості основних засобів здійснюється тільки тоді, коли вони перевищують суму основного й додаткового капіталів за мінусом відвернень. У складі основного капіталу головна роль належить статутному капіталу банку. Він формується з акціонерного або приватного капіталу при організації нового банку за рахунок внесків засновників чи випуску і реалізації акцій.
Розмір статутного капіталу визначається засновниками, однак він не може бути меншим від мінімального розміру, встановленого Національним банком України. Мінімальний розмір статутного капіталу контролюється Національним банком України згідно "Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні Затверджено" постанови Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368.
Мінімальний розмір статутного капіталу знову створених банків має становити:
а) для місцевих кооперативних банків:
до одного року діяльності - 1000000 євро, до двох років діяльності -1100000 євро, до трьох років діяльності -1200000 євро, до чотирьох років діяльності - 1350000 євро, починаючи з п'ятого року діяльності - 1500000 євро;
б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області
(регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних: до одного року діяльності - 3000000 євро, до двох років діяльності - 3500000 євро, до трьох років діяльності - 4000000 євро, до чотирьох років діяльності - 4500000 євро, починаючи з п'ятого року діяльності - 5000000 євро;
в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:
· до одного року діяльності - 5000000 євро,
· до двох років діяльності - 5500000 євро,
· до трьох років діяльності - 6000000 євро,
· до чотирьох років діяльності - 7000000 євро,
· починаючи з п'ятого року діяльності - 8000000 євро.
Порядок формування статутного капіталу залежить від організації банку. Якщо комерційний банк утворюється у формі акціонерного товариства (AT) відкритого типу, то статутний фонд формується шляхом відкритої передплати на акції, а якщо у формі AT закритого типу - через перерозподіл цих акцій серед засновників банку згідно з розміром їхньої частки у статутному фонді. При утворенні банку як товариства з обмеженою відповідальністю статутний капітал поділяється на частки, розмір яких фіксується в засновницьких документах, а учасники банку несуть відповідальність за його зобов'язаннями у межах своєї частки.
Статутний капітал ВАТ КБ "Надра" становив на 01.01.2002 року 54940 тисяч гривень, і станом на 01.01.2003 року лишився незмінним. Статутний капітал комерційного банку у формі AT створюється шляхом випуску та продажу двох видів іменних акцій - звичайних та привілейованих. Власники звичайних акцій беруть участь в управлінні банку і поділяють з ним усі його доходи, збитки і ризики. З розширенням кола операцій комерційних банків, а також у зв'язку з необхідністю задоволення вимог НБУ щодо мінімального розміру статутного капіталу у комерційного банку з'являється потреба в збільшенні розмірів цього капіталу. Це досягається через проведення додаткової емісії акцій. Як правило, банк прагне при додаткових емісіях випускати насамперед привілейовані акції, з тим щоб запобігти розширенню кола власників звичайних акцій та ускладненню процесу управління банком.