Спалах блиску відбувається на невеликому інтервалі висот, значно меншому за висоту однорідної атмосфери. Утрата тілом енергії на гальмування за цей час перевищує енергію, яка потрібна для повного випаровування всього тіла. Тому можна вважати вибух точковим і застосовувати відому теорію вибуху в середовищі з експоненціально-змінною густиною [2, 3]. Відповідно до цієї теорії швидкість поширення вибухової хвилі в неоднорідній атмосфері залежить від напрямку: коли вона переміщується вниз, у напрямку найвищого можливого збільшення густини атмосфери, то її швидкість сповільнюється, а енергія максимально зменшується; коли хвиля переміщується вертикально вгору, у напрямку максимального зменшення густини, то вона прискорюється і за обмежений час «прориває» атмосферу. Вибухова хвиля поширюється вниз на відстань не більше від 2Н, у перпендикулярному напрямку на висоті вибуху — на відстань приблизно 3.5Н* (Н* — висота однорідної атмосфери). Далі поширюється пружна, або звукова, хвиля. Таким чином, якщо тепловий вибух метеороїда відбудеться на висоті більшій за 15 км, то до поверхні Землі вибухова хвиля не дійде.
Література
1. Григорян С.С. О движении и разрушении метеоритов в атмосферах планет// Космич. исслед. — 1979. — 17, № 6. — С. 875—893.
2. Зельдович Я.Б., Райзер Ю.П. Физика ударных волн и високотемпературних гидродинамических явлений. — ML: Наука, 1966. — 688 с.
З Компанеец А.С. Точечный взрыв в неоднородной атмосфере // ДАН СССР. - 1960. - 130, № 5. - С. 1001-1003.
4.Кручиненко В.Г. Определение физических характеристик мете-оритообразующего тела Стерлитамак // Астрон. вестн. — 1992. — 26, №4. — С. 104-112.
5.Кручиненко В.Г. Анализ изменения физических характеристик метеоритообразующего тела Стерлитамак вдоль пути // Астрон. вестн. - 1993. - 27, № 6. - С. 87-94.
6.Кручиненко В.Г. Приток космических тел на Землю в широком интервале масс // Кинематика и физика небес, тел. — 2002. — 18, № 2. — С. 114-127.
7.Фесенков В.Г. О воздушной волне, произведенной падением Тун-гусекого метеорита 1908 г. // Метеоритика. — 1959. — Вып. 17. — С. 3—7.
8. Фесенков В.Г. О кометной природе Тунгусского метеорита // Астрон. журн. - 1961. - 38, № 4. - С. 577-592.
9. BerezhnoiA.A., Shevchenko V.V., Klumov B.A., Fortov V.E. Collision of
a comet with Jupiter: Determination of fragment penetration depths in the molec ular spectra // Pis'ma Zh. Eksp. Teor. Fiz. - 1996. - 63, № 6. - P. 387 - 391. (1996 American Institute of Physics. [S0021-3640(96)00106-5]).
10.Brown P., Spalding R.E., ReVelle D.O., et al. The flux of small near-Earth objects colliding with the Earth // Nature. - 2002. — 420.— P. 314—316.
11.Kruchynenko V.G. The Explosion in the Jupiter Atmosphere // Proc. of European SL/Jupiter Workshop/ Eds.: R.West and H.Bohnhard. -1995. -P. 287—292.
12.Kruchynenko V.G. The collision of the comet Shoemaker—Levy 9 with Jupiter//Astron. and Astrophys.Transactions. — 1997. — 13.— P. 191 — 197.
13.Spurny P. and Porubcan V. // Proc. of Asteroids, Comets, Meteors (ACM 2002). 29 July — 2 August 2002. Technical University, Berlin. Germany (ESA - 500). - Nov. 2002. - P. 269-272.