Для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виступів народних депутатів України, депутатів сільських, селищних, районних, міських і обласних рад у державних друкованих засобах масової інформації, що фінансуються відповідно за рахунок державного або місцевих бюджетів, відводиться не більше 20 відсотків газетної площі кожного номера. У недержавних друкованих засобах масової інформації відомості про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виступи депутатів усіх рівнів можуть друкуватися на договірних засадах відповідно до законодавства України.
Висновок
Особи, винні в порушенні законодавства України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.
Порушеннями цього Закону вважаються всі допущені в процесі висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування засобами масової інформації відступи від його норм та положень, а також порушення, зазначені в статті 47 Закону України “Про інформацію”, статті 34 Закону України “Про інформаційні агентства”, статті 41 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” та статті 46 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.
Спори, які виникають у зв’язку з порушеннями порядку висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, вирішуються судом, іншими державними органами у межах їх компетенції та відповідно до порядку, встановленого законодавством України.
1. В.В.Копєйчиков. Правознавство . - К.:Юринком Інтер, 1999.
2. Конституція України - основа подальшого розвитку законодавства: Зб.наук.прац.- Вип.2. - К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997.- 320с.
3. Укази Президента України: “Про систему центральних органів виконавчої влади”, “Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” та “Про склад Кабінету Міністрів України” від 15 грудня 1999 р.
4. Закон України “Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 р. // ВВР. – 1998. - № 36-37.
5. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. // ВВР. – 1992. - №48.
6. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К.: Ін Юрі, 1997.
7. Адміністративне право. / За ред. Ю.П. Битяка. – х., 2002.
8. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебни к для вузов. – М.: Издательство БЭК, 1996. – 368 с.
9. Зеленчук І.А. Конспект лекцій по адміністративному право буржуазних держав (навчальна розробка). – К., 1968.
10. Беленчук И.А. Административное право Украины: Учебное пособие. – К.: Изд-во Академии адвокатуры Украъны, 2001. – 148 с.
11. Голосніченко І.П. Правова система суверенної України й адміністративне право. // право України. – 1992. - № 1.
12. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття), 1998.
13. Овсянко Д. М. Адміністративне право: Навчальний посібник. – М.: Юрист, 1996.
14. Павловський Р.С. Адміністративне право: Підручник. – К.: Вища школа, 1986.
15. Правова система України: теорія і практика. – К.: 1993.
16. Самсонов В.Н. Адміністративне законодавство: Поняття, зміст, реформа. – Х.: Основи, 1991.
17. Тихомирова Ю.А. Курс адміністративного права і процесу. – М.: Юринформцентр, 1998.
18. Юсупов В.А. Теорія Адміністративного права. – М.: Юридична література, 1985.