оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом;
оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Для здійснення функцій щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ, діяльність якого визначається в установленому порядку. Штатна чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але має становити не менше двох осіб.
Закон України Стаття 15. Соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа
Соціальний супровід здійснюється стосовно дітей, які перебувають на вихованні в сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, а також щодо осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Соціальний супровід дієздатних осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється за їх письмовою заявою.
Соціальний супровід може здійснюватися стосовно усиновленої дитини, якщо ця діяльність не порушує таємницю усиновлення і виконується за згодою або на прохання усиновлювача або дитини.
Завдання соціального супроводу - сприяти адаптації дитини в новій сім'ї, створенню позитивного психологічного клімату в сім'ї, умов розвитку дітей з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини, забезпеченню оптимальних умов життя дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа та захисту їх прав.
Соціальний супровід дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа здійснюється за спеціальним планом, який складається для кожної дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа і коригується раз на рік.
Соціальна підтримка, що надається цим Законом дітям-сиротам і дітям, що залишилися без піклування батьків практично стосуються всіх сторін їх життя, що особливо важливе в сучасних економічних умовах, коли забезпечити права таких дітей стає все складнішим. Додаткові гарантії по соціальній підтримці - це законодавчо закріплені додаткові заходи по соціальній підтримці дітей-сирот і дітей, що залишилися без піклування батьків, надавалися відповідно до чинного законодавства, забезпечуються і охороняються державою. Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з наданням і забезпеченням органами державної влади додаткових гарантій по соціальній підтримці прав дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків.
А також з виходом цього Закону діти-сироти і діти, що залишилися без піклування батьків отримали право на безкоштовну освіту, на медичне обслуговування дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, на майно і житлове приміщення, право на працю. Так згідно Закону особи з числа дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, має право здобувати безкоштовно другу професійну початкову освіту. Дітям до закінчення навчання виплачується щорічна допомога на придбання учбової літератури і письмового приладдя. У Законі дітям-сиротам і дітям, що залишилися без піклування батьків надається безкоштовне медичне обслуговування і безкоштовні путівки в спортивно-оздоровчі табори. Закон указує на додаткові гарантії прав на житлове приміщення: Стаття 32. Збереження права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа на житло
За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами із їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.
Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування (за місцем проживання дітей до їх влаштування у відповідні заклади) несуть відповідальність за збереження зазначеного житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам із їх числа після завершення їх перебування у відповідному закладі для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, мають право проживати в дитячих будинках сімейного типу до повернення їм зазначеного житла або надання житла місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
До працевлаштування випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, квартирна плата та плата за комунальні послуги здійснюються органами праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням житла.
Статтею 23. Регулюється працевлаштування дітей сиріт
Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад згідно із законодавством бронюють робочі місця для працевлаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа, забезпечують їх першочергове працевлаштування на наявні вакантні робочі місця.
Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю центрів зайнятості населення для забезпечення тимчасової зайнятості залучають дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа до оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності та за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях.
Відповідальність за працевлаштування вихованців закладів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа покладається на органи праці та соціальної політики і на керівника закладу, де перебувала дитина.
Держава забезпечує працевлаштування осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надання їм першого робочого місця, інформації, професійної консультації, послуг з професійної підготовки і перепідготовки відповідно до законодавства.
Також законами регулюється і профілактика бездоглядності і правопорушень, неповнолітніх, - це система соціальних, правових, педагогічних і інших мерів, направлених на виявлення і усунення причин і умов, сприяючих бездоглядності, безпритульності, правопорушенням і антигромадським діям неповнолітніх, здійснюваних в сукупності з індивідуальною профілактичною роботою з недосконало літніми і сім'ями, що знаходяться в соціально небезпечному положенні. Діяльність по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх грунтується на принципах законності, демократизму, гуманного поводження з неповнолітніми, підтримка сім'ї і взаємодії з нею, індивідуального підходу до виправлення неповнолітніх з дотриманням конфіденційності отриманої інформації, державної підтримки діяльності органів місцевого самоврядування і суспільних об'єднань по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх, забезпечення відповідальності посадових осіб і громадян за порушення має рацію і законних інтересів неповнолітніх.
У систему профілактики бездоглядності, безпритульності і правопорушень серед неповнолітніх увійшли органи управління соціального захисту населення, освіти, опіки і опікування, охорона здоров'я, комітети у справах молоді, служби зайнятості, внутрішніх справ, комісії у справах неповнолітніх. Згідно Закону органи і установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень, неповнолітніх в межах своєї компетенції зобов'язані забезпечувати дотримання законних інтересів неповнолітніх, здійснювати їх захист від всіх форм дискримінації, фізичного або психічного насильства, образи, грубого поводження, сексуальною і іншій експлуатації, виявляти неповнолітніх і сім'ї, що знаходяться в соціально небезпечному положенні.
Ухвалою Уряду України затверджена низка програм щодо профілактики правопорушень бездоглядними дітьми. Реалізація даної програми дозволить частково зменшити гостроту проблем дитячої бездоглядності і соціального сиротіння. Результатом реалізації Програми повинне стати збільшення числа спеціалізованих установ для неповнолітніх, таких, що потребують соціальної реабілітації. Метою Програми визначається подальше комплексне вирішення проблем профілактики бездоглядності, безпритульності і правопорушень неповнолітніх, захисту їх прав, соціальної адаптації, поліпшення якості життя і здоров'я дітей, проведення досліджень проблем і прогнозу безпритульності, розробка і апробація нових коректувально-реабілітаційних технологій і програм соціальної, медичної, психолого-педагогической, трудової реабілітації; зміцнення матеріально-технічної бази спеціалізованих установ. Планується проведення заходів щодо організації перепідготовки фахівців різного профілю, що працюють з бездоглядними дітьми і підлітками-правопорушниками. Державна підтримка установ по профілактиці безпритульності дозволить розширити їх мережу, оснастити необхідним устаткуванням, автотранспортом; в результаті прийнятих мерів умови мешкання вихованців ефективніше здійснюватимуться їх соціальна адаптація. Передбачається, що реалізація Програми дозволить стабілізувати показник кількості безпритульних дітей і підлітків на рівні, що не перевищує показника минулих років.