Програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994.
В Програмі сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху свого розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають відбуватися структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після індустріальної революції минулого століття з відповідною реакцією світової економіки.
Цей процес не можливо зупинити і він обов’язково приведе до економіки, що буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією.
Цей процес є надзвичайно складним, підкреслюється у Програмі, він вимагає чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з боку усього міжнародного співтовариства.
Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому Інформаційному Суспільстві.
В Програмі наголошено, що розвиток Європейського Співтовариства на сучасному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому, не слід зволікати час, адже у Європи є усі можливості для того, щоб стати центральною частиною майбутнього Інформаційного Суспільства.
В Програмі сказано, що гонка за це місце вже почалася і в ній, очевидно, лідерами є США та Японія.
Європі, сказано у Програмі, необхідно досягти їхнього розвитку, і, особливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які вирвуться в лідери de facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слідувати.
Програма аналізує наступні документи:
· Growth, Competitiveness, Employment – The Challenges and ways forward into the 21st century
· Europe and the Global Information Society – Recommendations to the European Council
· TEN-ISDN
· TEN-IBC
· The IDA
· Advanced Communication and Telecommunication Services
· Telematics
· The 4th RDT Framework Programme
· Information Technology
· Call for Ideas
· Call for Intentions
· Call for Proposals
· Програми та рішення, прийняті під час проведення брифінгів, зустрічей на найвищому рівні
Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому розповсюдженню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та культурним аспектам розвитка Інформаційного Суспільства, передачі інформації на відстань та її захисту та іншим проблемам, що виникли та проблемам, що можуть виникнути при переході суспільства до Інформаційного.
Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих Програм та Документів, що стосуються Інформаційного Суспільства, узагальненням матеріалів, що були викладені в попередніх Програмах та Документах і являє собою план дій для світового співтовариства, а в першу чергу – для Європи щодо подальшого розвитку суспільства та його трансформування у Інформаційне.
В цьому документі наголошується на тому, що процес перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних документів:
· The White Paper
· The Bangemann Report
· The Corfu Conclusions
· Action Plan
· The Essen Conclusions
Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом дій, проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі.
Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочалися в 1980-х роках, необхідно далі розвивати європейський телекомунікаційний ринок, що стане основою трансформування європейської, а згодом – і світової економіки.
В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, електронному видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам, захисту результатів інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків, пов’язаних з розвитком телекомунікації.
Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне суспільство є налагодження зв’зків для інформування населення через різноманітні теле- , радіо- мережі. Значну роль відіграє телефонизація населення.
В додатках до Програми підкреслюється, що в Європі кожен рік кількість абонентів мобільного зв’язку збільшується на 30-40%. За таких тенденцій, до 2000 року абонентами системи GSM стане 50 млн європейців. Значну роль в Програмі приділяється створенню трансєвропейської телевізійної мережі. На цю потребу було знайдено 700 млн ЕКЮ.
В Програмі приводиться таблиця, яка ілюструє розвиток Європейського Інформаційного Ринку.
| Сектор | Обіг коштів (млн ЕКЮ – 1992) |
| Телекомунікація | 118,0 |
| Інформаційні Технології | 95,0 |
| Електроніка | 21,0 |
| Видавництво | 93,4 |
| Аудіовізуальна Продукція | 36,1 |
| Електронне Видавництво | 8,4 |
| Усього | 371,9 |
Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992-1998 розширювався на 10-14% в рік. Це є солідним показником і задачею ЄС є підтримка цієї тенденції в подальшому.
Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав.
Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи у новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні проектів та програм побачать світ у цьому році у сфері інформаційних та комунікаційних технологій, для чого ЄС консолідувало 3,4 млрд ЕКЮ за програмою R&D, що передбачапа розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї Програми складав 9,4 млрд ЕКЮ. З,4 млн ЕКЮ, що акумулювалися для розвитку інформаційної індустрії були напавлені на розвиток цієї сфери наступним чином:
| Телематика | 843 млн ЕКЮ |
| Комунікаційні Технології | 630 млн ЕКЮ |
| Інформаційні Технології | 1932 млн ЕКЮ |
Наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже запровадили в дію новітні інціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою метою є об’єднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень у всесвітню мережу, яка згодом стане частиною Глобального Інформаційного Суспільства.
Сфера применения
Настоящая Конвенция применяется к любой программе, транслируемой или ретранслируемой организациями, либо с помощью технических средств, находящихся под юрисдикцией ее Участника, как по кабельному телевидению, так и наземным передатчиком или спутником, и которые могут приниматься прямо или косвенно в одном или более Государств-Участников.
Участники обеспечивают свободу слова и информации в соответствии со Статьей 10 Конвенции о Защите Прав Человека и Основных Свобод и гарантируют свободу приема и не ограничивают ретрансляцию на своей территории программ, соблюдающих положения настоящей Конвенции.
Программы (теле) в целом, их представление и содержание должны обеспечивать уважение к достоинству человеческой личности и основным правам других людей.
В частности, они не должны:
· быть непристойными и, в особенности, содержать порнографию;
· чрезмерно выделять насилие и способствовать расовой ненависти.
2. Все программы, которые могут нанести вред физическому, умственному или нравственному развитию детей и подростков, не должны транслироваться в тот период времени, когда они могут их смотреть.
3. Телевещатель должен обеспечивать, чтобы в новостях факты и события представлялись справедливо и поощрялось свободное формирование мнений.
Доступ населения к главным событиям
Каждый Участник должен рассмотреть правовые меры, не допускающие лишения права населения на информацию в результате осуществления телевещателем исключительных прав на трансляцию и ретрансляцию по смыслу Статьи 3, вызывающего повышенный интерес населения события, что отнимает у значительной части населения возможность наблюдать за этим событием по телевидению.
Реклама
1. Все рекламные объявления должны быть добросовестными и честными.
2. Реклама не должна вводить в заблуждение и не должна наносить ущерба интересам потребителей.
3. Адресованная детям или использующая детей реклама не должна причинять вред их интересам и учитывать их особую восприимчивость.
4. Рекламодатель не вправе редактировать или влиять на содержание программ.
· Реклама должна быть четко отличимой и выделяться из других видов программ с помощью оптических или акустических средств. В принципе она должна транслироваться блоками.
· Не допускается реклама, воздействующая на подсознание человека.
· Не допускается скрытая реклама, в частности, презентация товаров или услуг в программах, если это делается в рекламных целях.
· В рекламе нельзя представлять в визуальной или звуковой форме лиц, регулярно ведущих программы новостей и текущих событий.
Сотрудничество между Участниками
1. Участники обязуются оказывать друг другу взаимопомощь с целью осуществления настоящей Конвенции.
2. С этой целью
а. каждое Договаривающееся Государство назначает один или более органов, наименование и адрес каждого из которых оно сообщает Генеральному Секретарю Совета Европы во время депонирования своей ратификационной грамоты или документа о принятии, утверждении или присоединении;
б. каждое Договаривающееся Государство, назначившее более одного органа, определяет в своем сообщении на основании подпункта "а" компетенцию каждого органа.
3. Назначенный Участником орган должен:
а. предоставлять информацию, предусмотренную в пункте Статьи 6 настоящей Конвенции;
б. предоставлять информацию по требованию назначенных другими участниками органов о своем внутригосударственном законодательстве и практике в сфере регулирования настоящей Конвенции;