- дочірніх компаній – компаній, не менше 50 % акцій яких належать іншій компанії, що повинно запобігти розукрупненню компаній з метою зниження податків.
Ставка обкладання понижується на 75 % у відношенні податків на дохід, отриманий за кордоном і вже підданий оподаткуванню. Це положення не відноситься до країн, з якими укладені угоди про недопущення подвійного оподаткування.
Платежі по податку повинні здійснюватися 4 рази в рік авансовими внесками (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня і 10 грудня). Штрафи за несплату визначаються по складній схемі, але рівні приблизно 20 % суми недоплат.
Прибуток від збільшення капіталу компанії за рахунок зростання вартості нерухомого майна, машин та обладнання і т.п., якщо вона не звільняється від податку і компанія володіє перерахованими коштами більше п’яти років, обкладається за ставкою 21.5 %.
При викупі компанією своїх акцій сума перевищення ціни купівлі над відповідною часткою капіталу компанії обкладається по ставці 43 %. Це додатковий податок до податку з корпорацій. З акціонерів компанії більше ніякі податки не стягуюються. Суми, отримані копоративними акціонерами, звільняються від податку на 95 чи 90 %.
Заборгованості по прибутковому податку при ліквідації компанії анулюються (при умові, що компанія повністю припинила комерційні операції). Виняток складають реілтерські фірми, які розпродають належне їм нерухоме майно. Майно, передане компанії акціонерами, переоцінюється. Переоцінка може бути звільнена від податку.
Усі виплати акціонерам при ліквідації компанії понад їх внесків і участі в капіталі підлягають обкладенню по спеціальним ставкам: 43 чи 21.5 %. Самі акціонери ніяких додаткових податків на платять.
При ліквідації компанії в результаті поглинання, злиття, розукрупнення чи перетворення використовуються такі ж податкові процедури. Але можливо звільнення від податку, якщо:
- компанії після перетворення зберігають юридичну адресу чи штаб-квартиру в Бельгії;
- процедура злиття чи розукрупнення відбувається тільки юридично, без ліквідації виробничих потужностей;
- рішення про подальшу долю компанії її акціонерами ще не прийнято.
Для того, щоб визначити підсумкові податкові зобов’язання компанії, необхідно врахувати як податкові кредити, так і податки, сплачені авансом.
Усі резиденти Бельгії зобов’язані сплачувати персональний прибутковий податок з їх доходів, отриманих з усіх джерел. Доходи дружини і чоловіка додаються при визначенні податкової ставки, але дане правило має два винятки: якщо і жінка і чоловік отримують доходи від професійної діяльності, то професійна діяльність подружжя з меншим доходом обкладається окремо; якщо тільки один із подружжя має професйни дохід, то 30 % від цього професійного доходу передається іншому подружжю (але не вище 297000 бельгійських франків) і обкладаються окремо. Оподаткування по ковзаючій шкалі застосовується у послідовній пропорції до чистого оподатковуваного доходу по ставкам від 25 до %% % (плюс муніципальний податок і 3 % додаткового кризисного внеску). Мініципальний податок встановлюється у розмірір 6-10 % від базової ставки. Зеншення сімейного податкового зобов’язання стає значним для платників податку, які мають більше трьох утриманців.
Податок на додану вартість встановлений у розмірі 21 %. Знижені ставки діють при будвіництві житлових будинків – 12 %, для предметів першої необхідност і медикаментів – 6 %. Не обкладаються ПДВ банківські, страхові. Фінансові послуги, освітні і медичні послуги, державні податкові послуги.
Встановлені досить високі ставки на спадщину і дарування: для прямих спадкоємців – від 3 до 30 %., для інших груп – від 20 до 80 %.
В Люксембургу в податковій системі і доходах бюджету важлива роль належить податку на прибуток корпорацій. Його сплачують:
· акціонерні товариства відкритого і закритого типу;
· товариства з обмеженою відповідальністю;
· кооперативи;
· деякі інші види юридичних осіб.
Не є платниками податку:
- повні товариства;
- командитні товариства;
- неприбуткові організації.
Податок на корпорації та інші податки сплачують безпосередньо члени цих корпорацій. Особлиивий податковий режижм застосовується для холдингових компаній.
У компаній-резидентів податком обкладається весь дохід незалежно від місця його отримання, тоді як компанії-нерезиденти сплачують податок з доходу, отриманого тільки в Люксембургу. До резидентних відносять компанії, зареєстровані в Люксембургу чи маючі на його території штаб-квартиру. Компанія-нерезидент не може мати юридичної адреси чи штаб-квартири в країні, а дохід від люксембургських джерел отримує чи через діяльність свого представництва, чи від інвестицій в люксембургські компанії.
Величина оподатковуваного доходу звичайно визначається, виходячи з даних внутрішнього обліку компанії. Облік не стандартизований і ведеться кожною фірмою по власній схемі, якщо тільки вона не протирічить відповідним директивам ЄС.
Звичайний період не може перевищувати 12 місяців.
Оподатковуваний прибуток визначається як різниця між вартістю активів на поточну і попередню звітні дати. Люксембургське законодавство не робить відмінності ні між розподіленим і нерозподіленим прибутком, ні між прибутком від основної діяльності і прибутком, отриманим в результаті ліквідації. Оподатковуваний прибуток також включає винагороду членів ради директорів, за винятком випадків, коли вони працюють в компанії на постійній основі. Будь-якеий розподіл прибутку розглядається як виплата дивідендів.
При оцінці величини доходу податкові органи керуються слідуючими принципами:
- в якості базису приймається мінімальна оцінка;
- кожна стаття оцінюється окремо;
- нереалізований прибуток не включається в загальну суму прибутку;
- активи і пасиви визначаються по мінімальній ліквідаційній вартості;
- товарні запаси оцінюються по методу FIFO, але податкові органи можуть згодитися на використання й інших методів, якщо вони адекватно відображають положення платника;
- амортизаційні відрахування по основним засобам обов’язкові.
Застосовується переважно прямий метод амортизації, але можна використовувати й інші методи. Розмір амортизаційних відрахувань законодавчо не фіксується, а встановлюється, виходячи з передбачуваного терміну служби обладнання. Для прискореної амортизації необхідний спеціальний дозвіл.
Прирости і втрати капіталу не розглядаються в Люксембургу як особливий вид прибутків та збитків, а отже, не існує і спеціального оподаткування.
Дивіденди й інші види розподілу прибутку, а також подібні виплати, як прибуток, отриманий однією резидентою компанією в результаті ліквідації іншої, не підлягає оподаткуванню, якщо компанія-одержувач володіє пакетом акцій компанії-платника в 10 % і більше не менш 12-ти останніх місяців або якщо ціна придбання таких акцій складає принаймі 50 млн. люксембургських франків. Ті самі пільги діють для компаній-резидентів, які отримують дохід від компаній-нерезидентів, якщо прибуток нерезидентної компанії підлягає в її країні обкладанню прибутковим податком, аналогічним люксембургському. Пільги поширюються і на групу резидентних компаній, які сумісно володіють не меенше 10 % акцій компанії-резидента при умові, якщо одна з компані-резидентів володіє більше ніж 50 % капіталу в інших компаніях-резидентах чи вартість придбаних акцій складає не менше 50 млн. люксембургських франків.
Компанія-резидент мають право звернутися в Міністерство фінансів з тим, щоб її оподаткування велося разом з іншими компаніями-резидентами, коли вона прямо чи непрямо володіє не менше 99 % капіталу останніх. В деяких випадках ця цифра може бути знижена до 75 %.
При оподаткуванні доходу з джерел за межами Люксембургу, отриманого постійним представництвом, розміщеним за кордоном, надається відповідний податковий кредит. Правила його отримання досить складні. Коротко їх можна представити наступним чином:
· іноземні постійні представництва утримуються на окремому балансі;
· величина податкового кредиту не може бути вище величини податку, який повинен бути сплачений в Люксембургу. Перевищення суми податку на сумою кредиту відноситься на витрати;
· податковий кредит надається тільки по податку на прибуток (податку з корпорацій). По іншим податкам кредити не передбачені;
· податковий кредит визначається окремо по кожній країні;
· втрати, понесені закордонним представництвом після січня 1991 р., можуть бути покриті за рахунок майбутніх прибутків, отриманих в цій же країні;
· при наявності договору про недопущення подвійного оподаткування прибуток, отриманий з-за кордону, оподаткуванню не підлягає.
Усі операції по реорганізації компаній-резидентів звільнюються від податків, якщо їх кошти і зобов’язання передаються на баланс новостворюваних компаній.
В цілому всі затрати, які відносяться до діяльності компанії, крім затрат, що включаються в оподатковуваний дохід, списуються на собівартість.
Базовий склад затрат: відсотки по кредитам незалежно від ставки; заробітна плата робочих і службовців; страхові платежі і відрахування на обов’язкове страхування; відрахування у пенсійний фонд; орендні платежі; податки, сплачені за кордоном, якщо по ним не було податкового кредиту; люксембургський муніципальний податок, податок на нерухоме майно та інші подібні збори; розумні суми відряджувальних та представницьких витрат; затрати на створення компанії, витрати на НДОКР; резерв по сумнівним боргам пос тавкам від 0.3 до 1.8 % (тільки для банків); роялті.
Не списуються на собівартість:
- корпоративний податок, податок на додану вартість;
- винагороду членів ради директорів;
- благодійні внески, крім визначених сум.
Втрати від основної господарської діяльності, отримані після січня 1991 р., можуть відноситися на собвартість чи компенсуватися на рахунок прибутку майбутніх періодів.