— платіжні документи та іншіцінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті або монетарних металах);
— монетарні метали — золото i метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових i побутових виробів з цих металів i брухту цих металів.
Учасниками валютних правовідносин виступають уповноважені банки, резиденти, нерезнденти, які здійснюють валютніоперацїї, суспільно-територіальні утворення, колективні суб'екти, індивідуальні суб'єкти.
Уповноважений банк — це будь-який комерційний банк, офіційно зарєєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операшями своїх кліентів. Лщензію на здійснення валютних операцій мають не всі банки, зарєєстровані в Республіканській книзі рєєстрації банків, валютних бірж i фінансово-кредитних установ, а лише ті, яким ліцензія надана в спеціальному порядку. За порушення валютних правил Національній банк України може позбавити ці банки ліцензії.
В здійсненні валютної роботи бере участь широке коло державних органів загальної та спеціальної компетенції.
Верховна Рада України, крім законодавчих функцій, затверджує визначений Кабнетом Міністрів Украни ліміт зовнішнього державного боргу. Кабінет Міністрів Украіни спільно з Національним банком України складає платіжний баланс України, забезпечує виконання бюджетноїi податкової політики в частині. що стосується руху валютних йінностей. Крім того, він забезпечує формування i розпоряджається Державним валютним фондом.
В сфері валютного регулювання широкими повноваженнями наділений Національний банк України. На нього покладено здійснення валютної політики, виходячи з принципів загальної економічної політики Українн. Національний банк контролює дотримання лмту зовншнього державного боргу i визначає при необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті банкам-нерезидентам. Національний банк наділений в межах, встановлених валютним законодавством, нормотворчими повноваженнями в галузі здіснення операції на валютному ринку України; його акти є обов'язковими для всіх юридичних i фізичних осіб i вступають в силу в строк, встановлений Нацюнатьним банком.
До компетенції Національного банку належить накопичення, зберігання i використання резервів валютних цінностей для здіснення державної валютної політики, встановлення способів визначення i використання валютних (обмнних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних ценностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях. Національнй банк контролює своєчасне надання звітів i документації про валютніоперацiї за встановленими ним єдиннми формами i публікує звіти про власніоперації уповноважених банків.
Згідно з статтею 68 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування можуть мати позабюджетніцільові валютні кошти, які перебувають на спеціальних рахунках в банках.
§ 2. Операції з Іноземною валютою, що дозволяються законодавством України.
Законодавство дозволяє проведения поточних валютних oпepaiційiоперацій з рухом капіталу, тобто експорт капіталу в іноземну економіку та імпорт іноземного капіталу в Україні.
Природно, що держава зацікавлена в тому, шоб якомога краще обслуговувати торговельні поточні експортніоперації. Наша країна заохочує вкладення іноземних банків, підприємців у нашу економіку i не заохочує участь наших банків та юридичних i фізичних oci6 у капіталі закордонних фінансово-кредитних установ.
Купувати i продавати валюту на внутрішньому валютному ринку України резидента можуть тільки через уповноважені банки. Резидента доручають цим банкам продавати валюту на міжбанківському валютному ринку.
Уповноважені банки укладають угоди з купівли-продажу іноземної валюти від свого імені та за свій рахунок у відповідності з інструкцією Національного банку України. Згідно з інструкцією НБУ[4] право уповноваженого банку вести відкриту валютну позицію (тобто позицію валютного ризику) — це право укладати угоди купівлі-продажу безготівковоїіноземної валюти за гривні.
Розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку визначається як різниця між сумою іноземної валюти, яку банк придбав за свій рахунок, i сумою проданої ним валюти за цей же період. У випадках, коли уповноважений банк здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні, Haцioнальний банк установлює для нього ліміт валютної позиції.
Поточні валютніoпepaцiї здійснюються резидентами без обмежень, крім випадків, передбачених законодавством. Безперешкодне ввезення іноземної валюти в Україну можливе тоді, коли підприємці дотримуються митних правил. Вивозити іноземну валюту з України понад установленого ліміту можливо лише при одержанні довідки з уповноваженого банку.
Національний банк установлює порядок проведения валютних операцій, що зв'язані з рухом капіталу, видає дозвіл на участь у капталі банків за кордоном, але, як правило, уповноваженим українським банкам, які мають генеральну ліцензію.
Окрему ліцензію Національний банк видає на відкриття українськими резидентами рахунків у закордонних філіалах українських уповноважених банків.
Згідно з «Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб — резидентів i нерезидентеів (Додаток № 6 до постанови Правління Національного банку України від 23.09.1996 р. № 245 із змінами i доповненнями від 10.04.1997 р.) громадяни України та іноземці (крім підприємців) мають право через українські уповноважені банки переказувати особисті кошти в іноземній валюті за межі України в таких випадках:
— при допомозі родичам (чоловікові/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам i братам), які проживають за межами України (тільки з валютного рахунка — якщо родичі постійно проживають за кордоном не більше S500 на місяць iS2000 на рік; якщо родичі тимчасово проживають за кордоном — не більше $500 на місяць iS4000 на рік);
— — при платежах за добровільною сплатою аліментів на утримання дітей i непрацездатних батьків (не більше $200 на місяць, з валютного рахунка — не більше $500 на місяць);
— при платежах, пов'язаних зі смертю (допомога родичам на поховання — не більше $500; платежах, пов'язаних зі смертю за кордоном фізичної особи-резидента (транспортні витрати та витрати на поховання) — до $2000).
Громадяни України та іноземці можуть здiйcнювaти платежі в іноземній валюті на ім'я юридичної особи-нерезидента в таких випадках:
— за лікування, навчання, участь у конференціях, на сплату страхових i членських внесків, придбання науково-методич-ної літератури та передплатних видань (без підтверджуючих документів — не більше S200; з підтверджуючими документами — не більше S500, з валютного рахунка — не більше S5000, а на лікування — не більше $10 000; на підставііндивідуальної ліцензії НБУ - не більше S5000);
— платежі з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іноземних держав, а також витрат на державне мито за справами, що розглядаються ними органами (без підтверджуючих документів — до S200: з підтверджуючими документами — не більше S500, з валютного рахунка — не більше $5000).
Окрім цього, можуть переказуватися кошти для здійснення таких платежів у валюті:
— при оплаті фізичною особою товару іноземній фірмі за імпортним контрактом для власного використання (тільки з валютного рахунка. якщо більше $200; на місяць — не більше S1000. на рік — не більше S4000):
— платежі за оформлення документів на працевлаштування за кордоном (без підтверджуючих документів — до $200, з підтверджуючими документами — не більше $500);
— перерахування власником валютного рахунка коштів в іноземній валюті з цього рахунка при виїзді за кордон на постійне місце проживання. Це не стосується підприемців, якімають право здійснювати перекази коштів в іноземній валюті тільки відповідно до порядку, встановленого для юридичних осіб.
Згідно з новою редакцією інструкції № 3 Національного банку Украіни «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»[5] в установах банків для юридичних і фізичних oci6 (резидентів i нерезидентів) відкриваються поточині, розподільчі, кредитні та депозитні (вкладні) рахунки.
Поточний рахунок в іноземній валюті відкриваеться підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодав-ства Украіни в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, які визначені чинним законодавством Украіни. Поточні рахунки діляться на торговельні та неторговельні.
Розподільчий рахунок призначений для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, шо надійшли на адресу юридичної особи-резидента згідно з чинним законодавством України. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок i не підлягають продажу у повному обсязі на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням згідно з дорученням резидента. Грошовий еквівалент коштів в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок i згідно з чинним законодавством України підлягають продажу в повному обсязі на міжбанківському валютному ринку України у встановленому порядку зараховуеться на поточний рахунок резидента — власника коштів.
Підприємцям — фізичним особам-резидентам, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, відкриваються розподільчий та поточний рахунки за режимом, який визначений для юридичних осіб-резиденів.