Вироком Залiщицького районного суду Тернопiльськоi областi Т. засуджено за ч.2 ст.206 i ч.1 cт.188 КК Украiни до двох рокiв чотирьох мiсяцiв позбавлення волi. У касацiйному порядку справа не розглядалась.
Т. визнано винним в тому, що, перебуваючи в станi алкогольного сп"янiння, вiн iз хулiганських спонукань вчинив в ночi в будинку свого тестя сварку, нецензурно лаявся, погрожував розправою дружинi, побив посуд, шибки у вiкнах, а потiм кочергою заподiяв тестевi тiлеснi ушкодження середньоi тяжкостi. Для приборкання хулiгана мешканцi села викликали працiвника мiлiцii О., який зажадав припинити хулiганськi дii. Проте той вчинив йому опiр, поеднаний з насильством, i вдарив кочергою по руцi, заподiявши легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров"я.
За протестом Голови Верховного Суду Украiни вирок змiнено з таких пiдстав.
Суд вiрно встановив фактичнi обставини злочину, обгрунтовано визнав Т. винним у злiсному хулiганствi та правильно квалiфiкував його дii за ч.2 ст.206 КК Украiни. Проте, ще й за ч.2 ст.188 КК У краiни цi дii зсудженого, квалiфiковано без достатнiх пiдстав.
Як видно з матерiалiв справи, працiвник мiлiцii О. прибув до будинку потерпiлого З., коли хулiганськi дii Т. ще тривали, i О. спробував покласти iм край, О. пояснив, що саме в той час, як вiн намагався це зробити, Т. вдарив його кочергою по руцi. Цi обставини пiдтверджуються показаннями О., свiдкiв А.С.М., та iнших, а те, що О. одержав тiлеснi ушкодження - висновком судово-медичноi експертизи.
Аналiз наведених доказiв свiдчить про те, що О. якпрацiвник мiлiцii клав край хулiганським дiям засудженого та не затримував його. Отже, Т. нанiс потерпiлому легкi тiлеснi ушкодження в процесi хулiганських дiй, а не пiд час опору працiвниковi мiлiцii у зв"язку iз затриманням.
Оскiльки, хулiганськi дii, поеднанi з опорм працiвнику мiлiцii, в тому числi з насильством або погрозою його застосування повнiстю охоплюються диспозицiею ч.2 ст. 206 КК Украiни, вони не потребують додатковоi квалiфiкацii за iншими статтями КК. Отже, квалiфiкацiя дiй Т. за ч.2 ст. 188 КК Украiни е зайвою.[90]
Згiдно п.9 Постанови Верховного Суду Украiни "Про судову практику в справах про хулiганство" йдеться про те, що "неповинне квалiфiкуватися за ч.2 ст. 206 КК Украiни дрiбне хулiганство, пов"язане з опором працiвнику мiлiцii, народному дружиннику, а також вiйськовослужбовцю або представнику громадськостi, якi виконують обов"язки по охоронi громадського порядку, а так само громадянину, що присiкае дрiбне хулiганство."
4. Хулiганство, вчинене особою, ранiше судимою за такий же
злочин.
Хулiганство визнаеться злiсним за ознакою попередньоi судимостi за просте, злiсне чи особливо злiсне хулiганство при умовi, що ця судимiсть не знята i не погашена у встановленому законом порядку.
Пiдвищена суспiльна небезпека такого злочину полягае у тому, що хулiганство вчиняеться особою, яка ранiше вже притягувалась судом за ранiше вчинене хулiганство. Тим самим ця особа показуе стiйкiсть своеi злочинноi, антигромадськоi поведiнки. I, хоча знову вчиненi хулiганськi дii за своiми об"ективними ознаками не виходять за межi основного хулiганства, але особливостi суб"екта злочину у вiдповiдностi до ч.2 ст. 206 КК Украiни надае цим дiям якiсть злочинного хулiганства, а для винного тягне бiльш тяжкi правовi наслiдки - бiльш сувору мiру покарання.
Судимiсть починаеться з моменту встьупу обвинувальноого вироку в законну силу i дiе до зняття чи погашення в установленому законом порядку.
Судимiсть за iншi бiльш тяжкi, нiж хулiганство злочини, вчиненi з хулiганських спонукань, не прирiвнюеться до судимостi за хулiганство, оскiльки в цьому випадку особа була засуджена не за хулiганство, а за бiльш тяжкий злочин. При вчиненнi цього злочину винний керувався лише хулiганськими мотивами. Тому така судимiсть не може являтись обтяжуючою ознакою злiсного хулiганства.
Повторнiсть вчинення хулiганства при вiдсутностi судимостi за цей злочин не е пiдставою для квалiфiкацii вчиненого за ч.2 ст.206 КК Украiни.[91]
Погашення судимостi означае автоматичне анулювання ii пiсля збiгу певного строку вiдбуття покарання. Тривалiсть вiдповiдних строкiв визначена в законi i залежить вiд вiдбутого строку покарання. В якостi умови погашення судимостi закон вимагае не вчинення на протязi цього строку нового злочину. За певних умов судимiсть може бути знята достроково, якщо засуджений до позбавлення волi пiсля вiдбуття ним покарання вiдмiнною поведiкою i чесним вiдношенням до працi довiв виправлення. Судимiсть може бути також знята актом амнiстii чи помилуванням.
2. ОСОБЛИВО ЗЛIСНЕ ХУЛIГАНСТВО
Вiдповiдно до ч.3 ст. 206 КК Украiни особливо злiсне хулiганство це дii, передбаченi частинами 1 або 2 цiеi статтi, якщо вони вчиненi з застосуванням чи спробою застосування вогнестрiльноi зброi, а так само предметiв, спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень.
Оскiльки особливо злiсне хулiганство вчиняеться з застосуванням зброi, ножiв чи спецiально пристосованих предметiв, воно являе собою найбiльшу суспiльну небезпеку.
Пiд вогнестрiльною зброею вважаються пристроi фабричного чи кустарного виробництва, призначенi для ураження цiлi з допоморгою снаряда (кулi, дробу тощо), що приводиться в рух енергiею порохових газiв. Це автомати, карабiни, малокалiбернi гвинтiвки, револьвери, пiстолети, в тому числi спортивнi, мисливськiрушницi, зокрема з гладким стволом, обрiзи, самопали тощо. Сюди не належать пневматична зброя, сигнальнi стартовi, будiвельнi пiстолети, ракетницi, а також стрiлецька зброя, що дiе на пневматичнiй, реактивнiй, газобалоннiй i пружиннiй основах i не надiлена властивiстю вогнестрiльноi.[92]
До холодноi зброi належать знаряддя та пристроi, якi вiдповiдають стандартним зразкам або iсторично виробленим типам зброi, чи iншi предмети, що мають колючий, колючо-рiжучий, роздроблюючий та ударний ефект (багнети, ножi, кiнжали, нунчаки, кастети, стилети, кортики, шаблi тощо) призначенi для ураження живоi цiлi.
В юридичнiй лiтературi щодо питання застосування ножiв, якi не вiдносяться до холодноi зброi, iснують наступнi думки. Так, наприклад, I.Н.Даньшин пропонуе квалiфiкувати як особливо злiсне хулiганство лише випадки застосування ножiв, що вiдносяться до розряду холодноi зброi.[93] На думку
Яценко С.С. для такого тлумачення закону не мае достатнiх пiдстав. Якщо б закодавець мав на увазi лише ножi, якi вiдносяться виключно до холодноi зброi, то вiн би мiг взагалi не згадувати про ножi, тому, що такi предмети охоплювались би термiном "холодна зброя".[94]
Застосування чи спроба застосування будь-якого ножа при хулiганствi для нанесення тiлесних ушкоджень е завжди небезпечним для життя чи здоров"я будь-якоi особи, яка потрапила пiд такий напад. При цьому, уражуюча сила будь-якого ножа залежить не лише вiд його призначення, а бiльш вiд сли i мiсця прикладення.
Як вiдмiчае Калмиков В.Т., в правовому розумiннi закон прирiвняв будь-якi ножi до холодноi зброi, виключив з розумiння "iнших предметiв", тому, що iх застосування чи спроба застосування правильно розцiнюються на однакових пiдствах з використанням зброi у вузькому розумiннi cлова.[95]
На пiдставi ч.3 ст. 206 КК Украiни квалiфшкуючою ознакою особливо злiсного хулiганства також е використання предметiв спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень. Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року N3 до таких вiдносить "такi предмети, якi були пристосованi винним для згаданоi мети заздалегiдь або пiд час вчинення хулiганських дiй (наприклад, винний вiдбив шийку пляшки), а так само предмети, якi хоч i не пiддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спецiально пiдготовленi винним (скажiмо, заздалегiдь взятi ним з собою для тiеi ж цiлi)".
При наявностi зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення (молоток, сокира, шило, коса тощо), спецiальнi засоби, як от: газовий пiстолет з балончиком, ручна газова граната, а також iншi подiбнi засоби, якими
можливе заподiяння тiлесних ушкоджень, вiдповiдно до ч.3 ст. 206 КК Украiни можуть бути визнанi предметами спецiально пристосованими для заподiяння тiлесних ушкоджень.
Якщо ж пiд час вчинення хулiганських дiй винним на мiсцi злочину були пiдiбранi якiсь предмети, спецiально не прилаштованi для нанесення тiлесних ушкоджень, в тому числi предмети господарсько-побутового призначення то iх застосування не може служити пiдставою для квалiфiкацii вчиненого злочину за ч.3 ст. 206 КК Украiни.
Так вироком Бучацького районного народного суду Ч. засуджено за ч.3 ст.206 КК Украiни. Касацiйна iнстанцiя вирок залишила без змiн.
Перебуваючи у станi сп"янiння, Ч. на вулицi пiдiйшов до гурту хлопцiв i нецензурно висловлювався в iх адресу, а коли один зних В., зробив зауваження та зажадав, щоб вiн пiшов додому, Ч. вдарив його по головi пiджаком, у кишенi якого був камiнь. Цим ударом В. було заподiяно легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.
За протестом першого заступника Голови Верховного суду Украiни судовi рiшення змiнено з таких пiдстав.
Обгрунтовуючи свiй висновок про квалiфiкацiю дiй Ч. за ч.3 ст. 206 КК Украiни, суд виходив з того, що пiд час хулiганських дiй вiн застосував камiнь, який був спецiально пристосований для нанесення тiлесних ушкоджень. Проте, як встановлено судом, у кишенях пiджака, яким Ч. вдарив потерпiлого, крiм каменя була ще й пляшка горiлки. Проте, щодо останнього предмета, яким теж було нанесено удар потерпiлому, суд своiх мiркувань не висловив.
У той час Ч. в судовому засiданнi показав, що вiн пiдняв на порозi камiнь не для того, щоб скористатись ним у процесi хулiганських дiй, а щоб з"ясувати, хто його в нього кинув.
За показанням потерпiлого В. i свiдкiв Г. та Я., засуджений Ч. дiйсно запитував iх, хто кинув камiнь (хоча нiхто з них його не чiпав) i вдарив В. пiджаком по головi без будь-якого приводу. Вони пiдтвердили й те, що на мiсцi подii у залишеному засудженим пiджаку крiм каменя було виявлено i пляшку горiлки.