Тому, на мою думку, безпосереднiм об"ектом хулiганства слiд вважати громадський порядок. Дане твердження опираеться також i на диспозицiю статтi 206 КК Украiни, з тексту якоi видно, що хулiганство - умиснi дii, що грубо порушують громадський порядок.
Для правильного застосування ст. 206 КК Украiни треба чiтко зрозумiти, що ж охоплюеться поняттям "громадський порядок". Законодавець не дав чiткого поняття. Воновироблене в наукових працях вчених - юристiв, i iснуе багато рiзних визначень громадського порядку.
Всю сукупнiсть визначень I.Н.Даньшин роподiляе на три групи:
а) поняття громадського порядку в широкому розумiннi;
б) поняття громадського порядку у вузькому розумiннi;
в) тлумачення громадського порядку за допомогою iнших або описання його з допомогою однiеi, i до того ж не головноi ознаки.[13]
Що стосуеться поняття громадського порядку в широкому розумiннi, то тут також не мае едностi серед вчених. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiе пiд громадським порядком в широкому розумiннi весь лад, всю систему громадських вiдносин, iснуючих в суспiльствi, що органiзовуеться i пiдтримуеться в державi[14]. В.I.Ткаченко вважае, що громадський порядок - це сукупнiсть вiдносин, що регулюються правом, нормами i правилами спiвжиття.[15] М.Л.Наклович висловлюе думку, що пiд громадським порядком в широкому розумiннi потрiбно розумiти врегульовану юридичними нормами i правилами спiвжиття сукупнiсть громадських вiдносин, що склалися в державi i ставлять своею метою подальший розвиток i укрiплення цих вiдносин.[16] Висловлюються i iншi визначення. Але iх аналiз доводиться в загальному до того, що прихильники погляду на громадський порядок у широкому розумiннi вважають, що вiн складаеться при здiйсненнi не тiльки правових норм, але й iнших правил поведiнки - правил спiвжиття, норм моралi i т.п.
Визначення громадського порядку у широкому значеннi е неконкретним. I.Н.Даньшин вважае, що у широкому розумiннi поняття громадського порядку носить надто загальний характер, з нього не видно, якi ж сторони суспiльного життя, який порядок вiдносин мiж людьми потрiбно захищати. Бiльш вузьке розумiння громадського порядку мае певнi теоретичнi переваги, бо дозволяе окремi елементи, сторони громадського порядку, якi в своiй сукупностi дають можливiсть визначити коло складаючих його суспiльних вiдносин.[17]
Визначення громадського порядку у вузькому розумiннi вченi також визначають по рiзному. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiе пiд цим вiдносини, що створюють в державi стан спокою i безпеки, складають систему вольових суспiльних вiдносин, сукупнiсть яких можна назвати громадським порядком у вузькому змiстi слова.[18] М.А.Ефремов говорить про громадський порядок як про систему взаемовiдносин, що встановились в суспiльстивi мiж громадянами, що регламентуеться не лише нормами права, але й нормами маралi i забезпечуючих здiйснення державними i громадськими органiзацiями та всiма громадянами своiх прав, захист iх законних iнтересiв i виеконання ними своiх обов"язкiв. Але найчастiше всього кримiналiсти пiд громадським порядком у вузькому значеннi розумiють врегульовану юридичними нормами i правилами спiвжиття сукупнiсть лише тих суспiльних вiдносин, якi мають забезпечувати нормальне функцiонування державних i громадських установ, пiдприемств i органiзацiй, цiлiснiсть майна громадян, безпеку, честь i гiднiсть людей, а також нормальнi умови для iх роботи, побуту i вiдпочинку. I це визначення, на мiй погляд, найбiльш правильне.
2. ОБ"ЕКТИВНА СТОРОНА ХУЛIГАНСТВА
Об"ективна сторона складу злочину - сукупнiсть передбачених законом ознак, характеризуючих зовнiшнiй прояв суспiльно-небезпечного дiяння, що посягае на об"єкти кримiнально правовоi охорони, а також об"ективнi умови, пов"язанi з цим посяганням.[19] Тобто об"ективна сторона це те, в чому злочин мае зовнiшне вираження. Об"ективна сторона мае значення для оцiнки суспiльноi небезпеки злочину.[20]
Об"ективна сторона хулiганства виражаеться в активному дiяннi, яким грубо порушуеться громадський порядок iвиражаеться явна неповага до суспiльства. Законодавством не визнвчений перелiк хулiганських дiй. I це не можливо зробити, так як за своiм характером хулiганськi дii досить рiзноманiтнi. В зв"язку з цим, в юридичнiй лiтературi пропонуються рiзнi класифiкацii хулiганських проявiв.
Так, П.С.Матишевський та I.Н.Даньшин дiлять останнi на три групи. До першоi групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi грормадського порядку без безпосереднього зв"язку з посяганням на особу чи майно. Такi дii можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi шуму, аморальнi вчинки i т. п. Другу групу складають дiяння, що порушують громадський порядок i одночасно супроводжуються посяганням на особу. В таких випадках хулiганство вчиняеться шляхом образи, нанесення ударiв, побоiв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включае в себе дiяння, що виявляються не лише в порушеннi громадського порядку, а i у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо.[21]
П.I.Грiшаев, наприклад, об"еднуе другий i третiй елементи, що виводить П.С.Матишевський.[22] Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй i мають певне теоретичне значення, вони все ж носять умовний характер, так як хулiганськi дiяння часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супроводжуеться посяганням на особу чи власнiсть.
Так, наприклад, гр. Н. та Е.засудженi Тернопiльським мiським судом до двох рокiв позбавлення волi за те, що 23.07.97 року, перебуваючи в станi наркотичного спянiння, близько 19 години грубо порушуючи громадський порядок з хулiганських спонукань нанесли удари продавцю магазина N 56 гр. П., спричинивши останньоому легкi тiлеснi ушкодження i пошкодили товари, чим завдали магазину N 56 збитки на суму 46 грн. 98 копiйок.[23]
Пiсумовуючи вказане, слiд зауважити, що якоi би ступенi суспiльноi небезпеки не досягали хулiганськi дii, ала всiм iм притаманнi спiльнi ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають чвну неповагу до суспiльства. Якщо удiяннi вiдсутня хоча б одна з даних ознак, тодi виключаеться наявнiсть складу хулiганства.
В юридичнiй лiтературi з цих питань е рiзнi думки. Так, наприклад, П.С.Матишевський пiд дiями, що грубо порушують громадський порядок, розумiють таку поведiнку винного, яка яка створюе загрозу нормальнiй дiяльностi Установ, пiдприемств, здоров"ю, життю людей, або висловлюють тривогу у громадян за недоторканiсть iх прав та iнтересiв.
Так, наприклад, Н.Т.Куц, В.Т.Калмиков вважають, що пiд грубим порушенням громадського порядку потрiбно розумiти лише таке порушення правил поведiнки в суспiльствi, що спричиняе чи може спричинити суттеву шкоду нормальнiй дiяльностi органiзацii, а також правам та iнтересам громадян.[24] Коментар до кримiнального кодексу Украiни вказуе на те, що пiд грубим порушенням громадського порядку слiдрозумiти заподiяння йому значноi шкоди, що утруднюе впорядковане функцiонування суспiльних вiдносин.[25] На мiй поогляд, бiльш правильною е друга точка зору, хоча вона i неповно розкривае поняття грубого порушення громадського порядку, але при квалiфiкацii i встановленнi ступеня суспiльноi небезпеки хулiганства вирiшальним е неможливiсть спричинити шкоду суспiльним вiдносинам, а реальне спричинення шкоди.
Ступiнь грубого порушення порядку також потребуе уточнення. Вiн залежить вiд багатьох чинникiв. До них можна вiднести: тривалiсть хулiганських дiй, мiсце i час iх скоення, кiлькiсть людей, на яких вони спрямованi, вiк i стать, стан здоров"я потерпiлих i т.п. Питання про те, грубо чи менш грубо порушуеться тими чи iншими дiяннями громадський порядок, вирiшуеться в кожному випадку з рахуванням всiх обставин справи.[26] Так, наприклад, фактор часу мае у рядi випадкiв певне значення для цього виду злоочину: ввiмкнення у дворi чи квартирi у нiчний час на повну потужнiсть радiо, магнiтофонiв (в умовах багатоквартирного будинку) може бути розцiнено як хулiганство, а тi самi дii в день не мiстять ознак цього злочину. При вирiшеннi питання про грубе порушення порядку, слiд проаналiзувати обстановку його вчинення, що характеризуеться наявнiстю або вiдсутнiстю людей, подiями, якi вiдбуваються в мiсцi вчинення злочину, та iх соцiальною значимiстю.[27]
Але самого факту грубого порушення громадського порядку ще не достатньо щоб калiфiкувати дii як хулiганськi. Для цього необхiдно, щоб в грубому порушеннi громадського порядку проявилась явна неповага до суспiльства.
В юридичнiй лiтературi icнуе багато визначень поняття "явна неповага до суспiльства". Так, Грiшаев П.I. i Здравомислов Б.В. пiд явною неповагою до суспiльства розумiють очевидне для кожного зневажання гроомадськими iнтересами i протиставлення винним своеi поведiнки колективу i його iнтересам.[28] Коментар до кримiнального кодексу Украiни зауважуе, що пiд цим поняттям слiд розумiти вiдкрито виражене, очевидне для винного i iнших осiб зневажливе ставлення до громадського порядку, iгнорування iснуючих у суспiльствi елементарних правил поведiнки, моральностi, добропристойностi.[29] На мiй погляд, Друге визначення бiльш ширше розкривае поняття явноi неповаги до суспiльства.