Высший надзор за соблюдением и применением законов Службой безопасности осуществляет Генеральный прокурор Украины и уполномоченные им прокуратуры.
Общественность Украины через средства массовой информации и в других формах информируется о деятельности Службы безопасности. Запрещается устанавливать ограничения на информацию об общем бюджете Службы безопасности, ее компетенции и основных направлений деятельности, а также случаях противоправных действий ее органов и сотрудников.
Не подлежат разглашению сведения, составляющие государственную, военную, служебную и коммерческую тайну, а также информация конфиденциального характера, разглашение которой может нанести вред национальной безопасности Украины, чести и достоинству личности или нарушить ее законные права, кроме случаев, предусмотренных законодательством в интересах правосудия.
Сотрудники Службы безопасности самостоятельно принимают решения в пределах своих полномочий. Они должны отказаться от исполнения каких бы то ни было приказов, распоряжений или указаний противоречащих действующему законодательству. За противоправные действия и бездеятельность они несут дисциплинарную, административную и уголовную ответственность.
В случае нарушения прав или свобод человека сотрудниками при исполнении служебных обязанностей, орган Службы безопасности должен принять меры к восстановлению этих прав и свобод, возмещению причиненного морального и материального ущерба, привлечению виновных к ответственности.
Сотрудники Службы безопасности, исполняющие свои обязанности в соответствии с предоставленными Законодательством полномочиями и в рамках Закона, не несут ответственности за причиненный имущественный ущерб. Такой ущерб компенсируется за счет государственного бюджета Службой безопасности.
Служба безопасности по требованию граждан Украины в месячный срок обязана дать им письменные объяснения по поводу ограничения их прав или свобод. Эти лица вправе обжаловать в суд неправомерные действия должностных (служебных) лиц и органов Службы безопасности.
Законные требования сотрудников Службы безопасности при исполнении служебных обязанностей являются обязательными для граждан и должностных лиц. Неповиновение или сопротивление их законным требованиям, неправомерное вмешательство в их законную деятельность влекутответственность, в соотвествии с действующим Законодательством.
5. ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Службу безпеки України
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 27, ст.382 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2230-ХІІ ( 2230-12 ) від 25.03.92, ВВР, 1992, N 27, ст.383 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1381-ХІV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст. 79
N 2171-ІІІ ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст. 38
N 2922-ІІІ ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )
Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Служба безпеки України
Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.
Стаття 2. Завдання Служби безпеки України
На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Стаття 3. Засади діяльності Служби безпеки України
Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.
В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України дотримується принципів поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.
Стаття 4. Правова основа діяльності Служби безпеки України
Правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України (888-09), цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.
Стаття 5. Діяльність Служби безпеки України і права людини
Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України. Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Орган Служби безпеки України у разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов'язків прав чи свобод людини повинен вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності. Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов'язана дати їм письмові пояснення з приводу обмеження їх прав чи свобод. Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових (службових) осіб та органів Служби безпеки України.
Стаття 6. Позапартійність Служби безпеки України
Використання Служби безпеки України в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, в Службі безпеки України забороняється. На період служби чи роботи за трудовим договором членство співробітників Служби безпеки України у таких об'єднаннях зупиняється.
Як виняток, дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, у професійних спілках.
Стаття 7. Право громадськості на інформацію про діяльність Служби безпеки України
Громадськість України через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку інформується про діяльність Служби безпеки України. Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співробітників Служби безпеки України. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформація конфіденційного характеру, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України, честі і гідності особи або порушити її законні права, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя.
Стаття 8. Відносини Служби безпеки України з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами та їх об'єднаннями
Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.
Громадяни України та їх об'єднання, інші особи сприяють законній діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах.
Розділ ІІ
СИСТЕМА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 9. Система Служби безпеки України
Систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України. Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.
Стаття 10. Центральне управління Служби безпеки України
Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До його складу входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організаційною структурою Служби безпеки України. Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав та свобод громадян. У межах своєї компетенції Центральне управління Служби безпеки України вносить Президенту України пропозиції про видання актів з питань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання органами державного управління, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.