Українська Академія Друкарства
Реферат
на тему:
«Правила етикету за столом»
Виконав:
студент гр.ТЕ-21
Сміщук В.С.
Львів-2007
Зміст
Вступ
Сервіровка
Про гостей
Місця за столом
Догляд за посудом
Що і яким чином їсти?
Як поводитися під час їжі?
Загальні правила поведінки за столом
Як поводитися за столом
Мистецтво бесіди за столом
Загальні правила для приємного ведення бесіди
Література
Вступ
Культура поводження за столом - це частина загальної культури людини. Її треба виховувати із самого раннього віку. Але як просто й ненав'язливо пояснити дитині ті правила, які повинен знати кожен? Наша робота являє собою бесіду з дитиною молодшого шкільного віку, у якій сполучається пояснення правил поведінки за столом із цікавими історичними фактами.
Існують строгі правила поведінки під час їжі. Як і всі інші, ці правила не вигадані з голови. Більшість із них виникло з поваги до тих, з ким ти сидиш за столом. Спробуй простежити, що вийде, якщо ти візьмеш вилку й ніж не пальцями, як ведеться, а затиснеш їх у куркуля й почнеш різати лежаче на тарілці м'ясо. У тебе неминуче здіймуться й розійдуться в сторони лікті. А це значить, що виявиться в небезпеці щока сусіда. А лікті, покладені на стіл? Вони займають місце, де повинна стояти тарілка сусіда. Та й чи приємно йому буде класти хліб на той шматок скатертини, по якому шаруділи твої рукави?
Або, скажемо, чому прийнято брати цукор щипчиками, а якщо їх немає - просто пальцями, а не своєю чайною ложкою? Адже руки в тебе повинні бути чисті - перед тим, як ти сідаєш за стіл, ти їх вимив, та й торкнешся ти ними лише того шматочка цукру, що візьмеш. А ложка тільки що була в тебе в роті, і не всякому буде приємно, якщо вона прогуляється по всій цукорниці.
По тій же причині сіль із сільнички потрібно брати не пальцями й не своєю ложкою, а кінчиком ножа. Але пиріжки, печиво, хліб потрібно брати рукою, намагаючись не стосуватися сусідніх скибочок.
А чому, наприклад, не прийнято різати рибу ножем? Так тільки тому, що в рибі бувають дрібні тонкі кісточки. Розрізаючи шматок риби, можна, не помітивши, розрізати й кісточки, і проковтнувши їх, подряпати горло.
Небагато історії…
Книга, по якій російські юнаки дівчини могли вчитися правильно поводитися за столом, з'явилася ще у вісімнадцятому столітті. Називалася вона: "Юності чесне зерцало, або Показання до життєвого обходження" і складена була самою Російською Академією наук. От яке велике значення надавали й тоді правилам поведінки!
Надруковано вона незвичними для нас стародавніми буквами; деякі слова, начебто "талерки", і відразу зрозумієш. Але більшість правил годиться й сьогодні". "Не вимагай першим блюдо й не дуй у рідке, щоб скрізь бризкало". "Не сопи, корду їли". "Коли що тобі запропонують, то візьми частину з того, інше віддай іншому". "Руки твої не повинні довго лежати на тарілці, ногами скрізь не мотай, не втирай губ рукою й не пий, поки їжі не проковтнув". "Не облизуй перстів і не гризи костей, але обрізай ножем". Хліба, приклавши до грудей, не ріж; їли, що перед тобою лежить. Над їжою не чавкай, як свиня, і голови не чеши. Не проковтнувши шматка, не говори. Біля своєї тарілки не роби забору з костей, кірок хліба й іншого. Непристойно руками по столі скрізь колобродити, але сумирно ести. А качанами й ножем по тарілкам, по скатертині або по блюду не креслити, не колоти й не стукаючи, але повинне тихо й сумирно, прямо, а, не сидіти вигнувшись ".
У французів є приказка: "Апетит приходить під час їжі". Як і більшість народних приказок, вона заснована на життєвому досвіді: захід і вид смачної їжі дійсно підсилюють апетит.
Великий росіянин учений Іван Петрович Павлов пояснив, чому це відбувається. Ти знаєш по собі, як течуть слинки побачивши ласого блюда. Це, виходить, починають працювати слинні залози рота, щоб змочити їжу, що зараз будеш жувати. Точно так само вид і запах їжі діє на залози шлунка. Вони теж починають виділяти особливий "запальний" сік. Цей сік допомагає шлунку переварювати їжу. Дратуючи закінчення нервів, закладених у стінках шлунка, він викликає почуття апетиту.
Але не всяка їжа діє на організм однаково. Ніж гарніше, апетитніше виглядає тарілка з їжею, чим смачніше їжа пахне, тим сильніше виділяється "запальний" сік, тим краще буде переварене те, що ти з'їли.
І турбота про це також відбилася в правилах поведінки за столом. Чому, наприклад не слід кришити на шматки котлету або сирник? Не тільки тому, що розкришена їжа швидше холоне й робиться несмачною. Вид розмазаної по тарілці - котлети або сирника не дуже апетитний. Чому не прийнято випльовувати що-небудь, навіть кісточки від компоту, прямо на блюдце? Чому не дозволяється критикувати подане блюдо й говорити, що, по-твоєму, воно несмачно? Чому треба доїсти все покладене до кінця й не залишати на тарілці? Тому що це не тільки кривдить господарку, але й може відбити бажання є в сусідів.
Не слід також розглядати занадто уважно або колупати вилкою те, що тобі поклали. Це теж неввічливо стосовно господарки, немов ти сумніваєшся як частування.
Вихована людина буде їсти кожне запропоноване хазяїном блюдо.
Коли французи заснували свою першу колонію в Північній Америці, французький губернатор запросив на звану вечерю двох вождів індійського племені ірокезів. Він уважав, що після такого обіду йому буде легше вмовити вождів віддати задешево великі степи, де індіанці здавна полювали на оленів і бізонів.
Знаючи шляхетну довірливість індіанців, що ще не встигли розпізнати лицемірство й жорстокість завойовників, ад'ютант губернатора, злісний і хитрий ледар, вирішив посмішити таких же, як він, приятелів і поглумитися над гостями. На їхніх очах він густо намазав гірчицею шматок хліба й зробив вигляд, що з насолодою проковтнув його. Індіанці подумали, що це улюблена їжа білих, і намазали гірчицею свій хліб. Але від першого ж шматочка в них захопило подих, на газах виступили сльози. Однак ірокези нічим не видали своєї відрази й мужньо доїли свій хліб.
Вони не хотіли скривдити хазяїна відмовою від запропонованого частування. Так "дикі" індіанці дали урок увічливості й витримки "культурному" негідникові.
Сервіровка
Існують певні правила накривання стола. Насамперед, посуд, що перебуває на столі, повинна розташовуватися по прямої лінії. Краю основних тарілок, а також ножів і качан доходять до крайки стола або відстоять від її на 1-2 див. Весь прилад розташовується під рукою; ті предмети, які знадобляться раніше, перебувають далі від тарілки, звідки зі зручніше брати. Хлібну тарілку ставлять ліворуч від основної. Мисочки із салатом або компотом (готові порції) перебувають також ліворуч, але далі від краю стола.
Ножі кладуть праворуч від основної тарілки лезом до неї, качани - ліворуч, вістрям нагору, щоб не зіпсували скатертину. Рибний ніж кладуть праворуч від ножа для печені. Якщо до риби або печені подають закуски, то й для них потрібні вилка й ніж, небагато менші, чим для печені. Відповідно до черговості подачі блюд, вони самі крайні, тобто перебувають далі всього від тарілки. Ножів і вилок ніколи не кладуть на стіл більше трьох пар. Якщо в особливо врочистих випадках передбачено ще блюдо, що їдять за допомогою ножа й качани, їх приносять пізніше. Ножі й качани кладуть на відстані 1 див друг від друга.
Ложки кладуть на стіл опуклістю вниз. Супова й десертна ложки, що перебувають за тарілкою, повинні лежати паралельно краю стола, ручками вправо. Супова ложка може бути покладена праворуч від тарілки поруч із ножем (правіше останнього). До всіх блюд, які не сервірують порціями, подають ложку, вилку, совочок, щипчики й т.д. Масло сервірують зі спеціальним ножем так само, як сіль і гірчиця - з відповідними ложечками.
Блюда з гарніром і печенею подають із ложкою й вилкою. Якщо в господарстві немає відповідних приладів, замість них уживають звичайні.
Місце склянки - праворуч, за приладом. Склянка для пива ставлять на металеву, скляну, пластмасову підставку, що призначена для захисту скатертини від пивної піни. Для морсу, соку або лимонаду подають або спеціальні вузькі, так називані лимонадні, склянки, або тюльпаноподібні келихи.
Чарки ставлять теж праворуч у ряд або півколом. Важливо тільки, щоб вони розташовувалися відповідно до порядку вживання напоїв, тобто той келих, що знадобиться раніше, повинен стояти крайнім праворуч і т.д. Розставляючи келихи, стежите, щоб вони не заважали брати ложку. Якщо на столі різні напої, то й чарки повинні бути різними. Келихи для вина вибирають відповідно до сорту вина. Для солодких і десертних вин - тюльпаноподібні на ніжці, для червоних - теж у формі тюльпана, але більшого розміру й з більше широкою верхньою частиною. Келих для білого вина повинен бути ще більше й на більше високій ніжці. Найвищий келих - для шампанського. Загалом, чим міцніше напій, тим менше чарка. Тому горілку й лікери пропонують у маленьких чарках. Коньяк же прийнятий наливати в більші келихи, що звужуються догори. Наливають коньяк на саме денце. Горілочні чарки можуть бути як товстостінними без ніжки, так і тонкими на ніжках. Якщо вони без ніжки, під них кладуть маленькі серветки.
Про гостей
Поважати смаки, звички іншого - один з найперших обов'язків людини в суспільстві. Повідомляти свій смак самим бездоганним - свідчення безкультур'я й неуцтва.
Почесним уважається місце на чолі стола. Його надають "героєві дня" - іменинникові. Якщо гості зібралися не в день народження, а, наприклад, на Новий рік або по іншому приводі, почесне місце надається хазяїнові вдома або особливо шановному гостеві. Бабусю або дідуся потрібно влаштувати зручніше й не забувати за ними доглядати. Господарка будинку, як правило, сідає так, щоб легко можна було вийти через стіл, що принести або віднести.