У процесі аналізу конфлікту інтересів як суперечності між приватними інтересами державного службовця та інтересами професійної групи (що спрямовані на виконання її соціального призначення) виявляються нові механізми впливу на працівника Підтримка не лише організацією, а іі професійною спільнотою принципу неупередженості та служіння суспільству дає змогу застосовувати репутаційний контроль за поведінкою чиновника Розгляд негідної поведінки колеги, засудження його дій, винесення догани та як крайній захід виключення службовця із лав професійної асоціації можуть бути вагомими контрзаходами проти зловживання службовим становищем.
Конфлікт інтересів може мати міжособистісний ракурс виміру і розглядатися як конфлікт між працівником, який зловживає або може зловжити службовим становищем, та працівником, для якого такі дії або бездіяльність колеги є неприйнятними.
Напевне, найбільш складно розв'язати конфлікти інтересів тоді, коли вони мають характер внутрішньо особистісних. Конфлікт інтересів тут набуває справді моральної забарвленості. В цій ситуації службовець стоїть перед моральним вибором і лише сам є актором конфліктної "взаємодії'". Іноді індивід вимушений робити вибір між кількома обов'язками. Для державного службовця важелем є матеріальна забезпеченість, добробут його сім'ї, дружні почуття тощо можуть бути серйозними мотиваціями для порушення професійно-етичних настанов У разі існування суперечностей між рівнозначимими для суб'єкта цінностями моральний конфлікт відбувається досить гостро для нього, В таких обставинах керівною засадою виступає ієрархія моральних цінностей людини Безумовно, і суспільна мораль, і професійна етика встановлюють обмеження егоїстичним налаштуванням людини. Однак наскільки ці обмеження інтеріоризуватимуться. наскільки державний службовець внутрішньо погоджуватиметься із суспільними та професійно-етичними вимогами, залежить від його особистісних принципів та чеснот.
Держава через певні інституційні засоби опосередковано спроможна впливати на гідний вихід із цієї ситуації Активне вжиття заходів щодо професійної соціалізації індивіда, професійно-етичне навчання, демонстрація кращих прикладів професійного поводження здатні через механізм переконання впливати на усвідомлення та інтеріоризацію місії професії
Досі конфлікт інтересів розглядався як конфлікт між суспільно-правовими і приватними інтересами посадової особи. Видається, що доцільно було б позначити й розбіжності між інтересами державного службовця як представника професійної групи, відомства державної інституції та суспільно-правовими інтересами В цьому разі неправомірно впливати на виконання посадовою особою офіційних обов'язків або функцій здатні групові інтереси індивіда. Обговорення цього ракурсу проблеми торкається вироблення заходів щодо запобігання негативним наслідкам корпоративності (професійної відомчої організаційної).
Отже, виокремлення різних зрізів конфлікту інтересів дає змогу задіяти різні етичні сценарії управління ним.
Для виявлення, попередження та запобігання конфлікту інтересів необхідно створити належні умови праці державного службовця; задіяти інституційні засоби протидії конфлікту інтересів; впливати на активізацію моральних регулятивів поведінки представника бюрократії
Створення належних умов діяльності чиновництва є одним із факторів запобігання конфлікту інтересів. Належна заробітна плата соціальні пільги, стабільне становище, можливості для кар'єрного просування, високий соціальний статус є передумовами для ефективної та морально орієнтованої діяльності.
Вплив на активізацію моральних регулятивів є вагомим, однак до цього часто недостатньо затребованим в українських реаліях засобом розв'язання конфлікту інтересів. Нерегульованість питання конфлікту інтересів свідчить не лише про суттєві організаційні недоліки, а іі про проблеми в професійній етиці - недостатнє культивування та підтримку чеснот державних службовців, слабку вираженість почуття професійної честі та професійної гідності. Зовнішні регламентації поведінки можуть обмежити можливості зловживання владою, однак відсутність у представників державної служби особистісних моральних чесноту нe дає мoжливіcть якісно виконувати ними професійного призначення та підриває довіру громадян до них. Урахування особистісних чеснот при доборі кадрів та службовому просуванні є одним із факторів запобігання зловживанню службовим становищем.
Навіть у разі чітко артикульованих у законах та етичних кодексах цінностей професії, професійно-етичних принципів та норм існують серйозні небезпеки виникнення особистісно-рольових або мотиваційних конфліктів. Рольові конфлікти пов'язані із невідповідністю поведінки працівника рольовим вимогам та очікуванням; мотиваційні - із принциповою розбіжністю між мотивацією державного службовця і місією професії, із відсутністю спонукальних мотивів для служіння суспільному благу. Мотив служіння досить не став одним із домінуючих при виборі та під час перебування в професії. Показовим є те. що, за результатами соціологічних опитувань, в Україні посадовці вважали, що в посткомуністичні часи в них було більше можливостей допомагати клієнтам, проте 45% із опитаних державних службовців стверджувати, що більшість чиновників" стали поводитися гірше.
Дія виходу з такої ситуації необхідно ретельно розробити стратегії виявлення, попередження та запобігання конфлікту інтересів. Напрямами сучасної політики управління конфліктами інтересів мають бути:
•пошук балансу за рахунок виявлення ризиків для доброчесності державних органів і їх відповідальних працівників;
•адекватне управління конфліктними ситуаціями;
•підвищення поінформованості державних органів і окремих чиновників про такі конфлікти;
•забезпечення ефективних процедур для їх ідентифікації, розкриття розв’язання;
•поширення інформації про ефективні методи управління конфліктами
Розробка власної стратегії управління конфліктами інтересів - завдання, що стоїть нині перед українською державною службою. В професійно-етичній площині це передбачає мітку фіксацію принципів та норм поводження державних службовців в Етичному кодексі, покладання відповідальностіза здійснення професійно-етичних програм та управління конфліктами інтересів на певні структури або органи-координатори. наявність радників (омбудсменів). які розслідують скарги, дають поради службовцям щодо запобігання конфліктам інтересів та виходу з них тощо.
Використання для попередження, запобігання та виходу із конфліктів інтересів моральних та професійно-етичних факторів дасть змогу більш ефективно вирішувати цю проблему.
Висновки
Треба розглядати конфлікт інтересів як внутрішньо-організаційний, внутрішньо професійний, міжособистісний, внутрішньо-особистісний конфлікт і конфлікт між інтересами суспільства та інтересами державного службовця як приватної особи.
Виявлення зрізів конфлікту інтересів дасть змогу задіяти для запобігання йому кожного із суб'єктів конфлікту, активізувати різні етичні фактори його вирішення. Розгляд конфлікту інтересів як конфлікту між суспільно-правовими інтересами та груповими інтересами державного службовця сприятиме визначенню напрямів боротьби із негативними наслідками корпоративності.
Застосування звернених до особистості державного службовця моральних заходів дасть змогу більш ефективно здійснювати управління конфліктами інтересів.
Література
1. Л. Куша. Про найголовніше. - К.: 2009. - 175.
2. Державна служба: організаційно-правові основи i шляхи розвитку / За заг. ред. проф. В.Б. Авер'янова. - К., 1999. - С. 155-180.
3. Народ золотой середины? Эскиз социально-психологического автопортрета // Зеркало недели. - 2007. - 4 марта. - № 9 (282). - С. 3.
4. Государственная служба (комплексный подход): Учеб. пособие. - М.:Дело, 2006.-С. 321-322.