Доход – як показник фінансових результатів – це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат. Загальна величина доходу підприємства включає доход від: реалізації продукції, робіт, послуг; реалізації матеріальних цінностей і майна (матеріалів, основних фондів, нематеріальних активів); позареалізаційних операцій (пайової участі у здачі майна в оренду, цінних паперів, товарного кредиту, надходжень або витрат від економічних санкцій тощо).
Прибуток – та частина виручки, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства.
Вивчаючи ефективність діяльності підприємств, варто розглянути обсяги реалізованої ними продукції (додаток 10). Всього в 1998 році виручка від реалізації продукції становила 487348,6 тис.грн., в 1999 році – 532946,1 тис.грн. Найбільші обсяги зареєстровано в галузі торгівлі та громадського харчування (1998 рік – 347314,7 тис.грн., 1999 рік – 367542,4 тис.грн.), промисловості (1998 рік – 99235,6 тис.грн., 1999 рік – 72856,6 тис.грн.), будівництві (1998 рік – 19953,9 тис.грн., 1999 рік – 26263,4 тис.грн.). Найменші обсяги реалізації робіт та послуг мають місце в сферах операцій з нерухомим майном (1998 рік – 138,1 тис.грн., 1999 рік – 86,5 тис.грн.), а також культури і мистецтва (1998 рік – 88,6 тис.грн., 1999 рік – 96,8 тис.грн.).
Розглянемо фінансові результати госпрозрахункових підприємств за галузями економіки за показником балансового прибутку.
Балансовий прибуток (валовий прибуток) має ті ж джерела, що і доход, тобто він включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), матеріальних цінностей і майна, позареалізаційних операцій.
Всі підприємства на 1997 рік мали 30281 тис.грн. збитку. В 1998 році він становив 194270 тис.грн., а в 1999 році – 121771 тис.грн. При цьому статистично малі підприємства лише в 1998 році мали збитку 7560 тис.грн., в попередньому і наступному роках збитку не було, а прибутку нараховувалось у 1997 році 15656 тис.грн., 1999 році – 1283 тис.грн. Серед малих підприємств в 1998 році найбільші збитки мали фірми, які працювали в сфері торгівлі та громадського харчування – 5580 тис.грн. В 1997 році ці підприємства вирізнялися серед інших найбільшим прибутком – 11609 тис.грн. Можна помітити, що суб’єкти малого підприємництва таких галузей, як промисловість, житлово-комунальне господарство, з кожним наступним роком зазнають все більших збитків. На противагу їм, фінансові результати підприємств лісового господарства, а також транспорту і зв’язку отримують все більші прибутки. Так у 1999 році вони становили відповідно 163 тис.грн. і 222 тис.грн.
Аналізуючи групування фінансових результатів малих підприємств, можна помітити, що в 1999 році кількість підприємств, які одержали прибуток, збільшилась: в 1998 році їх налічувалось 988, а в 1999 році – 1323. Відповідно зменшилась кількість збиткових підприємств, число яких в 1998 році становило 906, а в 1999 році – 885.
В сферах торгівлі і громадського харчування, будівництва, науки і наукового обслуговування, в порівнянні з 1998 роком, збільшилась кількість прибуткових і зменшилась кількість збиткових підприємств. В 1998 році всі малі фірми, які займалися в галузі управління були прибутковими.
Погіршилась ситуація в сільському господарстві, житлово-комунальних організаціях, оскільки в 1999 році малі підприємства зазнали більших балансових збитків, ніж в 1998 році.
В 1998 році найбільший прибуток мали рентабельні підприємства, які діяли в сфері торгівлі та громадського харчування (7118,4 тис.грн.), друге і третє місце посідають відповідно малі підприємства промисловості (3390,1 тис.грн.) і будівництва (967,5 тис.грн.). В 1999 році ситуація не змінилась.
Важливим результатом діяльності малих фірм є їх платежі до бюджету. Загальна сума платежів до бюджету по розрахунку в 1998 році становить 322107,4 тис.грн. При цьому процент надходження платежів до бюджету від малих підприємств наближується до 16%. Процент надходжень платежів до бюджету від малих підприємств і підприємців-фізичних осіб – 21%. Серед усіх підприємств у 1998 році найзначнішу суму платежів до бюджету зареєстровано в сфері промисловості (141932,9 тис.грн.), з яких фактично внесено 123592 тис. грн.
Найбільше платежів до бюджету надійшло від МП торгівлі та громадсь-кого харчування (22784,6 тис.грн.), промисловості (16072,4 тис.грн.), житлово-комунальних організацій (649,0 тис.грн.) Найменше – геологорозвідувальних організацій (2,4 тис.грн.), закладів культури і мистецтва (15,1 тис.грн.), установ, які проводять операції з нерухомим майном (15,9 тис.грн.).
Оскільки в сфері лісового господарства, зв’язку, матеріально-технічного постачання та збуту працює незначна кількість малих підприємств, то й платежі до бюджету в них невеликі. В 1999 році управління статистики інформації про платежі до бюджету не збирало.
Ознайомившись з прибутками і збитками малих підприємств, не можна повністю охарактеризувати, наскільки ефективно працювали підприємства. Для цього розглянемо рентабельність підприємств.
Рентабельність – це відносний показник, що характеризує рівень ефективності (доходності) роботи підприємства.
Рівень рентабельності в цілому піднявся від 0,1% до 0,9%. З таблиці видно, що в 1998 році найвищий рівень рентабельності (12,7%) мали малі фірми, які працювали в сфері управління, друге місце посідало лісове господарство (11,5%). Найнижчий рівень збитковості мали підприємства матеріально-технічного постачання і збуту (-40,9%). У 1999 році картина змінилась. Малі фірми сфери транспорту показали найвищий рівень рентабельності – 21,7%. Найзбитковішими залишились малі підприємства зі сфери матеріально технічного постачання і збуту (-32,8%) і культури і мистецтва (-24,5%). Для повного уявлення про ефективність роботи малих підприємств, проаналізуємо рентабельність малих промислових підприємств за 1998 рік (за 1999 рік такої інформації немає).
Всього в промисловості працює 275 малих підприємств, серед яких 147 є збитковими, що становить 53,5% до загальної їх кількості. При цьому серед підприємств шкіряної, хутрової і взуттєвої, а також поліграфічної промисловості збиткових немає. Найбільші прибутки від реалізації продукції мали малі підприємства борошномельно-круп’яної промисловості (1420,6 тис.грн.), найзначніших збитків зазнали малі підприємства, діяльність яких зосереджена в паперовій промисловості (1678,7 тис.грн.), а також в борошномельно-круп’яній промисловості (721,7 тис.грн.).
Отже, серед малих промислових підприємств найвищий рівень рентабельності мала шкіряна, хутрова, взуттєва промисловість (66,2%). А найбільший рівень збитковості – промисловість будівельних матеріалів (62,9%). Проаналізувавши фінансові результати і рівень рентабельності МП, можна визначити, суб’єкти підприємництва яких галузей працювали найефективніше – це будівництво, торгівля і громадське харчування.
Частина ІІІ. Проблеми малого бізнесу та напрямки його розвитку.
1. Проблеми розвитку та функціонування малих підприємств в Україні.
Аналіз стану малого підприємництва в Україні свідчить про те, що суттєвих зрушень у розвитку цього сектора ринкової економіки не відбулося.
Основними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні та її регіонах є:
– відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва. Це питання ще не посіло належного місця і в діяльності місцевих органів державної виконавчої влади;
–неймовірно важкий тягар оподаткування, що примушує багатьох суб'єктів малого підприємництва збочити в тіньову економіку;
–низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності;
–відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу, як підприємництва в цілому;
–обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів. Багато малих підприємств розпочали свою діяльність через відсутність достатньої суми стартового капіталу, власних виробничих площ та устаткування;
–недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення, недосконалість системи навчання та перепідготовки персоналу для підприємницької діяльності тощо.
На тенденції розвитку малого підприємництва в Україні безпосередньо впливає негативна динаміка основних макроекономічних показників. Зокрема, спад ВВП призвів до зменшення внутрішніх фінансових ресурсів держави, обігових коштів у суб'єктів підприємницької діяльності, зниження купівельної спроможності населення тощо.
До основних макроекономічних чинників, які впливають на розвиток малого підприємництва, слід віднести, передусім, обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв'язку з браком вільних фінансових коштів підприємств, зниженням реальних доходів населення, незначну інвестиційну активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість кредитів.
З огляду на проведене опитування та аналіз спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації (МФК) вважають, що ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при виході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні регулятивні вимоги і податки для діючих підприємств.
Сьогодні процес реєстрації є дуже трудомістким і потребує значних фінансових витрат для нових підприємств.
Ліцензування вимагає адекватного визначення та переконливого обгрунтування. У майбутньому право давати ліцензії повинно бути уніфіковано та централізовано, на відміну від теперішної ситуації.
Підприємства, особливо малі, фінансують свій подальший ріст із прибутку. Якби підприємства могли залишати більшу частину а доходів у себе, загальний рівень інвестицій значно збільшився б. Цей захід також сприяв би тому, що нові підприємці були б готові ризикувати і вкладати свої кошти та сили або у новостворювані фірми, або в існуючі компанії. Зниження рівня податків допомогло б зробити рівень українських капіталовкладень менш залежним від вливань іноземного капіталу. Малі підприємства менше залежали б від урядових кредитних ліній.