ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА
Кафедра міжнародної економіки та економічної теорії
С.В. Кузьмінов, О.В. Пожаров, Е.М. Лимонова, Є.А. Дядько
Історія економіки та економічної думки
Конспект лекцій
Дніпропетровськ
2007
Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій…………………………………………………………………..………11
Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)……………….…17
Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – ХV ст.)………………………………………………38
Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)……………………………………58
Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.)………………………80
Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)………101
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)……….120
Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)…………………………………………………………………137
Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)…………………………………………………………………157
Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)………166
Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці……..………………………180
Поява історії економіки та економічної думки як самостійної учбової дисципліни в учбових планах і програмах провідних вузів України та країн Західної Європи було обумовлено необхідністю узагальнити і проаналізувати всесвітньо-історичний досвід розвитку економічних процесів та формування економічної думки, дати науково обґрунтовану класифікацію та її інтерпретацію. На відміну від теоретичних наук, які оперують переважно абстрактними поняттями, дисципліна «Історія економіки та економічної думки» звертається, перш за все, до історичних фактів, вивчаючи, узагальнюючи і аналізуючи конкретні події, процеси, відносини, формування економічної думки в різних країнах в певні хронологічні періоди. Історія економіки та економічної думки – це не історія народного господарства і не історія тієї або іншої галузі економіки, а частина історії розвитку людства, народів різних країн в економічному аспекті, це економічні концепції головних шкіл і напрямків економічної думки. Тому головним об'єктом вивчення в цьому випадку стають не технологічні або виробничі процеси і відносини, а історико-економічні долі країн і їх народів, основні досягнення видатних учених-економістів. Головним суб'єктом, дійовою особою історії економіки та економічної думки є люди з їх неприборкним бажанням до пізнання нового, відкриття незвіданого, створення матеріальних умов, економічних способів організації відтворення матеріальних благ. Таким чином, предметом дослідження курсу «Історія економіки та економічної думки» є розвиток господарств світової цивілізації та їх наукове відображення в економічній думці.
1.1. Об'єкт історії економіки та економічної думки
Основними об'єктами вивчення дисципліни є:
1) економіка як цілісний господарський комплекс різних країн світу в його хронологічно послідовній еволюції, а також – такі основні його компоненти як провідні галузі економіки (торгівля, промисловість, сільське господарство, банківський та фінансовий сектори);
2) стан світової економіки в його хронологічному розвитку від найбільш ранніх, простих стадій до сучасних;
3) базові характеристики основних способів виробництва, по-перше, базові принципи з'єднання предметів, знарядь і засобів праці з робочою силою, по-друге, базові принципи виробництва, розподілу і споживання, матеріальних благ в суспільстві в різних країнах світу у різні історичні періоди;
4) історична еволюція розвитку науки, техніки, виробничих технологій, винаходів і відкриттів в контексті їх впливу на процес виробництва, організацію форм праці і споживання матеріальних благ;
5) різні історичні типи народного господарства та їх еволюція;
6) закономірності і механізми взаємного впливу власне економічних чинників з одного боку, і чинників неекономічного характеру (правових, політичних, військових, релігійних, ментальних, ідеологічних, кліматичних, соціальних та ін.) з іншого боку;
7) історія зародження, становлення і розвитку основних найбільш важливих економічних інститутів (гроші, податки, ціни, банки тощо) і процесів (урбанізація, індустріалізація, інформатизація тощо);
8) інститут власності, його різновиди і історична еволюція;
9) основні концепції економічних шкіл та напрямків економічної думки;
10) історичний досвід різних народів по накопиченню, збереженню і примноженню національного багатства своїх країн як основи їх матеріального добробуту, матеріальної першооснови для реалізації інтелектуальних, духовних, творчих потреб кожного індивіда, для розвитку і зміцнення цивільного суспільства і правової держави.
1.2. Джерела історії економіки та економічної думки
Як і всяка фундаментальна наука, дисципліна «Історія економіки та економічної думки» розвивається на фундаменті суми первинних об'єктивних даних і відомостей, які представляють дослідникові початковий матеріал для аналізу, висновків, узагальнень.
Цю стартову інформацію можна отримати з першоджерел. В історії економіки та економічної думки джерела діляться на дві основні групи. До першої групи відносяться матеріальні джерела:
- дані археологічних розкопок, які представляють дослідникові матеріальні свідоцтва повсякденного життя, господарської діяльності, культури і побуту стародавніх народів, що жили десятки або навіть сотні тисяч років тому;
- пам'ятники, архітектура (стародавні міста, храми, церкви, собори, монастирі, фортеці і замки, палаци і окремі будинки), які дають можливість отримати цінні відомості про рівень розвитку техніки, наукових знань, технологій, матеріального добробуту народів тих або інших країн в різні історичні епохи;
- зразки знарядь праці, техніки, обробки ґрунту, металів; верстати, механізми, устаткування попередніх епох; засоби ведення бойових дій і захисту від нападу, вимірювальні прилади тощо;
- предмети побуту (меблі, взуття, одяг, посуд, прикраси, музичні інструменти, ювелірні вироби тощо);
- витвори мистецтва і предмети релігійних культів і обрядів (картини, ікони, скульптури, гравюри, фрески, мозаїки тощо);
- зразки стародавніх грошей.
Всі ці вищезазначені джерела дозволяють скласти комплексне уявлення про рівень розвитку матеріального виробництва народів тих або інших країн, їх господарської діяльності, досягнень науки, технологій, рівня матеріального добробуту різних шарів суспільства, культури, духовного життя людей в різні історичні періоди.
До другої групи джерел відносяться письмові джерела:
- архівні документи (стародавні рукописи, зведення законів, статути міст і цехових гільдій, статути, літописи, хроніки, акти навігації, церковні приходські книги тощо);
- письмові демографічні відомості і перш за все дані переписів населення;
- законодавчі і інші нормативні акти держави, що так або інакше відносяться до економічної діяльності, перш за все - закони про бюджети, податкові кодекси тощо;
- опубліковані рукописи видатних економістів;
- звіти суб'єктів господарський-економічної діяльності (банків, корпорацій, компаній тощо);
- статистичні збірки;
- мемуарна література відомих мандрівників, етнографів, мореплавців;
- художня література, в якій також можна зустріти цікаві факти і свідоцтва про рівень матеріального життя і господарської діяльності людей.
1.3. Методи історії економіки та економічної думки
Під методами історико-економічного дослідження мається на увазі сукупність способів і прийомів вивчення історичних та економічних джерел, конкретні наукові технології, які дозволяють досліджувати, узагальнювати, аналізувати ті або інші джерела і на основі цього робити відповідні висновки, вибудовувати наукові концепції, моделювати теорії.
У сучасній історії економіки та економічній думці виділяють три основні групи методів.
І. Методи загальнонаукового пізнання, до яких відносяться: описовий, логічний, класифікаційний.
ІІ. Методи спеціального історико-економічного дослідження:
а) хронологічний, який припускає вивчення явищ або подій в їх хронологічно послідовній еволюції, що дозволяє краще прослідкувати причинно-наслідкові зв'язки;
б) синхронний, який заснований на паралельному вивченні схожих процесів або явищ в різних країнах в різні історичні періоди;
в) метод історичної періодизації дозволяє виявити базові, ключові процеси в історії різних країн і, відштовхуючись від них, позначити історичні епохи з відповідними для них характерними економічними особливостями;
г) системно-структурний метод припускає вивчення того або іншого історико-економічного явища або процесу через вивчення основних структурних компонентів цього явища як щодо самостійних доданків єдиного цілого;