Дж. Мілль підтримує принцип “кожному згідно з працею” і підозріло ставиться до соціалістичних ідей. “Ідеалом було б забезпечення для всіх людей повної незалежності і свободи діяльності без будь-яких обмежень, окрім заборони на заподіяння шкоди іншим людям”.
Апологетизм класичної політекономії. Нассау Вільям Сеніор (1790 – 1864) – професор Оксфордського університету. Основний твір – “Основні засади політичної економії”. Н. Сеніор висуває один з варіантів суб’єктивістського тлумачення економічних явищ і процесів, що знаходить концентроване вираження у “теорії утримання”.
Теорія вартості. Вартість – це витрати виробництва, які складають два елементи: праця та капітал. Останні являють собою “жертви”, які приносять робітник, відмовляючись від вільного часу, та підприємець, що утримується від споживання, вкладаючи капітал у виробництво. Основними чинниками вартості є корисність (попит), рівень доступності блага (пропозиція). Витрати виробництва є лише регулятором цін, а останнє визначення вартості залежить від основних елементів ринку.
Теорія доходів. Заробітна плата – винагорода за “жертви” робітника. Прибуток – винагорода за “жертви” підприємця. Прибуток включає два види виногороди: підприємницький дохід (плата за працю) і процент (плата за капітал). Рента – залишок, різниця між ціною і вартістю виробництва, яка привласнюється завдяки повній або частковій монополії, і вона не зв‘язана з ніякими „жертвами”, тобто із власними зусиллями. Капіталом називає утримання від споживання “… замінюю слово “капітал”, який розглядається як засіб виробництва, словом “утримання”. Заробітна плата і прибуток відтворюються по-різному: протягом робочого дня створюється вартість, що покриває витрати капіталу, а в останній час роботи працівника створюється прибуток.
Теорія грошей. Якщо товар претендує на роль грошей, то він повинен мати такі властивості: спроможність задовольняти будь-які потреби, обмежена кількість, однорідність. Також дуже важливі й фізичні якості, такі як легка подільність, довговічність, висока вартість у малій кількості, сталість вартості. Тільки золото та срібло відповідають цим вимогам. Н. Сеніор вважає, що лише держава має здійснювати емісію грошей, що однією з умов контролю за незмінною вартістю паперових грошей є формування розумної податкової системи, підтримування постійного співвідношення з міжнародними обмінними курсами.
Федерік Бастіа (1801 – 1850) – французький економіст та публіцист. Основний твір – “Економічні гармонії”(1848 р.). В галузі економіки Ф. Баста розрізняє явища видимі, які лежать на поверхні економічної дійсності, та приховані, невидимі. Завданням науки повинно стати поєднання обох типів явищ.
На думку економіста, вартість – це “відносини обміну між двома послугами, що обмінюються”, які складаються вільно “під впливом однієї тільки конкуренції і за вільно встановленою ціною”. Виділяє наступні види доходів: заробітна плата – плата за послугу, яку надає підприємцю робітник; прибуток – плата за послугу, яку отримує підприємець за те, що вкладає капітал у виробництво і утримується від споживання; процент – плата за послугу, яку надає кредитор; рента – плата за послугу земельного власника або його предків щодо обробітку землі або її покращення. “Капітал … складається з робочих інструментів, матеріалів та запасів”.
Теорія соціально-економічного устрою. З економічної точки зору суспільство являє собою “сукупність послуг, які люди добровільно або примусово надають одне одному”. Послуги, які приписуються людині і регламентуються законодавством, мають малорухомий характер. Ті ж послуги, які надають люди добровільно – більш гнучкі і розвиваються за законами прогресу. Для того, щоб суспільство мало прогресивний розвиток, необхідна повна економічна свобода. В умовах конкурентного середовища “…інтереси, надані самим собі, прагнуть до гармонічних поєднань, до прогресивної переваги суспільного інтересу”.
Генрі Чарлз Кері (1793 – 1879) - визначний американський фабрикант, економіст та філософ. Основні твори – “Принципи політичної економії” (1840р.), „Гармонія інтересів” (1850 р.). Критику зрілої класики Г. Кері намагається поєднати з такою трансформацією її постулатів, яка б відповідала сучасному економічному становищу США. На його думку вартість товару визначається витратами не виробництва, а відтворення. Якщо зростає продуктивність праці, то витрати на відтворення товару знижуються, що призводить до падіння тієї частини праці, яка виплачується власнику капіталу.
Теорія соціально-економічного устрою суспільства. В суспільстві домінує закон поєднання економічних інтересів, їхньої гармонії. Кожна людина прагне до асоціації з іншими людьми, що викликає прогресивний розвиток. Проявом гармонії інтересів є справедливий розподіл, який ураховує внесок кожного у виробництво продукції. Цей природний закон й регулює відносини обміну та споживання.
Міжнародна торгівля. Для прогресивного розвитку важливо врахувати всі чинники, які можуть впливати на стан національної економіки. Зовнішня торгівля може стимулювати або стримувати виробництво залежно від тієї політики, яку проводить держава. На думку Г. Кері, протекціонізм сприяє раціональному розміщенню виробництв, організації центрів, де найкраще співвідносяться інтереси індустрії та сільського господарства, тим самим забезпечуються ринки збуту продуктів і зменшуються витрати на транспортування.
Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина ХІХ –
початок ХХ ст.)
7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки та прогрес світової науки.
Головною тенденцією розвитку економіки в кінці XIX ст. став перехід від капіталізму, заснованого на вільній конкуренції окремих самостійних підприємств, до капіталізму, що базується на монополії або олігополії. У основі цього переходу лежали зміни у продуктивних силах, викликані бурхливим розвитком науки і техніки в кінці XIX – початку XX ст., що отримали назву другої технологічної революції. Першою технологічною революцією був промисловий переворот. Друга технологічна революція розвернулася в останній третині XIX ст. і тривала до першої світової війни (1914 – 1918).
Найважливіше значення мала зміна енергетичної бази виробництва: парова енергія була замінена електричною, почалася електрифікація, склалася технологія отримання, передачі і прийому електроенергії. У 80-і роки XIX ст. була винайдена парова турбіна, а в результаті її з'єднання в єдиний агрегат з динамо-машиною був створений турбогенератор. Виникли нові галузі промисловості – електрохімія, електрометалургія, електричний транспорт. З'явилися двигуни внутрішнього згорання, що працювали від енергії, що отримувалася при згоранні пари бензину (Н. Отто) і нафти (Р. Дизель). У 1885 р. був побудований перший автомобіль (Р. Даймлер, К. Бенц). Двигун внутрішнього згорання став широко використовуватися у транспорті і прискорив механізацію сільського господарства.
Значно просунулася вперед хімічна промисловість: почалося виробництво штучних (анілінових) фарбників, пластмас, штучного каучуку; були розроблені нові ефективні технології отримання сірчаної кислоти, сода і т.п. У сільському господарстві стали широко застосовуватися мінеральні добрива.
У металургії у результаті використання конвертерів Бессемера і Томаса у важливу підгалузь виділилося сталеливарне виробництво; отримали розвиток електрична зварка, кування і плавка металів. На заводах Г. Форда в 1912 – 1913 рр. вперше був застосований конвеєр.
Зростання промислового виробництва і торгівлі зумовило розвиток транспорту. Зросла потужність, сила тяги і швидкохідність паровозів. Удосконалювалися конструкції пароплавів. Почалася електрифікація залізничного транспорту, з'явилися нові транспортні засоби – танкери (нафтоналивні судна) і дирижаблі. Перші кроки робила авіація.
У 1895 р. російським ученим А.С. Поповим було винайдене радіо, почалося використання телефонного зв'язку, збільшилася протяжність телеграфних ліній.
У військовій сфері з'явилася автоматична стрілецька зброя, зросла потужність вибухових речовин, почали виготовлятися отруйливі речовини.
Галузями-лідерами на межі століть стали: нафтовидобуток і нафтопереробка, електроенергетика і електротехніка, новий вигляд транспорту.
Технологічна революція змінила галузеву структуру промисловості. На перший план вийшли галузі важкої індустрії, значно випередивши за темпами зростання легку промисловість. Структурні зрушення викликали різке зростання мінімальних розмірів капіталу, необхідного для створення і роботи окремого підприємства. Залучення додаткових капіталів досягалося за допомогою випуску акцій і створення акціонерних товариств.
У США акціонерні товариства виникли у першу чергу на залізничному транспорті. З 150 тис. миль залізниць шість компаній контролювали 100 тис. миль. У 1913 р. на підприємствах, що належали акціонерним товариствам (28% всіх підприємств), було зайнято 80% робочих.
У Німеччині утворення акціонерних товариств охопило перш за все гірничу і металургійну промисловість, будівництво і залізниці.
В Англії ріст кількості акціонерних товариств відбувся у 1885 – 1905 рр., коли для залучення заощаджень населення було дозволено випускати дрібні акції номіналом до 1 фунту стерлінгів.
У Франції акціонерні компанії виникли у 70-і роки XIX ст. спочатку у металургійній і військовій, а потім і в інших галузях промисловості, проте інтенсивність цього процесу тут була нижча, ніж в США і Німеччині.