Гроші розглядає їх як звичайні товари. На його думку, у кожному товарі закладено потенційні гроші і кожний товар вимірює цінність іншого.
А. Тюрбо удосконалює модель відтворення Ф. Кене виділенням у середині виробничого класу двох груп – підприємців, що надають аванси, та робітників, що отримують заробітну плату, а також поділом безплідного класу на дві підгрупи – підприємців-мануфактурників як власників підприємств, що дають роботу, та простих ремісників – отримувачів заробітної плати.
Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.)
6.1. Індустріалізація західного миру. Промисловий переворот в Англії
У кінці XVII ст. в Англії після революції, що остаточно покінчила з феодалізмом, встановився буржуазно-демократичний політичний устрій. А сама Англія, яка перемогла в боротьбі за панування на морях в XVI ст. Іспанію, у XVII ст. – Голландію, у XVIII ст. – Францію, перетворилася на світову супердержаву. Залишаючись невеликою країною, вона стала центром величезної колоніальної імперії, куди входила майже вся Північна Америка, Індія і інші регіони. Важливим значення мало надходження нових капіталів у англійську промисловість та збільшення попиту на англійські промислові товари. Масові європейські армії, де служили сотні тисяч чоловік, породили специфічний масовий попит на англійські стандартизовані вироби (тканини певних сортів для уніформи солдатів різних родів військ, формені ґудзики, чоботи, каски, стандартні багнети, рушниці і боєприпаси однакового калібру і т. д.). Особливо зріс попит на бавовняні тканини для шиття білизни. Англійська бавовняна промисловість народжена британською колоніальною імперією (бавовна з англійських колоній – Індії і Північної Америки) у впертій конкурентній боротьбі з шерстяною галуззю, перемогу над якою вдалося взяти завдяки вищому попиту і низьким цінам.
Невідповідність ручної технології підвищеному попиту на бавовняні тканини дозволилося впровадженням машин. Спочатку механізували процес бавовнопрядіння (тюль – машина З. Кромптона, 1783 р.). Оскільки пряжі стало більше, терміново було потрібно механічний ткацький верстат, який був винайдений у 1785 р. Е. Картрайтом. Новий верстат, що замінював до 40 ткачів, зажадав більше 30 років для свого широкого впровадження у виробництво, що пояснювалося високою спочатку його ціною і опором ткачів, працю яких він замінював.
Після механізації прядіння і ткання виникла потреба у створенні універсального двигуна, не залежного від сил природи (як, наприклад, водяне колесо). Таким двигуном з'явилася парова машина, створена Дж. Уаттом (патент 1784 р.). У тому ж році побудували першу прядильну парову фабрику. Парова машина отримала дійсно універсальне застосування у промисловому виробництві, а декілька пізніше і на транспорті.
Застосування машин викликало різке підвищення попиту на метал. Розвиток металургії стримувався недоліком деревного вугілля, а при використанні кам'яного вугілля виходив метал низької якості. У 1784 р. Корт винайшов пудлінгову піч, яка давала сталь з чавуну за допомогою мінерального палива, а винайдені їм же прокатні вальці дозволили отримувати металеві вироби потрібної конфігурації. Продуктивність праці в металургії завдяки цим винаходам підвищилася у 15 разів.
Прогрес металургії, у свою чергу, сприяв швидкому розвитку англійської кам'яновугільної промисловості. У шахтах з'явилися рейкові шляхи («трамвай») для кінного вивезення вугілля. Поєднання рейок і парової машини привело до залізниці. Перший локомотив був створений Дж. Стефенсоном у 1814 р., а залізниця – у 1824 р., а механізований водний транспорт на базі винайденого американцем Р. Фултоном пароплаву з'явився ще раніше. Поява залізниць і створення на їх основі стабільних комунікацій між різними економічними регіонами і галузями промисловості викликала корінний перелом у господарському житті країни.
Однією з останніх проблем промислового перевороту стала фабрично-заводська споруда самих машин: виникла абсолютно нова галузь промисловості – машинобудування. Цьому сприяло створення основних типів металоріжучих верстатів – токарного (Р. Моделі, 1798 р.) і стругального (Брам, 1802 р.). Створенням фабричного машинобудування (перша половина XIX ст.) завершився переворот у технологічній сфері економіки Англії. Якщо у 1800 р. в Англії працювало 320 парових машин, то через чверть століття – вже 15 тис.
Переворот відбувся не тільки у технологічній сфері: в Англії утворилася структура буржуазного індустріального суспільства. За допомогою дешевих промислових товарів буржуазія зруйнувала ремісниче виробництво. Виникли нові промислові центри і в середині XIX ст. майже половина Англії була зайнята у промисловості. Основним виробником став промисловий робітник, а місце купця на чолі буржуазного суспільства зайняв фабрикант. Промисловий переворот, як перехід від мануфактурної до машинної, фабричної стадії виробництва, з'явився справжньою революцією, яка відбувається в історії кожної країни тільки одного разу.
Перша в історії людства англійська фабрично-заводська індустрія зайняла виняткове положення в світовому господарстві. В період наполеонівських війн і континентальної блокади Англії з боку Франції і залежних від неї держав доступ на континент англійських машин практично припинився і тому технічне переозброєння європейської промисловості вельми затрималося. Після розгрому Наполеона, коли континентальні країни повернулися до мирного розвитку економіки, англійська промисловість швидко пішла вперед і конкуренція з нею до певного часу виключалася. Вартість англійських промислових товарів, вироблених машинами, безперервно знижувалася. Фунт паперової пряжі, який у 1788 р. коштував 35 шилінгів, у 1800 р. вже коштував 9 шилінгів, а у 1833 р. знизився до трьох шилінгів. Подібне зниження цін забезпечило англійській продукції найширший, справді глобальний, ринок.
Найуразливішим місцем англійської економіки була залежність від хлібного імпорту. Завдяки огороджуванню Англія перетворилася на країну необмеженого панування крупного землеволодіння, і хоча велика частина землі здавалася в оренду фермерам-підприємцям, потреби країни у хлібі не покривалися. Проте англійське землеробство знаходилося під охороною аграрного протекціонізму, вигідного крупним землевласникам. Згідно «хлібним» законам від 1815 р., ввезення хліба в країну вирішувалося, якщо тільки внутрішня ціна перевищувала 82 шилінги за квартер. Це здорожувало робочу силу і не сприяло експорту англійських промислових товарів, які у відповідь на хлібні мита оподатковувалися за кордоном високими податками. Ненависні англійському народу хлібні закони відмінили у 1846 р. Відміна хлібних законів лягла в основу нової, ще небаченої в світі господарської політики необмеженої свободи торгівлі, яка через сто років стала фундаментом європейської економічної інтеграції.
Свобода торгівлі (фритредерство) полягало у звільненні від митних зборів майже всього реєстру товарів, що ввозилися до Англії і вивозилися з неї іноземцями. а також були відмінені обмеження для іноземного фрахту. На практиці Англія вигадувала більше ніж інші країни, оскільки забезпечувала як безмитний збут своїх виробів за кордоном, так і дешевою імпортною сировиною внутрішній ринок.
За принципом взаємного сприяння у 60-х рр. XIX ст. Англія уклала двосторонні договори з Францією, Бельгією, Італією, Австрією, Швецією, Митним союзом німецьких держав. Показовий у цьому сенсі англо-французький договір 1860 р., здавалося б, вигідніший для Франції: Англія зовсім відміняє мита на французькі шовки і продовольство, а Франція – тільки знижує тариф на англійські машини, вугілля, шерсть та ін. Проте навіть частково оподатковувані митами масові англійські товари коштували дешево і заполонили французький ринок. Вже через 2 роки англійський експорт до Франції подвоївся. Свобода торгівлі допомогла Англії зайняти домінуючі позиції у світовій промисловості, торгівлі, кредитній справі, морському транспорті. У 1850 р., коли загальний обіг світової торгівлі складав 14,5 млрд. марок, на частку Британської імперії припадало 5,24 млрд. марок, а у 1870 р. ця частка складала вже 14 млрд. із загальної суми 37,5 млрд. марок (загальна частка Франції, Німеччини і США за цей час підвищилася з 4,9 до 12 млрд.). Утворення Англійського банку датується 1694 роком, а в середині XIX ст. Лондон перетворився на світовий кредитний центр. Англійський банк поступово стає «банком банків», що кредитує не тільки промисловість і торгівлю, а всю кредитну систему країни і навіть миру.
6.2. Особливості економічних поглядів зрілої класичної політекономії. Економічна система А. Сміта та Д. Рікардо.
Особливості економічних поглядів. Предметом дослідження виступають: у А. Сміта – закони зростання багатства нації; у Д. Рікардо – закони розподілу багатства. Методами дослідження є теоретичний аналіз та емпіризм.
Адам Сміт (1723 – 1790) – професор Единбурзького університету. Основний твір – “Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.). А. Сміт використовує подвійну методологію: виділяє закономірні, корінні та визначальні процеси в економіці, не бере до уваги випадкові, поверхневі явища (езотеричний метод) і одночасно використовує каталогізацію та зведення явищ до систематизованого вигляду, в якому вони проявляються у реальній дійсності (екзотеричний метод). Така подвійна методологія призводить до існування у А. Сміта двох підходів при визначенні економічних процесів – з точки зору їх сутності та форми прояву сутності. Автор визначає вартість як такі витрати праці на виробництво товару, що в середньому необхідні для даного стану виробництва. Вважає, що складна і кваліфікована праця створює за одиницю часу більшу вартість, ніж проста і некваліфікована. Розрізняє природну ціну товару, під якою розуміє грошовий вираз вартості, та ринкову, яка може значно відхилятися від природної, проте все ж таки тяжіє до неї. Економіст визначає вартість як суму доходів: “… заробітна плата, прибуток, рента є трьома першоджерелами доходу, рівно як і всякої мінової вартості”.