Для розрахунку впливу цих факторів доцільно побудувати таку аналітичну таблицю (табл. 2.).
Таблиця2.
| Показник | Базисний (1998) рік | Звітний (1999) рік | +/- |
| Середньоспискова чисельність працівників, чол. | 520 | 490 | -30 |
| Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн. | 2064 | 2548 | +484 |
| Річний фонд заробітної плати, тис.грн. | 1073,2 | 1248,5 | +175,3 |
а) вплив фактора чисельності (кількісний): -ЗО * 2064 = -61,9 тис. грн.
б) вплив фактора середньорічної заробітної плати (якісний):
+484 * 490 =+237,2 тис. грн.,
Всього: -61,9 + 237,2 = +175,3 тис. грн.
Отже, річний фонд заробітної плати зріс у 1999 р. проти 1998р.
на 175,3 тис. грн., у тому числі за рахунок зменшення чисельності
персоналу підприємства він зменшився на 61,9 тис. грн., а за
рахунок зростання середньої заробітної плати зріс на 237,2 тис. грн.
2.Анализ формування прибутку підприємства.
Базою для аналізу балансового прибутку підприємства служить сума балансового прибутку, зафіксована у бізнес-плані, а саме — у балансі доходів і видатків, тобто фінансовому плані підприємства. Виконання бізнес-планових показників щодо одержання балансового прибутку аналізується за його складовими частинами: прибутку від реалізації основної (товарної) продукції, прибутку від іншої реалізації, прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій (з виділенням таких, які не пов’язані з основною діяльністю підприємства, наприклад, прибутки від володіння корпоративними правами, від одержаних відсотків на вкладені кошти в облігації тощо).
Спочатку за даними «Звіту про фінансові результати» здійснюється загальна оцінка виконання плану підприємства з балансового прибутку. Для цього будується аналітична таблиця (див. табл. 3).
Всього за рік завод отримав прибуток на суму 5243 тис. грн. при плановій сумі — 7949 тис. грн., невиконання становило 2706 тис. грн., у тому числі за рахунок:
а) зменшення прибутку від реалізації товарної продукції - 2690 тис. грн.;
б) зменшення прибутку від іншої реалізації -33 тис.грн.;
в) зменшення проти планового прибутку від володіння корпоративними правами -60 тис. грн.;
г) сальдо інших доходів, витрат і втрат +77 тис. грн.;
Разом: - 2706 тис. грн.
На суму прибутку від реалізації товарної продукціїбезпосередньо впливають такі фактори:
а) обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;
б) собівартість реалізованої продукції (разом з комерційними витратами);
в) структура реалізованих товарів (робіт, послуг);
г) ціни реалізації.
Таблиця 3.
Показники діяльності заводу металовиробів за звітний рік,
тис. грн.
| Показник | За бізнес-планом | Фактичо за звітний рік | Відхилення(+/-) |
| 1. Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 34 718 | 29 171 | -5547 |
| 2. У тому числі: | |||
| а) податок на додану вартість | 5786 | 4862 | -924 |
| б) акцизний збір | — | — | — |
| 3. Виручка від реалізації товарної продукції без ПДВ і акцизного збору | 28 932 | 24 309 | -4623 |
| 4. Витрати на виробництво реалізованої продукції | 20 993 | 19 244 | -1769 |
| 5. Комерційні витрати | 327 | 143 | -184 |
| 6. Прибуток від реалізації товарної продукції (р.3-р.4-р.5)* | 7612 | 4922 | -2690 |
| 7. Результат від іншої реалізації | +57 | +24 | -33 |
| 8. Прибутки і збитки від позареалізаційних операцій — всього | 280 | 297 | +17 |
| 9. У тому числі: | |||
| а) від володіння корпоративними правами | 280 | 220 | -60 |
| б) від інших доходних активів | - | - | - |
| в) інші доходи, витрати і втрати (сальдо) | X | +77 | +77 |
| Балансовий прибуток (Р.6+р.7+р.8) | 7949 | 5243 | -2706 |
Алгоритми виявлення впливу цих факторів представлені у наведених нижче факторних моделях .
1. ΔП =П * ( Р /Р -1), ( 3 )
де ΔП — зміна суми прибутку від реалізації за рахунок досягнутого рівня виконання бізнес-плану з обсягу реалізації товарної продукції;
П — сума прибутку від реалізації товарної продукції за бізнес-планом;
Р — фактичний обсяг виручки від реалізації продукції у перерахунку на ціни, передбачені у бізнес-плані;
Р — сума виручки від реалізації товарної продукції, передбачена бізнес-планом.
2. ΔП =С - С , (4 )
де ΔП — зміна суми прибутку від реалізації за рахунок економії (перевитрачання) собівартості товарної продукції;
С — планова собівартість фактично реалізованої товарної продукції;
С — фактична собівартість реалізованої продукції.
З. ΔП =(С -С )-(Р -Р )*(1 –R ), ( 5)
де ΔП — зміна суми прибутку від структурних зрушень у випуску і реалізації продукції;
С — планова собівартість планового обсягу реалізації продукції;
К — планова рентабельність продажів.
4. ΔП = Р -Р , (6 )
де ΔП — зміна суми прибутку від зміни середньозважених цін на реалізовану товарну продукцію, передбачених бізнес-планом.
Для розрахунку впливу факторів на відхилення фактичної суми прибутку від реалізації товарної продукції від бізнес-планової звітні дані підприємства слід доповнити розрахунковими показниками Р (тобто фактична виручка від реалізації у планових цінах) і С (планова собівартість фактично реалізованої продукції). На заводі металовиробів вони становлять: Р = 25 828 тис. грн., С = 18 927 тис. грн. Звідси фактори, які вплинули на формування прибутку від реалізації на цьому підприємстві у звітному році, визначаються у таких розмірах:
ΔП = 7612 * ( 25828 / 28932 – 1 ) = -817 тис. грн.
ΔП = 18927 -19387 = -460 тис. грн. ΔП = (21320 - 18927) - (28932 - 25828)*(1- 7612/ 28932 )= +106 т.грн.
ΔП = 24309 - 25828 = -1519 тис. грн.
Баланс факторів: -817 - 460 + 106 - 1519 = -2690 тис. грн.
Параметр ΔП (зміна прибутку від реалізації під впливом асортиментних зрушень у складі реалізованої продукції) для спрощення може визначатися сальдовим методом, тобто -2690 - (-817-460 - 1519) = +106. Алгоритм розрахунку за формулою (5) ґрунтується на порівнянні зміни суми виручки від реалізації продукції проти планових накреслень (при збереженні планових оптових цін) зі зміною витрат на виробництво того ж фактичного обсягу продукції за плановою собівартістю.
Якість цих розрахунків і точність одержаних результатів щодо визначення впливу окремих факторів на суму прибутку від продажу (реалізації) продукції перевіряється розрахунком факторів, що формують прибуток на товарний випуск продукції.
Аналізуючи прибуток (збиток) від іншої реалізації, особливу увагу слід приділити фактам продажу на сторону матеріальних ресурсів, які свого часу були придбані на виробничі цілі, але згодом виявилися зайвими або непотрібними підприємству. При цьому виручка від реалізації сировини, матеріалів, палива, інших предметів праці (без урахування ПДВ) зіставляється з їх собівартістю, яка включає покупну ціну і всі витрати на транспортування, зберігання та інші витрати, пов’язані з перебуванням товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Якщо підприємство змушене реалізувати такі матеріальні ресурси за цінами, нижчими від їх собівартості і, отже, зазнає збитків, слід виявити причини, а також конкретних винуватців (якщо причини не носять об’єктивного характеру, що не виключено).
При реалізації об’єктів основних засобів на сторону підприємство зацікавлене у продажу їх за цінами, що перевищують залишкову (балансову) вартість, тобто первісну вартість, зменшену на суму зносу. Аналіз цих операцій здійснюється з урахуванням неоднакових для різних груп основних засобів законодавче встановлених правил обліку суми перевищення продажної ціни об’єктів над їх залишковою вартістю.
Для будов, споруд, передавальних пристроїв встановлено порядок, згідно з яким перевищення договірної продажної ціни об’єкта (без ПДВ) над залишковою вартістю об’єкта вважається прибутком, включається до складу валових доходів підприємства і відображається у балансовому прибутку як прибуток від іншої реалізації. Можлива й інша ситуація, коли ціна продажу не покриває залишкової вартості об’єкта; в такому разі мова йде про збитки від іншої реалізації, і ця сума включається до складу валових витрат.Наприклад, підприємство продає іншій юридичній особі складську будівлю, первісна вартість якої — 172 тис. грн., знос — 24 тис. грн., балансова (залишкова) вартість — 148 тис. грн. Договірна ціна продажу (без ПДВ) — 130 тис. грн. Результат операції — збиток на суму 18 тис. грн., який знайде відповідне відображення у балансовому прибутку.
Що ж до всіх інших об’єктів основних засобів (включаючи машини й устаткування), то на балансовий прибуток підприємства ціна продажу окремого об’єкта не впливає. Закон не передбачає врахування різниці між ціною продажу об’єктів та їх залишковою вартістю як прибутку (збитку). Втім, аналіз прийняття рішень, які стосуються продажу окремих об’єктів будь-якої групи основних засобів, має підтвердити (або спростувати) доцільність вивільнення фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби. Аргументами «за» тут можуть бути: недовантаження або повний простій будівель, споруд, обладнання тощо, моральний знос, обновлення парку верстатів у зв’язку з реконструкцією виробництва тощо.