Хочу зазначити, що 42 лауреати Нобелівської премії з економіки отримали цю високу нагороду за економіко-математичні моделі, задачей яких, прямо або косвено, є зглажуваня пиків хвильообразного руху малих, середніх та великих економічних циклів з метою забезпечення ритмічності виробництва в світовій економіці. Так, американський економіст В. Леонтьєв запропонував для боротьби з циклічністю економічної динаміки метод «витрати випуск», або міжгалузевий баланс. Стосовно цього методу, уся господарська діяльність будь-якої країни аналізується на базі конкретних статистичних даних, зважуються диспропорції та дисбаланси і на цій основі, а також на основі «держзаказу» або «заказу» споживачів, складається план-матриця випуску усіх видів матеріальних благ з врахуванням усіх витрат на їх виробництво. Економічний процес стає керованим.
4.Висновки
У країнах Західної Європи, Північної Америки, Японії та Китаї, а нині і на Україні у підручниках з економіки є розділи про «великі цикли Кондратьєва». У світі з довжною увагою приймаються «моделі економічної динаміки капіталістичного господарства», що були розроблені Кондратьєвим в 1934 р.
Спираючись на теорію великих циклів Кондратьєва, окремі економісти світу розмишляють про сучасний та майбутній стан економічної динаміки. Ось що, наприклад, пише Ш. Майталь: «Пройшло 60 років після початку третього довгого циклу – Великої депресії 30-х років. Чи знаходимося ми знов напередодні другого нового спаду? Відповідь не зрозуміла. Що, однак, зрозуміло, так це те, що основні продукти світової економіки – автомобілі, компьютери, побутова електроніка – є «перезрілими» продуктами. Саме той факт в більшій степени, ніж будь-який інший, впливає на переключення з масового виробництва на масове виробництво на заказ». А цього можна досягти за допомогою «конкуренції на основі співробітництва» – залог досягнення економічної ефективності при дотриманні економічної етики з метою підвищення добробуту кожної людини окремо. Усе це було созвучно ідеям Н.Д. Кондратьєва, що поклав початок теорії великих циклів економічної динаміки.
На заключення відмітимо, що циклічний pозвиток - цо пpоявлення самої суті pозвитку виробництва, його властивість, спосіб його пpогpесивного руху.
Тим самим, циклічність - свідоцтво життєздатності даного економічного стpою, свідоцтво його пpава на існування.
Література
1. Кондратьев Н.Д.Проблемы экономичуской динамики. – М.:”Экономика”, 1989.
2. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т.25, Ч.ІІ.
3. Экономист, 1996. – №9.
4. Шломо Майталь. Экономика для менеджеров. – М.: Изд.”Дело”, 1996.
5. Кейнс Д.М. Избранные произведения. – М.: “Экономика”, 1993.
6. Бродель Ф. Время мира. – М.:“Прогресс”, 1992.
7. Имберг Г. Длинные (большие) циклы Кондратьева. Париж, 1959.
8. Ростоу В.В., Кондратьев Н.Д., И.Шумпетер, С.Кузнец//Журнал экономичуской истории, 1975.
9. Павлов К.В. Волнообразность переходных процессов в экономике//Общественные науки и современность. – 1998. – №1.
10. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1990.