Процес розвитку операції документарного інкасо містить ,як правило у собі три фази :
2.4 Акредитив.
2.4.1 Сутнісь акредитивних операцій та основні форми акредитиву
У відповідності з Уніфікованими правилами та звичаями акредитив - це угода за якою банк зобов’язується на прохання клієнта виконати оплату документів третій особі на користь якого відкритий акредитив , тобто бенефіцеару . У випадку застосування тратт банк зобов’язується виконати оплату , акцепт або нігоциацію тратти , що виставлена бенефіциаром. В залежності від обумовленості виплат з акредитива розрізняють документарний товарний акредитив , виплати з якого обумовлені наданням комерційних та фінансових документів ; та грошовий акредитив - іменний документ , який містить доручення про виплату грошей отримувачу при виконанні їм зазначених в акредитиві умов. В зовнішній торгівлі використовуються як правило документарні акредитиви . Ця форма розрахунків характерна активною участю банків і направлена на захист інтересів продавця , бо гарантує оплату товару . Треба зазначити , що в операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу з документами , а не з товарами чи послугами до яких вони відносяться .
В світовій практиці у відповідності з Уніфікованими правилами та звичаями існує наступна класифікація акредитивів.
Види акредитивів за крітеріями забезпечення .
* Відзивний акредитив . Банк , що відкрив такий акредитив (банк-емітент) у будь-який час може його анулювати або змінити . Але як правило банк-емітент вдається до таких дій за наказом покупця . Отже очевидно , що використання такої форми платежа може бути доцільним , лише коли партнери по угоді давно знають один одного та сторона покупця викликає повну довіру в продавця . В усіх інших випадках рекомендується вдаватися до безвідзивного акредитиву. Слід зауважити , що акредитив , який не містить відомостей про те чи є він відзивним чи невідзивним вважається безвідзивним .
* Безвідзивний непідтверджений акредитв Цей вид акредитиву чітко встановлює зобов’язання банка-емітента у відповідності з умовами акредитива виконати платіж , провести акцепт або нести відповідальність за оплату тратті в зазначений термін. Одностороннєя ліквідація та зміна акредитиву не можлива .
* Безвідзивний підтверджений акредитв
Підтвердженя безвідзивного акредитива іншм банком в силу повноважень або прохання банка-емітента являє собою тверде зобов’язання банка , що підтверджує акредитив , в доповнення до зобов’язання банка-емітента. При безвідзивному підтвердженому акредитві для бенефіціара існує два незалежних зобов’язання : банка-емітенті та банка , що підтвердив акредитив. В ролі підтвержувального банка виступають як правило першокласні банки країни експортера. В цьому випадку експортер уникає проблем з ризику країни-імпортера та від почтового ризику. Отже підтвержений акредитив має дуже високу ступінь забезпечення .
Види акредитивів за видом платежа
* Акредитиви з платежом по пред’явленню Бенефіциар отримує виручку з акредитива після надання та превірки документів. Термін перевірки банкрм документів не повинен перевищувати 7 робочих діб.
* Акцептні акредитиви При акцептному акредитиві експортер виставляє тратту на банк-емітент або на банк, що підтвердив акредитив . Термін оплати по данному акредитиву прив’язується до певної події . Таким чином при пред’явленні документа провадиться не оплата , а акцепт тратти.
* Акредитиви з відстроченим платежом. Відміннсть від попереднього способу полягає лише увідсутності тратти : уповноважений банк зобов’язується виплатити суму по акредитиву через зазначений проміжок часу. Фактично це є механізмом кредитування покупця . За час до оплати платежа він може перепродати товари і з виручки оплатити сумму акредитиву.
* Акредитиви з нігоціацією Під нігоціацією слід розуміти зобов’зання виконуючого банка провести оплату наданих експортером тратт/документів , якщо вони відповідають умовам акредитива . Виконуючий банк зобов’заний провести нігоціацію лише у випадку , коли він підтвердив акредитив . В інших випадках нігоціацію проводить банк-емітент .
* Акредитиви з авансовим платежом . Існує багато форм авансових платежів по акредитиву . Основні це - незабезпечені авансові платежі , забезпечені платежі та червона обмовка . Преший вид є досить ризикованим для імпортера , бо він не гарантує добросовісного використання авансу . У випадку з забезпеченим авансом банк бенефіціара виставляє певну гарантію під аванс. При використанні червоної обмовки виконуючий банк вправі виплатити бенефіціару ще до подання документів певну сумму авансу для приготування товару. Виплата провадиться під розписку та додаткове зобов’язання бенефіціара надати документи вчасно.
* Револьверні акредитиви Покупець часто замовляє кількість товару більшу ніж він здатний зараз оплатити. Це робиться з ціллю отримання знижки. Поставка товара ділиться на частини . В цьому випадку постачальник може вимагати револьверного акредитиву. Суть його полягає в наступному. Сумма револьверного акредитиву може бути поновлена певну кількістьразів до досягнення суми зягальної поставки .
2.4.2 Застосування акредитива , як механізму фінансування
В протилежність виробнику товара , посередник діє за свої власні кошти або на комісійній основі і закуповує товар безпосередньо у виробника. Останній цілком справедливо вимагає від посередника представлення співрозмірного банківського забезпечення ще до початку процеса виробництва і максимального при поставці. Такаж проблема виникає у генерального підрядчика , який здійснює поставку комплектного обладнання , виробником частини якого є субпідрядники. Певна річ , що вони теж повинні приймати участь в акредитивному забезпеченні , яке надається кінцевим покупцем.
У всіх означених випадках виникає питання як з основного акредетива виставленого на генерального підрядника отримати отрмати активи , які моглиб бути використані субпідрядниками . Це дуже важливо , бо часто ані посередник , ані генпідрядник не мають достатньо коштів для задоволення потреб виробника чи субпідрядника .
В цьму випадку роль інструмента фінансування найкраще виконує переводний ( трансферабельний ) акредитив .
Переводним акредитивом є акредитив за яким Перший бенефіціар може просити банк , уповноважений виконати платіж , прийняти зобов’язання про те , що акредитивом міг би користуватись повністю чи частково один або декілька Других бенефіціарів . Таким чином посередник або генпідрядник шляхом перводу виставленого на них акредитива на користь виробника чи субпідрядника виконують свої зобов’зання перед ними . Цей механізм дозволяє уникнути посереднику ( генпідряднику ) банківського кредиту .
Висновки
Підводячи підсумки я вважаю за необхідне зробити наголос на декількох особливо важливих моментах .
Якщо наша держава поставила собі за ціль стати економічно і політично незалежною , то першочерговою умовою цього є вихід та закріплення України на зовнішньоекономічній арені . Природньо постає питання про формування у зарубіжних партнерів привабливого іміджу нашої держави . Такий імідж може бути сформований лише за умов дотримання суб’єктами господарювання тих правил та норм , що існують у світовій практиці зовнішньоекономічних відносин .
Важливою частиною системи зовнішньоекономічних відносин є її відрегульований і чітко функціонуючий фінансовий механізм . Під таким механізмом треба розуміти систему фінансових відносин , яка спираючись на світовий досвід забезпечить реалізацію інтересів нашої держави у зовнішньекономічних стосунках .
Треба чітко усвідомити , що в капіталістичному світі , в який ми намагаємось інтегруватись , данний фінансовий механізм створювався і вдосконалювався починаючи з кінця 19 сторічча. Певно , що був досягнений певний успіх у цій сфері . Отже нашій країні не треба “ винаходити велосипеда “ і проходити той шлях , який вже був пройдений .
Нам надається можливість , спираючись на світовий досвід , уникнути тих помилок , які були зроблені до нас , і враховуючи їх будувати власний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності . В данному випадку не йдеться про сліпе копіювання “ західного зразка “ , а про його пристосування до наших специфічних умов на першому єтапі і подальше самостійне формування вищезазначеного механізму .
Ефективність такої схеми розвитку можна побачити на прикладі Японіі , яка після 2 Світової війни , застосовуючи найкращий світовий досвід і своє прагнення працювати створила на данний момент одну з наймогутніших фінансових систем світу .
С п и с о к в и к о р и с т а н о ї л і т е р а т у р и .
| 1 | Аленичев | Страхування валютних ризиків | М., Іст - Сервис ,1994 |
| 2 | Бабинцев | Міжнародні економічні та валютно-фінансові відносини | М.,Прогрес,Університет , 1994 |
| 3 | Бунько В.А. | Валютно-кредитні операції та розрахунки по зовнішньоторгівельним контрактам | С - Пб., МЦЕНТ,1995 |
| 4 | Голодець И.В. | Законодавчі акти України по зовнішньоекономічній діяльності , випуск 3 | К., Манускрипт , 1995 |
| 5 | Кізіма Т. | Оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями . | К., Фінанси України № 9 1996 |
| 6 | Красавіна М. | Міжнародні валютно-кредитні відносини | М., Фінанси та статистика 1994 |
| 7 | Снегов И. | Відміна податкових пільг по зовнішньоекономічним операціях як джерело поповнення бюджета | К., Фінансовая Україна № 12 1996 |
| 8 | Соболев Б.В. | Основні аспекти державної кредитно-інвестиційної політики України | К., Фінанси України № 3-4 1996 |
| 9 | Тітова Г.А. | Розрахунки за документарними зовнішньоторгівельними угодами | М., Банкцентр 1995 |
| 10 | Хмелевський О.В. | Фінансові аспекти зовнішньої торгівлі України | К., Фінанси України № 2 1996 |
| 11 | Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність “ | ||
| 12 | Положення НБУ “ Про кредитування “ | ||
| 13 | Закон України “ Про страхування “ | К., Україна - бізнес , № 5 1996 | |
| 14 | Дикрет КМУ “ Просистему валютного регулювання та валютного контролю “ |
| Бабинцев |
| Бунько В.А. |
| Голодець И.В. |
| Кізіма Т. |
| Красавіна М. |
| Снегов И. |
| Соболев Б.В. |
| Хмелевський О.В. |