- бухгалтерського і фінансового урахування і звітності ;
- планування і керуваннявитратами ;
- керування бюджетом ;
- керування матеріальними потоками (матеріальне постачання , складування) ;
- керування персоналом (штати , особовий склад , кваліфікація і зарплата кадрів) ;
- техобслуговування і ремонту устаткування ;
- забезпечення якості продукції ;
- планування виробництва і збуту продукції (опрацювання замовлень, урахування продажів, відвантаження), а також іншіпідрозділигосподарської діяльності.
Традиційно на комбінаті "Криворіжсталь" автоматизація рішення цих питань велося по двохрівневій системі :
- цеховій ;
- загальнокомбінатській.
Системи цехового рівня розроблялися , як правило , для забезпечення інформаційного супроводу технологічних процесів виробництва продукції по основних переділах комбінату. Такими системами були охоплені аглодомене , сталеплавильне і прокатне виробництва. Локально-інформаційні системи (ЛІС) забезпечують передачу оперативної інформації про виробництво і хімічні аналізи виробленого чавуна , сталі , а також технічні параметри на заготівлі.
У процесі перекладуЛІС на нову технічну базу з застосуванням персональних комп'ютерів (ПК) , Міні-ЕОМ і інформаційних мереж у 1996 і 1997 р. була створена і впроваджена система оперативного інформаційного супроводу потоку гарячого металу починаючи з доменного і закінчуючи прокатним виробництвами у функції якої , крім того ввійшли : щодобове планування виробництва , спостереження за потоками металопродукції й оперативне урахування її відвантаження.
Додатково до перерахованих вище задач система дозволила автоматизувати роботу економістів основного виробництва в частині розрахунку оперативної собівартості по переділах , із передачею даних на верхній (загальнокомбінатський) рівень у систему планово-економічного управління (ПЕУ).
У керуванні комбінатом (верхній рівень) впроваджені й успішно працюють такі інформаційні системи :
- АСУ "Замовлення" ;
- АСУ "Зарплата" ;
- АСУ "Персонал" ;
- АСУ "Фінанси" ;
- АСУ "Головна бухгалтерія" ;
- АСУ "Дирекція" ;
- ОкреміАРМ планово-економічного управління ;
- Комплексзадач по урахуваннюметалобрухту ;
- Комплексзадач по урахуванню наявності , русі і плануванню потреби в спецодязі ;
- Комплексзадач - "УрахуванняТМЦ" ;
- АСУ "Інша продукція" ;
- АСУ "Юрвідділ" ;
- АСУ "Взаємозалік".
З урахуванням збільшеного обсягу переданої інформації між експлуатованими і впроваджуємими системами різноманітних рівнів виникнула необхідність прокладки високошвидкісних каналів зв'язку, що забезпечують оперативний обмін між системами (максимальна швидкість передачі даних при використанні телефонних виділених каналів зв'язку не перевищує 19200 кб/сек.).
Інтегрована інформаційна мережа (ІІС) покликана оптимізувати і спростити процеси планування і управління виробництвом , ведення звітності , матеріально-технічного забезпечення й ефективного використання сировини , енергоресурсів , товарно-матеріальних цінностей , збуту готової продукції , а також , підвищити культуру управлінської праці. Інтегрована інформаційна мережа - це програмно-технічний комплекс , що повинний працювати надійно в реальному масштабі часу.
Це дозволить структурним підрозділам комбінату вийти в єдиний світовий інформаційний простір , що дасть можливість обмінюватися інформацією з постачальниками і вантажоодержувачами , як на Україні , так і за її межами.
2.3. Основні напрямки цінової стратегії підприємства та характеристика конкурентоздатності його продукції на ринках України і світовому.
Метою даного розділу являється визначення основних напрямків цінової стратегії підприємства та характеристика конкурентоздатності його продукції на ринках України і світовому.
Внаслідок того , що стальє важливим компонентом для
виробництва тисяч видівіншої продукції риноксталепродукції сильно залежить від фактичного виробництва цих видів продукції. Прикладами найважливіших галузей промисловості , що споживає металопродукцію , є автомобілебудування ,будівництво , суднобудування , будівництво залізниць , виробництво товарів народного споживання і важке машинобудування.
Як біржевий товар металопродукція Комбінату надто піддається коливанням цін в залежності від співвідношення попиту і пропозиції. Крім цього ціна товарної металопродукції значно залежить від цілого ряду якісних показників. На західних ринах якість і ціна співвідносяться один з одним і практично зрівняні на всіх ринках. Якість металу українського виробництва , як правило , гірша і має деякі розбіжності за параметрами. То того ж слід приділити велику увагу на такі фактори , як дотримання строків постачання , сортування , маркування і пакування продукції , поліпшання збутового ланцюга.
Політика комбінату в області якості визначається найбільше повним задоволенням вимог споживачів, економічною доцільністю, виконаннямусіх вимог нормативної документації і містить у собі такі напрямки :[12.]
- орієнтація в області якості на ринковий попит і конкретні вимоги споживачів ;
- випуск якісної продукції з використанням сучасних технологій ;
- досягнення на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту репутації виробника продукції стабільної якості;
- у своїй діяльності керуватися засадами і вимогами стандарту ІСО 9002.
Політика в області якості визначається постановкою задач перед кожним робітником комбінату.
Система забезпечує відповідність продукції установленим вимогам зарахунок документально оформлених процедур забезпечення якості у відповідності з вимогами ИСО 9002, викладеними в Посібнику з якості, у стандартах підприємства, технологічних інструкціях, Держстандартах, технічних умовах.
Виконання усіх виробничих процесів, починаючи з надходження сировини (вогнетриви, з/рудна сировина, кокс, вапняк, феросплави, металобрухт) і закінчуючи відправленням готової продукції (катанки), входить у систему забезпечення якості,важливим елементом якої є сучасні методи контролю виробничих процесів і іспити готової продукції.
Основні критичні точки контролю при виробництві катанки показані насхемі у додатку Н.
Відповідальність на всіх стадіях виробничого процесу виготовлення катанки розподіляється в такий спосіб:
- відповідальність за виробництво несуть - начальники цехів , їхні заступники , старші майстри , майстри , технологічний персонал ;
- відповідальність за виконання іспитів несуть - начальник управління технічного контролю, начальник іспитового центру технічного упрвління;
- відповідальність за приймання і контроль продукції покладається на начальника управління технічного контролю;
- відповідальність за пакування , маркування , збереження покладається - наначальників цехів ; за контроль пакування , маркування - на начальника керування технічного контролю ;
- відповідальність за вантажно-розвантажувальні роботи і відвантаження готової Продукції покладається - на начальників цехів, начальника управління залізничного транспорту.
Зміни системи забезпечення якості знаходяться в компетенції представникаКерівництва комбінату. Зміни в технологічній і нормативній документації знаходяться в компетенції заступника технічного директора - начальника технічного управління.
Структура контролю якості при виробництві катанки (у відповідності зі схемою точок контролю) приведена в таблиці у додатку О.
В основному вся реалізована продукція Комбінату відповідала держстандартам і ТУ. В процесі виробництва продукції був збільшений вихід других сортів при одночасному зниженні браку по металургійному виробництву , що характеризується наступними показниками , приведеними у додатку П.
Основною причиною випуску браку по гірничо-збагачувальному комплексу стало несвоєчасне коригування палива у технологічному процесі. Як ми бачимо із таблиці , виробництво продукії ІІ сорту зменьшилося з 6,78 % до 5,61 %.
Якість доменого коксу власного виробництва залишилася на тому ж рівні , але через нерівномірності постачання вугільних концентратів , зміни у марочному складі вугільної шихти , велику кількість перешихтовок , а також через коливання периодів коксування і температурного режиму відбуалися коливання метелургійного коксу по наступним показникам відображеним у наступних таблицях.
Таблиця 2.3.
Коливання метелургійного коксу за 1999 р. , у %.
| сірка | попіл | М 25 | М 10 | +80 | |
| Min Max | 0,84 1,68 | 10,0 12,0 | 85,5 88,0 | 6,7 7,5 | 5,4 15,1 |
Таблиця 2.4.