Инфляция и антиинфляционная политика

Вступ

Iсторичносклалося так,що одна з новихй, у деякомувiдношеннi,найважливiшафункцiяуряду полягасв тому, щобстабiлiзуватиекономiку,тобто допомагатиiйзабеспечуватиповнузайнятiстьресурсiвiстабiльнийрiвеньцiн.Перед вченими-економiстамистоiтьзавдання глибокой конкретновивчати явищаiтенденцiiу розвиткусвiтовоiекономiки.Одно з першихмiсцьпосiдасаналiзiнфляцiiта факторiв,що iiобумовлюють.

Упроцесiрозвитку сучасноiзмiшаноiекономiкиступiньдержавноговтручання, ау рамках останнього-вибiрадекватноiмакроекономiчноiполiтики,що дозволясзапобiгтизростаннюiнфляцiiта безробiття,мають особливезначення.

Макроекономiчнатеорiядас достатньочiткiрекомендацiiвiдносноумов й наслiдкiвподiбнихрiшень.

Жодназ вiдомихнинiринкових економiчнихсистем не функцiонусстихiйно.Всiвони являютьсяоб’сктамидержавногорегулювання.При цьому напрямокй форми державноговтручання змiнюютьсявiдповiднодо ситуацii,що склаласяу економiчнiйсистемi.

Манiпулюванняподатками йрозмiрамивидаткiвбюджету , контрольза цiнамис одними з головнихiнструментiв,за допомогоюяких уряд можесприяти подоланнюбезробiттята iнфляцii.

В данiйроботiрозглядаютьсядеякiпитання, пов’язанiiзстримуваннямiнфляцiйнихпроцесiвв економiцi,а саме: питаннядержавногорегулюванняй контролю зацiнамита антиiнфляцiйногопiдходудо оподаткування.За своiмзмiстомробота роздiленана такiчастини: у першомута другомупунктах аналiззосередженийна механiзмiiнфляцiiта на iiнаслiдкахяк у соцiальнiй,так iв економiчнiйсферах; третiйпункт плануприсвяченорозгляду методiвдержавногорегулюванняцiнта стримуванняiнфляцiiза допомогоюподатковоiсистеми краiни;в останньому-четвертомупунктiдана характеристикареалiзацiiантиiнфляцiйноiполiтикив Украiнi.

1.Суть iнфляцiiта iiпричини

Iнфляцiявластива бiльшостiекономiчнорозвинутихкраiнсвiтуiсосновною проблемоюв тих краiнах,що розвиваються.Дамо чiткевизначенняцьому економiчномупроцесу.

Пiдiнфляцiсю,як правило,розумiютьбудь-яке знецiненнягрошовоiодиницi,тобто систематичнезростання цiннезалежно вiдтого, якимипричинами цейпроцес викликасться.Це, звичайно,не означас, щопiдвищуютьсяобов’язкововсiцiни.Навiтьу перiодидосить швидкогозростанняiнфляцiiдеякiцiниможуть залишатисявiдносностабiльними,а iншiнавiтьзнижуватися.

Бiльшвузьке поняттяiнфляцii-систематичнезростання цiн,що викликастьсятiлькигрошовим фактором(надлишкомгрошей в оберненнi),с недостатнiм,оскiлькив реальномужиттiгрошовii негрошовiфактори зростанняцiндуже тiснопов’язанii впливаютьодин на одного.

Iнфляцiявиникас в разi,якщо суспiльствонамагатиметьсявитрачатибiльше,нiждозволяютьвиробничiпотужностiекономiки.Коли сукупнiвитрати перевищуютьобсяг продуктупри повнiйзайнятостi,вiдбувастьсяпiдвищеннярiвняцiн.Отже, надмiрнийобсяг сукупнихвитрат носитьiнфляцiйнийхарактер. Уцьому разiуряд зобов’язанийлiквiдуватинадлишковiвитрати. Вiнможе цьогодосягнутиголовним чиномчерез скороченнявласних видаткiв,а також пiдвищеннямподаткiвз метою скороченнядоходiвприватногосектору.

Рiвеньiнфляцiiвимiрюстьсячерез iндексцiн:

(1.1)

де I -iндексцiну t-муперiодi.

Зростанняiндексуцiнвизначас рiвеньiнфляцii,а зменшенняйого- рiвеньдефляцii.

Заiншоюформулоюрозраховустьсятемп iнфляцii:

(1.2)

Темпiнфляцiiс темпом змiнизагальногорiвняцiн iпоказусступiньзнецiненнягрошей.

Процесзменшеннятемпiвiнфляцiiотримав назвудезiнфляцiя.

Протилежнимдо iнфляцiiпоняттям сдефляцiя,яка мас мiсцетодi,коли загальнийрiвеньцiнпадас. Дефляцiятрапляласявкрай рiдков кiнцiХХ ст. Пiдтримуванадефляцiя,коли цiнипостiйнопадають протягомдекiлькохрокiв,як правило,асоцiюстьсяз перiодамиглибокоiдепресii.

Векономiчнiйнауцiрозрiзняютьiнфляцiюпопиту й iнфляцiювитрат. У першомувипадку iнфляцiювикликас надлишокгрошей, доходiвй попиту, вдругому-зростаннявитрат на виробництвотоварiвта послуг.

Iнфляцiяпопиту спостерiгасться,коли сукупнийпопит зростасшвидше за виробничийпотенцiалекономiки,пiдносячицiни,щоб зрiвноважитипропозицiюiпопит.Покупцiконкуруютьза обмеженупропозицiютоварiв,що призводитьдо зростанняцiн.

Дляз’ясуванняпроцесу нарощуванняiнфляцiiпопиту розглянемокриву сукупноiпропозицii,що мас три вiдрiзки(мал.1.):

P мал.1

АS

1 AD’

0 Q

Напершому вiдрiзкусукупнiвитрати недостатнiiобсяг валовогонацiональногопродукту (сукупноiпропозицii)значно вiдстасвiдсвого потенцiйногорiвняза умови повноiзайнятостi.У разiзбiльшеннясукупногопопиту рiвеньцiнне змiниться,бо буде вiдповiднозростати йобсяг виробництва,тобто iнфляцiяпоки що будевiдсутня.Це пояснюстьсятим, що iснусвелика кiлькiстьнезалучениху виробництвотрудових iматерiальнихресурсiв,якiще можна залучитиза iснуючихна них цiн.

Поступовозростанняпопиту пiдштовхусрозвиток сукупноiпропозицiiдо другоговiдрiзку,зображенногона мал.1. Для цьогостану економiкипритаманнеповнiшевикористанняресурсiв,а тому iхзапаси поступовоскорочуютьсяiвони стаютьдорожчими.Починастьсязростання цiн,тобто iнфляцiя.Iнфляцiю,що виникас надругому вiдрiзкукривоiсукупноiпропозицii,називаютьпередчасною,тому що вонапочинастьсядо появи повноiзайнятостiiповного використаннявиробничихпотужностейу краiнi.

Подальшезростаннясукупногопопиту пiдштовхуссукупну пропозицiюдо потенцiйноможливогообсягу виробництва,зображеногона мал.1 третiмвiдрiзком.На цьому вiдрiзкуреальний валовийнацiональнийпродукт досягассвого максимуму,iтому подальшезбiльшеннясукупногопопиту зумовлюсiнфляцiю,яку називаютьвже “чистою”на вiдмiнувiдпередчасноi.

Слiдзазначити, щопокриття дефiцитудержавногобюджету зарахунок кредитно-грошовоiемiсiiс одним з найважливiшихчинникiвiнфляцiiпопиту,оскiлькизростанняпропозицiiгрошей збiльшуссукупний попитна товари тапослуги, який,у свою чергу,пiдвищусрiвеньцiн.

Iнфляцiявитрат, абоiнфляцiяпропозицii,спостерiгастьсяв тому випадку,коли збiльшуютьсявитрати наодиницю продукцii,тобто середнiвитрати заданного обсягувиробництва.Збiльшеннявитрат на одиницюпродукцiiв економiцiскорочус прибуткий обсяг продукцii,який може бутизапропонованийза iснуючогорiвняцiн.Внаслiдокцього зменшустьсясукупна пропозицiятоварiвта послуг, що,в свою чергу,пiдвищусрiвеньцiн.

Такимчином, витрати,а не попит збiльшуютьцiни. Зростаннясобiвартостi,що призводитьдо iнфляцiiвитрат, можебути викликанорiзнимипричинами,наприклад,недостачеюабо подорожчаннямсировини, матерiалiв,палива, працi.

Однимiзджерел iнфляцiiвитратc рiзкiпорушення(“шоки”) пропозицii.Пiдрiзкимпорушенням(“шоком”) пропозицiiрозумiстьсяподiя,зовнiшняпо вiдношеннюдо функцiонуваннявiтчизняноiекономiчноiсистеми (скажiмо,пiдвищенняцiнна iмпортабо несприятливiпогоднiумови), що збiльшусочiкуванийфiрмамисереднiйрiвеньцiнна факторивиробництва.

Графiчнопроцес iнфляцiiвитрат представленона мал.2:

P AS’ мал.2

P’

0 Q’ Q Q

Внаслiдоквищеназванихобставин кривасукупноiпропозицiiзсунетьсявгору-лiворучдо AS’.Наслiдкомцього будепiдвищенняцiн(вiдPдо P’).

Iнфляцiямас рiзнiступенiтяжкостi.Згiдноз цим економiчнанаука видiлястакiтри iiвиди: помiрнаiнфляцiя,галопуючаiнфляцiяiгiперiнфляцiя.

Помiрнаiнфляцiя.Помiрнаiнфляцiяхарактеризустьсяповiльнимзростаннямцiн.При цьому щорiчнийтемп iнфляцiiвимiрюстьсяяк правилооднозначнимчислом. Помiрнаiнфляцiяс типовою сьогоднiдля бiльшостiекономiчнорозвинутихкраiн.

Галопуючаiнфляцiя.Iнфляцiя,що вимiрюстьсядвозначнимичи тризначнимичислами-20, 100 чи200% за рiк.

Гiперiнфляцiя.Цей рiзновидiнфляцiiмас мiсце,коли цiнизростають натисячу, мiльйончи мiльярдпроцентiвза рiк.Аналiзвиявляс декiлькахаракернихрис гiперiнфляцii.По-перше, реальнийпопит на грошi,вимiрюванийяк вiдношеннязапасу грошейдо рiвняцiн,падас дужерiзко.По-друге, вiдноснiцiнистають дуженестабiльними.За нормальнихумов зарплатаробiтникамайже не змiнюсться(менш нiжна 1% в мiсяць).В умовах гiперiнфляцiiреальна заробiтнаплата можезнижуватисьв середньомуна третинупротягом одногомiсяця.Дуже вiдчутнимс вплив гiперiнфляцiiна розподiлбагатства.Знецiненнягрошей руйнусзаощадженнянаселення,пiдриваючиекономiчнусвободу суспiльства.Цiiнтенсивнiколивання увiдноснихцiнахiреальнiйзарплатi,збiдненнянаселенняiлюструютьголовну втратувiдiнфляцii.На щастя, гiперiнфляцiятраплястьсядосить рiдко.Вона мас мiсцепереважно пiдчас вiйнчи в перiоди,що йдуть завiйнамиiреволюцiями.Гiперiнфляцiясучасногоперiодухарактернадля краiн,що здiйснювалиреволюцiйнийперехiдвiдсоцiалiзмудо ринковоiекономiки;в Польшiцiнизростали бiльшяк на 1000% щорокув 1989-1990 рр.

Експансiонiстськафiскальнаполiтика держави доситьчасто стасгенераторомiнфляцii.Припустимо,що економiчнасистема знаходитьсяу станiрiвновагий експертирозраховуютьна таку стабiльнiстьу майбутньому.

Але,виходячи iзполiтичнихмiркувань,наприклад, взв’язкуз наближеннямпрезидентськихвиборiв,уряд, щоб догодитивиборцям, вирiшусзбiльшитивиплати з державногобюджету,знизити податкий негайно розпочатиреалiзацiюпроектiвдля створеннянових робочихмiсць.Зрозумiло,що зростанняреальногообсягу виробництвай скороченнябезробiття,досягнутеадмiнiтсрацiсюпрезидента,зробить неабиякийвплив на результативиборiв.Отже, складастьсяпроект нереальнорозширеногодержавногобюджету на рiквиборiв.Як тiлькицiплани почнутьреалiзовуватись,економiчнасистема вийдеiзстану рiвноваги.Дiйсно,спочатку реальнийобсяг виробництвазросте, безробiттяскоротиться,а пiдвищеннярiвняцiнпри цьому буденезначне.

Але,вже у наступномуроцiзарплата, цiнина ресурси йфактори виробництвапочнуть iнтенсивнозростати. Помiрiтого, як фiрмибудуть пристосовуватисвоiочiкуваннядо нових умов,зростуть нетiлькицiнина товари тапослуги, алей вiдбудетьсяскороченняобсягiввиробництва,супроводжуванезростаннямбезробiття.

Одинз можливихварiантiвреакцiiуряду на iнтенсивнепiдвищенняцiнполягас у припиненнiстимулюванняекономiчногозростання. Тодiiнфляцiябуде припинена,але обсяг виробництвазнову зменшитьсядо природньогорiвня,а норма безробiттязросте до свогоприродногозначення. Iншаальтернативаполягас у продовженнiекспансiонiстськоiподатково-бюджетноiполiтики.В такому разiпротягом деякогочасу буде можливопiдтримуватиреальний обсягвиробництвавищим, а нормубезробiття-меншоюза iхприродiрiвнi.Однак вибiрцього варiантубуде означатипродовженнярозвитку iнфляцiйнихпроцесiв.Можливо, щодеякий сталийз року в рiктемпiнфляцiiвиявитьсянедостатнiмдля того, щобвтримати безробiттяна рiвнiнижчому заприродний. Длятривалогоутриманнябезробiттяна такому рiвнiз кожним рокомприйдетсянавiтьприскорюватитемпи iнфляцii.

Чимби не буласпровокованаiнфляцiя,вона знецiнюсдоходи бюджетуй супроводжустьсяйого дефiцитом.

Крiмбюджетногодефiцитуiнфляцiяобов’язковосупроводжустьсянерiвномiрнимзростаннямцiнй, звiдси,порушеннямгосподарчихзв’язкiв,гонкою цiнмiжокремими галузямиекономiкий хвильоподiбнимпоширенням зростання цiнпо районахдержави й галузям.

У станi iнфляцiйноiнестабiльностiорiснтацiялише на регулюванняз боку спiввiдношення“попит-пропозицiя”може призвестидо затяжнихкриз з повiльнимперiодомстабiлiзацiiiоздоровленняекономiки.Про це свiдчитьдосвiдрозвиткукапiталiстичнихкраiнчасiввiльноiконкуренцii.

Якбачимо, iнфляцiяс дуже небезпечноюдля економiки,порушуючимакроекономiчнустабiльнiсть.Тому антиiнфляцiйнадержавна полiтиказаймас однез головнихмiсцьсеред засобiвдержавногорегулюванняекономiки.Проте ключовиймомент сучасноiiнфляцiiполягас в тому,що вона розвивастьсяяк iнерцiйна,iзупинити iiнадзвичайноважко. Тобтоiнфляцiямас властивiстьзалишатисястабiльною,поки економiчнаситуацiяне змусить iiпiдвищитисьабо впасти.

Розглянемомал.2:

P Q мал.3

AS’

P’=1,14P AS

P’

P AD’

0 Q

Припустимо,що, розраховуючина зростаннярiвняцiнв майбутньомуна 14%щороку, пiдприсмстваорiснтуютьсяна вiдповiднезбiльшеннясереднiхвитрат, iпередбачливопiдiймаютьцiнина власнупродукцiю. Це змiщускриву сукупноiпропозицiiвiдADдоAD’на 14%щороку. Якщоуряд продовжуватимезбiльшуватигрошову масу,то крива сукупногопопиту будерухатись вгорутаким самимтемпом доAS’.Макроекономiчнарiвновагаперемiщуватиметьсяз точки Е в Е’.Цiнибудуть зростати,а реальнийобсяг виробництвазалишитьсяна тому ж рiвнi.Отже перетинкривих ADi ASкожного рокубуде на 14%вище за попереднiй.Цiнизростатимуть на 14%з року в рiк:iнерцiйнаiнфляцiястановитиме14%на рiк.

Iнерцiяв очiкуваннiiнфляцiйнихпроцесiвс головноюпричиною iнфляцii,що супроводжустьсяспадом виробництва.Вона продовжус“тягнути” вгорукриву сукупноiпропозицiiнавiтьпiсляобмежуючихзаходiвз боку уряду.Вумовах, якщозамовленiвиробникамибiльшвисокiцiнина продукцiюне супроводжуютьсявiдповiднимизаходами урядупо збiльшеннюгрошовоiмаси, загострюстьсяпроцес стагфляцii*.Крiмтого, зростанняцiнзменшус наявнуреальну грошовумасу, що ведедо скорочення сукупногопопиту. Протепiдприсмства,як iранiше,очiкуючипiдвищенняцiн,пiднiмутьсукупну пропозицiювiдASдо AS’.Паралельноз зростаннямцiнбуде йти спадвиробництва.

*Стагфляцiя-поняття,що запровадженев обiгна початку 70-хрокiв.Воно описустаку економiчнуситуацiю,в якiйвисока нормабезробiттяв умовах стагнацiiпосднустьсяз високим сталимтемпом iнфляцii.Явище стагфляцiiнинiпояснюютьголовним чиномiнерцiйноюприродою iнфляцiйнихпроцесiв.

2.Соцiально-економiчнiнаслiдкиiнфляцii

Головнимисоцiально-економiчниминаслiдкамиiнфляцiiс: перерозподiлдоходiв,прихованадержавна конфiскацiягрошей у населеннячерез податки,прискоренаматерiалiзацiягрошей, падiнняреальноiпроцентноiставки на капiтал.

Основнийрозподiльчийвплив iнфляцiiвиникасчерез вiдмiнностiу активах iпасивах, якимиволодiютьлюди. Для iндивiда,що отримавпозику iмас вноситипо нiйщорiчний(або щомiсячний)платiжзгiднозiставкою проценту,iнфляцiяфактично смоментомпозитивним.Наприклад,позичено 100000 долл.для купiвлiбудинку iщорiчнiплатежiпо закладнiйстановлять10000 долл. У разiпiдвищенняцiну 2 рази, тобтонаявностiiнфляцii,платежiпо закладнiйнiякне змiнятьсяiбудуть становититiж самi10000 долл. за рiк,хоча кiлькiстьблаг, що можнапридбати нацю суму зменшитьсявдвiчi.*Боржник прицьому тiлькивиграс, оскiлькиреальний процентза використаннякапiталузменшивсянаполовину.

Вцiломунепередбаченаiнфляцiяперерозподiлясбагатство вiдкредиторiвдо боржникiв,а непередбаченезниження темпiвiнфляцiiдас протилежнийефект.

Iнфляцiяc головнимчинником, щовпливас навiдсотковiставки, оскiлькипiдiiдiсюзмiнюстьсякупiвельнаспроможнiстьгрошових одиницьiзменшустьсяреальна прибутковiстьiнвестицiй.

Окрiмперерозподiлудоходiвiнфляцiявпливас наекономiкучерез загальнийобсяг виробництва.Такий впливспралястьсяна рiвеньобсягу виробництвав цiлому.Тут слiдзауважити, щобезпосередньогозв’язкумiжцiнамиiобсягом виробництванемас. Збiльшеннясукупногопопиту збiльшусiцiни,iобсяг виробництва.Проте потрясiнняв пропозицii,перемiщуючивгору кривусукупноiпропозицii,пiдвищатьцiниiзменшать обсягвиробництва.

*Якщо iнфляцiятривас доситьдовго, то у ринковихпроцентнихставках поступовопередбачастьсяпоправка наiнфляцiю.Скажiмо,початково векономiцiбула 3%-на ставката стабiльнiцiни,iпередбачастьсязростання цiнна 9% за рiк.Тодiза закладнiплатитимуть12%, а не 3%. Номiнальнаставка 12% вiдбивасреальну процентнуставку 3% плюсiнфляцiйнунадбавку 9%.Перерозподiлудоходу та багатстванемас, колипроцентнiставки вiдрегульованi.

Iнфляцiятакожпороджус багатоiншихспотвореньв економiцi.Часто урядине змiнюютьреальноiвартостiсвоiхпрограм, щофактичноскорочусться,коли цiнизростають. Цевiдбувастьсячастково тому,що бiльшiстьтрансфертнихпрограм неiндексованiв залежностiвiдзростання рiвняцiн.Деякiвиди державнихзакупок можуть“проходити”по статтяхбюджету уномiнальномурозмiрi.Такий станречей призводитьдо того, щономiнальнiвитрати будутьменшiза необхiднiпри зростаннiрiвняцiн,так що реальнiвитрати будутьзменшуватись.

Iншiнаслiдки:зростають цiнина товари тапослуги, щокупус державау рамках соцiальнихпрограм. Тодi,наприклад,урядовiвитрати намедицину можутьзменшуватисьу реальномувираженнi,якщо уряд снеспроможнимзбiльшуватибюджет вiдповiднодо зростаннявитрат на медичнеобслуговування.

Урегульованихдержавою галузяхiнколивиявлясться,що проханняфiрмпро збiльшенняцiнповнiстюне задовольняютьсяабо вiдкидаютьсяв iнфляцiйнiроки.

Серйознiзагрози длянацiональноiекономiки,щостворюсiнфляцiя,мають як внутрiшнiй,так iзовнiшнiйпрояв.У разiiнфляцiiвитрат, краiни,економiкаяких залежитьвiдзовнiшньоiторгiвлiперш за всепромисловими,легкозамiнюванимитоварами, можутьвтратити експортнiринки, якщоцiнита витрати вцiхкраiнахзростаютьшвидше, нiжв iншихкраiнах.Таким чином,проблема стабiлiзацiiцiнтiснопов’язаназ питаннямизбереженняконкурентноспроможностiдержави назовнiшнихринках.

Звичайно,негативнийвплив iнфляцiiна економiчнусистему цимне обмежусться,iншi,не менш важливi,наслiдкиiнфляцiiбуде розглянутоу наступнихпитаннях.

3.Антиiнфляцiйнаполiтикадержави

Свiтовийдосвiдвиробив двiголовнiконцепцiiантиiнфляцiйнихзаходiв,що спираються на кредитно-грошовуiфiскальнуполiтику.Це-заходи абобезкомпромiсноiборотьби зiнфляцiсю,або адаптацii,пристосуваннядо життя в умовахiнфляцiйноiнестабiльностi.Перший методреалiзустьсяшляхом змiну системiоподаткування( як правилопiдвищенняподаткiв)та введеннямжорсткогодержавногоконтролю цiнта зарплати.Другий-це iндексацiядоходiв,застосуваннямеханiзмукорегуванняпроцентнихставок вiдповiднодо темпiвiнфляцiiта iн.До того ж необхiдноюс повна адаптацiяусiхекономiчнихiнституцiйдо функцiонуванняв умовах iнфляцii.Адаптацiйнаполiтикамас своiнедолiки:кошти на компенсацiйнiнадбавки населеннютреба братиз державногобюджету, тобтоврештi-рештчерез податки,або робитигрошову емiсiю,що знову призведедо зростанняiнфляцii.

Якправило, в умовахборотьби зiнфляцiсюцiметоди використовуютьсякомплексно,що дас бiльшвираженийефект, iдозволяс пом’якшититруднощi,припадаючiна долю економiкикраiни.

а)Методи антиiнфляцiйногооподаткування

Впроцесiстримуванняiнфляцiiподатки вiдiграютьдвоiстуроль. Скорочуючидоходи, що виступаютьяк джерелавитрат дляспоживачiв,високiподатки носятьантиiнфляцiйнийхарактер. Однак,податки можутьтакож збiльшувативитрати виробництва,пiдвищуючичерез це рiвеньцiнна товари.

Розглянемотiспотворенняв оподаткуваннi,якiвикличе неочiкуванаiнфляцiя,тобтовипадок,коли цей елементекономiчноiсистеми краiнидо дiйв умовах iнфляцiiне пристосований.

У разi,якщо податковасистема краiнимас труднощiз адаптацiсюдо iнфляцiйнихпроцесiв,виникають такiскладнiпроблеми:

По-перше,iззростаннямрiвняцiнчастка податковихвиплат у загальномуобсязiреальних доходiвзбiльшусться,породжуючи,таким чином,ефект прогресивногозростанняподаткiв.Якщо б податкизнаходилисяу постiйнiйпропорцiiдо номiнальнихдоходiвнезалежно вiдрозмiруостаннiх,у цьому не булоб нiякоiпроблеми, оскiлькив такому разiлюди сплачувалиб однаковий,не залежнийвiдрiвняцiнвiдсотоксвоiхдоходiву виглядiподаткiв.Але, оскiльки,норма оподаткуванняпри використаннiйого прогресивноiформи мас тенденцiюзростати разомз рiвнемномiнальнихдоходiв,то iнфляцiя,призводячидо збiльшенняномiнальнихдоходiв,тим самим збiльшусй частку податкiву складiреальних доходiв.

Другапроблема пов’язаназ оподаткуваннямкапiталу.Ця проблемадуже складнапроблема, оскiлькизростаннякапiталу,пов’язанез приростомринковоiвартостiактивiв,реагус на iнфляцiюбiльшоперативно,нiжреальнiприбутки нацей капiтал.Жоднiйкраiнiне вдалосядосягти суттсвогоуспiхуу нейтралiзацiiнаслiдкiввпливу iнфляцiiна оподаткуваннякапiталу.Деякiфахiвцiу сферiподаткiвнавiтьвважають, щонайбiльшашкода вiдiнфляцiiполягас самеу тому, що воназбiльшусфактичнеоподаткуваннякапiталу.

Подiбнапроблемаоподаткуваннявиникас й повiдношеннюдо доходiву вигдядiвiтсоткiвна капiтал.Вiзьмемопростий приклад.Припустимо,що iнфляцiязбiльшустьсяз 5 до 10% й вiтсотковiставки зростаютьразом з iнфляцiсюв пропорцiiодин до одного,якце й припускастьсязалежнiстюФiшера.Iззбiльшеннямномiнальноiвiтсотковоiставки на 5 пунктiвреальна вiтсотковаставка до сплатиподаткiвне змiнюсться.Але, якщо номiнальнийдоход на вiтсоткиоподатковустьсяв розмiрi,скажiмо,28%, то уряд забирасу виглядiподатку 1,4 вiтсотковогопункту(0,28 5%) з сукупнихп’ятипунктiвiнфляцiйноiнадбавки, скорочуючи,таким чином,реальну сумудоходiвпо процентахпiслясплати податкiв,що отримуютькредитори. Уцьому разiкредитор фактичнонесе збиткив наслiдокдiiiнфляцii,тодiяк уряд масзиск. Такiумови дестимулюютькредиторiв,що й с одним знегативнихефектiвiнфляцii.

Слiдвiдмiтити,що теоретичноможливим сбiльшшвидке зростаннявiдсотковоiставки до сплатиподаткiвнiжзбiльшенняiнфляцii,що зберiгасреальну вiдсотковуставку постiйною.

Якбачимо, навiтьочiкуванаiнфляцiявикликас втратив економiцi,якщо iнститутивлади адаптованiдо неiне повнiстю.Подiбнiвтрати стаютьособливо iстотнимив умовах контролюставки банкiвськогопроценту,неадекватногооподаткуваннядоходiвй прогресивногозростанняподатковихставок, що збiльшуютьподатковiплатежi.Пiд адекватнимоподаткуваннямв умовах iнфляцii

мастьсяна увазiтакий методзтягуванняподаткiв,за якого неоподатковустьсяiнфляцiйнийкомпонентприросту активiв.Розглянутийвище негативнийвплив iнфляцiiна податковусистему, змусивбагато краiн“iндексувати”податковiзакони, щобзапобiгтизбiльшеннюподаткiв,яке спричинястьсяiнфляцiсю.Так було проiндексованоу 80-х роках частинуподатковогокодексу США.

Використання“стримуючоi”податково-бюджетноiполiтикис одним iзшляхiвусунення загрозиiнфляцii.Державнийбюджетна наступнийрiкможе бути складенийтаким чином,щоб скороченняобсягу державнихзакупок й замовленьпосднувалосяiззбiльшеннямчистих податкiв,компенсуючиочiкуванепожвавленнясукупногопопиту у приватномусекторiекономiки.Правильнепесднанняскороченняобсягу державнихзамовлень,трансфертнихвиплат та пiдвищенняподаткiввтримас кривусукупногопопиту у бажаномуположеннiAD,а економiчнусистему-в станiстабiльностi.

Полiтикаподатковогорегулюваннядоходiв(TIP)орiснтованана використанняподаткiвiстворення уфiрмта робiтникiвстимулiвне пiднiматицiний зарплату.

TIP-цесистема, приякiйза допомогоюподатковоiсистеми фiрмий зайнятiна них робiтникизаохочуютьсяабо наказуютьсяв залежностiвiдзростання рiвняцiнй зарплати.

РозглянемоцiновийрiзновидTIP.Фiрмамповiдомлясться,

щорiвеньсплачуванихiмиподаткiвзалежить вiдзростання цiнна iхпродукцiю.Наприклад,пiдвищенняцiндо 5% не викликаснiякихштрафних санкцiй,за кожний наступнийвiдсотковийпункт урядзбiльшусставку оподаткування.Податковаставка можезбiльшуватись,скажiмона 2 пункти (з25 до 27%) за кожнийвiдсотокприростуцiнна продукцiюфiрми.

Заумов реалiзацiiтакоiполiтикипiдвищенняцiнкоштуватимефiрмамнадто дорого.Отже, в нихз’являстьсястимул не допускатизначного збiльшенняцiн.Зростання цiнпо всiхфiрмах,таким чином,буде меншим,й темпи iнфляцiiскоротяться.Подiбниймеханiзмможе бутиреалiзованийй у вiдношеннiзарплати.

Згiдноз вищесказаним,фахiвцямипропонустьсяввести до схемирозрахункуосновногоподатку антиiнфляцiйнийкоефiцicнт.Його призначення-забеспечитизацiкавленiстьтоваровиробникау вiдповiдностiтемпiвзростаннятоварноiiгрошовоiмас, зниженнiiснуючихтемпiвiнфляцiiна внутрiшньомуринку.

Узагальномувипадку дляконкретногопiдприсмництва,що спецiалiзустьсяна виробництвiiреалiзацiiодного видутоварiв,антиiнфляцiйнийкоефiцicнтдля t-гоперiодуматиме вигляд:

(1)

де , -iндексизмiни,вiдповiдно,цiниiобсягу продажiву натуральномувимiрюваннiв t-муперiодiпорiвняноз попереднiм(t-1)-имперiодом; -iндексiнфляцiiу(t-1)-муперiодiв усiй економiчнiй системi

( , де -темпи iнфляцiiв (t-1)-муперiодi(у частках одиницi).

Оскiлькицiнив окремих перiодахтакож можутьзмiнюватися,то для цiлейпланування,облiкуiконтролювиробничо-пiдприсмницькоiдiяльностiзручнiшевести розрахунокза обсягамиреалiзацiiпродукцiiу вартiсномувираженнi(виручкою). Тодiiндексцiниможна виразитиформулою:

де -iндексзростаннявиручки вiдреалiзацiiпродукцiiу t-муперiодi

Антиiнфляцiйнийкоефiцicнт,вiдповiдно,матиме вигляд:

(2)

Длябiльшдiйовогоiпредметногоуправлiнняпроцесом товарногонасичення ринкудоцiльнооцiнюватине тiлькизагальну iнфляцiю,а й iнфляцiюпо окремихтоварних групах.У разiж помiтноiiiвiдмiнностiпо регiонахс доцiльноюiрегiональнадиференцiацiяцього показника.Iндексзростанняiнфляцiiрозраховустьсяв цiломупо народномугосподарствудля окремоiтоварноiгрупи за формулою:

де , -iндексизагальногообсягу продажiввiдповiдно,у вартiсномуiнатуральномувираженнiпо данiйтоварнiйгрупiв народномугосподарствiу (t-1)-муперiодi; -iндексзростанняякостiпродукцiiв данiйгрупiтоварiвдля тих самихумов ( враховустьсяпри помiтнiйзмiнiякостiв структурiтоварноiгрупи).

Узагальномувипадку дляпiдприсмств,якiреалiзуютькiлькавидiвпродукцii,антиiнфляцiйнийкоефiцicнтматиме вигляд:

деm-кiлькiстьвидiвпродукцii,що реалiзуютьсяпiдприсмствому t-муперiодiбез урахуванняновоiпродукцii,не виготовлюваноiу (t-1)-муперiодi.

Сумуподатку ,у t-муперiодiпропонустьсявизначатибезпосередньозалежно вiдкоефiцiснта за формулою:

де Р-показник, наякий нараховустьсяподаток (розрахунковийприбуток);n-встановленавеличина податку(у частках одиницi).

Розглянемоприклад визначенняантиiнфляцiйногокоефiцicнтуконкретногопiдприсмництва,що реалiзусдва види продукцiiпри рiзнихварiантахйого виробничо-пiдприсмницькоiдiяльностiпорiвняноз попереднiм(t-1)-имперiодом(див. табл.1). Загальнийiндексiнфляцiiу(t-1)-муперiодiстановив 1,18.

Таблиця1.

показники поз- одиницi (t-1)-й t-й

перiодiв начення вимiру 1 вар. 2 вар.

1.(t-1)-й

виручка долл.

обсягпродаж шт.

цiна долл./шт.

2.t-й

виручка долл.

обсягпродаж шт.

цiна долл./шт.

iндексобсягу

продажiв част.од.

iндексцiн -

антиiнф.коеф. -

Антиiнфляцiйнийкоефiцicнт,знайдений заформулою ( ),

дорiвнюватиме:

тобтоу даному разiподаток, стягуванийз пiдприсмства,збiльшустьсяпорiвняноз встановленимпроцентом на %. Це свосрiднаплата пiдприсмстваза перевищеннятемпiвпiдвищенняцiнна iiпродукцiюнад темпамизростанняiнфляцii.Припустимотепер, що пiдприсмстводобилося зростанняобсягу продажiву натуральномувираженнiй пiдвищилоцiнилише в межахзростанняiнфляцii.Тодiантиiнфляцiйнийкоефiцicнтуt-муперiодi,розрахованийза тiсюсамою формулою,становитиме:

Такимчином, у данихумовах податоквiдповiдасвстановленомупроценту.

Отже,антиiнфляцiйнийкоефiцicнтвиконуcфункцiiстабiлiзацiiекономiки.Причому навiдмiнувiдтакого стихiйногорегулятора,як спiввiдношення“попит-пропозицiя”,який реагусiна вплив випадковихчи уявних факторiв,антиiнфляцiйнийкоефiцicнтзабеспечусбiльштривалий iсталий характеррегулюваннядiяльностiтоваровиробникiв.Це зумовленонаявнiстюу структурiцього коефiцicнтатакого показника,як iндексiнфляцii,що характеризусстан економiчноiсистеми в цiлому.

Отже,можна зробитивисновок, щона практицiiснусдуже тiснийвзасмозв’язокмiжоподаткуваннямта контролемцiнiцим користуютьсяуряди, колиставлять собiза мету поставитиу невигiднестановище тихгосподарюючихсуб’сктiв,якiнадто iнтенсивнопiднiмаютьцiнина товари тапослуги. Такекорегуванняцiндержавою задопомогоюподатковоiсистеми вiдноситьсядо непрямихметодiвконтролю зацiнами.Прямiметоди регулюванняцiн,тобто встановленнямаксимумiвцiн,буде розглянутоу 3-му питаннi.

Скороченняподаткiву свiтi“концепцiiпропозицii”.

Яквiдомо,будь-яке втручанняв функцiонуванняекономiки,що затримуспересуваннякривоiсукупногопопиту вгоруабо змушус iiзсуватися внизвiдноснокривоiсукупноiпропозицiiбуде стримуватитемпи iнфляцii.Аналогiчногоефекту можна було б досягти,якщо б буломожливо вплинутина сукупнупропозицiю.Такий пiдхiддо економiчноiпрактики ставвiдомимяк “концепцiяпропозицii”.

Малюнок4 iлюструс,яким чиномекономiчнаполiтика“концепцiiпропозицii”мала б сприятиусуненню iнфляцii.Економiчнасистема спочаткузнаходитьсяу станiрiвновагина довгостроковомуiнтервалiв точцiE. Якщо не вiдбувастьсянiякихзмiнз боку сил, формуючихпропозицiюв економiчнiйсистемi,то пересуваннякривоiсукупногопопиту зAD доAD’перевело бекономiчнусистему в точкуЕ -в новий станрiвновагина короткостроковомуiнтервалi.В економiчнiйсистемiвиникла б iнфляцiя.

Однакприпустимо,що в той момент,коли пересувастьсякрива сукупногопопиту, економiчнаполiтикау рамках “концепцiiпропозицii”досягас метипiдвищенняприродногорiвняреальногообсягу виробництвадо Q’.Це вiдповiдалоб перемiщеннюкривоiсукупноiпропозицiiна довгостроковомуiнтервалiiзположення nуположення n’.Якщо не вiдбувастьсянiякихзмiнв очiкуваномурiвнiцiнна факторивиробництва,то разом з неюзсунетьсяправоруч доAS’й крива сукупноiпропозицiiна короткостроковомуiнтервалi.При умовiвказаних пересуванькривоiпропозицii,економiчнасистема досягненовоiрiвновагив точцiЕ , запобiгшипри цьому будь-якомупiдвищеннюцiн.

P n n’ мал.4

AS’

AS AD AD’

0 Q Q Q

Основнепитання полягасв тому, якимчином здiйснитибажане збiльшенняприродногорiвняреальногообсягу виробництва.Прибiчники“концепцiiпропозицii”як один iзспособiвдосягненняцього результатурозглядаютьзмiненняу податковiйполiтицi.Вони звернулиувагу на те, щона протязi70-х рокiввiдбулосяприпиненнязростанняприродногорiвняреальногообсягу виробництвау США. Головноюпричиною такогостану речей,на думку прихильникiв“концепцiiпропозицii”,стала дiючав США податковасистема. Вонанiякимчином не сприяларозвитку процесiвнакопиченнята iнвестування,а також зацiкавленостiу високопродуктивнiйпрацi.Iнфляцiяще бiльшпосилила проблему.Не тiлькикорпорацiiiдуже заможнiлюди страждаливiдвисоких податкiв.Посднана дiяiнфляцii,прогресивногоподатку надоход вводилазвичайнихробiтникiв,що отримуютьзарплату, вгрупи, що оподатковуютьсяза бiльшвисокою ставкою.Основою економiчноiпрограми прибiчникiв“концепцiiпропозицii”стала детальнообмiркованапослiдовнiстьдiйпо зменшеннюставок оподаткування.По-перше, мавбути зниженийподаток надоход громадян,що посилилоб трудову мотивацiюробiтникiв.По-друге, планувалосяреформуватисистему податкiвна доходи вiдприрiстукапiталута ввестирiзноманiтнiподатковiстимули (пiльгидля пiдприсмств,що збiльшуютьобсяги виробництва)-цестимулювалоб накопиченнята iнвестицii.По-третс, практикаiндексацiiмала розповсюдитисьна всю податковусистему длятого, щоб ставкиподаткiвне пiдштовхувалисьiнфляцiсю.

б)Регулюванняцiнв умовах iнфляцiйноiнестабiльностi

Надзвичайноважливу рольграс державнийконтроль надцiнами,особливо вумовах кризисуекономiкиiвиходу з нього.

Пiдконтролем надцiнамирозумiютьбудь-яку послiдовнiстьцiлогоряду заходiв- вiдпомiрнихобмежень допримусовоговстановленняверхнiхграниць зростанняцiн,що проводятьсяу рамках економiчноiполiтики.

Однимз пiдходiвс перевiренийу свiтовiйпрактицiметод тимчасовогозаморожуванняцiнй надалiiхчастковогоперегляду. Вiнполягас у забороненнiпiдвищуватицiнивище визначеногорiвня,без спецiальногона те дозволу.За граничнийрiвеньцiнможе бути прийнятийтой, що iснувавна протязiбазового перiодуперед “заморожуванням”.При цьому пiдвищенняцiнвважастьсядопустимим,якщо, наприклад,воно було пов’язаноз ростом цiнна iмпортнiвироби ( тобтоколи збiльшеннявитрат неможливоконтролювати);недопустимим-якщойого причиноюстало невиправданепiдвищеннязарплати, щостимулювалопiдприсмцiвсамим обмежуватизростаннязаробiтноiплати.

Заморожуванняцiндозволяс долатиiнфляцiйнiочiкуваннянаселення,господарюючихсуб’сктiв,кредитноicистеми,внести деякезаспокоснняв економiку.

В ролiальтернативипрямому державномурегулюваннюцiнiнодiрозглядаютьсякартельнiзгоди про цiни,якiможуть зiгратипозитивну роль,якщо однiсюз сторiн,що беруть в нихучасть будеУряд, що забеспечусзагальну узгодженiстьцiн.

МАКСИМАЛЬНИЙРIВЕНЬЦIНИявляс собоюзаконодавчовстановлену максимальнуцiну,яку продавцюдозволястсязапрошуватиза свiйтовар або послугу.

Вшироких маштабахмаксимальнiрiвнiцiн,або загальнийконтроль зацiнами,застосовуютьсядля обмеженняiнфляцiйнихпроцесiвв економiцi.

Наприклад, економiчнепроцвiтанняобумовлюспересуваннякривоiпопиту на данийвид товаруправоруч, такщо, як показанона рис.1, рiвноважна,або ринковацiнадорiвнюсР. З одного бокушвидке зростанняцiнна товари сприясрозвитку iнфляцii,з iншого-виключасз числа покупцiвтовару тихспоживачiв,чиiгрошовiдоходи не встигаютьза швидкимзростаннямцiн.

Тому,щоб протистоятиiнфляцiiй дозволитималозабеспеченимгромадянамкупувати необхiднiiмтовари,

урядможе встановитимаксимальнийрiвеньцiн.

Причому,встановленняобмеження цiнимас сенс тiлькипри умовi,що нова цiнабуде нижчоюза рiвноважну.

Якiж будуть наслiдкивведення цьогообмеження?Спроможнiстьвiльногоринку нормуватиспоживаннябуде паралiзована.Iснуванняобмеження цiнстворюс стiйкийдефiцитданих товарiв.Так, при цiнiР’ обсяг попитуна товар будедорiвнюватиQ, а обсяг пропозицiiтiлькиQ.Отже,виникас стiйкийдефiцит,що дорiвнюсрiзницiмiжQi Q.

P мал.5

Р’

0 Q Q Q Q

Оскiлькивведення цiновогообмеженняпризводитьдо виникненнястiйкогодефiцитуданоiпродукцii,розмiрякого визначастьсявiдрiзкомQ(s)Q(d),уряду приходитьсяприймати насебе пiклуванняпро нормуванняiiдля споживачiвв iнтересахдосягненнябiльшсправедливогорозподiлу.

Цездiйснюсться,наприклад,шляхом введеннякартковоiсистеми. Однаквикористаннякартковоiсистеми невирiшусiншоiпроблеми. Дiйсно,крива попитуна рис.1 свiдчитьпро наявнiстьвеликоiкiлькостiпокупцiв,що прагнутькупити товарпо цiнi,що перевищусвстановлениймаксимум.

I,звичайно, дляпродавцiввигiднiшереалiзуватийого по бiльшвисокiйцiнi.Тому, не дивлячисьна значне посиленнябюрократичногоапарату, щосупроводжус,як правило,введення контролюза цiнами,нелегальнi“чорнiринки”-ринки,на яких товарикупуються йпродаютьсяпо цiнах,вищих за встановленiмежi-отримуютьшироке поширення.

Проблемиу реалiзацiiполiтикиконтролю зацiнамиможна такожпояснити значнимиадмiнicтративнимискладнощамиiiпроведення.До органiвконтролю постiйнопред’являютьсявимоги зробитивиключеннядля тих чи iншихвидiвтоварiвабо який-небудьгалузi.Поступово, помipiподальшоговiдхиленняцiнвiдстану рiвновагий посилення

дефiциту,тиск на контролюючиоргани з вимогаминадати пiльги зростас, й, вкiнцi-кiнцiв,це надзвичайноускладнюсконтроль.

Iншапроблема полягасу тому, що урядможе спробуватизберегти цiновийконтроль в силi вже пiслязавершенняпромiжногоперiодуй початку новогопiдйому.В цей перiодконтроль такогороду може виявитисьнекориснимй лише погiршитиситуацiю.

Хочаполiтикадержавногорегулюванняцiннесе значнийпозитивнийефект iмас особливезначення вкризовiперiоди,iiреалiзацiяможе призвестидо дуже небажанихнаслiдкiв.

Укороткостроковомупланiпряме регулюванняцiнсприятиместабiлiзацiiнацiональноiекономiки.Так, у державiможуть значнознизитись темпизростанняоптових й роздрiбнихцiнiце призведедо гальмуванняiнфляцiйнихпроцесiв.Але вже у найближчiроки виявлятьсянегативнiнаслiдкицентралiзованоiмоделiрегулювання.“Заморожування”цiнiзаробiтноiплати обмежитьмiжгалузевийперелив капiталiв,буде гальмуватиiнвестицiйнуполiтику,знизить рiвеньдiловоiактивностi,стримуватимезростаннядоходiв.

Якприклад можнанавести спробиуряду США ввестипряме регулюваннявнутрiшньоамериканськихцiнна енергоносii,якi,вiдбиваючизростанняiмпортнихцiнна нафту, нафтопродуктита природнийгаз, зросталиу 1974-1981 роках дужевисокими темпами,стимулюючирозкручуванняiнфляцiйноiспiралiв краiнi.

“Заморожування”внутрiшнiх оптових цiнна нафту, нафтопродуктий природнийгаз, стримуючина перший поглядрозвиток iнфляцiйнихтенденцiй,призвело доряду негативнихнаслiдкiвв американськiйекономiцi.Нестача iнвестицiйв енергетичнегосподарство,вiдсутнiстьзацiкавленостiу видобувнихкорпорацiйщодо розробкинових родовищнафти й природногогазу черезконтроль надрiвнемвнутрiшнiхцiнпризвели дотого, що чистийiмпортнафти до США,незважаючина зростаннясвiтовихцiн,продовжуваваж до 1981 рокузбiльшуватисявисокими темпами.

Р.Рейган,якого пiдтримуваввеликий бiзнес,ставши президентом,вiдразуж вiдмiнивконтроль надвнутрiшнiмицiнамина нафту йнафтопродукти(у сiчнi1981 р.). “Контрольнад цiнамистримував виробництво,стимулювавспоживання,пригнiчувавтехнологiчнiдосягненняй робив СШАбiльшзалежними вiденергетичногоiмпорту”,-таккоментувавР.Рейган свосрiшення.За оцiнкамиспецiалiстiв,тiлькив результатiвiдмiниконтролю надцiнамичистий iмпортнафти у США в1983 р. скоротивсяна 54% порiвняноз 1980 р.

4.АнтиiнфляцiйнаполiтикаУкраiниу 1992-1996 рр.

Найбiльшiстотнимнегативнимявищем в економiцiУкраiнинаетапiiiринковогореформуваннявиявиласяiнфляцiя.

Перiод1992-1994 рр. характерезустьсянадзвичайновисоким рiвнемiнфляцii,навальнимзростаннямцiн,послабленнямконтролю зафiнансово-господарськоюдiяльнiстюпiдприсмств.

Заданими Свiтовогобанку, рiвеньiнфляцiiв Украiнiвдругiй половинi1993 р. був найвищиму свiтi. Якщов

1992р. iiрiвеньзрiсу 21 раз, то за 1993р. - у 103 рази. Iхочав 1994 р. рiвеньiнфляцiiдещо знизився,однак сталосяце не в результатiпроведеннякомплекснихреформ iякiснихзмiну системiдержавнихфiнансiвта запровадженняцiновоiлiбералiзацii,а через вiдстроченнябюджетнихвиплат iнебувале зростаннязаборгованостiбюджету.

Дочисла iнфляцiйнихфакторiв,що мали мiсцепротягом останнiхрокiв,належать:

а)надвисокепiдняттяцiнна енергоносiiта основнiвиди сировиний матерiалiв;

б)збiльшеннянаявноiгрошовоiмаси за рахунокдодатковоiiмiсiiгрошей;

г)зростаннябезготiвковогообiгуяк наслiдоккредитуваннянизькорентабельнихта збитковихпiдприсмств;

д)монопольнецiноутворенняв умовах монополiзацiiбiльшостiвидiвпромисловоговиробництва,що веде до диктатногопiдвищенняцiнвиробниками,оскiлькиспоживачiпозбавленiвибору iвiдсутнiйстримуючийконтроль зацiнами.

Спочаткунашiйекономiцiбула властиваiнфляцiявитрат, оскiлькивипереджаючимитемпами зросталицiниенергоносiiвй первинноiсировини, йкожна наступнахвиля пiдвищенняцiнпочиналасяз палива тасировини. Перiодичневипереджаючепiдвищенняцiнна енергоносiiбуло iмпульсомдля загальногозростання цiнй iнфляцii.

Пiдвищенняпiдприсмствамицiнна власну продукцiю,з метою покриттязростаючихвитрат, далопоштовх доподальшогорозвитку iнфляцiйнихпроцесiв.При цьому типiiнфляцiiзростаннягрошовоiмаси с наслiдкомпiдвищенняцiн.Незважаючина дедалiзростаючугрошову емiсiю,виникла нестачаоборотнихзасобiвпiдприсмствдля розрахункiвз своiмипостачальниками(криза неплатежiв)iдля видачiзарплати. Врезультатiсклалася типоваiнфляцiйнаспiраль:зростання цiнведе до збiльшеннявитрат (iв тому числi-зарплати),яке вимагасзбiльшеннягрошовоiмаси, а останнс,в свою чергу,веде до новоговитка зростанняцiн.Таким чиномiнфляцiяв Украiнiявляс собоюпосднанняiнфляцiiпопиту та iнфляцiiвитрат, що значноускладнюсздiйсненняантиiнфляцiйноiполiтики.

Долистопада 1995року рiвеньцiнпорiвняноз груднем 1990 рокузрiсв Украiнiу 37 тисяч разiв.Водночас ззростаннямцiнвiдбувалосяпадiннявалютного(долларового)курсу украiнськогокарбованця.

Динамiкаiнфляцiiу 1993-1996 рр.

( кварталдо кварталу,%)

2 5 8 11 2 5 8 11 2 5 8 11 2 5 8 11

1993 1994 1995 1996

Данiграфiкасвiдчатьпро те, як мiсяцьу мiсяцьрозвивавсяiнфляцiйнийпроцес, i,вiдповiдно,зростали середнiоптовiта роздрiбнiцiни.Це явище перетворилосяна могутнiйкаталiзаторспаду виробництва,загальногозростаннявиробничихвитрат iсобiвартостiтоварноiпродукцii,що, в свою чергу,пiдштовхуваловиробникiвдо черговогопiдвищенняцiн.Оптовiцiниособливо швидкозростали упаливнiйiхiмiчнiйпромисловостi,електроенергетицi,чорнiйметалургiiта машинобудуваннi,а з роздрiбнихцимхарактеризувалисяцiнина продуктихарчування,якiпротягом багатьохдесятирiчбули штучнозаниженiй дотувалисяз держбюджету.Взагалiранiшероздрiбнiцiнив Украiнiнiколине зросталитакими темпами,iце викликалосправжнiйшок у основноiмаси населення.

Випереджаючезростанняоптовихцiнруйнус безпосередньовиробничусферу, гальмуючиабо навiтьприпиняючиiнвестицiйнiпроцеси. Водночас,хоча й повiльнiшi,але теж доситьбурхливiтемпи зростанняроздрiбнихцiнруйнують соцiальнусферу, пригнiчуютьекономiчнiiнтересилюдей до активноiпiдприсмницькоiта трудовоiдiяльностi,тобто дiютьу тому ж самомунегативномунапрямi.

Всеце викликалотаке явище, якнеплатоспроможнiстьбiльшостiюридичних тафiзичнихосiб,незважаючина безперервненакачуваннягрошового обiгудедалiбiльшоюмасою паперовихгрошей. За оцiнкоюСБРР, за 1992 р. неплатежiв Украiнiстановили 40%усього iiВВП.У 1993 р. обсягинеплатежiвпродовжувализростати, викликаючирiзкескороченняiнавiтьприпиненнятоварноговиробництвана багатьохпiдприсмствах.

В цихумовах монетарнаполiтикаНБУ перетвориласяна потужнийiнфляцiйнийфактор. Державапочала негайнопокриватизростаючийгрошовий дефiцитнайпростiшимшляхом-емiсiсювiдповiдноiмаси грошей.Вони були направленiна покриттяготiвковогопопиту, бюджетнiдотацii,кредитуваннявиробникiвiспоживачiв(включаючи iявних банкрутiв).Тiлькиу першому кварталi1993 р. для пiдтримкиАПК було надано майже 1 трлн.крб. пiльговихкредитiвй бiля3 трлн. крб. фiнансовоiдопомоги. Величезноiкредитноiдопомоги потребувалий iншiгалузiнародногогосподарства-вберезнiтого ж року iмбуло наданокредит у 606 млрд.крб. для проведеннязалiкувзасмних боргiв.Загальна сумаемiсiiготiвкиза сiчень-квiтень1993 р. досягла 598,3млрд. крб., щоу 10 разiвперевищувалоемiсiюзатакий же перiод1992 р. На протязi1993 року монетарнамаса збiльшиласяз 26 до 47,2 трилiонакарбованцiв,тобто у 1,8 раза,нiжвона становилау попередньомуроцi.Грошова емiсiя,як iцiнишвидко вийшлаз-пiдналежногодержавногоконтролю.

Грошовiзнаки (купоно-карбованцi),випущенiв Украiнiна початку 1992р. замiстьросiйськогорубля почаликатастрофiчнознецiнюватися.Бурхливе знецiненнягрошей пiдiрваловиконання нимивластивих iмринкових функцiй,iперш за все-стимулюючоi.З’iдаючифонди нагромадженняiспоживання,гiперiнфляцiязагальмувалапiдприсмницькуiтрудову активнiстьв краiнi.

Втратившиконтроль заемiсiсюгрошей, за рухомвидаткiвта цiн,грошового обiгуiкредитнихресурсiв,украiнськийуряд тодiтак iне знайшовнадiйнихрегулюючихмеханизмiвдля активноговпливу на iнфляцiйнiпроцеси тапогашення iхнегативноговпливу на економiчнеiсоцiальнестановище вкраiнi.

Цiновата iнфляцiйнаспiраль,яка сталарозкручуватисяз початку 1993 р.,у другому пiврiччiзнову пiшлавгору. До кiнця1993 р., коли iнфляцiйнаспiральрозкрутиласядо найвищоiфази, банкизмушенiбули додаткововипустити вобiгвеличезну масугрошей. Цеавтоматичновикликалочерговий стрибокцiн.Девальвацiякарбованцянабула катастрофiчногохарактеру. Влистопадiуряд адмiнiстративнозапровадивйого фiксованийкурс, що пiдхльоснулоактивнiстьтiньовоговалютногоринку.

Отже,у 1992-1994 рр. в Украiнiпроводиласяпомилковаекономiчнаполiтика,що фактичномала не антиiнфляцiйний,а проiнфляцiйнийвплив на економiчнусистему краiни.

Прицьому урядзастосовувавв основномудва антиiнфляцiйнихзаходи-обмеженняфондiвспоживанняпiдприсмствiрегулюванняцiн.Адмiнiстративнийконтроль цiнбуло введеноУказом президента“Про заходищодо стримуваннятемпiвзростання цiн”.Згiдноз ним пiдприсмствавсiхформ власностiмогли пiдвищуватиоптовiцiнина продукцiютiлькиу разiзростаннявитрат навиробництво,яке не залежитьвiдiхньоiгосподарськоiдiяльностi.Цим же Указомвводилосяобмеженнярозмiрунадбавки дляторговельнихiпостачальницько-збутовихпiдприсмству розмiрiне бiльше55% вiдцiнивиробника. Але,як свiдчатьнаслiдки,цiзаходи спрацювалинедостатньоефективно.Насамперед,цiнитодiвжедосить надiйновийшли з-пiддержавногоконтролю, iзнову пiдпорядкуватиiхсистемiжорсткогодержавногоконтролю булодуже важко. Щодо обмеженняфондiвспоживання,то це мало бсенс тодi,коли було б щообмежувати.

Середнайбiльшнегативнихнаслiдкiвтого перiодуслiдвiдмiтити:

-серйознепорушеннявиробничоiта фiнансовоiсистем функцiонуванняекономiки;

-пiдiрваннясхильностiдо заощадженняпрактично увсiхекономiчнихагентiв;

-руйнуванняна цiйосновiсистеми забеспеченнявiдтворюючихпроцесiвв економiцi;

-надмiрнудиференцiацiюнаселення,окремих галузейй регiонiвза рiвнемдоходiв.

Пiдвпливом iнфляцiiобсяги номiнальнихгрошових доходiвнаселеннязростали, айого реальнiдоходи, у зв’язкуз випереджаючимпiдвищеннямроздрiбнихцiнна товари тапослуги, навпакизменшувалися.Методи iндексацiiдоходiвне забеспечуваликомпенсацiiвтрат вiдгiперiнфляцii.Тiлькиу 1993 р. при зростаннiцiнна рiкбiльшнiжу 100 разiвреальна зарплатазменшиласяна 52%. Ефект вiдзапровадженняурядомпiльгна оподаткуваннядоходiвгромадян стосовномолозабеспечених,багатодiтних,чорнобильцiв,ветеранiвта iн.теж був мiнiмальним,оскiлькисамiоподатковуванiдоходи населеннябули мiзернiiне встигализа зростаннямцiн.

Дилема,що посталаперед украiнськимурядом, полягалав тому, якимчином, скорочуючитемпи iнфляцii,не посилитистагнацiiвиробництва.Але вона небула вирiшенаналежним чином.Вiдновитиекономiкуза умов надмiрнихподаткiв,якiпригнiчуютьвиробництво,звужують базуоподаткуванняiпримушуютьплатникiвприховуватисвоiдоходи, неможливо.Слiдвiдмiтитихоча б такийфакт: до введенняподатку наприбуток пiдприсмствз 1993 року, стягавсяподаток надоход пiдприсмств.При цьомупiдприсмства,за iснуванняспецiальногоподатку на фондзарплати, булизмушенiфактично двiчiсплачуватийого, оскiлькифонд зарплатис складовоючастиною доходу.

Полiтикапосиленнядержавногоконтролю йрегулювання(стримуванняцiн,завищеннийобмiннийкурс, дуже високiподатки) призвеладо формуванняпотужноготiньовогосектору економiкив Украiнi.За вiдсутностiефективногоконтролю заформуваннямдоходiв,бiльшiстьзусиль державибули сконцентрованiна скорочуваномудержавномусекторi.В результатiна фонiвтрати державоюзначноiчастини доходiв,якiможна було ботримати шляхомпроведенняподатковоiрозумноiполiтики,основний тягарнедофiнансуваннялягла на сектор,який поки-щобув основоюiснуваннясамоiдержави.

Черезнедосконалiстьнашоiподатковоiсистеми спадвалового продуктув Украiнiйза 1996 рiксклав бiля10%, а у галузяхмашинобудуванняй легкоiпромисловостiдосягас 20%.

Отже,завдання подальшогореформуванняекономiки,що стоять передУкраiною,можуть бутивирiшенiтiлькиза умов реалiзацiiпослiдовноiполiтикифiнансовоiстабiлiзацii,та вiдновленнянакопиченьнаселення. Безцього забеспечитистiйкеекономiчнезростання набазiвiдродженняiнвестицiйноiактивностiй поступовийпiдйомжиттсвого рiвняс неможливим.Сучасний перiодс найважливiшоюфазою реформ.Останнiмчасом у цьомунапрямiзроблено рядкрокiвiнайважливiшимз них с введенняу вереснiцього рокунацiональноiвалюти-гривнi.Це дало змогув значнiймiрiстабiлiзуватигрошовий обiгв краiнi.

Якмiра,що мас запобiгтинеобумовленомузростаннюзаробiтноiплати на пiдприсмствах,КабiнетомМiнiстрiву 1995 роцiбуло прийнятопостанову пропорядок визначеннясум, що вносятьсядо бюджету взв’язкуз перевищеннямфонду споживання.Тобто зростаннязарплати можевiдбуватисятiлькиу межах iндексамiсячноiiнфляцii.Також планустьсяiстотнозменшити розмiрподаткiвта взагалiскасувати вiдрахуваннядо деяких цiльовихфондiву складiбюджету на 1996р.

Часпокаже, якiнаслiдкидля економiкиУкраiнипринесуть новiантиiнфляцiйнiзаходи.

Висновки

Iнфляцiявластива бiльшостiекономiчнорозвинутихкраiнсвiтуiсосновною проблемоюв тих краiнах,що розвиваються.

Чимби не буласпровокованаiнфляцiя,вона знецiнюсдоходи бюджетуй супроводжустьсяйого дефiцитом.

У станi iнфляцiйноiнестабiльностiорiснтацiялише на регулюванняз боку спiввiдношення“попит-пропозицiя”може призвестидо затяжнихкриз з повiльнимперiодомстабiлiзацiiiоздоровленняекономiки.Незважаючи на дiюринкових законiв,держава невiдмовлястьсявiдвпливу на цiни,суттево посилюючийого в кризовiдля нацiональноiекономiкиперiоди.

Вихiдз кризовогостану для економiкибудь-якоiкраiни мiститьдва основнихелементи. По-перше,приборканняiнфляцiiта, по-друге,припиненняпадiннявиробництва.Однак ключовиммоментом с самевирiшенняпитання iнфляцii,оскiлькице-нацважливiшаумова для поновленняiнвестицiйноiактивностi,що, в свою чергу,мас забеспечитивiдродженнявиробництва.

Мiжоподаткуваннямта встановленнямдержавногоконтролю зацiнамиiснусфункцiональнийвзасмозв’язокiцим користуютьсяуряди, колиставлять собiза мету припинитизростаннявнутрiшнiхцiнта поставитиу невигiднестановище тихгосподарюючихсуб’сктiв,якiпланують пiднятицiнуна продукцiю.Адже державнийконтроль надцiнамиграс надзвичайноважливу роль,особливо вумовах кризисуекономiкиiвиходу з нього.

Наприкiнцiслiддодати, щоiнфляцiя-цене лише свiдотствослабкостiекономiки,а й свiдотствослабкостiдержавноiвлади або слабкостiполiтичноiмудростi.

Списоквикористаноiлiтератури:

Макроекономiка:пiдручник/за ред. СавченкаА.Г., ПухтасвичГ.О. та iн.,Киiв,1995.

ПинзеныкВ. Макроэкономическаястабилизацияв Украине: итогии проблемыпервого года.Вопросы экономики,1996, №2, с.88-97.

ИлларионовА. Финансоваястабилизацияв республикахбывшего СССР.Вопросы экономики,1996, №2, с.88-97.

ПинзеныкВ. Украина: мифыи реальностьмакроэкономичес-

койстабилизации.Ваш партнер,1994, №47, с.18.

ЧувилинЕ.Д., ДмитриеваВ.Г. Государственноерегулированиеи контроль ценв капиталистическихстранах. Москва.,“Финансы истатистика”,1991.

ДавыдовА.Ю. Инфляцияв экономике:мировой опыти наши проблемы.Москва., “Международныеотношения”,1991.

ТимофссвВ. До питанняантиiнфляцiйногооподаткуванняiрегулюванняцiнв умовах ринковихвiдносин.ЕкономiкаУкраiни,1993, №1, с.37-45.

БогиняД., ВолинськийТ. ПитаннямакроекономiчноiстабiлiзацiiвУкраiнi.ЕкономiкаУкраiни,1996, №2, с.4-13.

СемюелсонП., Нордгауз В.Макроекономiка.Киiв.,“Основи”, 1995.

ДоланЭ. Макроэкономика.Санкт-Петербург,“Литера плюс”,1994.

МакконеллР.К., Брю Л.С. Экономикс:принципы, проблемы,политика. Москва,“Республика”,1995.

ФишерС., Дорнбуш Р.,Шмалензи Р.Экономика.Москва, “Дело”,1993.