Смекни!
smekni.com
Экономическая теория

Грошовий обіг України

Використаналітература.


  1. ГальчинськийА. “Теорія грошей”,- Київ: “Основи”,1998р.

  2. ДемківськийА.В. “гроші тагрошовий обіг”:навчально –методичнийпосібник, - Київ:“ГРОТ”, 1999р.

  3. КовальчукВ. “Основиекономічноїтеорії” короткийкурс, - Тернопіль,1999р.

  4. Лагутін В.Д.“Гроші та грошовийобіг”: навчальнийпосібник 3 – євидання, - Київ:Товариство“Знання”, 2001р.

  5. Лютий І.О.“Грошово –кредитна політикав умовах перехідноїекономіки”,- Київ: “Атіка”,2000р.

  6. Закон України“Про банки ібанківськудіяльність”.


Висновки.


Грошовийобіг – це рухгрошей у готівковійі безготівковійформах дляобслуговуванняпотреб реалізаціїтоварів, а такожнетоварнихплатежів ірозрахунківу господарстві.Змінюючи формувартості, грошіперебуваютьу постіномурусі і опосередковуютьсуспільневиробництвоу всіх йогофазах:

виробництво– розподіл –обмін – споживання.

Грошовийобіг ділитьсяна дві взаємопов’язанічастини: сферубезготівковогообігу; сферуготівковогообігу. Готівка,як правило,використовуєтьсяпри виплатізаробітноїплати, пенсій,стипендій, атакож при купівлітоварів і послугу роздрібнійторгівлі, розміщеннікоштів у банківськихвнесках тощо.У сфері безготівковогогрошового обігурух грошейздійснюєтьсяу виглядіперерахуваннясум через рахункиу банках.

Всі суб’єктипідприємництвадля авансуваннясвоєї діяльностіотримуютьгрошові коштина грошовомуринку, а гроші,обслуговуючикругообігсуспільногокапіталу, здійснюютьзамкнутий рухГ – Т – Г’, щопочинаєтьсяі закінчуєтьсяна грошовомуринку, даючикожного кругооьігудодаткову сумугрошей. Такийзамкнутий рухгрошей забезпечуєдію механізмусамовідтвореннягрошового ринкув розширенихмасштабах. Прицьому діє таказакономірність:чим більшоює загальнагрошова вартістьвалового внутрішньогопродукту країни,тим більшепотрібно грошейдля укладанняугод. Певнучастину грошовоїмаси нагромаджуютьтакож кредитнізаклади, частинуз них витрачаютьна придбанняцінних паперіві утворенняофіційнихдержавнихзапасів.

Кількістьгрошей повиннабути достатньоюдля нормальногоходу кругообігупродуктів ідоходів. Якнадлишок, такі нестача грошействорюютьзначні проблемий ускладненнядля здійсненнягрошовогообігу.

Забезпеченнякількісноївідповідностіміж потокомгрошової масиі зустрічнимпотоком товарноїмаси дає можливістьпідтримуватитверду купівельнуспроможністьгрошей.

Інституцією,яка здійснюєгрошово – кредитнерегулюванняв Україні, єНБУ – незалежнийфінансово –економічнийорган, який непідпорядкованийні Президенту,ні КабінетуМіністрів, ніВерховній Раді.НБУ проводитьнезалежнугрошову (монетарну)політику. Постанови,положення таінші нормативніакти щодо регулюваннягрошовогоготівковогоі безготівковогообігу приймаєі затверджуєПравління НБУ.Рішення ПравлінняНБУ не потребуютьокремого затвердженняв органах державноївлади. НБУ координуєдіяльністьбанківськоїсистеми Українив цілому.

Формуваннясучасногомеханізмузабезпеченнясталості грошейв Україні маєспиратись насильну виконавчувладу, що користуваласяб загальноюпідтримкоюнаселення іпроводила бенергійніширокі радикальніекономічніперетворенняна всіх рівняхі стадіях суспільноговідтворення.

Досягненнясталості грошей,стабільностіекономіки іфінансів включаєоб’єктивніекономічні,соціально –політичні тафінансовімотиви. Економічнімотиви стабілізаціїекономіки тавпровадженнявласної національноївалюти в Укрвїнізумовленібагатими природнимиресурсами,сучаснимивиробничимипотужностямита наявністювисококваліфікованоїробочої сили,яка за умовналежногостимулюванняі науковообгрунтуваногоуправління,здатна забезпечитиощадливістьта схильністьдо витонченої,скрупульозновиконуваноїроботи.

Авторитетнаі стабільнагривна неодмінноприведе економікуУкраїни дозбалансованогонародогосподарськогокомплексугалузей і виробництвсоціальногоспрямування,розвиток якихзабезпечуватимепіднесеннякупівельноїсили гривніта її ролі яквартісногозаконногоплатіжногота обіговогозасобу.

У формуваннів Ураїні ефективноїі стимулюючоїгрошової системипотрібна нелише злагодженяі цілеспрямованавзаємодія усіхланок господарсько– управлінськогомеханізму ай:

  • глибокізнання, вмінняі навички формуваннясучасних паперово– кредитнихгрошових системі подоланняінфляційнихзагроз;

  • належнерозумінняпереваг досягненняконвертованостігривні;

  • втіленняу життя антизатратногоі антиінфляційногомеханізмуекономічногозростання;

  • аналіз формі методів успішнихгрошових реформі його використанняв процесі наступноговдосконаленнягрошовогообігу.

Слід створититаку грошово– кредитнусистему, якаб застерігалавід помилковихдій у сферірегулюваннягрошового обігуна основі гривні.При цьому історичнийдосвід грошовогообігу в Україніі нинішнєдержавотвореннямають прискоритиостаточнийвибір способусуспільногопоступу і допомогтинашому суспільствуостаточнообрати такийсуспільно –політичнийлад, у якомувзаємодіясуб’єктівгосподарськогожиття спиратиметьсяна засадидобросовісноїконкуренції,а гривня наповну потужністьсвого невичерпаногопотенціалузапрацює наекономіку ідобробут громадян.


49



Вступ.


Сучаснийстан економічноїситуації вУкраїні визначаєтьсяпроцесамиринковоїтрансформації,що зумовлюєскладністьта неоднозначністьпри формуванніекономічноїполітики державита обумовлюєтьсявідсутністюадекватноїзаконодавчої,інституційноїбази, факторамипротистоянняринковимперетвореннямокремих соціальнихгруп населення.Основною проблемоює вибір правильноїекономічноїполітики, якаб включалафіксальну тагрошово– кредитнуполітику держави.

Важливароль у цьомупроцесі відводитьсягрошовомуобігу, йогорегулюваннюта використаннюв коригуванніповедінкисуб’єктівгрошово – кредитногоринку.

Грошівідносятьсядо тих особливихісторичнихкатегорій, якізавжди булинайбільш актуальнимив економічнійдумці, так якв процесі грошовгообігу найбільшоюмірою проявляютьсяі реалізуютьсяінтереси суб’єктівринку. Черезгроші, їх функціїкожен індивідуумреалізує своїпотреби, томугрошова системаі визначаєвзаємозв’язокміж виробництвом,обміном, розподіломі споживанням.Порушення цьоговзаємозв’язкунеодміннопризводитьдо виникненняпротиріч векономічномужитті. Грошовийринок є найбільшчутливим івразливимелементомсистеми економічнихвідносин, щов свою чергуозначає можливістьйого використаннядля впливу тарегулюванняокремих макроекономічнихпоказниківі економікив цілому.

Відображаючирівень розвиткупродуктивнихсил на кожномуетапі вдосконаленнятоварно – грошовихвідносин, грошіпостійноудосконалюютьвиконуваніфункції і свійзміст. Ось ісучасний етапрозбудовиукраїнськоїдержавностівимагає зміцненнястабільностіі привабливостінаціональноїгрошової одиниціта формуваннятакої грошово– кредитноїполітики, якашвидко наблизитьнарод Українидо цивілізованихстимулюючихнорм виробництва,розподілу,обміну і споживання.

Впровадженнягривні – неплід фантазіїчи наслідокдії окремихісторичнихпостатей, аоб’єктивназакономірністьсуспільногопоступу.

Об’єктивнанеобхідністьвласних грошейдиктуєтьсянасампередвнутрішнімиекономічнимипричинами,пов’язанимиз потребамимати гроші яктовар товаріві мірило суспільноївартості усіхвиробів і послугдля забезпеченняеквівалентностіобміну. А, з іншогобоку, національнігроші тіснопереплітаютьсяз політикою.Справді, щобУкраїна успішнорозвиваласамодостатнюекономіку, якау міжнородномуподілі суспільноїпраці продукувалаб не напівфабрикати,а наукоємнівиди готовоїдо суспільноговживання продукції,що виготовляєтьсянеа основізамкненихтехнологічнихціклів, кончепотрібна власнавалюта. Грошівизначаютьі сам характервлади та їїінститути.Зокрема, якщополітична владарозраховуєна ближчі цілі,то вона вдаєтьсядо силовихприйомів тиску.

А коливлада ставитьперед собоюстратегічнітривалі цілі,вона розраховуєна національнігроші, але заумов їхньоївисокої купівельноїсили.Така орієнтаціяобов’язковадля будь – якоївлади. Та й сампростір поширенняфактичної владидержавнихінститутів,визначаєтьсясферою обігунаціональноїгрошової одиниці,а не прикордоннимиознаками, бовони є атрибутамиближчої влади.

Вибір темі структуривикладу зумовленийзростаннямролі грошейу забезпеченнідінамичногорозвитку національноїекономікиУкраїни та їївзаємодії зіншими суб’єктамисвітового ринкуна основі спільногорозв’язанняекономічних,соціальнихта екологічнихпроблем.

Метою роботистане вивченнясоціально –еконмічнихта організаційно– економічнихвідносин усфері грошовогообігу; оволодіннязнаннямиосновоположнихзаконів грошовогообігу та прктичниминавичкамивикористаннязакономірностейфункціонуваннягрошових систем.

Інформаційноюбазою слугуватимутьзаконодавчіакти, вітчизнянілітературніджерела, таперіодичнівидання.

2



2. Закон грошовогообігу. Кількістьгрошей, необхіднихдля обігу.


Грошовийобіг — це рухгрошей у готівковійі безготівковійформах дляобслуговуванняпотреб реалізаціїтоварів, а такожнетоварнихплатежів ірозрахунківу господарстві.Змінюючи формувартості ( Товар- Гроші - Товар),гроші перебуваютьне тільки упостійномурусі між трьомасуб'єктами:фізичнимиособами, господарськимисуб'єктами іорганами державноївлади, а й обслуговуютьабо, кажуть,опосередковуютьсуспільневироб­ництвоу всіх йогофазах:

Виробництво– Розподіл –Обмін – Споживанння

Об'єктивнуоснову грошовогообігу становлятьсуспільнийподіл праціі розвитоктоварноговиробництва,в якому рухгрошовогокапі­талуобслуговуєвідносинирозподілу іобміну, а черезамортизаційнівід­рахуванняі фонди обігузабезпечуєтьсяобслуговуванняпроцесу вироб­ництваі споживання.Розвиток товарноговиробництва,що привів доутвореннязагальнонаціональнихі світовогоринку, стимулюваврозви­токгрошового обігудля обслуговуванняруху і реалізаціїсукупногосус­пільногопродукту, втому числі ікругообігукапіталу, обігутоварів і послуг,руху позичковогокапіталу ідоходів населення.

В своїй сукупностігрошовий обігохоплює сфериобігу і виробницт­ваяк безперервногопроцесу. Йогостадії рухуохоплюють:

  • Амортизація

  • Заробітнаплата

  • Фонди обігу

  • Податковіплатежі

  • Нагромадження

Тому привизначенніпоняття грошовогообігу слідвиходити з тогофакту, що вінобслуговуєпроцеси виробництва,розподілу,обігу і спо­живання.Його організаціяі функціонуваннябезпосередньовпливає наефективністьприйняттярішень на всіхстадіях суспільноговідтворення,опосередкуєїх і допомагаєзабезпечитиякісну і кількіснувзаємодіюсус­пільноговідтворенняна всіх йогостадіях.

Через те, щогрошовий обігнасправдіобслуговуєвсю пофазнуструктурусуспільноговиробництва,він за характеромруху грошовихкоштів поділяєтьсяна три сектори:фінанси, кредиті грошовийобіг. При цьому:

  1. рух фінансівз усіма механізмамий інститутамицього секторанабуває поняттяфінансовоїсфери і фінансовогообігу;

  2. кредит, виникнувшиіз нерівномірностівідтворювальногопро­цесу, реалізаціїпродукції танадходжень,становитьособливиймеханізмперерозподілугрошових іматеріальнихресурсів, алена принципахстроковості,поворотностіі платності.Перероз­поділтимчасовонадлишковихвідносно поточногоспоживан­нягрошових коштіводних суб'єктівдля поповненнятимчасо­воїнестачі їх уінших сформувавкредитнийсектор грошовогообігу. Йогоможна відобразититак:

з.в.

Г – Г – Т … В .. Т’– Г’,

р.с.

де Г’= Г (кредитованасума) +Д, що становитьпідприємниць­кийдоход і платуза користуваннякредитом;

  1. безповоротнійрух грошей наоснові еквівалентності,який здійснюєтьсявід споживача(покупця) довиробника(продав­ця)називаютьгрошовим обігом.Він набуваєтакої форми:Г-Т-Г-Т-Г-Ті т. д. Чим більшеоперацій реалізаціїто­варів обслуговуютьгроші, тим далівони віддаляютьсявід ем­ітента,переміщуючивартості міжсуб'єктамиекономічнихвідносин.

Використаннягрошових коштів,фінансів ікредиту, якважелів дляпіднесенняефективностіекономікиУкраїни - першочерговезавдання нашляху подоланнякризових явищі піднесеннядобробутунаселення.Узагальнюючихарактеристикутрьох секторівгрошового обігуслід на­голосити:

по-перше,фінанси, кредиті грошовийобіг, з одногобоку, тісновзаємодіютьі взаємопов'язані,мають однаковуматеріальнубазу - суспільневиробництвоі доповнюютьодин одногоу процесізабезпеченнябезкризовогорозширеноговідтворення,а з іншого -становлятьсобою са­мостійнісфери суспільноїдіяльностізі своїми специфічнимзмістом, інститутамиі особливостямимеханізмувпливу на економіку;

по-друге,якщо грошовийобіг здійснюєтьсяу формі кола:

Г - Т — Г' іпередбачаєповерненняїх до висхідногопункту, то грошівиконуютьфункцію капіталу,а їх рух відбуваєтьсяяк рух самозростаючоївартості. Такийгрошовий обігздійснюєтьсяяк рух капіталу.Іншу форму іфункції виконуєгрошовий обіг,якщо у ньомуздійснюєтьсяпостійне віддаленнягрошей відпункту початкуруху. Гроші тутдіють як гроші,тобто вони вданому випадкуобслуговуютьпросте переміщен­нявартості міжсуб'єктамиекономічнихвідносин. Такийрух грошейназиваютьгрошовим обігом.

Всі суб'єктипідприємництвадля авансуваннясвоєї діяльностіотримуютьгрошові коштина грошовомуринку, а гроші,обслуго­вуючикругообігсуспільногокапіталу, здійснюютьзамкнутий рухГ-Т-Р, щопочинаєтьсяі закінчуєтьсяна грошовомуринку, даючипісля кожногокругообігудодаткову сумугрошей. Такийзамкнутий рухгрошей забезпечуєдію механізмусамовідтвореннягрошового ринкув розширенихмасштабах. Прицьому діє таказакономірність:чим більшоює загальнагрошова вартістьвалового внутрішньогопродукту країни,тим більшепотрібно грошейдля укладанняугод. Певнучастину грошовоїмаса нагромаджуютьтакож кредитнізакла­ди, частинуз них витрачаютьна придбанняцінних паперіві утворен­няофіційнихдержавнихзапасів.

Грошова маса- це су­купністькупівельних,платіжних інагромадженихкоштів, якіобслуго­вуютьекономічнізв'язки і належатьфізичнім таюридичнимособам і державі.Слід наголосити,що розвитоктоварногообміну іплатіжно-розрахунковихвідносинвідобразилисьу постійнихзмінах складуі структуригрошової маси.

Категорія«грошова маса»нині відображаєкількісну іструктур­нусторони. Кількіснасторона грошовогообігу і у своїйсукупностіохоплює:

по-перше,всю масу готівкиі депозитнігроші коротко—та довготерміновогохарактеру;

по-друге,певний кількіснийвираз;

по-третє,грошова масамає надзвичайноскладну структуруі дина­мікуруху, тому нанеї впливаютьдва факторикількістьгрошей і швидкістьїх обігу.

Структурнийаспект грошовоїмаси можнааналізуватиза такими напрямами:

  1. за ступенемготовностіокремих елементівдо ліквідності,тобто до обіговості;

  2. за формоюгрошових засобів(готівкові,депозитні);

  3. за розміщеннямгрошової масиу суб'єктівгрошовогообігу;

  4. за територіальнимрозміщенням.

Найскладнішимз цих аспектівє критерійструктуризаціїгрошової масиза ступенемліквідності.Для аналізузмін грошовоїмаси на певнудату і за відповіднийперіод фінансовастатистикавиділяє грошовіагре­гати М0,М1,М2, М3,М4.Розгляньмоїх детальніше.

АгрегатМ0 –включає готівковікошти, що перебуваютьв обігу у ви­глядібанкнот, металевихмонет, казначейськихквитків (у деякихкраї­нах). Абсолютнубільшістьготівковоїмаси складаютьбанкноти -без­строковіборгові зобов'язання,що забезпеченісуспільноюгарантієюнаціонального(центрального)банку. Нинібанкноти фактичноє націо­нальнимигрішми, обов'язковимидля використанняна всій територіїдержави. Дляїх виготовленнявикористовуютьсязаходи захиступроти фальшування.

Металевімонети переважноскладаютьнезначну частинуготівки (у розвиненихкраїнах до 2-3% грошової маси).Вони добреслугують дляздійсненнядрібних терміновихугод. Як правило,монети карбуютьз де­шевогометалу, томуреальна вартістьмонети значнонижча, ніж їїном­інал. Церобить невигіднимнагромадженнямонет для переплавкиїх на зливки.

Казначейські(скарбничі)квитки - паперовігроші, емісіюяких від іменіуряду, здійснюєдержавна скарбниця.

АгрегатМ0 –найліквідніша частина грошовоїмаси, але йогопитома вагау порівнянніз іншими агрегатамиє незначною.Тому у провіднихкраїнах світусамостійноне розглядається.

АгрегатМ1 -складаєтьсяз агрегату М0(готівка банкнот,скарбничіквитки, розміннімонети) і коштівна поточнихрахунках банків,які мо­жутьвикористовуватисядля здійсненняплатежів убезготівковійформі, шляхомїх трансформаціїу готівковігрошові коштиі без переказуна інші рахунки.Для розрахунківза допомогоюдепозитнихбанківськихвкладів (М1)їх власникивиписуютьпереважноплатіжні доручення,чеки чи ак­редитиви.Відповідніплатежі з депозитнихрахунків (у насїх ще назива­ютьвкладами строком«за вимогою»)можна здійснюватитакож за до­помогоюелектроннихпереказів.Якраз коштиагрегатуМ1обслуговуютьоперації реалізаціїВВП, розподілуі перерозподілунаціональногодохо­ду, нагромадженняі споживання.

У світовійпрактиці цікошти ще називаютьтрансакційнимидепо­зитамиі відносятьдо них усі поточнівклади фізичнихта юридичнихосіб. Їх особливістює те, що трансакційнідепозити неприносятьпро­центів,але дозволяютьїх власникамскористатисяними як платіжнимзасобом у будь-якийчас. За своїмкількіснимобсягом вониє найбільшпоширеними.

ГрошовийагрегатМ1,загалом вживаєтьсядля визначеннягрошової масиу вузькомузначенні. Дієтака закономірність:чим нижчою єчастка грошейагрегату М1,тим повнокровнішоюі розвиненішоювважаєтьсягро­шова системакраїни.

АгрегатМ2 —обіймає усікомпонентиМ1,а також строковіі заощаджувальнідепозити укомерційнихбанках такороткотерміновідержавні цінніпапери. Останніне функціонуютьяк засіб обігу,але здатнішвидко і безвтрат перетворитисяна готівку абочекові ра­хунки.

Ощадні депозитиу комерційнихбанках можнау будь-який часви­лучити іперетворитиу готівку. Доступдо строковихдепозитіввклад­ник можеотримати лишепісля збігупевного періодучасу, тому вониє менш ліквідними,ніж ощаднідепозити.

Безчековіощадні рахункиу комерційнихбанках можналегко і безфінансовихризиків перевестиу грошовоготівковуабо чековунаявність івикористатияк засіб обігу.Тому вони слугуютьсвоєріднимрезервом длявисоколіквіднихактивів агрегатуМ1 ізасобом нагромадженняку­півельноїспроможності.

Агрегат М3охоплює усікомпонентиМ2 плюсприватні депозитніощадні сертифікатиспеціалізованихкредитнихзакладів, атакож цінніпапери, щообертаютьсяна грошовомуринку. До нихналежать комер­ційнівекселі підприємств.Хоч вони і становлятьсобою вкладенняу цінні папери,здійсненінебанківськоюсистемою, алеперебуваютьпід її кон­тролем.Та й перетвореннявекселя назасіб платежувимагає, якправило, акцентубанка, тобтогарантії йогооплати на випадокнеплато­спроможностіемітента.

Приватнідепозитнісертифікати,номіналом понад100 тис. доларів,що належатьдо агрегатуМ3,становлятьсобою значнідовготерміновівклади підприємств.Це забезпечуєїм достатнюліквідністьі можливістьконвертаціїу грошову формувищого рангу.Крім цього, доМ3вклю­чаютьще й інші видигрошових активів,в тому числіі строковіугоди про зворотнійвикуп і позичкиу євродоларахта ін. Отже, агрегатМ3 охоплюєусю грошовумасу: М1+ М2+ депозитнісертифікатита інші видигрошових активів,які відображаютьдовгостроковіактиви у ціннихпаперах ідовгостроковихпозиках.

В окремихвипадках банківськастатистикавиділяє ще йагрегат L,до складу якоговходять грошовийагрегат М3+ банківськіакцепти, скарб­ничівекселі, окремівиди облігаційта деякі іншіформи грошовихактивів, в т.ч.запас ощаднихбон, комерційнихпаперів і банківськихактивів позабанківськоюсистемою.

Між агрегатамигрошової масипотрібно підтримуватиналежну рівновагу.Практика регулюваннягрошового обігусвідчить, щонеобхіднарівновагагрошової масинастає за такихумов:

по-перше,М2 повиненбути більшимМ1;

по -друге,М2 + М3також повиненбути більшимМ1. Цеозначає, щогрошовий капіталіз готівковогообігу переміщуєтьсяу безготівковий.Якщо вказаніспіввідношенняміж агрегатамиу грошовомуобігу порушуються,то це веде добраку грошовихзнаків, зростанняцін та іншихускладнень.

У різнихкраїнах длявизначеннягрошової масивикористовуєтьсяне однаковечисло агрегатів.Приміром, у СШАвикористовуютьчо­тири агрегати,у Франції - два.У Росії застосовуєтьсячотири агригати.З них: М0-готівкові грошіу обігу; М1крім М0включає коштипідприємствна розрахункових,поточних іспеціальнихрахунках убан­ках, а такождепозити населенняу ощадних банкахтерміном «зави­могою» ікошти страховихкомпаній. М2включаєМ1 плюсстрокові депозитнівклади населенняу ощадбанках;М3складаєтьсяз коштів агрегатуМ2 іплюс сертифікатита облігаціїдержавнихпозик.

Швидкістьобігу грошей- це частотапереходу грошейвід одногосуб'єкта грошовихвідносин доіншого приобслуговуванніекономіч­нихоперацій. Данийпоказник Uхарактеризуєінтенсивністьруху гро­шейпри функціонуванніїх як засобівобігу і платежу.Він виражаєть­сячислом обігугрошової одиниціза певний час,переважно за1 рік, аботривалістюодного обігу(1-3-5 міс. або у днях).

Зміна швидкостіобігу грошейвпливає на їхмасу в обігуобернено пропорційно.Прискоренняобігу грошейкомпенсує їхмасу, а уповіль­нення- розширює загальнугрошову масуі використовуєтьсяв антиінфляційнихпрограмах.Швидкість обігугрошей залежить:

  1. від інтенсивностіекономічнихпроцесів;

  2. величиниі швидкостітоварних потоківв обміні;

  3. поглибленняподілу суспільноїпраці;

  4. розвиткуринковоїінфраструктури:транспорту,в зв'язку, торгівлі,банківськоїсправи, ринкуцінних паперівтощо.

Особливуувагу швидкостіобігу грошейнадавала кількіснатеорія грошей.

За своєю суттюкількіснатеорія є теорієюпопиту на гроші,в якій головнаувага приділяєтьсявизначеннючинників їхнагромадження.Найфундаментальнішимзначенням уструктуріаналізу чинників,що визначаютьпараметрипопиту на гроші,є аргументуванняпрямої взаємозалежностіміж кількістюнеобхіднихдля обігу грошей(Мd) і швидкістюїх обігу (V),з одного боку,та абсолютнимрівнем цін (P)і реальнимобсягом виробництва(Y), з іншого.Ця залежністьпредставленаформулою І.Фішера, зокремайого рівняннямобміну:

MV= PY

Перебудувавшице рівняння,отримуємо новуформулу, якасвідчить проте, що кількістьгрошей, необхіднихдля забезпеченняобігу товаріві послуг, прямопропорційнаPY – нормальнообсягові виробництва(номінальнимдоходам) таобернено пропорційнаV – швидкостіобігу грошовоїодиниці:

Слід звернутиувагу й на те,що рівнянняІ. Фішера близькеза формою доформули К. Маркса,яка розкриваєзміст закону,що регулюєкількісніпараметригрошовогообігу:

де: КГО – кількістьгрошей, необхіднихдля обігу;

ТЦ – сумацін товаріві послуг, щоперебуваютьв обігу;

К – сума цінтоварів, що їхпродано в кредит;

П - платежі,що надійшли;

ВП – взаємніпогашенняплатежів;

О – числообігів окремоїгрошової одиниці.

Як видно, ів рівняння І.Фішера, і в формуліК. Маркса кількістьгрошей, необхіднихдля обігу,визначаєтьсяідентичнимспіввідношеннямпо суті тихсамих параметрів.Одначе в даномуразі йдетьсялише про формальнусхожість формул.Річ у тому, щовони побудованіна різнихметодологічнихзасадах, томуїх ототожнення,яке частодопускаєтьсяпри здійсненнівідповіднихрозрахунків,неприпустиме.

Необхідноврахувати іте, що зазначеніформули, зазагальнимвизнаннямпредставниківсучасних теорійгрошей, є занадтоелементарними:на них спираютьсялише найзагальнішіпринципи визначенняMd. Водноразформули нерозкриваютьусієї розмаїтостічинників, щовпливають надинаміку показникаMd (КГО). Томубезпосереднєвикористанняїх при здійсненнірозрахунківмаси грошей,необхіднихобігові, незавжди себевиправдовує.

Тому глибшимза змістомвважаєтьсякембриджськерівняння грошовогообігу, якерозглядаєтьсятеорією грошейяк подальшийрозвиток рівнянняобміну І. Фішера:

Md = kPY

Новим елементому формулі єпоказник “k”.Йдеться прокембриджськийкоефіцієнт,який визначаєтьсяспіввідношенняміж номінальнимидоходами і тієючасткою грошей,що становитькасові залишки.Відповіднодо цього кембриджськийваріант визначенняпопиту на гроші(Md) отримаву монетарнійтеорії назву“теорії касовихзалишків”.

Грошовийобіг здійснюєтьсяу двох формах:готівковийі безготівковий.

Готівковийгрошовий обіг– це рух грошейу формі готівки:банкнот, розміннихмонет і паперовихгрошей (скарбничихквитків) у функціїзасобу обігуі у ряді випадківу функції платежу.Готівка грошовоїмаси використовується:

  1. для кругообігутоварів і послуг;

  2. для розрахунків,що безпосередньоне пов’язаніз рухом товаріві послуг. А саме:

    1. розрахунків,пов’язанихз виплатоюзаробітноїплати, премій,допомоги, пенсій;

    2. з виплатамистраховихвідшкодуваньза договорамистрахування;

    3. у випадкахоплати ціннихпаперів і оплатидоходів заними;

    4. у платежахнаселення закомунальніпослуги, тощо.

Готівковийгрошовий обігвключає рухвсієї готівково-грошовоїмаси за певнийперіод часуміж населеннямі юридичнимиособами, міжфізичнимиособами, міжюридичнимиособами, міжгромадянамиі дер­жавою,між юридичнимиособами і державнимиорганами.

Грошово-готівковийобіг здійснюєтьсяза допомогоютаких видівгрошей:

1) банкнот;

2) металевихмонет;

3) різноманітнихкредитнихзасобів: векселів,банківськихвексе­лів, чеків,кредитнихкарток. Прицьому банківськіквитки (бан­кноти)становлятьабсолютнубільшість (90%) готівковогооб­ігу. Скарбничіквитки якдрібнокупюрнігрошові знакитам, де вонивипускаютьсядержавою, сягають5-7 % і до 10 %, а моне­ти-2-2.5%.

Емісію готівки,як правило,здійснює національний(центральний)банк. Від іменідержави вінвипускає в обігготівкові грошіі вилучає їх,якщо вони зносилися,а також замінюєодні грошовізнаки на інші.

Кількіснеспіввідношенняміж готівкоюі безготівковоюсферами грошовогообігу постійнозмінюється.Загалом, обмеженняі витісненняготівковогогрошового обігувідо­бражаєоб'єктивнийпроцес суспільногопоступу. Вінпояснюєтьсядво­ма причинами:

            1. готівковірозрахункинадто дорогокоштують, томущо включаютьзначні видаткина друкуваннягрошових знаківта великівидатки наїх транспортуванняі зберігання;

            2. готівковірозрахункиуповільнюютьплатіжнийобіг і утруднюютьконтроль заним з бокусуспільства.

Скороченняготівковогообігу коригуєі сучасна техніка.Електронніроз­рахункиі системикореспондентськихрахунків убанківськійсистемі суттєвоскорочуютьпотреби у готівці.Їх замінюютьбезготівковірозрахункиу сферах торгівлі;банківськогообслуговуваннявдома, грошовихпереказів задопомо­гоюавтоматичнихрозрахунковихпалат з використаннямбанкоматів- касирів, щопрацюють цілодобово.

Безготівковірозрахунки- це рух вартостібез участінаявних готів­ковихгрошей. Вінздійснюєтьсятакими способами:1) перерахуваннямгрошових коштіву кредитнихзакладах зодного рахункуна інший; 2) проведеннямвзаємногозаліку вимогбез використанняготівки.

Розмірбезготівковогообігу залежитьвід об'єму товаріві послуг в країні;рівня цін; податків,зборів та іншихобов'язковихплатежів, щопов'язані зрозподіломі перерозподіломВВП через фінансовусистему;

розвиткукредитноїсистеми і появикоштів клієнтівна рахункаху бан­ках таінших фінансово-кредитнихзакладах.

Безготівковийобіг охоплюєтакі розрахунки:

• між підприємствами,організаціямиі закладамирізних формвласності, якімають рахункиу кредитнихзакладах;

• між юридичнимиі фізичнимиособами ікредитно-фінансовимизакладами дляотримання іповерненнякредиту;

• між юридичнимиі фізичнимиособами у процесівиплат заробітноїплати, доходіві поверненнякредиту;

• між державнимбюджетом іюридичнимита фізичнимиособами щодосплати податків,зборів і іншихобов'язковихплатежів, ата­кож отриманнябюджетнихкоштів.

Залежно відекономічногозмісту безготівковихрозрахунківрозрізняютьбезготівковірозрахункиу товарнихопераціях іза фінансовимизобо­в'язаннями.До першої групивідносятьбезготівковірозрахункиза товари іпослуги тавиконані роботи,а до другої -платежі добюджету іпозабюджет­нихфондів, погашеннябанківськихпозичок, оплатипроцентів закористу­ваннякредитом, розрахункиіз страховимикомпаніями.

До безготівковихрозрахунківналежать:

1) веденнябанківськихдепозитів нарахунках клієнтів,використанняяких здійснюєтьсяза допомогоючеків, жиронаказів,кредитнихкар­ток, електроннихпереказів;

2) використаннявекселів,сертифікатів,а в ряді країні інших зобов'язаньі вимог.

Безготівковірозрахункимають надзвичайноважливе економічнезначення: чимширшого розмахунабуваютьбезготівковірозрахунки,тим меншою стаєпотреба у готівковихкоштах, тимшвидше здійснюєть­сякругообігкоштів та меншимиє суспільнізатрати обігу.

Між готівковимі безготівковимобігами існуєтісний взаємозв'язокі взаємозалежність:гроші у процесіобслуговуванняреалізаціїтоварі в іобслуговуваннянетоварнихрозрахунківта платежівпостійно перехо­дятьз однієї форми(готівки) у іншу(депозит у банку)і навпаки. Прицьому надходженнябезготівковихкоштів на рахункиу банку є обов'яз­ковоюумовою длявидачі грошейготівкою. Томубезготівковийобіг є невіддільнимвід обігу готівковихкоштів, а всукупностівони утворю­ютьєдиний грошовийобіг країни,у якому циркулюютьоднакові грошіодного найменування.Це означаєпомилковістьспроб зробитирозд­ільнийобіг готівковоїмаси і безготівковогообігу, що практикувалисяу економіцірадянськоготипу. Вони лишепідривалиєдність грошовогообігу, вносилиу нього додатковусуперечністьі привели донездатностіпідтримуватистабільністьекономіки ігрошей.

ГальчинськийА. “Теорія грошей”,- Київ: “Основи”,1998 р., Стор

*ДемківськийА.В. “Гроші тагрошовий обіг”навчально –методичнийпосібник. –Ктїв: ГРОТ, 1999 р.– Стор. 72 - 88


28



Зміст


Вступ

  1. Системагрошовогообігу та еволюціяїї типів.

  2. Закони грошовогообігу. Кількістьгрошей, необхідних

для обігу.

  1. Грошовийобіг в Українів період переходудо ринкової

економіки.

Висновок.

Використаналітература.


  1. Системагрошовогообігу та еволюціяїї типів.


Унаціональнійекономіцівідбуваєтьсябезперервнийкругообігдоходів і продуктів,який опосередковуєтьсявідповіднимобігом грошей.Грошовий обіг– це рух грошейу процесівиробництва,розподілу,обміну й споживаннянаціональногопродукту, якийздійснюєтьсяшляхом безготівковихрозрахунківта через обігготівки. Грошовийобіг – це сукупністьвсіх грошовихплатежів ірозрахунків,що відбуваютьсяв народномугосподарстві.

Грошіне існують саміпо собі, вониобслуговуютьпотреби економікиі тому повинніза своєю кількісноюмасою і структуроюбути адекватніїм. В сучаснихумовах грошовийобіг в Українівизначаєтьсяреаліями економічноїкризи, неплатоспроможністюі збитковістюбагатьох підприємстві низьким рівнемжиття більшоїчастини населення.

У процесіруху доходіві продуктів(товарів і послуг)виникаютьвзаємозв’язані,але протилежніза напрямкомтоварні і грошовіпотоки.

У розвинутомуринковомугосподарствігрошовий обігне може здійснюватисябез участі іактивної ролібанків. Банкистають необхіднимипосередникамиу взаємнихвиплатах ірозрахункахміж підприємствами,організаціями,установамита окремимифізичнимиособами. Банкицілеспрямованорегулюютьгрошові потокиу народногосподарськомуобігу.

Базова модельгрошового обігувключає в себе:

  1. ринки ресурсіві продуктів;

  2. банки;

  3. суб’єктинародногосподарськогообігу – підприємствай населення.


Ринокпродуктів

продукти

продукти

гроші



Підприємства

Населення

Ринокресурсів




гроші


ресурсиресурси


Потокитоварів і послугна цьому малюнкуспрямованіза часовоюстрілкою; потокигрошових платежівспрямованіпроти часовоїстрілки. В базовіймоделі допускається,що всі ресурсиналежать населенню(хоча насправдійому належитьтільки одинресурс – робочасила).

Вихіднимі кінцевимпунктом моделі,через якийздійснюєтьсякругообігготівки ібезготівковихплатежів, єбанк. Тому банки,зображені вцентрі малюнка.

Потоки економічнихресурсів зодного боку,і грошовийпотік доходіві споживчихвитрат – іздругого, здійснюютьсяодночасно. Будь– які затримки,крім тих, яківикликаніпродажем товаріву кредит, створюютьситуацію неплатежів,що загрожуєдезорганізаціїнародногосподарськогообігу.

Базова модельгрошового обігудає загальнеуявлення профункціонуваннянаціональноїгрошової системи.

Грошовасистема – цевизначенадержавою формаорганізаціїгрошовогообігу, що історичносклалася йрегулюєтьсязаконами цієїдержави. Їїоснову становитьсукупністьекономічнихвідносин таінститутів,які забезпечуютьїї функціонування.

Кожна промисловорозвиненакраїна маєвласну грошовусистему, якурозвиває йвдосконалюєдля розвиткунаціональноїекономіки. Цевипливає зоб’єктивнихпотреб забезпеченнянормальноготоварно – грошовогообігу і національно– історичнихта політичнихособливостейрозвитку країни,тому кожнійнаціональнійгрошовій системівластиві різніформи й взаємодіяскладників,а також національнаспецифіка,рівень розвиткупродуктивнихсил, свої політичніцілі та економічнаполітика.

Водночаскожна з нинідіючих грошовихсистем, поприсвої особливості,мають багатоспільних ознакта включаютьтакі наріжніелементи:

  1. грошовуодиницю

  2. види державнихгрошових знаків;

  3. масштаб цін;

  4. валютнийкурс;

  5. порядокготівковоїй безготівковоїемісії та обігугрошових знаків;

  6. регламентаціюбезготівковогогрошовогообігу;

  7. правилавивозу й ввезеннянаціональноївалюти таорганізаціїміжнароднихрозрахунків;

  8. державнийорган, якийздійснює грошово– кредитне йвалютне регулювання.

Розгляньмодокладнішеці спільніелементи грошовихсистем.

  1. Грошоваодиниця – цевстановленийзаконодавствомгрошовий

знак, що єзасобом вимірута вираженняцін усіх товарів.Як правило,грошова одиницяділиться надрібніші частини.У переважнійбільшості країндля цьоговикористовуєтьсядесятиннасистема поділу.Приміром, 1 гривня= 100 копійок, 1 долар= 100 центів, 1 фунтстерлінгів= 100 пенсів тощо.

Наявністьавторитетноїнаціональноїгрошової одиниціта її частинв Україні є нелише ознакоюїї державностіі реальноїнезалежності,а й становитьоснову грошовоїсистеми, базоюдля подоланнякризи та інфляції,проведеннянаступнихрадикальнихекономічнихперетворень.Як і в іншихкраїнах світу,гривня виниклаісторично, аленині цілковитозалежить віднинішньогостану економікий держави, яказаконодавчозакріплює їїфункції. Прицьому стабільністьгрошової одиницінайкращезабезпечуєтьсялише тоді, коливона одночасновиступає яккапітал і я квалюта.

  1. Види грошовихзнаків, що маютьзаконну платіжнусилу, у

грошовійсистемі представляють,в основному,кредитні грошіу вигляді банкноті розміннихмонет та паперовихгрошей у формідержавнихказначейськихквитків. В Україні,як і в багатьохрозвиненихкраїнах, паперовігроші (скарбничіквитки) в обігуне випускаютьсяабо випускаютьсялише в обмеженихмасштабах.Водночас українах, щорозвиваються,у грошовомуобігу є як банкноти,так і казначейськіквитки та монети.

  1. Масштаб цін.Масштаб цінколись означаввираженнясуспільної

вартостіу грошовиходиницях, щоопирався нафіксованудержавою ваговукількістьгрошовогометалу у грошовійодиниці. ПісляЯмайськоївалютної реформи1976 – 1978 рр. офіційнаціна золотаі золотий вмістгрошової одиниціскасовані, томуй офіційниймасштаб цінвтратив своюекономічнузначимість,бо кредитнігроші власноївартості немають і не можутьбути виразникомвартості іншихтоварів. Водночасу сучаснихумовах функціонуваннясвітового ринкугосподарствокожної окремовзятої країнитісно взаємодієз іншими, томуофіційниймасштаб цінвиконує своюроль у взаємодіївнутрішніхі світових цін.В цих умовах,якщо на внутрішньомуринку виникаєневідповідністьміх товарноюй грошовоюмасою, то національнавалюта, як правило,втрачає офіційнозафіксованийдержавою паритетпо відношеннюдо іноземнихвалют, а деякікраїни взагалівідмовилисявід встановленняофіційногомасштабу.

Масштабцін в цих умовахвизначаєтьсяяк певна кількістьтоварної маси,що приймаєтьсяза одиницю, аостаточноскладаєтьсяпід впливомвзаємодіїпопиту й пропозиції.Його функцієюстало завданняслужити засобомвиміру вартостейтоварів задопомогою цін.

  1. Валютнийкурс – співвідношенняміж грошовимиодиницями

(валютами)різних країн,що визначаєтьсяїх, купівельноюсилою. Валютнийкурс характеризуєтьсяеквівалентноюсумою, ціноюгрошової одиниціоднієї країни,що вираженау грошовиходиницях іншоїкраїни.

Залежновід типу грошовоїсистеми, рівнярозвитку ринковихвідносин,економічногоі соціально– політичногостану суспільстваможуть застосовуватися:фіксованівалютні курси;плаваючі системивалютних курсів;системи валютнихкоридорів. Українах зістабільноюй розвиненоюекономікою,як правило,використовуютьсяплаваючі системивалютних курсів,коли курснаціональноївалюти з тихабо інших причинвільно коливається.

Фіксованікурси встановлюютьсянаціональнимибанками. Залежновід видів операційз валютами вониможуть бутирізними. Різнимможе бути інаслідок фіксованогокурсу.

  1. Порядокготівковоїі безготівковоїемісії та обігугрошових знаків.

Такірегулюваннядержава здійснюєза допомогоюактів внутрішньогозаконодавствата врахуванняекономічногоі валютногостановищакраїни.

УколишньомуСРСР помилковобув прийнятийроздільнийобіг готівковоїі безготівковоїмаси, коли готівкавипускаласялише для задово­ленняспоживчихпотреб населенняна основі такзваного касовогопла­ну, а міжпідприємствамиі закладамирозрахункивелися переважнобез­готівковимспособом. Дотого ж видачакредитівздійснюваласялише на основізатвердженогоурядом кредитногоплану, а взаємнеузгодженняпо­казниківгрошового обігудосягалосячерез системувартіснихбалансів.

  1. Регламентаціябезготівковогогрошовогообороту - цефункція

державиі НБУ, яка реалізуєтьсячерез:

1)встановленняпорядку використаннягрошей, щознаходятьсяна рахункахбанків;

2)держава визначаєсфери, у якихплатежі виконуютьсяшляхом без­готівковогоперерахуваннякоштів з одногорахунку наінший;

3)держава законодавчовизначає способиплатежу, формирозра­хунків,порядок платежутощо. Найповнішепроблеми регулюван­нябезготівковихрозрахунківвикладені узаконах України«Про банки ібанківськудіяльність»і «Про підприємствав Україні», уПостановіВерховної Ради«Про застосуваннявекселів угосподарськомуобороті», абезпосереднімпрактичнимдокументомє «Положенняпро безготівковірозрахункив господарськомуобо­роті України»,затвердженомуПравліннямНБУ 24.05.1993 р.

Цимита іншиминормативнимиактами визначенотакі засадиоргані­заціїбезготівковихрозрахунків:по-перше, підприємстваусіх форм власностізабов'язанісвої грошовікошти зберігатина рахункахкомерційнихбанків і використовуватиїх для міжгосподарськихрозрахунківу безготівковійформі шляхомперерахуванняз рахунку платникана рахунокпродавця. Хочце і обмежуєправа виборупідприємцямиформи розрахунків,але воно знач­ноюмірою сприяєвпорядкуваннюі зміцненнюстабільностігрошовогообігу; по-друге,платежі потрібноздійснюватимаксимальнонаближено домоменту відвантаженняпродукції. Цесприяє прискореннюкругообігуфінансовихресурсів іреалізаціїпродукціїпідприємств;по-третє, платежіздійснюютьсябанками зазгоди і в порядку,що встановлюютьвласники ра­хунків.Списання коштівбез згоди платниківдопускаєтьсяу вигляді т.зв. «безакцентного»списання лишеу виключнихвипадках, колистягуютьсяштрафи чи недоплатаза неплатежідо держбюджетуабо ж за рішеннямсудових органів;по-четверте,форми і способирозрахунківвизначаютьсядоговорамита угодами міжгосподарськимисуб'єктами, алев межах чин­ногозаконодавства;по-п'яте, суб'єктигосподарськогожиття можутьскористуватисяправом виборубанків длявідкриттярахунків, а запотре­би, томожуть матипоточні і дварозрахунковірахунки у різнихмістах і бан­ках.Для цього вониукладають збанками договорипро розрахунково-касовеобслуговування.

  1. Правилавивезення іввезеннянаціональноївалюти таорганізації

міжнароднихрозрахунків.У сфері валютногорегулюванняНБУ вико­нуєтакі функції:

  • здійснюєвалютну політикуна підставіпринципівзагальноїеко­номічноїполітики України;

  • складаєспільно з КабінетомМіністрівУкраїни платіжнийбаланс України;

  • контролюєдотриманнязатвердженогоВерховноюРадою лімітузовнішньогодержавногоборгу України;визначає лімітизаборгованостів іноземнійвалюті уповноваженихбанків нерезидентів;

  • нагромаджує,зберігає івикористовуєрезерви валютнихціннос­тейдля здійсненнядержавноївалютної політики;видає ліцензіїна здійсненнявалютних операційта приймаєрішен­ня проїх скасування;

  • визначаєспособи встановленняі використаннявалютних (об­мінних)курсів іноземнихвалют, вираженихв іноземнійвалюті або урозрахункових(клірингових)одиницях.

Дляреалізаційцих функційНБУ виконуєтакі групиоперацій:

  • надаєкредити комерційнимбанкам підзабезпеченняцінними паперамита іншими активами;

  • відкриваєвласні кореспондентськірахунки узакордоннихбанках і ведерахунки банків– кореспондентів;

  • купуєта продає іноземнувалюту, платіжнідокументи віноземнійвалюті;

  • зберігає,а також купуєта продає монетарнікоштовні метали,дорогоціннікамені та іншікоштовностіна внутрішньомуі зовнішньомуринках безквотуванняі ліцензування;

  • розміщуєзолотовалютнірезерви (в т.ч.в іноземнихбанках) само­стійноабо через банки,уповноваженіним на веденнязовнішніхоперацій;

  • проводитьоперації зрезервнимифондами грошовихзнаків.

  1. Державниморганом, щоздійснюєгрошово-кредитнеі валютне

регулюванняє Національнийбанк України,який за основусвоєї діяль­ностівизначає:забезпеченнястабільностінаціональноїгрошової оди­ницігривні; розробляєі реалізуєгрошово-кредитнуполітику таздійснює контрольза повсякденноюїї реалізацією;стимулює розвитокі зміцненнябанківськоїсистеми України;формує забезпеченняефектив­ногоі безперебійногофункціонуваннясистеми розрахунківв інтере­сахвкладниківі кредиторів.

Увідповідностіз цими завданнямиНБУ:

  • здійснюєєдину державнугрошово-кредитнуполітику.Основним
    документомпри цьому єПрограма діяльностіУряду, схваленаВерховноюРадою України;

  • монопольнездійснює емісіювалюти Українита організуєїї обіг;

  • виступаєкредиторомостанньоїінстанції длябанків і кредитнихустанов, організуєсистему рефінансування;

  • встановлюєдля банків ікредитнихустанов правилапроведеннябанківськихопераційбухгалтерськогообліку і звітності,що узгодженіз державноюсистемою статистикиі стандартів,захисту інформаціїта коштів;

  • створюєта здійснюєметодологічнезабезпеченнясистеми грошово-кредитноїі банківськоїстатистичноїінформаціїта статистикипла­тіжногобалансу;

  • визначаєта координуєствореннясучасних електроннихплатіжнихзасобів, розрахунківта технологій;

  • встановлюєєдиний порядокі проводитьдержавну реєстраціюбанків і їхфілій, валютнихбірж і кредитнихустанов таліцензуван­нябанківськихоперацій;

  • здійснюєнагляд за діяльністюбанків;

  • аналізуєта прогнозуєстан грошово-кредитних,фінансовихта ва­лютнихвідносин;

  • організуєінкасуваннята перевезеннягрошових знаківта інших цінностей,надає ліцензіїкомерційнимбанкам на правобанківськихоперацій;

  • здійснюєінші функціївідповідноСтатуту НБУі законодавчихактів України.

Отже,сучасна грошовасистема характеризується:

  • відміноюофіційногозолотого вмістугрошової одиниціза ухвалою МВФпро демонетизаціюзолота;

  • переходомдо нерозміннихна золото кредитнихгрошей, якізначною міроюза своєю природоюнаближаютьсядо паперовихгрошей;

  • збереженняму грошовомуобігу деякихкраїн порядз кредитнимигрішми і паперовихгрошей у виглядіказначейськихквитків;

  • випускомбанкнот у обігдля кредитуванняпідприємстві закладівдержави, а такожпід прирістофіційнихзолотих і валютнихрезервів;

  • розвиткомбезготівковогообороту заумов одночасногоскороченняу обігу готівки;

  • зростанняммасштабівдержавногорегулюваннягрошовогообігу для подоланняневідповідностікількостігрошей об'єктивнимпотребамекономічногообороту тавикликанихцим інфляційнихтенденцій.

Оскількигрошові системи– це складніекономічнісистеми, щоперебуваютьу стані розвиткуі змін, то їхслід розглядатиз різних боків:

      1. залежновід панівнихекономічнихвідносин можнавизначитидва типи грошовихсистем:

      1. ринковоготипу, якийхарактеризуєтьсявільним функціонуваннямгрошей, грошово– кредитнимрегулюваннямна рівні банківськоїсистеми, використанняпереважноекономічнихважелів підтриманнястабільностігрошовогообігу тощо;

      2. неринковагрошова система,якій властивіадміністративно– командніметоди і важеліуправліннямвиробництвомта обміном,а панівнимбуло регулюваннявиробництваі обміну длязближення івитісненняТовар – Гроші– Виробництвоі грошовогообігу;

      1. залежновід рівнявходженнянаціональноїекономіки усвітовій ринокі глибиниміжнародногоподілу працівиділяють:

      1. грошовісистеми відкритоготипу – відсутніоближення уформуваннівалютних курсівта обміннихоперацій, вільнепереміщеннягрошових ресурсівдо країни таза її межі, вобігу перебуваєвільно конвертованавалюта, діютьінші важеліпідтриманнянаціональногогрошовогообігу як інтегрованоїчастини світовогогосподарськогоі грошовогообігу;

      2. грошовісистеми закритоготипу. В нихпереважнопанують адміністративно– командніважелі управліннясуспільнимвиробництвом,відсутня вільнаконвертованістьнаціональноїгрошової одиниціна іноземнівалюти, діютьчисленні обмеженняу валютнихопераціяхтощо.

  1. залежновід форми грошейу обігу є 2 типигрошових систем:

  1. якщороль загальногоеквівалентувиконуютьблагородніметали, то такісистеми грошовогообігу називаютьгрошовимисистемамиметалевогообігу. У нихгрошовий товарбезпосередньоперебуває вобігу і виконуєвсі функціїгрошей, а кредитнігроші є безперешкоднорозмінюванимина дійсні гроші;

  2. системаобігу кредитнихі паперовихгрошей, колиблагородніметали з обігувилучено, а вобігу перебуваютьзнаки вартості.

Історіялюдства знаєтри типи грошовихсистем – біметалізм,монометалізмі систему нерозміннихкредитнихгрошей.

Біметалевасистема грошовогообігу діє тоді,коли роль загальногоеквівалентузакріпленаза двома шляхетнимиметалами (переважноза золотом ісріблом), передбачаюєтьсявільне карбуваннямонет з обохметалів таїхній необмеженийобіг. В цих умовахна ринку складаласяціна товару,що виражаласяу золоті й сріблі.Система біметалевогогрошового обігудіяла у XVI– XVIII ст.ст.,а ряд країнЗахідної Європиїї скасувалилише у XIXст.

Запаралельногобіметалевогообігу грошейміж золотимиі срібнимимонетами стихійно(автоматично)складаєтьсявагове і ціновеспіввідношення,яке державазаконодавчозакріплювалаі надавалазолотим тасрібним монетамфункцію законногоплатіжногозасобу.

Алебіметалізм:а) не відповідавпотребам розвиткукапіталізму;б) використанняу функції міривартості одночаснодвох металівсуперечилоприроді даноїфункції грошей,коли загальноюмірою вартостіслугує лишеодин товар;в)встановлюванідержавою твердівартісніспіввідношенняне відповідалиреальній ринковійвартості золотаі срібла, що нелише не сприялоточності вимірувартості товарів,а й не забезпечувалостабільностігрошовогообігу. Більшетого, здешевленнявидобуваннясрібла у кінціXIX ст. призвелодо його знеціненнявідносно дозолота, витисненняостанньогоз каналів грошовогообігу і зумовилозначні коливанняцін на товари.В цьому виявиласьдія законуКоперніка –Грешема, заяким “поганігроші витискаютьз обігу більшвартісні”.

Оскількибіметалізмпороджувавнестабільністьгрошової системиі труднощі привизначеннівартісногоспіввідношенняміж золотомі сріблом, арозвитокіндустріалізаціїпотребувавстабільнихгрошей як єдиногозагальногоеквіваленту,у II пол. XIXст. у більшостікраїн світусклалася монометалевагрошова система.

Монометалізм– грошова система,у якій одинметал (золотоабо срібло)слугує загальнимеквівалентомі основою грошовогообігу, а функціонуючімонети і знакивартості розмінюютьсяна дорогоцінніметали.

Системазолотогомонометалізмупройшла рядеволюційнихетапів.

На стадіїзолотомонетногообігу (серединаXIXст. – 1914 р.) в її основізнаходилисьзолоті монети.При цьому банкнотибезперешкоднообмінювалисьна золото. Цясистема незнала ні нестачі,ні надлишкугрошей, алевона – найдорожчагрошова система,до того ж малорухомаі негнучка.

Золотомонетнийстандарт найкращевідповідавпотребаміндустріальногосуспільствадоби вільноїконкуренції,сприяв розвиткувиробництва,вдосконаленнюкредитноїсистеми, поширеннюсвітової торгівліі вивозу капіталу.Основнимихарактернимирисами золотомонетногостандарту булитакі його переваги:

  1. у золотомонетнійгрошовій системізолото виконуєвсі функціїгрошей, а увнутрішньомугрошовомуобігу перебуваютьповноціннізолоті монети;

  2. дозволеновільне карбуваннязолотих монетприватнимиособами (якправило намонетномудворі);

  3. дозволявсявільний вивізта ввезеннязолота, іноземноївалюти і функціонуваннявільних ринківзолота;

  4. неповноціннігрошові знаки(банкноти, металеварозмінна монета)в процесі обігувільно і необмеженорозмінювалисяна золото, щозабезпечувалорівновагу міжгрошовою ітоварною масами.

Такефункціонуваннязолотомонетногостандартувимагало наявностідостатніхзолотих запасіву центральнихемісійнихбанках, якіодночасно булирезервом внутрішньогомонетногообігу, що забезпечуваввільний обмінбанкнот назолото, та резервомсвітових грошей.Проте зростаннябюджетнихдефіцитів ізбільшенняемісії паперовихгрошей в обігупривели в рокиПершої світовоївійни до значногоперевищеннягрошово – паперовоїмаси в обігунад обсягамизолотих запасівемісійнихбанків. Це привелодо припиненнявільного обмінупаперовихгрошей на золотімонети і ліквідаціїзолотомонетногостандарту вкраїнах – учасникахвійни. Під часгрошових реформ1934 – 1929 рр. Булизроблені спробивідновитизолотомонетнийстандарт, алевже у двох обмеженихформах – золотозливковогоі золотодевізного стандартів.

Золотозливковийстандарт – цесистема, заякої золотімонети вилучаютьсяз обігу і переплавляютьсяв зливки золота,а обмін банкнотна золотовідбуваєтьсяшляхом продажузолотих зливківпо фіксованійдержавній ціні,яка відповідаєвстановленомузолотому вміступаперовихгрошей.

З 1944 р. відбуваєтьсяперехід донової грошовоїсистеми –золотодевізногостандарту(Бреттон – Вудськагрошова система– за назвоюамериканськогомістечка Бреттон– Вудс, де булаукладена угодапро перехідна нову грошовусистему). Зацієї системигрошові знакивзагалі необмінювалисьна золото (центральнібанки обмінювалина золото своюнаціональнувалюту, щонагромадиласьв інших країнах),а фіксованийкурс національноївалюти (її купівельнасила) підтримувавсяшляхом купівлі– продажу іноземноївалюти (девіз)на фондовихбіржах.

На змінусистемі золотогомонометалізмуу 70 – х рокахприходитьсистема нерозміннихкредитнихгрошей ( Ямайськагрошова система),яка характеризуєтьсянаступнимирисами:

  • остаточнадемонетизаціязолота;

  • відмінназолотого вмістукредитнихгрошей (банкнот);

  • пануваннясимволічних(готівковихі безготівкових)грошей;

  • посиленняемісії грошейз метою кредитуванняприватногопідприємництваі держави;

  • державнерегулюваннягрошовогообігу.

Сучаснийгрошовий обігутворюєтьсясукупністюгрошових засобів,що виступаютьу двох формах:готівка (банкнотиі розміннамонета) і безготівковігроші (чековірахунки, “електроннігроші”, кредитнікартки). За обсягомв ринковійекономіціготівка нинізначно уступаєбезготівковимгрошам; банкнотиі розміннамонета сьогодніскладаютьтільки 10 – 20% усіхгрошових засобів.

В різнихкраїнах існуютьгрошові системиз твердимзабезпеченнямгрошей і вільногогрошовогообігу. Такерозмежуванняпов’язане зрегулюваннямдефіциту грошовоїмаси в обігу.В системах зтвердим забезпеченняміснують нормипокриття(забезпечення)грошей іноземноювалютою тазолотом. Прицьому існуєнебезпека появинестачі грошейв обігу (дефляції),якщо грошовіресурси неможуть зростатичерез нестачузапасу іноземнихдевіз в центральномубанку. За вільногогрошового обігузавжди є ймовірністьнадмірногозростаннякількостігрошей в обігу,що веде до інфляції,адже не існуєзаконодавчихнорм про покриття(забезпечення)грошей, щознаходятьсяв обігу.

Отже, в різнихсистемах грошовогообігу існувало,змінюючи одинодного, кількатипів загальногогрошовогоеквівалента:товарний (товарнігроші), ваговий(металеві гроші),карбований(монетні гроші),емісійний(символічнігроші), депозитно– електронний(банківськідепозити, “електроннігроші”, кредитнікартки).

В процесізміни типівгрошових системзолото втратилобільшістьгрошових функцій,воно демонетизувалось.За приблизнимиоцінками, устародавніі середні віки(до 1600 р.) на різнівиплати буловидобуто 13,3 тис.т золота, а з1600 по 1990 роки – ще106,2 тис. т . Сьогодніблизько третинивсього золота(38 – 39 тис.т) зосередженов державнихзапасах різнихкраїн, приблизночверть (28 – 30 тис.т)– тезаврована,тобто накопиченаприватнимиособами, більшетретини (40- 42 тис.т) – використанов ювелірних,зубопротезнихі промислово– технічнихвиробах, певначастина (9 – 13 тис.т) знаходитьсяу похованнях,гробницях,скарбах, руїнахстародавніхміст, в затонулихкораблях надні морів іокеанів.

Водночас,в сучаснійекономіціздійснює обігвелика різноманітністьгрошових засобів,що породжуєпроблему виміругрошової маси.

ДемківськийА.В. “Гроші тагрошовий обіг”:навчально –методичнийпосібник, - Київ:“ГРОТ”, 1999р. –Стор. 51 – 63

*КовальчукВ. “Основиекономічноїтеорії” короткийкурс, - Тернопіль,1999р. – Стор. 38 – 39

*ЛагутінВ.Д.“Гроші та грошовийобіг”: навчальнийпосібник – 3-євидання, - Київ:Товариство“Знання”, 2001р.– Стор. 25 - 27


16



3. Грошовийобіг в Українів період переходудо ринковоїекономіки.


Політикафінансовоїстабілізаціїта запровадженагрошова реформане можуть привестидо коріннихзмін в еко­номіціУкраїни, однакє їхньою об'єктивноюумовою. Ін­шимискладовимиекономічногозростання є:бюджетна реформа,реформа банківськоїсистеми, структурнаперебу­доваекономіки таприватизація,впровадженнянової зако­нодавчоїбази й механізмуїї виконання,реформа соціаль­ноїсфери та низкаінших.

Метоюгрошової реформибуло розв'язанняяк суто технічних,так і загальноекономічнихпроблем.

Технічнасторона реформи- це,перш за все,обмін ста­рихгрошей на нові:«викресленнянулів», щоускладнюва­липідрахункипри обміні,підвищенняякості новоївалюти, їїзахист тощо.

Загальноекономічнийбік даногопроцесу обумовлюєнадання національнійвалюті характеругрошей, що вико­нуютьу повному обсязіфункції: міривартості,засобу обігутазасобу заощадження.При цьому створюютьсяумови для істотногозниження інфляціїта зовнішньоїстабілізаціїгривні.

Проведеннямонетарноїполітики НБУпротягом остан­ніхроківдало змогувідновити такуфункцію гривні,як міравартості. Сьогоднімайже всі товарита послуги вУкраїні виміряютьсяв гривнях, а нев іноземнійвалюті.

Виконуючифункцію засобуобігу, гривнязараз сталамайжеєдинимзасобомплатежів яку готівковій,так і в без­готівковійформі.

Аледля того, щобгривня сталаповноцінноюнаціо­нальноювалютою, необхідно,щоб вона набулаповною міроютретьої функціїгрошей - засобузаощадження.

Цейпроцес вимагаєподальшихстабільнихдій як НБУ, УрядуУкраїни, такі створеннясоціально-психологічногокліматунавколо гривні.Це, своєю чергою,зумовлює вирі­шеннятаких проблем:

  • післяперіоду гіперінфляціїсуб'єкти економічнихвід­носинне мають повноїдовіри до подальшихдій Уряду, НБУ,та в послідовностіорганів владидо курсу політикиекономічноїта фінансовоїстабілізаціїу довгостроковомуперіоді;

  • недостатнійрівень розвиткубанківськоїсистеми, щовиражається:в низьких темпахреформуваннябанківськогосектору; затримціз запровадженнямстрахуваннябанківсь­кихдепозитів;кредитнимита системнимиризикамибан­ківськоїсистеми, що нестимулюютьзростаннязаоща­дженьнавіть за умовиреальних відсотковихставок;

  • високийрівеньбартернихугод і високийступіньвза-ємозаборгованостіпідприємств;

  • недосконалаподатковасистема танаявністьвеликої часткитіньовогосектору в економіціУкраїни.

Без«сильної»,стабільноїгривні та ефективноїбанків­ськоїсистеми неможливікардинальнізмінивекономіці їїзростання.

Грошовуреформу в Україні,з метою впровадженнягривні,визначилинормативно-правовіакти направленіна стабілізаціюгрошовогоринку, створеннянеобхіднихумов напередодніреформ.

Якщосудити зі змістунормативно-иравовихактів, (УказПрезидента,відповідніпостановиКабінету Міністрі»таНаціональногобанку), то від1 до16 вересня1996 р.вУкраїні булопроведеногрошову реформу.Проте, сліднагадати,що 7листопада1992 р.було виданоУказ Прези­дента«Про реформугрошової системиУкраїни», якиму сферу безготівковогообігу запроваджувавсякупоно-карбованецьзамість рублята започатковувавсявихідУкраїниз рубльовоїзони. Але цебуло лишепродовженнямпроцесу реформуваннягрошової системи,що розпочавсяу січнітогож року випускому готівковийобіг тимчасовоївалюти-купоно-карбованцівбагаторазовоговикористання.І хочацей захід неназивався натой час грошовоюрефор­мою, засвоєю сутністюце був першийкрок на шляхуре­формуванняпопередньоїгрошової системита розбудовинової.

Якщокеруватисяформально-правовимпідходом, томож­навизнати, щопроведено двіреформи: в листопаді1992 р.та вересні.1996 р.Якщо виходитиз сутності тавнутрішньоїлогіки проведенихзаходів, тослід визнати,що проведеноодну грошовуреформу, щотривала майжеп'ять років.Вона включалатри внутрішньовзаємопов'язанізаходи:

  1. випуску готівковийобіг тимчасовоїперехідноїва­люти -купоно-карбованця(січень 1992р.);

  2. випускцієї валютив безготівковийобіг (листопад1992р.);

  3. випуску загальнийобіг постійноїнаціональноїва­люти- гривнізамість тимчасової-купоно-карбованця(ве­ресень1996 р.).

Усівказані заходиможна розглядатияк послідовніетапи єдиногопроцесу, останній,третій етапстав завершальним.Урезультатіцього Українаодержала остаточносформованугрошовусистему з постійноюнаціональноювалютою.

Важливимчинником стабілізаціїгривні, підтримкиїї стабільностіє введення вдію банкнотно-монетногодвору НБУ,який є символомсамостійностіта незалежностінашої держави.

Введенийв дію у березні1994 р. один ізнайсучаснішихусвіті банкнотно-монетнийдвір використовуєнайсучасні­шітехнології,системи комп'ютерноїграфіки, виготовлен­няоригінальнихі друкарськихформ та захищенихфарб. Це - друкарськілінії, що включаютьофсетні машини«Су-пер Сімултан-312»і машини інтагліодруку «СуперОрлов Інтагліо»,це - автоматичнийконтроль якостіпродукції намашині«Нота-Чек»; це- лінії автоматичноїобробки банк­нот«Кутпак-2» таблизько 250 одиницьтехнологічногоустаткування,виготовленогопровіднимифірмами Німеч­чини,Австрії, Італії.

Банкнотно-монетнийдвір виконуєзамовленняна виго­товленнябанкнот, різнихвидів ціннихпаперів і документівсуворого обліку.Це облігаціївнутрішньоїдержавноїощад­ноїпозики, розрахунковіта грошові чекиНаціональногобанку України,приватизаційнісертифікати,марки акцизногозбору на тютюновівироби та алкогольнінапої, суве­нірніпоштові марки.Усі цінні папери,що виготовляютьсябанкнотно-монетнимдвором маютьнайсучаснішізасоби захистувід підроблення.У банкнотно-монетномудворі створеномонетне виробництво,де карбуютьсямонети ма­совогообігу, пам'ятніта ювілейнімонети з золота,срібла таінших металів.У квітні 1997р.прийнята вексплуатаціюфабрикабанкнотногопаперу (м. МалинЖитомирськоїобл.).Технологічніпотоки фабрикидозволяютьвиготовлятиви­сокоякісневолокно як ізбавовни, такі з бавовняноголінту. Папірвиготовляєтьсяна циліндровій(круглосітковійпапе­роробніймашині). Технологічнеобладнаннядає змогуви­готовлятибанкнотнийта захищенийпапір із круглосітковимлокальнимбагатотонованимводяним знаком,двома захиснимистрічками,захиснимиволокнами,планшетамитаіншими елементамизахисту. Папірпроходитьстовідсот­ковийконтролі якості.Усіма технологічнимипроцесамикеруютькомп'ютери.

Банкнотита цінні паперидрукуютьсяз використаннямсучасних технологій,що виключаютьможливістьпідроб­лення.Для цьоговикористовуютьсязахищені видипаперу тафарб, спеціальнітехнологіївиготовленнядрукарськихформі друку, Відповідніумови виробництва.

Папір.Длябанкнот і ціннихпаперів маєрізноманітнівластивості:круглосітковідвотонові табагатотоновіводяні знаки,захисні Стрічки,кольорові тафлуоресціюючіволок­на,реакцію нахімічнірозчинники.

Фарба.Спеціальнізахищені фарби,якість якихсуворо контролюється:видимі та невидимів інфрачервонихпро­менях,кольорозмінніпід дією хімічнихрозчинів таінші.

Дизайн.Підчас розробкидизайну використовуютьсятрадиційнемистецтвогравера танайсучаснішасистема комп'ютерноїграфіки дляотриманнярізноманітнихсклад­нихгільйошнихвізерунків.

Друкарськіформи. Спеціальнітехнологіївиготовленняоригінальнихта композитнихфотоформ, робочихдрукар­ськихформ для сухогоофсетного таінтагліосетного,інтаг­ліодруку.

Способидруку. Орловськийофсетний таінтагліосетнийдрук на машинах«Супер Сімултан-312»,орловськийбага­токолірнийінтагліо друкна машинах«Супер ОрловІнтаг­ліо»,нумераційнийдрук на ротаційнихмашинах «СуперНумерота-212».

Контрольякості. Автоматичнийконтроль якостіна машині«Нота-Чек».

Фінішніоперації. Порізка,обандеролюваннята паку­ваннябанкнот наавтоматичнійлінії «Кутпак-2».

Системабезпеки. Системабезпеки забезпечуєконтроль зазбереженнямпаперу та готовоїпродукції,-міжопераційнийконтроль занапівфабрикатами.

Банкнотивиготовленіна спеціальномубілому папері,Ідоне флуоресціюєв ультрафіолетовихпроменях, іззахис­ноюстрічкою ізбагатотонованимводяним знаком,розта­шованиму вільному віддруку місці,що повторюєпортрет, надрукованийна лицьовомубоці банкноти.Розмір банк­нот-133 х66 мм.

Елементизахисту банкнотє:

  1. Водянийзнак -видимена білій площинібанкноти, уразі розгляданняїї проти світла,зображенняв різних тонах(світліших татемніших відпаперу), що повторюєпортрет, надрукованийна лицьовомубоці банкноти.

  2. Захиснастрічка -стрічказ позитивниммікротекстомслова «Україна»- убанкнотахноміналом 5гривеньта «віконна»металізована- убанкнотахноміналом 20гри­вень.

  3. Суміщениймалюнок -малюнокрозташованийв од­ному місціна лицьовомута зворотномубоках банкноти.Всі його елементизбігаютьсята доповнюютьодин одногозарозгляданнябанкноти протисвітла.

  4. Райдужнийдрук - поступовийперехід одногокольо­рузахисної сітки,виконаноїсуцільнимилініями безрозри­вів, доіншого (захиснасітка з обохбоків банкноти).

  5. Антисканернасітка -розміщені підрізними кутамитонкі лінії,які за копіюваннячи скануваннябанкноти мо­жутьутворюватина копії «муар»(елементи захисноїсітки зобох боківбанкноти).

  6. Мікротекст—написбезперервноповторюваногослова «Україна»,абревіатури«НБУ», які можнапрочитати задопомогоюзбільшувальногоскла.

  7. Рельєфніелементи -елементидруку, що виступаютьнад поверхнеюпаперу, шершавістьяких відчуваєтьсяна дотик кінчикамипальців (портреті написи, номіналциф­рами, кодованезображення,знак для сліпихна лицьовомубоці).

  8. Приховане(латентне)зображення—зображенняно­міналуцифрами, щовидно за розгляданнябанкноти нарів­нісвітла у разіїї поворотуна 45градусів.

  9. Знакдля сліпих -рельєфнийелемент, розміщенийу лівомунижньому кутібанкноти, якийвідчуваєтьсяна до­тиккінчикамипальців і визначаєномінал банкноти

  10. Орловськийдрук (офсетнийта інтагліо)- це різкий перехідфарби одногокольору доіншого безрозриву тазміщеннялініймалюнка.

Елементизахисту ціннихпаперів:

  • водяний знак;

  • суміщениймалюнок;

  • райдужнийдрук;

  • антисканернасітка;

  • мікротекст;

  • рельєфніелементи;

  • прихованезображення.

Створенняв Україні повноїінфраструктуривиробництва(функціонуванняоснащенихнайсучаснішимустаткуваннямі технологіямибанкнотно-монетногодвору та фабрикибанк­нотногопаперу) даломожливістьу вересні 1996 р.провестибезконфіскаційнуреформу, грошовуреформу з уведеннямв обігнаціональноїгрошової одиниці- гривні.

Саммеханізм проведеннягрошової реформив Україні посуті був зведенийдо простоїденомінаціїшляхом змен­шенняв 100000 разів усіхцінових показників- з одного боку,та усіх складовихгрошової маси,її загальноївели­чини- з другого. Врезультаті,нова грошоваодиниця намоментуведення в обігвиявилася в100000 разів більшоювідпопередньої(купоно-карбованця),у стільки жразів зро­слимасштаби цін,купівельнаспроможністьі валютний курсгривні порівняноз карбованцем.Саме співвідношенняміжтоварною тагрошовою масамив обігу не змінилося.Цеочевидна ознакагрошових реформ,що провадятьсяшляхомпростої деномінації.Важливістьреформи полягаєнетільки в реструктуризаціїгрошовогоринку, але й увирі­шеннісоціально-політичнихзавдань.

Реформагрошової системиУкраїни ставиланизку за­вдань:

  • створеннянаціональноїгрошової одиницінезалежноїдержави;

  • забезпеченнястабільностінаціональнихгрошей тавикористанняїх для стимулюванняекономічногота соці­альногорозвитку країни;

  • створеннягрошової системи,що відповідалаб вимо­гамринкової економіки;

  • приведеннягрошової системиу відповідністьдо по­требсоціальногорозвиткусуспільства.

Випусккарбованцяна перших етапахреформ давмож­ливістьУкраїні вийтиз рубльовоїзони. Буловстановленомонополіюна випуск законнихплатіжнихзасобів, створеновласнийемісійниймеханізм. Алеекономічнакриза та гі­перінфляція,як слідствобезгосподарностіта суб'єктивізмув умовах переходудо ринковогомеханізму, недали змогидовести грошовуреформу докінця. Падіннякурсу карбо­ванцяпризвело допояви на грошовомуринку Українидо­лара США- спочатку якзасобу заощадження,а потім як платіжногозасобу. Пануваннядолара США навнутріш­ньомугрошовому ринкуще більше підвищилорівень ін­фляціїв Україні.

З 1 серпня1995 р. НБУ заборониввикористанняготів­ковоїіноземноївалюти як засобуплатежу натериторіїУкраїни, відновлюючимонополіюнаціональноївалюти.

Особливогострою напередодніреформи булапроблема підтриманнястабільностінаціональноїгрошової одиниціза рахуноквикористанняне адміністративнихметодів, а задопомогоюекономічнихважелів і грошовихінструментів.Після тривалогоперіоду високоїінфляції НБУвідмовивсявід інфляційногошляху мобілізаціїфінансовихкоштів дляпотреб державита перейшовдо рестрикційноїгрошово-кредитноїполітики, щопривела доістотногозниження рі­вняінфляції. Так,якщо за 1993р.рівень роздрібнихцін зріс у 102,3рази,то за 1994р.– у 5,аза 1995р.лише у 2,8рази.Протягом восьмимісяців 1996р.карбованецьна­був майжевсіх класичнихознак національноївалюти, що можереагувати наприріст національногокапіталу таза­безпечуватиприріст депозитівкомерційнихбанків. З люто­го1996 р.набуло стабільногохарактерузниження темпівінфляції: утравні, червні,липні він неперевищував7%, усерпні становив5,7% (зарахунок лібералізаціїцін на плат­ніпослуги), а увересні -2%. Довгийчас залишавсяста­більнимі навіть підвищувавсякурс карбованцядо іно­земнихвалют. Практичновін був зафіксованийна рівні 176тис.крб. за 1доларСША,щоразом із пониженнямін­фляціїзабезпечувалофінансовустабілізаціюу країні. ДляпідтриманнястабільностікарбованцяНБУ поповнивсвої резервичерез закупівлюза кордономдекількохмільйонівдоларів.

Насьогодні існуєдві точки зорущодо характеругро­шової реформив Україні.Прихильникиконфіскаційногопідходу проведенняреформи приводятьаргументиможли­востіобмеженнягрошової масив обігу, вилученнякоштів тіньовоїекономіки.

Прихильникинеконфіскаційногопідходу виходятьз такої позиції,як відсутністьв Україні ситуації,коли пропозиціягрошей значноперевищує попитна них. Стабільністькурсу купоно-карбованцяпротягом тривалогочасу досягаласьбез істотноговпливу використаннярезервів іноземноївалюти НБУ, щодозволилостабілізуватиінфляційніпроцеси.

Однимз найважливішихчинниківнеконфіскаційногопідходу є створеннядовіри міжурядом таНаціональнимбанком з одногобоку, та усімаекономічнимисуб'єктами –з іншого.

Розглядаючиконфіскаційніобмеження, щонібито спроможнізавдати ударутіньовій економіці,можна прийтидовисновку:

  • замороженийчастки депозитівбільше встановленогорі­вня завдаєудару по легальномуприватномусектору, оскількитіньова економікане тримає своїкошти на депозитах;

  • встановленняліміту на обмінбанкнот, призвелодо різкогозростанняпопиту на товари,зростання цін.Тільки згадкапро можливістьреформи в 1995р.призвела дострибка інфляціїв серпні з 4,6%до14,2%, увересні (гро­шовамаса в цей періодне зросталаі не могла бутичинни­комінфляції). Тіньовийсектор тримаєбільшу частинусвоїх коштівв іноземнійвалюті, іншихактивах і цяміра йомуб не зашкодила;

  • тимчасовеприпиненнявапютно-обміннихоперацій призвелоб до їхньогопереходу дотіньовогосектору, зрос­таннякурсу іноземноївалюти та зростанняцін.

Аналізуючинеконфіскаційнийхарактер грошовоїре­форми, миможемо зазначити,що введеннягривні призвелодо зростанняцін і, перш завсе, на товариповсякденногопопиту,комунальніпослуги, транспорт,зв'язок.

Грошовареформа в Україніпроводиласьвід 2до16 ве­ресня1996 р.,згідноз Указом ПрезидентаУкраїни.

Заданими НБУемісія карбованцевоїготівки на 2верес­ня1996 р.становила 338,1трлн, крб., ізних 19,1трлн. крб. знаходилосяу касах банків,а 319,0трлн. в обігу.

Заперіод реформивід 2до16 вересня1996 р.та протя­гом2-хнаступнихднів (протягом17 вереснябанки при­ймаливід суб'єктівгосподарюваннявсіх форм власностізалишки касу карбованцях,отриманих відреалізаціїтова­рів танадання платнихпослуг населеннюза карбованці16 вересня.Крім того, 18 вересняпродовжуваласяздача в банкикарбованцівпідприємствамизв'язку та пунктамиобміну, банківськоюсистемою буловилучено карбованціву резервніфонди Національногобанку Україниз погашеннямемісії на загальнусуму 327,9 трлн. крб.(97%емітованоїдореформи готівки),в тому числіз обігу -309,5 трлн. крб. (97%)таз кас банків18,4 трлн.крб. (96,3%).

Станомна 19вереснязалишилисяневилученими10,2 трлн.крб., у томучислі з обігу9,5 трлн.крб. таз кас комерційнихбанків 0,7трлн. крб.

Понад64% вилучених зобігу карбованців- 199,2 трлн, крб.обміняно населеннюпунктами обмінубанків, підпри­ємствамизв'язку та комісіямипідприємств.За період ре­форми(від 2 до 16 вересня)за обміномзвернулося11,3 млн. чоловік,що становитьбільше 28% загальноїчисельностіпрацюючогонаселення тапенсіонерів,у тому числіпонад2млн чоловікпенсіонерів.Основні обсягиобміну прохо­диличерез пунктиобміну банків- 74%, зних найбільшечерезустанови Ощадногобанку -36%, банку«Україна» -19%,банку«Аваль» (разоміз відділеннямизв'язку) -14%, Промінвестбанку- 13%.Найбільшіобсяги обмінукарбо­ванцівздійснено вДонецькій(11,6%загальноїпо Українісуми),Київській,включаючи м.Київ (10,8%),Дніпропет­ровській(8,6%),Харківській(7,3%)областяхта в Автоно­мнійРеспубліціКрим (6,1%).

Середнясума обмінянихкарбованцівна гривні зрозра­хункуна одного чоловікастановить 17,6млн.крб. (уперші дніреформи 25-27млн крб.), тобтовона зменшуваласяз кожнимднем. У Дніпропетровськійобласті з розрахункуна одногочоловіка обміняно26,6 мли крб., Київській,разом з м.Києвом - 24,7 млнкрб., Одеській- 23,3 млн крб., Запо­різькій-20,4 млн крб. У Волинській,Житомирській,За­карпатській,Івано – Франківській,Тернопільськійта Черні­вецькійобластях цісуми становиливід 9,6 до 13,8 млнкрб.

Порядз обміном карбованцівна гривні вилученняз го­тівковогообігу карбованцівздійснювалосьтакож іншимишляхами,а саме: використанняїх населеннямза купівлютоварів,сплату послуг(69,7 трлн, крб.) тавнесення навкладив банки (тримільйоникарбованців),надходженнязаактованихзалишків каспідприємств(3,2 трлн. крб.), відпідприємствзв'язку (3,1 трлн,крб.) та іншінадходження,платежі,включаючикомунальні.

Аналізситуації наготівковомугрошовому ринкув пері­од реформисвідчить проте, що найбільшіобсяги вилучення3обігу карбованцівмали місце вперші п'ятьднів реформи,колищоденно вилучалосяз обігу 31-38,6 трлн.крб. або 9-12%карбованцевоїмаси, що знаходиласяв обігу напере­додніреформи. Найвищийтемп спостерігався4 вересня,колизобігу буловилучено 38,6трлн. крб. (12,1%).Найбільшасумаобміну маламісце теж 4вересня- 27,8 трлн.крб. (8,7%).Протягомперших п'ятиднів грошовоїреформи з обігубуло вилучено55,5%карбованцевоїготівки. Починаю­чиз 7вересняактивністьзменшилася.Щоденне вилученнякарбованцівз обігу знизилосядо 0,8-4,5%засередньогорів­няпротягом усіхднів реформивідповідно6,4% та4,1%.

Починаючиз 17 вересня 1996 р.функціонуванняв го­тівковомуобігу карбованцівприпинено ієдиним засобомплатежу натериторіїУкраїни є гривнята її розміннамоне­та - копійка.

УстановамиОщадного банкуУкраїни таінших комер­ційнихбанків, якізалучають коштинаселення, булипере­рахованів установленомупорядку всівклади населенняза станом на2 вересня1996 р.з відповіднимизаписами восо­бовихрахунках вкладників.Перерахуваннявкладів здійс­нювалосябез будь-якихобмежень успіввідношенні100 000 крб. за 1гривню.

Заперіод проведенняреформи від2 до16 вересня1996 р.НБУ здійсниввипуск у готівковийобіг 3132,5млн гривень.Випуск гривнів обіг здійснювавсяшляхом обмінуна карбованці,видачі коштівна оплату праці,закупкусіль­ськогосподарськихпродуктів таз вкладів населення,підкріпленнявідділеньзв'язку, іншихвидач.

Відповіднодо рішенняДержавноїкомісії з проведенняв Україні грошовоїреформи післязакінченняреформи в періодвід 17 вереснядо 15 жовтня 1996 р.обмін карбован­цівна гривніпродовжувавсячерез касикомерційнихбанків за рішеннямимісцевихдержадміністрацій.За цей періодбуло додатковообміняно 0,9трлн. крб. Крімтого, з кас банківвилучено 0,5трлн. крб. Починаючиз 17жовтнякар­бованцевірахунки в касахкомерційнихбанків булизакри­ті, а всізалишки карбованцевихбанкнот на суму0,2 трлн.вивезенодо резервнихфондів НБУ.

Обмінкарбованцівна гривні після15 жовтня 1996 р. продовжуєздійснюватисячерез регіональніуправлінняНаціональногобанку за рішеннямиРади МіністрівАвто­номноїРеспублікиКрим, обласнихКиївської таСевасто­польськоїміських державнихадміністрацій.Від 16до30жовтня 1996р.обміняно нагривні 0,1трлн. крб.

Такимчином, за станомна 1листопада1996 р.з ураху­ваннямдодатковоговилучення післязакінченнягрошової реформикарбованцівз обігу та касбанків у резервніфонди НБУ зараховановсього 330,3трлн. крб. (97,7% відусієї сумиемітованихкарбованців),у тому числі311,2 трлн,крб.,(97,7%), щознаходилисяв обігу і 19,1трлн. крб.(100%) - укасах банків/Залишилисяне пред'явленимидо обміну7,8 трлн.крб.,або2,3%карбованцевоїготівки, якабулавипущена в обігдо грошовоїреформи.':

Заперіод реформикомерційнібанки вилучилифальши­вихкарбованцівна загальнусуму 6,5млрд крб.Найбільшіобсяги виявленов Одеській,Закарпатській,Львівській,За­порізькій;Чернівецькійобластях і вАвтономнійРеспубліці
Крим.

У ході перерахуваннявилучених зобігу карбованців,вивезених ізкас комерційнихбанків до резервнихфондів Національногобанку, регіональнимиуправліннямиНБУ в періодвід 17 вереснядо 31 жовтня 1996 р.додаткововияв­ленофальшивихкарбованцівна суму 1 млрдкрб.

Загальнийобсяг фальшивихкарбованців,виявленихбанками застаном на Ілистопада 1996р., становить7,5 млрдкрб.

Враховуючидвоетапністьгрошової реформи,слід за­значити,що основнітяготи реформивдалося перенестина тимчасовувалюту (купоно-карбовансць)через гіпервисокезнеціненняостанньої. Так,з 1991р.до вересня 1996р.ціни на товаринародногоспоживаннязросли у середньомупри­близнов 95тис.разів. Усі грошовізаощадженнянаселення,сформованів рублях ікарбованцях,на початоквведення в обіггривні перетворилисяна мізернувеличину, їхняденомізаціяу співвідношенні1:100 000 без попередньоїіндек­саціїна рівень інфляціїюридичне підтвердилаїхню ліквідацію.Зростанняпопиту на грошіпісля випускугривні сприялопідтриманнюстабільностіостанньої.

Незважаючинате, що ВерховнаРада прийнялазакон про компенсаціювкладів населенняв Ощадномубанку станомна 1січня1992 р.;реальнавиплата компенсаціївідкладенана невизначенемайбутнє. Зростанняв 1995-1996рр.забор­гованостідержави з виплатизаробітноїплати працівникамбюджетноїсфери, пенсіонерам,студентампідвищило попитнаселення нанову валюту,сприяло їїстабільності.Слід за­значити,'що основнийтягар, пов'язанийз уведеннямнової національноївалюти, лігна плечі тихверств населення,які втратиливнаслідокгіперінфляціїсвої заощадження,сформованідо 1992 р., та стализ волі державиїї кредиторамив 1995-1996рр. А це, як відомо,найнезахищенішігрупи насе­лення,які працюють(чи працювали)у державномусекторі економікита їхні доходивизначалисядержавою.

Однакпроведеннягрошової реформимає й іншийсоці­альнийбік. Сама реформастала невід'ємноюскладовоюринкових перетвореньв економіці:становленняприватнихформвласності;лібералізаціяцін; послабленнядержавноговтручанняв підприємницькудіяльність,зовнішньоекономічнізв'язки, валютні,операціїгосподарськихсуб'єктів. Зазначеніумови далиможливістьокремим господарськимсуб'єктамі фізичнимособам не тількизберегти своїкошти, анавіть нагромадитивеличезнікапітали наспекулятивних,бартерних івалютних операціях.Усі ці операції,як прави­ло,проводилисяпід гасломринкових реформі носили напівзаконнийчи незаконнийхарактер. Створеннясприятли­вихумов для згаданихпроцесів свідчитьпро безпосереднійзв'язокцієї групинаселення зіструктурамивлади. Державаспочаткустворила умовидля проведеннянагромадженнякапіталу,потім збереглакапітал відгіперінфляції,а в ре­зультатінеконфіскаційноїреформи деномінувалайого на загальнихпідставах іцим збереглата легалізувала.

Напочатковомуетапі свогофункціонуваннягривня по­требуєдодатковоїпідтримки своєїсталості. Це,перш за все,зумовлюєтьсясоціально-економічноюситуацією вкра­їні.Тому, на нашудумку, головнимчинником, якийстабі­лізуватимегривню -єпокращаннязагальноекономічноїситуації,зростаннятемпів виробництвата інших макро-економічнихпоказників.З іншого боку,стабілізаціяфінан­совогота грошовогоринку, йогорегулюванняй управліннянимє одним із головнихважелів впливуна макроекономічнуситуацію уцілому.

ПередекономікоюУкраїни стоїтьнизка кардинальнихпитань,вирішення якихзалежить відефективностіринкових реформі стабільностінаціональноївалюти. Це, першза все:

  • завершенняприватизаційнихпроцесів іприватизаціяземлі;

  • стабілізаціяподатковоїполітики;

  • розвитокфінансовогоринку з вільнимдоступом наньогошироких верствнаселення;

  • зміцненнябанківськоїсистеми;

  • скороченнядефіциту Державногобюджету таплатіж­ногобалансу;

  • стимулюванняекспорту;

  • залученняпрямих іноземнихінвестицій;

  • легалізаціяі контроль затіньовою економікою;

  • заборонабартеру.

Одниміз центральнихє питання подоланнядефіциту Державногобюджету. Алеця проблеманайтіснішепов'я­заназ чинним механізмомоподаткування,його впливомна стимулюванняобсягів виробництвай інші макроекономічніпоказники.Аналізуючизгадані показникив 1997 р., ми бачимо:ситуація 1997,р.засвідчиланеможливістьзбирання більшоїкількостіподатків, ніжздатна датиекономіка.Не­достатньоврегульованіпропорціїрозподілуподатків міжбюджетамирізних "рівнівдали надходження,відповіднодо плану: додержавногобюджету - 70%, домісцевих - 113,5,виконанняпоказниківзведеногобюджету - 84,6%. Дефіцитбюджету накінець рокустановив близько5,8% відрозміру річногоВВП. Відповіднодо Закону України«Про Держав­нийбюджет: У країни»на 1998 р.встановленограничнийрозмір дефіцитуДержавногобюджету у сумі3 380 723 тис.грн., що розрахунковестановить 3,3%ВВП і13,8% видат­ківДержавногобюджету.

Зрозуміло,що ситуація,що склаласянаприкінці1997 -напочатку 1998р. негативновпливає настабільністьгрив­ні. Мибачимо, що зацей період курсгривні доамерикан­ськогодолара впаввід 1,85 грн./$до 2,05 грн./$.

Необхідністьрозрахункудержави з бюджетнимсекто­ромекономікизагостривпитання знаходженнякоштів. Не­гативнийвплив на цюситуацію справилитакож падіннякурсу ціннихпаперів нафондових біржахсвіту та політич­наситуація вкраїні напередоднівиборів, і, якрезультат,відтікіноземнихвкладів, інвестиційз економікиУкраїни.

Покриттядефіциту Державногобюджету Українина 1998 р. за рахунокнадходженьіз джерелвнутрішньогофі­нансуванняв сумі 1 130723 тис.грн. та з джерелзовніш­ньогофінансування- 2 250 000 тис. грн. дужепроблематичне.Високий ризикукраїнськогофінансовогоринку, якийпроявився вконфліктахз приводу порушенняумов МВФ, табув підсиленийвпливом світовоїфінансовоїкризи, сприяввідпливукороткостроковихпортфельнихкапіталів зУкраїни (першза все, російських),втраті міжнароднихре­зервів,посилюючивисокий девальваційнийтиск на грив­ню.Наслідком цьогопроцесу сталавідмова відреінвестуваннята масовийвихід нерезидентівз ринку ОВДП,затри­мкав отриманніміжнародногокредитногорейтингу.

Для відверненняжорсткої фінансовоїкризи наприкінці1997 р. НБУ провівнизку економічнихта адміністративнихзаходів, спрямованихна стабілізаціюгривні, фінансовогота валютногоринку. Так, згідноз постановамиНацбанку Українинаприкінцілистопада 1997р.:

  • обліковаставка булапідвищена з25 до35% (до15.11.1997 р.вона становила16%);

  • ставкаломбардногокредитуваннябула збільшеназ 27 до37%, а11.12.1997 р.до 45% (до15.11.1997 р.вона дорів­нювала17%);

  • резервнівимоги відпочатку грудня1997 р.були збільшеніз 11 до15%;

  • булодозволенонеобмеженевикористаннябанками ОВДПдля формуваннярезервів НБУ;

  • забороненовикористанняЛОРО-рахунківіноземнихбанківдля спекулятивнихоперацій звалютою, а такожгривневекредитуванняіноземнихбанків (у груднібуло до­зволеновикористанняЛОРО-рахунківдля придбанняОВДПстроком тримісяці та більше.

Проведенізаходи сприялискороченнюспекулятивнихопераційта збільшеннюпопиту на гривню,змусили банкиутримуватиу вигляді резервівгривневі ресурси,що стиму­лювалопродаж іноземноївалюти та підвищилопопит на ОВДП.Придбаннякороткостроковихвисокодохіднихоблі­гацій,за девальваційноготиску на національнувалюту, зменшуєвалютний ризикдля їхніх власників.

Зазначенізаходи НБУ, хочі дали змогуна деякий часвідносностабілізуватигрошовий тафінансовийринок, але ускладнилифункціонуваннякредитногоринку. Подальшепроведеннятакої політикиможе породитище більше руй­нівнісуперечностіта призвестидо фінансовоїкризи.

Одниміз напрямківукріпленнянаціональноївалюти є додатковамобілізаціянеподатковихнадходженьдо бю­джету,зокрема череззбільшеннявнутрішніхдержавнихпозик. Значнуроль у розв'язанніцього завданнявідіграє розвитоквнутрішньогоринку державнихцінних паперів.Ллєцей процес вУкраїні носитьдещо суперечливийхарактері потребуєпевних заходівзаконодавчогопорядку:

  1. низькийжиттєвий рівеньбільшостінаселенняобме­жуєзалучення їхзбережень уфінансово-грошовийобіг. Протезниження податковоготягаря дозволитьмобілізува­тизростаючідоходи, і збереженнянаселення тасуб'єктів малогой середньогобізнесу черезфінансовийринок до Державногобюджету. Особливоважливо відкритидоступ доринку державнихцінних паперівшироким верствамна­селення.Сьогодні такийдоступ длядрібних і середніхін­весторівдосить ускладненийнеобхідністюпроходженнябагатьохпосередницькихструктур;

  2. важливимнапрямкомзалученнякоштів є такожгрошоваприватизація.Так, відповіднодо Державногобюджету на1998 р., такінадходженнястановитимуть1 046 000 тис.грн.;

  3. фізичними

Поверненняхоч частиницих коштів вУкраїну далоб змогурозв'язатибагато проблем,пов'язаних здефіцитомбюджетута;інвестуваннямекономіки.

У грудні,1997 р. з метою поповненняприпливу капіта­лівна ринок ОВДП,Міністерствофінансівзапропонувалокороткострокові(один-два місяці)облігації, щоза прибут­ковістюпереважалитри- і шестимісячніоблігації. Цедало змогузалучити вітчизнянихта іноземнихінвесторіві заці­кавитиїх більш прибутковимикороткостроковимиобліга­ціями.Вигода Мінфінувизначаєтьсяв користуваннідорогимигрішми лишепротягом короткогоперіоду.

Розвитоквторинногоринку ціннихпаперів тастабіль­ністьоподаткуванняє головниминапрямкамикомплексноїреструктуризаціїфінансовоїсистеми країнина ринковихос­новах.Ці проблемиповинні вирішуватисяпаралельнота в комплексі.Створенняцивілізованогофінансовогоринку ма­тимепозитивнийвплив на новувалюту не тількичерез оздо­ровленняДержавногобюджету. Ефективнофункціонуючийфінансовийринок - цевид сучасноїбанківськоїсистеми. Ефективністьі взаємозв'язокцих структурдозволяєНаціо­нальномубанку проводитиефективнугрошово-кредитнуполітику,оскільки, яксвідчить світовийдосвід, найвпливовішимїї інструментомє операції навідкритомуринку.

Існуваннярозвинутоговторинногоринку створюєосо­бливийемісійний ефектпри введеннів обіг новоївалюти, якийбазується назменшенніактивностіобігу грошейу зв'язкузі стабілізацієюїхньої вартості.Як свідчитьдосвід багатьохкраїн, де проводилисягрошові реформи,після стабілізаціїта випускунової валютишвидкість обігузнач­но(від 0,5 до 5 разів)сповільнюється,що збільшуєміст­кістьгрошового ринкута емісійніможливостіцентральнихбанківбез інфляційнихнаслідків.Україна такимефектом скористатисяне змогла черезнерозвинутістьфондового ринкута монопольнепідвищенняпісля введеннягривні цін ітарифів окремимиструктурами,перш за все,державними.

Підсумовуючисказане вище,можна визначитиосновні заходипідтримкистабільностігривні:

  • розвитокфінансовогоринку, перш завсе, вторинного,створення умовдля залученнядо нього найширшихверствнаселеннята суб'єктівпідприємницькоїдіяльності;

  • повназаборона наданнякредитівНаціональнимбан­комдля покриттядефіциту Державногобюджету;

  • сувореобмеження, апотім і повназаборона бартерув усіх сферахгосподарськоїдіяльності,у тому числізовніш­ньоекономічній;

  • заборонуНБУ кредитуваннянерентабельнихпроектів татих, що невідповідаютьструктурнійперебудовіеконо­міки;

  • вдосконаленнязаконодавчоїбази, що регламентуєвведенняв обіг недержавнихплатіжнихінструментів(чеки, векселі);

  • реструктуризаціята контрольнадходженьі витрат Державногобюджету з метоюефективнішоговикористан­някоштів, насампереддля своєчасноївиплати заробітноїплати,пенсій, компенсаційта інших соціальнихпрограм.

ЛютийІ.О. “Грошово– кредитнаполітика вумовах перехідноїекономіки”,- Київ: “Атіка”,2000р. – Стор. 72 - 87

46


 
НАПИШИТЕ НАМ
Copyright © Smekni.com. All rigths reserved.