У табл. 1.2 приводиться|призводиться,наводиться| класифікація типів фінансової стійкості для умов другого напряму|направлення| оцінки. Обмеження для F легко виводяться з|із| основної балансової моделі і приведених в таблиці 1.2 нерівностей.
Таблиця 1.2
Класифікація типів фінансової стійкості
Стійкість | Поточна | У короткостроковій|короткотерміновій| перспективі | У довгостроковій перспективі | |
1. | Абсолютна | Д ≥ Rp + КО | Д ≥ Rp + КО + Сkk | Д ≥ Rp + КО + Сkk + CДК |
2. | Нормальна | Ra ≥ Rp + КО | Ra ≥ Rp + КО + Сkk | Ra ≥ Rp + КО + Сkk + CДК |
3. | Передкризова | Ra + ЕЗ ≥ Rp + КО | Ra + ЕЗ ≥ Rp + КО + Сkk | Ra + ЕЗ ≥ Rp + КО + Сkk + CДК |
4. | Кризова|кризисна| | Ra + ЕЗ< Rp + КО | Ra + ЕЗ< Rp + КО + Сkk | Ra + ЕЗ< Rp + КО + Сkk |
Фінансова стійкість — це стан рахунків|лічби| підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. В результаті|унаслідок,внаслідок| здійснення будь-якої господарської операції фінансовий стан підприємства може залишитися незмінним, або покращати, або погіршати. Потік господарських операцій, що здійснюються|скоюються,чиняться| щодня, є|з'являється,являється| як би «підбурництвом» певного стану фінансової стійкості, причиною переходу з|із| одного типу стійкості в інший. Знання граничних меж зміни джерел засобів|коштів| для покриття вкладень капіталу до основних фондів або виробничих запасів дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, які ведуть до поліпшення|покращання| фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості.|
Згідно класифікації інформаційне забезпечення поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне, які у свою чергу поділяються на:
систему класифікації і кодування економічної інформації, яка обробляється системою;
конструкторську, технологічну та виробничу документацію;
систему організації ведення, зберігання, внесення змін у нормативну документацію (інструкції);
систему програм організації, накопичення, ведення і доступу до даних;
масиви даних на машинних носіях.
Позамашинне інформаційне забезпечення складається з вхідних і результуючих документів. Вхідні документи служать для фіксації інформації в місці її виникнення і передачі її для обробки. В системі автоматичної обробки економічної інформації з них формуються оперативні масиви інформації. Результуючі документи - це документи, які формуються системою в результаті розв’язку задачі.
Основним джерелом вхідної інформації системи аналізу фінансової стійкості є інформаційна база даних програми «1С:Підприємство». База даних розміщена на головному сервері. Тип бази даних — dBASE IV.
Інформаційна система для аналізу фінансової стійкості підприємства працює під керівництвом операційної системи Windows 9x/Me/2000/XP з мінімальною системною конфігурацією Pentium I 133/32Mb RAM.
Всі розрахунки виконуються на локальному комп’ютері, але для передачі вхідних і вихідних даних необхідна мережа ЕОМ.
Після того як адміністрація підприємства подає вимогу розрахунку фінансової стійкості підприємства, економічний відділ звертається за звітністю в бухгалтерський відділ. Необхідна вхідна інформація на паперових носіях надходить з бухгалтерського відділу в економічний відділ.
Економіст перетворює цю інформацію в електронну форму, сортує і оброблює згідно технологічного процесу. Далі економіст ознайомлюється з результатами розрахунків та формує результуючі звіти.
Потім вихідна інформація у вигляді звітів надходить з економічного відділу в адміністрацію підприємства, де на її основі приймаються відповідні стратегічні рішення. Результативна інформація може передаватись в економічний відділ як на паперових носіях у вигляді роздрукованих звітів, так і в електронному вигляді по комп’ютерній мережі або на магнітних носіях інформації (дискетах, CD-дисках та ін.).
Для вводу інформації на АРМ з допомогою клавіатури з форм бухгалтерської звітності необхідно 10-13 хвилин при середній швидкості друку 8-10 тис. символів на годину.
Основу ІС становить інформаційна база (ІБ), що являє собою сукупність упорядкованої інформації, використовуваної при функціонуванні ІС. Інформаційна база має на меті забезпечити взаємообмін інформацією між структурними одиницями ІС.
Успіх створення єдиної інформаційної бази істотно визначається уніфікацією та стандартизацією її складових. Тут класифікації та кодуванню економічної інформації відводиться особлива роль, оскільки вони є засобами, що забезпечують взаємний обмін інформацією між людиною та ЕОМ.
Класифікація та кодування – це дві невіддільні частини одного процесу – перекладу різноманітної економічної інформації.
Класифікація – поділ множини об’єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами.
У процесі класифікації використовуються такі поняття:
система класифікації – сукупність методів і правил класифікації та їхній результат;
об’єкт класифікації – елемент класифікованої множини;
ознака класифікації – властивість об’єкта, за якою виконується класифікація;
значення ознаки – якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.
У процесі кодування об’єктів класифікації їх групуванням і ознакам за певними правилами присвоюють цифрові, літерні чи літерно-цифрові коди.
Кодування - це утворення і присвоєння коду класифікаційному групуванню чи об’єкту класифікації.
Вимоги до кодів :
забезпечення розв’язання всіх задач системи при мінімумі їх довжини;
єдність кодів на всіх рівнях управління;
структура коду має забезпечувати групування інформації у необхідних розрізах;
зміст номенклатур повинен відповідати вимога м державних стандартів чи керівних методичних матеріалів;
забезпечення інформаційного сполучення взаємопов’язаних систем;
автоматичний контроль помилок.
Проектуванню форм вхідної інформації приділяється особлива увага. На цьому етапі можна скоротити обсяги даних, трудові витрати на збирання, реєстрацію, передавання і перенесення на машинні носії, значно підвищити вірогідність як вхідної, так і залежної від неї вихідної інформації.
Вхідна інформація ІC — це інформація, яка надходить до ІC у вигляді документів, даних, сигналів і потрібна для виконання функцій ІC. Її реєструють на уніфікованих та не уніфікованих, пристосованих і непристосованих документах для автоматизованої обробки.
Як до первісних інформаційних повідомлень, так і до документів висуваються наступні вимоги:
форми повідомлень мають бути зручними для сприймання людиною і максимально пристосованими для автоматизованої обробки інформації;
містити інформацію у послідовності, яка полегшує заповнення, читання, обробку;
розміри рядків та граф повинні забезпечувати чіткість і зрозумілість усіх записів;
враховувати принцип одноразового введення інформації;
у первісних інформаційних повідомленнях повинен бути мінімум атрибутів, достатній для повного відображення події й одержання результатної інформації, що виключає невиправдане дублювання інформації і показників, які можливо отримати розрахунком.
Методика проектування документів складається з чотирьох етапів:
1) встановлення змісту кожного документа;
2) розміщення атрибутів на полі документа за обраною формою побудови;
3) проектування макета машинного носія;
4) виготовлення документа.
Інформаційна система для оцінки фінансової стійкості має наступні форми:
1. Форми вводу даних:
1.1. «Баланс» — введення даних з форми №1 «Баланс»;
2. Форми виводу результуючих даних:
2.1. «Абс. показники» — форма, яка містить результати розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості підприємства;
2.2. «Відносні показники» — форма, яка містить результати розрахунків відносних показників фінансової стійкості підприємства;
3. Допоміжні форми:
3.1. «Баланс в агрегованому вигляді» — узагальнююча форма, яка показує структуру балансу підприємства та зміни в ній за розрахунковий період.
1) повнота подання даних;
2) мінімальний склад даних;
3) мінімізація часу вибірки даних;
4) незалежність структури масивів від програмних засобів їх організації;