Смекни!
smekni.com

Інформаційна система для аналізу фінансової стійкості (стр. 2 из 7)

аналіз структури балансу підприємства;

аналіз ефективності діяльності підприємства;

розрахунок показників фінансової стійкості підприємства.

1.3. Розробка математичного і машинного алгоритмів рішення задач

Для дослідження показників фінансової стійкості підприємства вирішальне значення має питання щодо того, які показники відображають сутність стійкості фінансового стану. Відповідь на нього пов’язана з балансовою моделлю, із якої виходить аналіз. В умовах ринку ця модель має наступний вигляд [5, с.275]:

F+ ЕЗ+ Ra = ИС+ СКК+ C ДК+ КО+ Rp )

де умовні позначення аналогічні приведеним в таблиці 1.1:

F - основні засоби і вкладення;

ЕЗ- запаси і витрати;

Ra - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, розрахунки (дебіторська заборгованість) та інші активи;

ИС- джерела власних засобів;

СКК - короткострокові кредити та позикові кошти;

CДК - довгострокові кредити та позикові кошти;

КО - позики, що не погашені в строк;

Rp - розрахунки (кредиторська заборгованість) та інші пасиви.

Таблиця 1.1

Баланс підприємства (в агрегованому вигляді)

АКТИВ Умовні позначення ПАСИВ Умовні Позначення
I. Основні засоби та вкладення II. Запаси та витрати III. Грошові кошти, розрахунки та інші активи В тому числі: грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення розрахунки та інші активи БАЛАНС F ЕЗ Ra Д ra В I. Джерела власних засобів II. Розрахунки та інші пасиви III. Кредити та інші позикові кошти В тому числі: короткострокові кредити та позикові кошти довгострокові кредити та позикові кошти позики, що не погашені в строк БАЛАНС ИС Rp К СКК CДК КО

По суті справи|, модель припускає|передбачає| певне| перегрупування| статей бухгалтерського| балансу для виділення однорідних з точки зору| строків повернення| величин позикових| коштів.

Враховуючи, що| довгострокові кредити| та позикові кошти| спрямовуються| переважно на придбання| основних| засобів і на капітальні вкладення|, перетворимо вихідну балансову| формулу [5, c.276]:

ЕЗ + Ra = [(ИС + CДК) - F] + [СКК + КО + Rp]. (1.2)

Звідси можна| зробити| висновок|, що| при умові обмеження| запасів і витрат| (ЕЗ |) величиною [(ИС + CДК) - F] [5, c.276]:

ЕЗ ≤ (ИС + CДК) – F. (1.3)

буде| виконуватись| умова| платоспроможності підприємства, тобто| грошові засоби|, короткострокові фінансові вкладення| (цінні папери|) та активні розрахунки| покриють короткострокову| заборгованість підприємства (СКК + КО + Rp) [5, c.276]:

RaСКК + КО + Rp. (1.4)

Таким чином, співвідношення вартості матеріальних оборотних| засобів і величин власних| та позикових| джерел| їх формування| визначає стійкість фінансового стану підприємства. Забезпеченість запасів і витрат| джерелами| формування| є сутністю фінансової стійкості, тоді як платоспроможність виступає її зовнішнім проявом|. В той же час ступінь забезпечення| запасів і витрат| джерелами| є причина того чи| іншого ступеня| платоспроможності (чи| неплатоспроможності), що| виступає як наслідок забезпеченості.

Найбільш узагальнюючим| показником| фінансової стійкості є надлишок| чи| нестача| джерел| засобів для формування| запасів і витрат|, що| отримується у|в,біля| вигляді різниці величини| джерел| засобів та величини| запасів і витрат|. При цьому| мають| на увазі забезпеченість визначеними| видами джерел| (власними|, кредитними| та іншими позиковими|), оскільки достатність суми| всіх можливих| видів джерел| (враховуючи| короткострокову| кредиторську| заборгованість та інші пасиви|) гарантована| тотожністю підсумків активу і пасиву| балансу.

Загальна величина запасів і витрат| (Z) підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу.

Для характеристики джерел| формування| запасів і витрат| використовується декілька показників, що| відображають різний ступінь обхвату різних видів джерел|:

наявність власних| оборотних| засобів, що| дорівнює різниці величини| джерел| власних| засобів і величини| основних| засобів і вкладень |[5, c.276]:

ЕС = ИС - F; (1.5)

наявність власних| та довгострокових| позикових| джерел| формування| запасів і витрат|, що| отримується з попереднього| показника| збільшенням на суму довгострокових| кредитів і позикових| засобів [5, c.276]:

Еm = (ИС + CДК) – F; (1.6)

загальна| величина основних| джерел| формування| запасів і витрат|, що| дорівнює сумі попереднього| показника| та величини| короткострокових| кредитів і позикових| засобів (до яких в даному випадку не приєднуються позики, не погашені в строк) [5, c.277]:

Е = (ИС + CДК) - F + СКК = ЕС + СКК. (1.7)

Кожний з приведених показників наявності джерел формування запасів і витрат|затрат| повинен бути зменшений на величину іммобілізації оборотних коштів. Іммобілізація може ховатися|переховуватися| у складі як запасів, так і дебіторів та інших активів, але|та| визначення її величини при цьому можливо лише в рамках|у рамках| внутрішнього аналізу на основі облікових даних. Критерієм тут повинні служити низька ліквідність або повна|цілковита| неліквідність виявлених сумнівних сум.

У назві показника наявності власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат|затрат| є|наявний| деяка умовність. Оскільки довгострокові кредити і позикові засоби|кошти| використовуються в основному на капітальні вкладення і на придбання|надбання| основних засобів|коштів|, то фактично показник наявності (ЕС) відображає|відбиває| скоректовану величину власних оборотних коштів. Тому назва «Наявність власних і довгострокових позикових джерел» указує|вказує| лише на той факт, що початкова|вихідна| величина власних оборотних коштів (ЕС) збільшена на суму довгострокових кредитів і позикових засобів|коштів|.

Використовуваний в практиці капіталістичних фірм показник вартості чистих мобільних засобів|коштів|, рівний різниці оборотних активів і короткострокової|короткотермінової| заборгованості, відповідає обговорюваному показнику наявності власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат|затрат|. Дійсно, якщо короткострокова|короткотермінова| заборгованість буде перенесена в ліву частину|частку| балансової моделі, то остання прийме наступний|слідуючий| вигляд [5, c.277]:|вид|:

(ЕЗ + Ra) - (СКК + КО + Rp) = (ИС + CДК) - F. (1.8)

У лівій частині|частці| рівності маємо різницю оборотних коштів підприємства і його короткострокової|короткотермінової| заборгованості, в правій - величину показника ЕС. Таким чином, ці перетворення дозволяють встановити обґрунтовані взаємозв'язки між показниками фінансового стану підприємств і фірм.

Показник загальної|спільної| величини основних джерел формування запасів і витрат|затрат| (Е) є|з'являється,являється| наближеним, оскільки|тому що| частина|частка| короткострокових|короткотермінових| кредитів видається під товари відвантажені (позначимо цю частину|частку| короткострокових|короткотермінових| позик, не призначених для формування запасів і витрат,|затрат| - φКt), а для покриття запасів і витрат|затрат| притягується частина|частка| кредиторської заборгованості (позначення — ψRp), зарахована банком при кредитуванні. Величини φКt і ψRp в балансі не відображаються|відбиваються|, для них можна оцінити лише верхні межі|кордони|. Позики під товари відвантажені обмежені зверху дебіторською заборгованістю за товари, роботи і послуги, а кредиторська заборгованість, зарахована банком при кредитуванні, не перевищує суми заборгованості за товари і послуги і заборгованості по авансах одержаних|отриманим|. Якщо величини φК t і ψRp визначені в рамках|у рамках| внутрішнього аналізу на основі облікових даних, то показник Е коректується на величину [5, c.278]:

∆ = ψRp – φК t (1.9)

таким чином [5, c.278]:

= Е + ∆. (1.10)

Наближеність, оцінний характер|вдача| показника загальної|спільної| величини основних джерел формування запасів і витрат|затрат| неминучі при обмеженості інформації, що використовується в ході зовнішнього аналізу фінансового стану. Не дивлячись на|незважаючи на| ці недоліки|нестачі|, показник дає істотний|суттєвий| орієнтир для визначення ступеня|міри| фінансової стійкості.