Прогнозування розвитку динаміки України як господарської системи (стр. 1 из 7)

Українська академія банківської справи

Національного банку України

Кафедра економічної кібернетики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Моделювання економічної динаміки»

«Прогнозування розвитку динаміки України як господарської системи»

Виконала: студентка 5-го курсу

групи ЕК-21

Малюк Д.Г.

Нормоконтроль: канд. фіз.-мат. наук Братушка С.М.

Перевірила: ас. Хайлук С.О.

ЗМІСТ

Вступ

1. Економічне прогнозування

1.1 Види і призначення прогнозів

1.2 Принципи і методи прогнозування

2. Моделі прогнозування соціально-економічних об’єктів

2.1 Принципи вибору моделей та комбінування прогнозів

2.2 Створення систем державних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України

3. Прогнозування розвитку динаміки України як господарської системи

Висновки

Перелік посилань

Додатки

ВСТУП

Державний прогноз економічного і соціального розвитку України – це система кількісних показників і якісних характеристик розвитку макроекономічної ситуації в країні на визначений період, що охоплює формування структури економіки і соціальної інфраструктури, обсягів виробництва товарів і послуг і їхнього споживання, зовнішньоекономічної діяльності. Прогнозні параметри визначають з урахуванням результатів аналізу економічного і соціального розвитку України за попередній період і припущень про зовнішню економічну ситуацію і внутрішню економічну політику в перспективі.

Державні прогнози економічного і соціального розвитку розробляють на довгострокові, середньострокові і короткострокові періоди в цілому по Україні, регіонах і галузях економіки. Їх використовують для прийняття органами законодавчої і виконавчої влади конкретних рішень у сфері економічної політики, зокрема, для розробки загальнодержавних, регіональних, галузевих програм.

Проведення економічного і соціального прогнозування припускає вивчення загального потенціалу України (регіону, галузі, підприємства). При дослідженні можна виділити такі види: економічний і соціальний потенціал (сукупність демографічних і трудових ресурсів); природний потенціал (розвідані, нерозвідані і використані природні ресурси, джерела енергії); науково-технічний потенціал (сукупність трудових, матеріальних, фінансових ресурсів сфери науки і наукового обслуговування, накопичені знання в області суспільних, природних, технічних наук, а також передовий досвід), промислово-виробничий потенціал (сукупність галузей промислового виробництва, будівельна індустрія, транспорт і зв'язок, виробничі потужності, основні фонди і трудові ресурси), сільськогосподарський потенціал (сукупність трудових ресурсів, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, технічні засоби, ресурси рослинництва, лісові і водяні багатства, потенціал соціального розвитку (охорона здоров'я, культура і мистецтво, спорт, туризм, загальне і професійне утворення, підготовка фахівців вищої кваліфікації, різні види суспільної діяльності, об'єкти соціальної інфраструктури).

Метою є прогнозування динаміки розвитку України, як господарської системи. Об’єктом є країна, в даному випадку це – Україна. Предметами є методи та засоби за допомогою яких ми реалізовуємо прогнозування.

1. ЕКОНОМІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

1.1 Види і призначення прогнозів

Прогнози можна умовно розділити на три види: загальний прогноз – відповідає на запитання про можливість чи неможливість настання деякі події; якісний прогноз – передбачає опис майбутньої ситуації; кількісний прогноз – передбачає визначення числових характеристик майбутньої ситуації на основі точкових або інтервальних оцінок, котрі зображені на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Види прогнозів

Більш докладна класифікація економічних прогнозів, що зображені на таблиці 1.1, будується за різними критеріями (класифікаційними ознаками) у залежності від цілей, характеру, періоду попередження, методів i т. ін.

Таблиця 1.1 – Класифікація прогнозів

Ознаки класифікації
Природа	Масштабність	Складність	Детерміно-ваність	Тренд	Період попередж.	Кількісна оцінка
наук.-техн.	сублокальний	понадпростий	детермінов.	дискретний	оперативний	інтервальний
техн.-екон.	локальний	простий	стохастичний	аперіодичний	короткостр.	точковий
соц.-екон.	субглобальний	складний	змішаний	циклічний	середньостр.
військ.-пол.	глобальний	понадскладн.	довгостр.
природні	суперглобальний	далекостр.

а)Відповідно до проблемно-цільового критерію(змістом прогнозу) розрізняють два типи прогнозів: пошуковий (дослідницький, трендовий, генетичний) i нормативний(програмний, цільовий):

1) Пошуковий прогноз – визначення можливих станів явища в майбутньому. Він заснований на використанні принципу інерційності розвитку, за якого орієнтація прогнозу походить від сьогодення до майбутнього. Такий прогноз відповідає на запитання: що імовірніше за все відбудеться за умови збереження існуючих тенденцій?

2) Нормативний прогноз– визначення шляхів і термінів досягнення можливих станів явища, прийнятих як мета. Такий прогноз відповідає на запитання: якими шляхами досягти бажаного? Орієнтація нормативного прогнозу в часі – від майбутнього до сьогодення. Наприклад, на підставі інформації про зростання споживання продуктів харчування пошуковий прогноз дозволяє визначити, наскільки воно зросте за даний період. При нормативному прогнозі досліджуються шляхи зміни тенденції за рахунок інтенсифікації виробництва, поліпшення його структури, підвищення продуктивності праці і т. ін.

б) За критерієм природи об'єктавиділяють прогнози:

1) науково-технічні (перспективи розвитку науки і техніки, вплив цих досягнень на економіку);

2) ресурсні (природні, матеріальні, трудові, фінансові); демографічні (рух народонаселення і відтворення трудових ресурсів);

3) соціальні (попит, споживання окремих товарів, потреби в об'єктах утворення, охорони здоров'я, культури і т. д.) й ін.

в) За періодом попередженнярозрізняють оперативні (поточні), коротко-, середньо-, довго- і далекострокові прогнози. Оперативні прогнози (до 1 місяця) містять, як правило, кількісні оцінки, короткострокові (від 1 місяця до року) – загальні кількісні, середньострокові (від 1 року до 5 років) – кількісно-якісні, довгострокові (від 5 до 15 років) – якісно-кількісні, далекострокові (понад 15 років) – загальні якісні оцінки.

г) За критерієм масштабності об'єктарозрізняють:

1) сублокальні (число змінних – від 1 до 3); локальні (число змінних – від 4 до 14);

2) субглобальні (число змінних – від 15 до 35); глобальні (число змінних – від 36 до 100);

3) суперглобальні (число змінних – понад 100).

д) За критерієм складностірозрізняють прогнози: понадпростий, простий, складний, надскладний. Ці прогнози розрізняються наявністю взаємозалежних змінних у їх описі:

1) у понадпростому прогнозі відсутні істотні взаємозв'язки між змінними; у простому містяться парні взаємозв'язки між змінними;

2) у надскладному враховуються взаємозв'язки між усіма змінними.

е) За ступенем детермінованості об'єктапрогнози можуть бути:

1) детермінованими; стохастичними, у яких враховується випадкова складова;

2) змішаними, тобто такими, що включають характеристики як детермінованого, так і стохастичного характеру.

ж) За критерієм характеру розвитку об'єктав часі розрізняють прогнози:

1) дискретні, для яких тренд змінюється стрибками;

2) аперіодичні, для яких характерна регулярна складова у вигляді неперіодичної функції часу;

3) циклічні, що мають регулярну складову у вигляді періодичної функції часу.

з) За критерієм кількісної оцінкирезультатів розрізняють прогнози інтервалові та точкові. Інтервальний прогноз представлений результатом у вигляді довірчого інтервалу. Точковий – у вигляді єдиного значення характеристики в майбутньому.

і) За ступенем інформаційної забезпеченостіоб'єкти прогнозування можуть бути: з повним забезпеченням кількісною інформацією, тобто в наявності є ретроспективна інформація; з неповним забезпеченням кількісною інформацією – у цьому випадку не забезпечується задана точність; з якісною ретроспективною інформацією; з повною відсутністю ретроспективної інформації.

Укрупнену схему використання розглянутих вище прогнозів у керуванні наведено в Додатку А.

Застосування прогнозів дозволяє вирішити такі основні задачі:

- визначити можливі соціально-економічні цілі, які суспільство

- може поставити і вирішити протягом прогнозованого періоду;

- виявити об'єктивно сформовані тенденції науково-технічного прогресу і його соціально-економічні наслідки;

- виявити альтернативи розвитку науки, економіки, техніки, культури, сформувати і вибрати доцільні шляхи розвитку;

- визначити трудові, матеріальні, природні ресурси, якими буде володіти суспільство;

- виявити потреби народного господарства у визначених видах продукції.

Так, пошукові прогнози в системах управління дають можливість визначити перспективні умови розвитку, формують обмеження по ресурсах, а нормативні прогнози визначають рівень потреб.

1.2 Принципи і методи прогнозування

Економічне прогнозування повинне ґрунтуватися на принципах: системності, погодженості, варіантності, безперервності, верифікованості й ефективності:

а) Системністьу прогнозуванні означає взаємопов’язаність і співпідпорядкованість об'єкта, та його елементів. Під системністю методів і моделей економічного прогнозування розуміється їх сукупність, що дозволяє розробити погоджений і несуперечливий прогноз за кожним напрямком.