б) Погодженістьу прогнозуванні означає погодженість нормативних і пошукових прогнозів різної природи і різного періоду попередження.
в) Варіантність– розробка декількох варіантів прогнозу, виходячи з постановки мети (у нормативному прогнозуванні) і варіантів прогнозного тла.
г) Безперервністьу прогнозуванні полягає в коректуванні прогнозів при надходженні нових даних про об'єкт прогнозування.
д) Верифікованістьозначає перевірку вірогідності, точності й обґрунтованості прогнозів.
е) Ефективність (рентабельність)прогнозування визначає необхідність перевищення економічного ефекту від використання прогнозу над витратами по його розробці.
До основних функцій економічного прогнозувідносяться:
- науковий аналіз економічних, соціальних і науково-технічних процесів і тенденцій, об'єктивних зв'язків цих процесів у конкретних умовах у визначеному періоді;
- оцінка об'єкта прогнозування;
- виявлення альтернатив розвитку процесів;
- нагромадження економічної інформації для ухвалення оптимального рішення.
Нижче розглянемо зміст деяких з функцій:
а) Науковийаналізздійснюється в три етапи: ретроспекція, діагноз, проспекція:
1) Під ретроспекцієюрозуміється етап прогнозування, на якому здійснюється оптимізація як сполуки джерел, необхідних для прогнозування, так і методів виміру і надання ретроспективної інформації, уточнення сполуки характеристик об'єкта прогнозування;
2) Діагноз– етап прогнозування, на якому визначаються тенденції розвитку об'єкта прогнозування, моделі і методи прогнозування;
3) Проспекція– етап прогнозування, на якому за даними прогнозу розробляються прогнози розвитку об'єкта прогнозування, здійснюється оцінка вірогідності, точності прогнозу (верифікація).
б) Оцінка об'єкта прогнозуваннябазується на сполученні аспектів детермінованості і невизначеності. При абсолютній детермінованості зникає можливість альтернативного вибору рішень.
При абсолютній невизначеності конкретне уявлення майбутнього неможливо. Тому при відсутності одного з аспектів прогнозування втрачає зміст.
в) Виявлення об'єктивних альтернативдосліджуваного процесу і тенденцій його розвитку на перспективу припускає необхідність вибору між взаємовиключними можливостями. Для цього необхідний контроль економічних процесів, визначення відповідно до поставлених перспективних цілей оптимальних пропорцій на тривалий період.
Послідовність операцій розробки прогнозу зводиться до таких основних етапів:
а) Передпрогнозна орієнтація(програма дослідження) включає:
1) уточнення завдання на прогноз (масштаб, об'єкт, попередження і т.д.);
2) формулювання цілей і задачі прогнозу;
3) визначення структури й організації дослідження.
б) Прогнозна ретроспекція– дослідження історії розвитку об'єкта прогнозування і прогнозного тла з метою одержання їх систематизованого опису.
в) Прогнозний діагноз – дослідження систематизованого опису об'єкта прогнозування і прогнозного тла з метою виявлення тенденції їх розвитку і вибору (розробки) моделей і методів прогнозування.
д) Прогнозна проспекція– розробка прогнозу за результатами прогнозного діагнозу.
е) Верифікація прогнозу– оцінка вірогідності й точності, а також обґрунтованості прогнозу, та додаткових даних.
ж) Синтез прогнозів– розробка системного прогнозу.
У даний час, за оцінками фахівців, нараховується більш 150 різних методів прогнозування, але на практиці як основні використовується близько 20. Під методами прогнозування розуміється сукупність прийомів і способів мислення, що дозволяють на основі ретроспективних даних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) зв'язків об'єкта прогнозування, а також їх змін вивести судження визначеної вірогідності відносно майбутнього його розвитку.
До числа найбільш важливих класифікаційних ознак методів прогнозування відносяться:
а) ступінь формалізації; загальні принципи дії;
б) спосіб одержання й обробки інформації; напрямок і призначення прогнозування;
в) процедура одержання параметрів прогнозування і так далі представлена класифікаційна схема методів прогнозування, що наведена в Додатку Б.
За ступенем формалізаціїметоди економічного прогнозування можна розділити на інтуїтивні і формалізовані. У тих випадках, коли через значну складність об'єкта прогнозування неможливо врахувати вплив багатьох факторів, використовуються інтуїтивні методи, тобто методи, засновані на оцінках експертів. Розрізняють індивідуальні і колективні експертні оцінки. Індивідуальні експертні оцінкивключають:
- метод «інтерв'ю», при якому здійснюється безпосередній контакт;
- експерта з фахівцем за схемою «питання – відповідь»;
- аналітичний метод, при якому здійснюється логічний аналіз якої-небудь прогнозованої ситуації;
- метод написання сценарію, заснований на визначенні логіки процесу чи явища в часі за різними умовами.
До складу колективних експертних оціноквходять:
- метод комісій;
- метод Дельфі;
- метод колективної генерації ідей («мозкова атака»);
- матричний метод (метод сценаріїв).
Застосування цих методів, засноване на колективному мисленні, дозволяє, по-перше, підвищити точність результатів, і, по-друге, при обробці незалежних оцінок експертів можуть виникнути продуктивні ідеї.
У групі формалізованих методів виділяють дві підгрупи: екстраполяції і моделювання.До першої підгрупи відносяться методи найменших квадратів, експонентного згладжування, ковзних середніх. До другого – структурне, мережне, матричне й імітаційне моделювання.
У залежності від способу одержання прогнозної інформації виділяють експертні і фактографічніметоди. Останні засновані на фактографічній інформації, тобто інформації про об'єкт прогнозування і його минулий розвиток. Експертні методи базуються на інформації, отриманій від експертів.
За ступенем просторової і часової погодженості результатів прогнозу виділяють:
- одномірне прогнозування – рівнобіжне прогнозування окремих об'єктів без подальшого узгодження розрізнених прогнозів;
- багатомірне прогнозування – рівнобіжне прогнозування окремих об'єктів зі спробою подальшого узгодження результатів;
- перехресне прогнозування – установлення причинно-наслідкових залежностей між екзогенними змінними і їх впливом на прогнозований об'єкт;
- наскрізне прогнозування – імітація поводження системи в цілому, включаючи просторове і часове її дослідження і повне узгодження результатів.
Значне місце серед методів економічного прогнозування займають так звані комбіновані методи. До них відносяться методи зі змішаною інформаційною основою, у яких як первинну використовують як фактографічну, так і експертну інформацію. Наприклад, при проведенні експертного опитування може бути використані фактографічна інформація і, навпаки, при екстраполяції тенденції, поряд з фактичними даними, – експертні оцінки. Так, наприклад, реалізація комбінованого підходу до використання різних методів прогнозування представлена в Додатку В.
Комбіновані методи використовують при побудові досить складних соціально-економічних прогнозів, де дуже важлива обробка як якісної, так і кількісної інформації.
У залежності від типузадачі прогнозування(прогнозування характеристик функціонування соціально-економічних систем (СЕС), прогнозування стану СЕС, прогнозування поводження і розвитку СЕС), способу її формального визначення (структуровані, слабоструктуровані, неструктуровані) можуть бути використані різні методи апарата прогнозування в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Рішення задач прогнозування різними методами
| Задачі прогнозування | Структуровані (Сильно формалізовані) | Слабоструктуровані (слабоформалізовані) | Неструктуровані (неформалізовані) | |
| тенденції (стани) стійкі | тенденції (стани) нестійкі | |||
| Характеристика функціонування СЕС | Екстраполяція на основі темпу зростання; тренду і регресійних динамічних і лагових моделей; згладжування і ковзних середніх (КС); авторегресії (АР); моделей АРКС | Прогноз на основі випадкових функцій, генетичних алгоритмів, за допомогою методів спектрального і гармонічного аналізу | Імітаційні методи; методи статистичного моделювання (метод Монте-Карло) | Експертні методи (метод експертних оцінок, метод Дельфі) |
| Задачі прогнозування | Структуровані (Сильно формалізовані) | Слабоструктуровані (слабоформалізовані) | Неструктуровані (неформалізовані) | |
| тенденції (стани) стійкі | тенденції (стани) нестійкі | |||
| Стани СЕС | Прогноз стану на основи ланцюгів Маркова | Прогноз станів на основі напівмарковських процесів; мереж Петрі, кінцевих та нескінченних автоматів | Імітаційні методи (метод системної динаміки), прогноз на основі нейронних мереж | Експертні методи (метод „мозкової атаки”, метод сценаріїв), використання експертних систем і системи підтримки прийняття рішень (СППР) |
| Поведінка і розвиток СЕС | Прогноз на основні стійких рішень диференціальних и кінцево-різніцевих рівнянь | Прогноз на основі нестійких рішень диференціальних і кінцево-різніцевих рівнянь(визначення точок біфуркації, знаходження „дивних” | Імітаційні методи (на основі кусково-лінійних агрегатів), прогноз на основі нейронних мереж | Визначення „каналів еволюції” на основі експертних думок, використання експертних систем і СППР |
Для рішення суворо формалізованих задач прогнозування використовуються традиційні методи математичного моделювання й екстраполяції. При цьому при виборі методів прогнозування варто враховувати наявність чи відсутність стійкої тенденції (стану) соціально-економічної системи.