- кабінет розташований на четвертому поверсі дев`ятиповерхового будинку;
- оснащений ЕОМ (1 шт.), принтером (1 шт.), сканером (1 шт.);
- розміри: довжина – 6 м, ширина – 5 м, висота – 3 м;
- загальна площа приміщення становить 30 м2, обсяг – 90 м3.
Згідно НАОП 0.00-1.31-99 [39], норма площі повинна бути не менш 6 м2 і обсяг не менш 20м3 на одне робоче місце. У приміщенні розташовано 1 робоче місце, що відповідає необхідним нормам [39].
Реальні виробничі процеси характеризуються наявністю небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* [40] і джерела їхнього виникнення при виконанні розрахунків на ПЕОМ наведені в додатку Д
Мікроклімат у виробничих приміщеннях визначається наступними параметрами: температурою повітря (t,0C), відносною вологістю (j,%) і швидкістю руху повітря (v, м/с). Метеорологічні умови роботи на обчислювальному центрі вибираються відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 [41] з урахуванням категорії робіт за енерговитратами для теплого й холодного періодів року. У таблиці 5.1 представлені оптимальні значення метеорологічних умов роботи оператора ПЕОМ з урахуванням категорії важкості робіт - Iа (енерговитрати організму до 139 Вт, здійснюється сидячи й не потребуючої систематичної фізичної напруги або підняття й перенесення ваг).
Таблиця 5.1 – Значення оптимальних параметрів метеорологічних умов
Період року | Категорія ваги робіт | Температура, °С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря,м/с, не більше |
Холодний | Легка, Іа | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
Теплий | Легка, Іа | 23-25 | 40-60 | 0,1 |
Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в холодний період року здійснюються опалення від центральної тепломережі, кондиціонування приміщення місцевими кондиціонерами, у теплий період року використовуються вентилятори, кондиціонери та проводиться постійне провітрювання.Для підтримання оптимальних умов мікроклімату в робочому приміщенні у відповідності зі СНиП 2.04. 05-91 [42] встановлені системи опалення й вентиляції.
У приміщенні передбачено освітлення: у світлий час доби – бокове одностороннє природне освітлення, у темний час - загальне рівномірне штучне.Як нормована величина для природної освітленості прийнята відносна величина - коефіцієнт природної освітленості (КПО) [43].
Норми освітлення виробничих приміщень наведені у таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Норми освітлення виробничих приміщень
Характеристика зорової роботи | Найменший розмір об’єкту, мм | Розряд зорової роботи | Контраст об’єкта розрізнення із фоном | Характеристика фона | Штучне освітлення | Суміщене освітлення | ||
Вид освітлення | Мінімальна освітленість | Вид освітлення | , % | |||||
Висока точність | Від 0,3 до 0,5 | IV, г | Середній | Світлий | ЛБ-40 | 300 | Бокове | 1,5 |
Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості згідно ДБН В.2.5-28-2006 [43]
= 1,5%.Для найменшого розміру об'єкта розрізнення мінімальне значення освітленості робочої поверхні при штучному загальному освітленні становить 300 лк, штучному комбінованому освітленні – 750 лк згідно ДБН В.2.5-28-006[43].Для освітлення приміщення застосовуються лампи типу ЛБ-40.
Для захисту від влучення прямих сонячних променів у даному приміщенні застосовуються жалюзі та щільні штори.
Коефіцієнт природної освітленості — це відсоткове відношення освітленості горизонтальної поверхні всередині приміщення до освітленості розсіяним світлом подібної горизонтальної поверхні під відкритим небом.
Всі виробничі приміщення, з постійним знаходженням у них людей, відповідно до санітарних норм і правилами, повинні мати природне освітлення.
У нашому випадку використається бокове одностороннє природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості.
Нормовані значення КПО (ен) для будинків, розташованих в І, II, III, IV, V поясах світлового клімату визначаються за формулою:
еНIV= еНIII×m×c,(5.0)
де еНIII – значення КПО для III пояса світлового клімату становить 1,5%; m – коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m = 0,9%); с – коефіцієнт сонячності клімату, рівняється 0,75, тому що вікна виходять на південь.
Нормативний коефіцієнт для IV пояса вибираємо рівним 2%, що відповідає III розряду, підрозряд "в" зорових робіт високої точності з найменшим розміром об'єкта розрізнення 0,3 - 0,5 мм.
Для міста Харкова, що перебуває в IV поясі світлового клімату, значення m і c буде наступним: т=0,9; 0,10 Знайдемо значення КПО:
еНIV =1,5∙0,9∙0,75=1,01 %.
Застосовується в лабораторії комбіноване штучне освітлення, тобто загальне й місцеве освітлення, а також сполучене.
Для робіт високої точності, розмір об'єкта розрізнення 0,3 - 0,5 мм, приймаємо мінімальну освітленість Е min=300 лк.
НПАОП 0.00-1.31-99 [39] регламентує рівні іонізації повітря в приміщенні при роботі на ПЕОМ. Рівні іонізації повітря ОЦ при роботі з ПЕОМ наведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 – Рівні іонізації повітря в приміщенні при роботі з ПЕОМ
Рівні | Число іонів в 1 см повітря | |
Мінімально необхідні | 400 | 600 |
Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
Максимально припустимі | 50000 | 50000 |
Необхідні концентрації позитивних і негативних іонів у повітрі робочих зон, можна забезпечити застосуванням генераторів негативних іонів, установок штучного зволоження, примусової вентиляції та захисних екранів, які заземлені.
Шум є одним з найпоширеніших шкідливих факторів. У приміщенні, де працює оператор ПЕОМ, він створюється кондиціонерами, принтерами, сканерами й іншим устаткуванням. Інтенсивний шум викликає головний біль, під його впливом розвивається дратівливість, знижується увага, уповільнюються сенсомоторні реакції, підвищуються, а при надмірно-інтенсивній дії знижуються збуджувальні процеси у корі головного мозку.
Відповідно до ГОСТ 12.1.003-89* [44] у приміщеннях, де працює оператор ПЕОМ, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку не перевищують 50 дБА. Відповідно до ГОСТ 12.1.012-90 [45] рівень вібрації для категорії ІІІ, тип "В", в умовах "комфорту" не перевищує 75дБ. Для зменшення рівня звуку й вібрації застосовуються матеріали, що демпфірують (гумова прокладка під принтер).
Джерелами випромінювання, у тому числі рентгенівського, є електронно-променеві трубки. Потужність дози рентгенівського випромінювання трубки в будь-якій точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не перевищує 100 мкР/год, що відповідає нормам НПАОП 0.00-1.31-99 [39]. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля приведені в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 – Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля
Діапазон частот, Гц | Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля | Допустима поверхнева щільність потоку енергії, Вт/м | |
За електричною складовою (Е), В/м | За магнітною складовою (Н), А/м | ||
60кГц – 3МГц | 50 | 5 | - |
3МГц - 30МГц | 20 | - | - |
30МГц - 50МГц | 10 | 0,3 | - |
50МГц - 300МГц | 5 | - | - |
300МГц – 300ГГц | - | - | 10 |
Для захисту від електромагнітного випромінювання застосовується спеціальне покриття екрана монітора.
Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [46], напруженість електричного поля на робочому місці при роботі з відеотерміналом не більше 20 кВ/м.
Допустимий рівень оптичного випромінювання наведений у таблиці 5.6.
Таблиця 5.5 – Допустима поверхнева кількість потоку енергії в різних областях оптичного випромінювання