Крок | Групи підсистем по порядкових номерах вихідного масиву | Функція в діяльності підприємства | Ступінь участі у виробництві продукції | |||||||||
Виробнича | Управлінська | Додаткова | Випуск готової продукції | Участь у процесі виробництва продукції | Допоміжне виробництво | Техніко-економічне й адміністративне забезпечення виробництва | Документарно-технічне забезпечення виробництва | Організаційно-правове і соціальне забезпечення виробництва | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | ||
1 | Сукупність 1–30 | 9 | 16 | 5 | 2 | 4 | 3 | 7 | 9 | 5 | ||
Коефіцієнт варіації 1–30 | 0,896667 | 0,954667 | ||||||||||
2 | Сукупність 1–9 | 9 | - | - | 2 | 4 | 3 | - | - | - | ||
Коефіцієнт варіації 1–9 | 0,00 | 0,77037037 | ||||||||||
Продовження таблиці 2.3.3 | ||||||||||||
Сукупність 10–30 | - | 16 | 5 | - | - | - | 7 | 9 | 5 | |||
Коефіцієнт варіації 10–30 | 0,544218 | 0,77823129 | ||||||||||
3 | Сукупність 1–9 | 9 | - | - | 2 | 4 | 3 | - | - | - | ||
Коефіцієнт варіації 1–9 | 0,00 | 0,77037037 | ||||||||||
Сукупність 10–25 | - | 16 | - | - | - | - | - | - | 7 | |||
Коефіцієнт варіації 10–25 | 0,00 | 0,590625 | ||||||||||
Сукупність 26–30 | - | - | 25 | - | – | - | - | - | 25 | |||
Коефіцієнт варіації 26–30 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
4 | Сукупність 1–6 | 6 | - | - | 2- | 4 | - | - | - | - | ||
Коефіцієнт варіації 1–6 | 0,00 | 0,533333 | ||||||||||
Сукупність 7–9 | 3 | - | - | - | - | 3 | - | - | - | |||
Коефіцієнт варіації 7–9 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
Сукупність 10–16 | - | 7 | - | - | - | - | 7 | - | - | |||
Коефіцієнт варіації 10–16 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
Сукупність 17–25 | - | 9 | - | - | - | - | - | 9 | - | |||
Коефіцієнт варіації 17–25 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
Сукупність 26–30 | - | - | 25 | - | - | - | - | - | 25 | |||
Коефіцієнт варіації 26–30 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
5 | Сукупність 1–2 | 2 | - | - | 2 | - | - | - | - | - | ||
Коефіцієнт варіації 1–2 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
Сукупність 4–6 | 3 | - | - | - | 3 | - | - | - | - | |||
Коефіцієнт варіації 4–6 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
Сукупність 7–9 | 3 | - | - | - | - | 3 | - | - | - | |||
Коефіцієнт варіації 7–9 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
Сукупність 10–16 | - | 7 | - | - | - | - | 7 | - | - | |||
Коефіцієнт варіації 10–16 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
Сукупність 17–25 | - | 9 | - | - | - | - | - | 9 | - | |||
Коефіцієнт варіації 17–25 | 0,00 | 0,00 | ||||||||||
Сукупність 26–30 | - | - | 25 | - | - | - | - | - | 25 | |||
Коефіцієнт варіації 26–30 | 0,00 | 0,00 |
Документарно-технічне забезпечення виробництва формує такі витрати: заробітну плату інженерно-технічного персоналу і службовців; відрахування в Пенсійний фонд, у Фонд соціального страхування і т. п.; витрати, пов’язані із сертифікацією виробництва і продукції підприємства; витрати на забезпечення якості; канцелярські і типографські витрати; витрати на зв’язок і інші.
Організаційно-правове забезпечення виробництва і соціальна сфера несуть на собі витрати, частина яких входить у повну собівартість продукції підприємства. Соціальна сфера (дитячі установи, медична служба) утримуються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.
Крім ієрархічного поділу витрат по значимості відносно основного виробництва і їхнього взаємозв’язку, існує взаємозв’язок функцій витрат між усіма рівнями ієрархії.
Формування витрат основного виробництва відбувається в цехах трансформаторів, комплектно-розподільчих пристроїв, заготовельно-зварювальному, механічному, виготовлення упаковки, термовакуумної обробки в результаті виробничої діяльності по випуску товарної продукції, наданню послуг і виконанню робіт стороннім організаціям і населенню, а також в результаті взаємодії між цехами основного і допоміжного виробництва. Так, випускаючи цехи основного виробництва (ЦТТ і КРП) безпосередньо формують усі витрати, пов’язані з виготовленням готової продукції, формують залишки незавершеного виробництва. Цех виготовлення упаковки формує витрати, які пов’язані з виготовленням упаковки випускаючим цехам, не утворюючи при цьому незавершеного виробництва. Цех термовакуумної обробки робить заливання і сушку трансформаторного масла, сушку обмоток і є специфічним, тому що забезпечує виконання заключного етапу технологічного циклу виробництва трансформаторів перед їхньою зборкою. Основним видом діяльності заготовельно-зварювального і механічного цехів забезпечення, відповідно до технологічного процесу, виробництва продукції цехами трансформаторів і комплектно-розподільчих пристроїв, а також ці цехи надають послуги цехам допоміжного виробництва, цехам виготовлення упаковки й термовакуумної обробки, структурним підрозділам заводу, виконують роботи і надають послуги стороннім організаціям і населенню (рис. 2.3.2).
Формування витрат допоміжного виробництва здійснюються по об’єкту виникнення (внутрішньозаводські міжцехові замовлення, виробничі замовлення стороннім організаціям і населенню, послуги автотранспорту внутрішньозаводське переміщення і стороннім організаціям і населенню, виготовлення оснащення і спеціального технологічного обладнання по міжцеховим замовленням і стороннім організаціям). Формування витрат допоміжного виробництва здійснюється по факту виконаних робіт і послуг, відносяться до відповідних цехів і структурних підрозділів (рис. 2.3.3) і включаються відповідно у виробничу собівартість (цехові витрати, витрати на утримування і експлуатацію устаткування, загально виробничі витрати та інші), у повну собівартість (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати), а також частково відносяться на прибуток, який залишився в розпорядженні підприємства. Такі цехи допоміжного виробництва, як ремонтний і інструментальний, формують залишки незавершеного виробництва.
Розробка комплексної інформаційної системи управління витратами «МП», з використанням інверсного функціонально-вартісного підходу в управлінні витратами, заснована на відведенні пріоритетної ролі принципу функціональності у процесі виробництва основних видів продукції підприємства.
Рис. 2.3.3 – Структурно-функціональна модель деталізації і розподілу витрат допоміжного виробництва
Вартісний критерій знаходиться у самій сутності витрат підприємства. Сутність функціонального підходу складається в розгляді об’єкта, як сукупності функцій, які він повинен виконувати. Такий підхід надає можливість критичного ставлення до об’єкта з метою підвищення ефективності функціонування всієї системи.