Смекни!
smekni.com

Процес підвищення ефективності функціонування підприємства ЗАТ "Запоріжтрансформатор" з багатономенклатурним виробництвом (стр. 7 из 21)


Таблиця 2.3.1. Ранжирування підсистем по рівням ієрархії щодо функціональних взаємозв’язків

№ п/п Найменування підсистеми C(V) O(V)
1 Цех трансформаторів 18 2 16
2 Комплектно-розподільчих пристрої 18 2 16
3 Заготовельно-зварювальний цех 17 4 13
4 Механічний цех 15 4 11
5 Цех термовакуумної обробки 11 1 10
6 Цех виготовлення упаковки 15 2 13
7 Ремонтний цех 12 3 9
8 Інструментальний цех 13 6 7
9 Автотранспортний цех 14 16 -2
10 Дирекція 8 14 -6
11 Управління головного технолога 12 8 4
12 Управління головного конструктора 10 7 3
13 Управління науково-дослідницькою і дослідно-конструкторською роботи 10 6 4
14 Фінансово-економічне управління 20 19 1
15 Управління маркетингом 7 3 4
16 Управління матеріально-технічними ресурсами 9 7 2
17 Відділ технічної підготовки виробництва 5 6 -1
18 Відділ технічної документації 5 8 -3
19 Виробничо-диспетчерський відділ 5 6 -1
20 Відділ головного механіка 4 4 0
21 Відділ головного енергетика 4 4 0
22 Відділ автоматизації 3 6 -3
23 Відділ стандартизації, патентознавства і науково-технічної інформації 4 4 0
24 Відділ технічного контролю 5 6 -1
25 Центральна заводська лабораторія 6 8 -2
26 Відділ охорони праці 5 9 -4
27 Юридичний відділ 2 7 -5
28 Відділ кадрів 3 3 0
29 Адміністративно-господарчий відділ 2 29 -27
30 Підприємство громадського харчування 2 30 -28

Така різниця

обумовлена наявністю великої кількості «вихідних» зв’язків, які характерні для існуючих особливостей технологічного процесу й організації виробництва. Заготовельно-зварювальний цех (
=
13), механічний цех (
=11), інструментальний цех (
=8) є багатофункціональними цехами, тобто мають більшу кількість «вихідних» зв’язків, чим цех трансформаторів і цех комплектно-розподільчих пристроїв, тому мають показник
нижче максимального рівня. До наступного рівня по значимості до процесу виробництва можна віднести підсистеми з порядковими номерами №10–16, значення різниці
у яких коливається в межах від 1 до 4. Підсистеми з порядковими номерами №17–30 мають рівень
. Таким чином, по попередньому ранжуванню однозначно однорідними групами можуть бути визнані два випускаючих продукцію цехи – цех трансформаторів і цех комплектно-розподільчих пристроїв. Ранжируванні рівні підсистем мають різну інформаційну цінність, тому для їхнього групування необхідно визначити міру їхньої інформаційної цінності [21].

Для здійснення наступного етапу декомпозиції «МП» і виділення якісних взаємозв’язків між підсистемами визначаються такі якісні ознаки, як функція діяльності підприємства, ступінь участі у виробництві продукції, кожна з яких має декілька градацій (і). Коефіцієнт якісної варіації визначається як відношення повного числа різниць між підсистемами до максимально можливого їхнього числа для даної ознаки (J). Причому, сукупність вважається однорідною, якщо коефіцієнт якісної варіації, обчислений за формулою (2.3.1), по всіх ознаках прагне до нуля. Якщо Vj=0, то сукупність є абсолютно однорідною.

, (2.3.1)

де j – номер ознаки;

K – загальна кількість підсистем у системі;

n – число градацій j – ї ознаки підсистеми;

ki – кількість підсистем, які володіють і – тою ознакою.

Якісна ознака «функція в діяльності підприємства» має три градації (n=3) – виробнича, управляюча і додаткова. Якісна ознака «ступінь участі у виробництві продукції» має шість градацій – випуск готової продукції, участь у процесі виробництва продукції, допоміжне виробництво, техніко-економічне та адміністративне забезпечення виробництва, документарно-технічне забезпечення виробництво й організаційно-правове і соціальне забезпечення. На базі цього побудуємо електронні таблиці, які дозволять напівавтоматом робити перегрупування підсистем «МП» з метою їхнього добору в однорідні групи по якісних ознаках у розрізі їхніх градацій відповідно до отриманих значень коефіцієнтів якісної варіації. Значення n=0 говорить, що відсутня j – та ознака і – тої градації; якщо n=1, то це говорить о наявності ознаки. У таблиці 2.3.2 представлений вихідний масив даних для подальшої попарної розбивки сукупності на однорідні групи. Наступні покрокові дії будуть засновані на групуванні і перегрупуванні підсистем «МП» з метою виявлення однорідних якісних ознак груп. Результати цих розрахунків наведені в таблиці 2.3.3. Таким чином, в результаті структурної декомпозиції підсистем «МП» по попередньому ранжируванню функцій по якісних ознаках, з метою одержання однорідних сукупностей, перший крок дослідження показує, що рівень коефіцієнта якісної варіації всієї сукупності «МП» V1=0,896667, а V2=0,954667. Це говорить, що система є неоднорідною, причому ступінь неоднорідності по ознаці j=2 більш сильна.

Сукупність 1–9 є однорідною по ознаці j=1 і неоднорідною по ознаці j=2 (V2=0,77), отже ця група потребує додаткової покрокової декомпозиції. Шляхом послідовного попарного порівняння сукупностей структурних підсистем підприємства розбиті на однорідні групи і розділені за рівнями ієрархії.

Структурно-функціональна модель, яка побудована на основі отриманих результатів ранжирування структурних елементів машинобудівного підприємства і групуванні однорідних сукупностей по якісних ознаках, представлена на рис 2.3.1.

Рівні ієрархії визначаються виходячи з принципу функціональності. Розглядаючи склад підсистем, слід зазначити, що до цехів основного виробництва відносяться шість цехів, однак основну – продукцію (трансформатори і високовольтні комірки) випускають два цеха – цех трансформаторів і цех комплектно-розподільчих пристроїв. Тому ці цехи акумулюють у собі основний обсяг витрат по виробництву продукції заводу.

Витрати рівнів економіко-адміністративного, математично-технічного і наукового забезпечення виробництва мають істотну питому вагу в загальному обсязі витрат і складаються з витрат на заробітну плату апарату управління підприємством, інженерно-технічного персоналу (ІТП), службовців; відрахувань в Пенсійний фонд, у Фонд соціального страхування і т.п.; постачальницько-збутових витрат; адміністративних витрат; представницьких витрат; витрат на відрядження; витрат на зв’язок; витрат, зв’язаних з оплатою послуг комерційних банків і інших фінансово-кредитних установ; витрат, зв’язаних з перепродажною підготовкою продукції і після продажним обслуговуванням; витрати на дослідження і розробку виробів нової техніки та інших.


Таблиця 2.3.2. Коефіцієнти якісної варіації для підсистем сукупності «МП» у залежності від якісних ознак по видах градації ознаки

Код підсистеми (k) Функція в діяльності підприємства Ступінь участі у виробництві продукції
Ознака – j 1 2
Вид градації ознаки – і 1 2 1 2 3 3 4 5 6
Найменування підсистеми Виробнича Управлінська Додаткова Випуск готової продукції Участь у процесі виробництва продукції Допоміжне виробництво Техніко-економічне й адміністративне забезпечення виробництва Документарно-технічне забезпечення виробництва Організаційно-правове і соціальне забезпечення виробництва
Число підсистем, які володіють і – тим видом градації j – тої ознаки N N
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 ЦТТ 1 0 0 1 0 0 0 0 0
2 КРП 1 0 0 1 0 0 0 0 0
3 ЗЗЦ 1 0 0 0 1 0 0 0 0
4 МЦ 1 0 0 0 1 0 0 0 0
5 ЦТО 1 0 0 0 1 0 0 0 0
6 ЦВУ 1 0 0 0 1 0 0 0 0
7 РЦ 1 0 0 0 0 1 0 0 0
8 ІЦ 1 0 0 0 0 1 0 0 0
Продовження таблиці 2.3.2
9 АТЦ 1 0 0 0 0 1 0 0 0
10 Дирекція 0 1 0 0 0 0 1 0 0
11 УГТ 0 1 0 0 0 0 1 0 0
12 УГК 0 1 0 0 0 0 1 0 0
13 УНДДКР 0 1 0 0 0 0 1 0 0
14 ФЕУ 0 1 0 0 0 0 1 0 0
15 УМ 0 1 0 0 0 0 1 0 0
16 УМТР 0 1 0 0 0 0 1 0 0
17 ВТПВ 0 1 0 0 0 0 0 1 0
18 ВТД 0 1 0 0 0 0 0 1 0
19 ВДВ 0 1 0 0 0 0 0 1 0
20 ВГМ 0 1 0 0 0 0 0 1 0
21 ВГЕ 0 1 0 0 0 0 0 1 0
22 ВАТ 0 1 0 0 0 0 0 1 0
23 ВСПіНТ 0 1 0 0 0 0 0 1 0
24 ВТК 0 1 0 0 0 0 0 1 0
25 ЦЗЛ 0 1 0 0 0 0 0 1 1
26 ВОТ 0 0 1 0 0 0 0 0 1
27 ЮРВ 0 0 1 0 0 0 0 0 1
28 ВК 0 0 1 0 0 0 0 0 1
29 АГВ 0 0 1 0 0 0 0 0 1
30 ПДХ 0 0 1 0 0 0 0 0 1
Усього 9 16 5 2 4 3 7 9 5

Таблиця 2.3.3. Групування підсистем «МП» за результатами ранжирування підсистем по ієрархічних рівнях щодо функціональних взаємозв’язків методом послідовних розбивок по якісних ознаках