Процес підвищення ефективності функціонування підприємства ЗАТ "Запоріжтрансформатор" з багатономенклатурним виробництвом (стр. 12 из 21)
В результаті дослідження проаналізовані технологічні карти, з яких узагальнені дані про прямі матеріальні витрати на кожному технологічному етапі виробництва вироблених в аналізованому періоді видів продукції, а також витрати праці основних виробничих робітників на кожен вид виробу. Аналіз прямих матеріальних витрат є масивом вхідних даних для моделювання процесу формування й управління витратами підприємства. У моделі управління витратами вони використані як нормативні дані для визначення витрат і-того виду матеріалу для виробництва j‑того виду продукції у k‑тому цеху підприємства (відповідно до нормативного методу обліку витрат, який використовується на підприємстві).
В результаті систематизації даних і проведених перетворень інформації про витрати, сформований масив даних витрат матеріалів і комплектуючих на виробництво трансформаторів кожного типовиконанню в аналогічному періоді.
Сформований масив даних по витратам і-того виду матеріалу на j‑тий вид продукції у k‑тому цеху дозволяє здійснити нормування по розробленому механізму (Додатки А, таблиці А 1‑А 14). Перетворення даних про нормативи витрачання матеріальних ресурсів дозволяє планувати і регулювати матеріальні витрати на програму випуску продукції по кожній підсистемі першого рівня ієрархії (дивиться мал. 2.3.1). Для розрахунку параметрів моделі формування і управління витратами підприємства, сформований цінник матеріалів і комплектуючих згідно з присвоєними їм кодами. Створений цінник матеріалів (Ціt), де Ціt – ціна і-того виду матеріалу, комплектуючого з t – тим кодом, є вхідним масивом даних для оцінки витрат матеріалів на виробництво продукції у грошовому вираженні. Створений у табличному редакторі Excel цінник, має структуру, у якій передбачений механізм зміни рівня цін на матеріали і комплектуючі; це дозволяє прогнозувати розмір витрат структурних елементів собівартості в залежності від зміни цін. Математичний опис алгоритму визначення ціни з урахуванням впливу на неї фактора інфляції має вид:
, (3.1.1)де Ці – ціна і-того виду матеріалу, комплектуючого на момент планування, грн.;
Кі – коефіцієнт прогнозованої зміни цін у планувальному періоді.
При списанні матеріальних витрат на виробництво (при формуванні матеріальних витрат на програму випуску) транспортно-заготівельних витрати (Стзв) визначаються як коефіцієнт [112], який використовується протягом усіх наступних розрахунків моделі по формулі (3.1.2):
, (3.1.2)де Стзвн – залишки транспортно-заготівельних витрат на початок місяця, грн.;
Стзвп – транспортно-заготівельні витрати за звітний місяць, грн.;
Смн – сума залишку матеріальних цінностей на початок місяця, грн.;
Смп – матеріальні цінності за звітній місяць, грн.
Систематизувавши інформацію про витрати праці на виготовлення j‑того виду продукції, перетворені дані про витрати праці на виріб по кожній s‑й спеціальності основних виробничих робочих у k‑тому цеху (ЦТТ) підприємства (таблиця 3.1.1). Така систематизація і перетворення даних дозволяє оперативно визначати нормативні витрати праці на виробництво сформованого портфеля замовлень; планувати фактичне завантаження основних виробничих робітників виходячи з портфеля замовлень та інше. Так, дані про чисельність персоналу цеху ЦТТ по видах спеціальностей і їх часові тарифні ставки, використовувані в моделі управління витратами, приведені у таблиці 3.1.2. Визначення прямих витрат на оплату праці по основній заробітній платі здійснюється по формулі (2.4.7). Аналогічно сформований масив даних по прямим витратам праці для всіх цехів основного виробництва (КРП, ЗЗЦ, МЦ, ЦВУ, ЦТО), які могли бути розподілені на кожен j‑тий вид готової продукції.
Відповідно до існуючої системи оплати праці на підприємстві, додаткова заробітна плата визначається як відсоткове співвідношення до основної заробітної плати по категоріях працівників. Витрати на додаткову заробітну плату визначаються по формулі (3.1.3):
, (3.1.3)де Созпik – сума основної заробітної плати робочого і-тої спеціальності k‑того цеху, грн.;
Кдзп – відсоток додаткової заробітної плати, %.
Для управління прямими витратами необхідно визначити вплив факторів на процес управління. Ці фактори впливають на ціни, транспортно-заготівельні витрати, прямі витрати праці виробничих робітників До регульованих факторів відносяться матеріальні витрати (норма витрат); транспортно-заготівельні витрати (організація доставки); прямі витрати праці основних виробничих робочих (тарифні ставки, норма виробітку, рівень простоїв з вини підприємства); відрахування у фонди соціального страхування (обсяг заробітної плати). До нерегульовані фактори можна віднести матеріальні витрати (норма витрат, ціна матеріалу); транспортно-заготівельні витрати (віддаленість постачальника); прямі витрати праці основних виробничих робочих (норма виробітку, рівень простоїв з вини підприємства); відрахування у фонди соціального страхування (податкові ставки). Процес управління прямими витрат представлен на малюнку 3.1.1. Аналіз впливу факторів на прямі витрати показує, що переважають регульовані фактори, це підтверджує можливість ефективного управління прямими витратами.
Відповідно до алгоритму управління (дивиться рис. 2.1.1), підсистема управління прямими витратами дозволяє впливати на регульовані фактори формування прямих витрат з метою їхньої оптимізації. До вхідного масиву даних по управлінню витратами на утримання і експлуатацію устаткування віднесені облікові дані про наявність устаткування і внутрішньоцехових транспортних засобів, їхньої вартості, а також облікова політика підприємства стосовно використовуваного методу нарахування амортизації.
Так, на 01.01.2003 р., в результаті переходу підприємства ведення обліку відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку України, знос устаткування і внутрішньоцехових транспортних засобів визначається прямолінійним методом, виходячи з очікуваного терміну корисного використання цих груп основних фондів. До витрат на експлуатацію устаткування відносяться заробітна плата допоміжних робочих (почасовщиків), які обслуговують устаткування цеху; енерговитрати цеху і послуги, які надаються суміжним цехам даному цеху по обслуговуванню устаткування; витрати на ремонт устаткування і транспортних засобів; витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів; витрати на зберігання, ремонт інструментів і пристосувань, а також їхній знос.
Так, електроенергія, яка витрачається на робоче устаткування і транспортні засоби, протягом аналізованого періоду у цеху ЦТТ відповідно до приладів обліку і розрахунків, які проводяться відділом головного енергетика склала 18464 кВт/рік (тариф – 0,14 грн. кВт/рік). Масла компресорного на обслуговування устаткування витрачено 0,03 т з урахуванням 3118 грн. за одну тону, інструментального масла – 2 кг з розрахунку 3,25 грн./кг. Витрати на ремонт устаткування і заміну його окремих частин згруповані відповідно до актів виконаних ремонтних робіт і приведені у таблиці 3.1.3.
Таблиця 3.1.3. Матеріальні витрати на поточний ремонт устаткування цеху ЦТТ
Управління цеховими витратами підприємства здійснюється на основі факторів, які впливають на поточний ремонт будівель і споруд, витрати на охорону праці, амортизаційні відрахування.
Управління витратами на утримання цеху (витрати на електроенергію, воду технічну і матеріали на господарчі потреби) здійснюється виходячи з факторів, які впливають на статті кошторису витрат, передбачених поточним періодом. Так, матеріальні витрати на господарчі потреби цеху ЦТТ представлені у таблиці 3.1.4. Витрати на електроенергію склали 1630 кВт/рік (тариф 0,14 грн. за кВт/рік), витрати технічної води по цеху – 2180 тис. м3.
В результаті формування вхідного масиву даних для управління непрямими витратами, можна впливати на регульовані фактори формування цих витрат, а також ранжируванні фактори по ступеню впливу на витрати і вибір пріоритетних напрямків управління витратами. Процес управління непрямими витратами наведений на рис. 3.1.2.
Створено вхідний масив даних для управління цеховою собівартістю. Для внесення цієї інформації у комплексну інформаційну модель управління витратами «МП» необхідні масиви по управлінню витратами всіх цехів виробництва, а також масив даних по управлінню витратами підсистем, які формують загальновиробничі, адміністративні і витрати на збут. У зв’язку з цим, що частина витрат допоміжного виробництва впливає на витрати основного виробництва, у роботі встановлена залежність, яка дозволяє відокремити витрати основного виробництва від допоміжного і представити фактори, які впливають на сумарну собівартість у вигляді алгебраїческої суми (3.1.4):
, (3.1.4)де
– частина собівартості цехів основного виробництва, яка повинна бути відділена в процесі формування алгебраїчної суми цехових собівартостей, грн.;CVk – елемент статей витрат «експлуатація устаткування» у ВУЕУ – стиснене повітря, яким забезпечує цехи основного виробництва ремонтний цех підприємства, грн. за одну тисячу м3;
Uдk – послуги допоміжних цехів (РЦ, ІЦ), які надаються основним цехам виробництва, грн.;