де ТМij – трудомісткість робочого і-тої спеціальності на виробництво одиниці j‑того виду продукції у k‑тому цеху;
ЧТСі – часова тарифна ставка робочого і-тої спеціальності.
Основна заробітна плата інших категорії робочих (почасовщики, допоміжні підрядники і почасовщики) визначається виходячи з часової тарифної ставки і балансу відпрацьованого часу. Підставою для визначення заробітної плати є ліміти і штати, які затверджені відповідно до існуючої системи оплати праці для цих категорій робочих. Витрати на оплату праці службовців, фахівців і керівників (Созп(сфк)) у k‑тому цеху визначаються у відповідності із штатним розкладом, згідно встановлених окладів цих категорій працівників за формулою (2.4.8):
(2.4.8)де МТСі – місячна тарифна ставка і-того робочого (основних і допоміжних почасовщиків) і службовців, фахівців і керівників у k‑тому цеху;
N – кількість робочих днів місяця;
ВЧі – фактично відпрацьований час за місяць працівниками і-тої спеціальності, днів.
Витрати на додаткову заробітну плату (Сдзп) визначається як відсоток до основної заробітної плати, встановленого адміністрацією підприємства для кожної категорії працівників. Витрати на додаткову заробітну плату – це кошти на виплату персоналу підприємства за роботу понад установлену норму. Додаткова заробітна плата включає такі виплати, як надбавку за професійну майстерність, бригадирські, донорні дні, доплата до середнього рівня, доплата за шкідливість, нічні, підліткові та інше.
Витрати на відрахування на соціальні заходи у k‑тому цеху (відрахування у фонди соціального страхування, у фонд Пенсійного забезпечення, у фонд страхування на виплату по безробіттю, у фонд страхування від нещасного випадку) (Свсз) визначається відповідно до діючого законодавства у відсотках щодо фактичної суми основної і додаткової заробітної плати у k‑тому цеху, грн. Математичний опис алгоритму розробки цих витрат представлений формулою (2.4.9):
, (2.4.9)де Nвсз – норма відрахування на соціальні заходи, %.
Витрати на утримування і експлуатацію устаткування цеху (Свуеу) складають такі види витрат, як амортизаційні відрахування по діючим нормам витрат устаткування, транспортних засобів і інструмента, які знаходяться у складі основних засобів цеху; витрат на експлуатацію устаткування; витрат на ремонт устаткування і транспортних засобів та інші витрати. Сума амортизаційних відрахувань (Аk) визначається за формулою (2.4.10):
, (2.4.10)де ЗВі – залишкова вартість і – того виду устаткування цеху, скоригована на 01.01.2003 року, грн.;
tn – корисний термін використання устаткування цеху, визначений експлуатаційним методом на 01.01.2003 року.
Витрати на експлуатацію устаткування у k‑тому цеху (Свуk) складається з постоялих статей і визначається в моделі за формулою (2.4.11):
, (2.4.11)де Ті – тариф на і – ресурс (паливо, теплоенергія, електроенергія, стиснене повітря), грн.;
Qi – кількість спожитого і – того ресурсу;
Uсо – комплексна стаття витрат, яка представляє собою вартість послуг сторонніх організацій, грн.;
Uсц – комплексна стаття витрат суміжних цехів підприємства, грн.
Розрахунок витрат на поточний ремонт устаткування і транспортних засобів цеху (Стрk) представлений формулою (2.4.12):
, (2.4.12)де Цмі, Цзі – вартість відповідно допоміжних матеріалів і запчастин, грн.
Витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів (Свзпвk) включають основну і додаткову заробітну плати водіїв, електротоварів, вантажників, підсобних робочих, вартість допоміжних матеріалів, які витрачаються на утримування і обслуговування транспортних засобів k‑тому цеху, вартість допоміжних матеріалів, які витрачаються на потреби, послуги сторонніх організацій і суміжних цехів і визначається за формулою (2.4.13):
. (2.4.13)Витрати, які пов’язані з ремонтом і відновлюванням малоцінних швидкозношуваних предметів і інструментів, (Смшп) визначаються за формулою (2.4.14):
, (2.4.14)де Змшп – знос малоцінних швидкозношуваних предметів і інструментів, грн.
Обсяг витрат на утримування і експлуатацію устаткування k‑того цеху (Свуеуk) обумовлені ступенем завантаження устаткування, витрати, які пов’язані з його обслуговуванням, станом устаткування, рівнем витрат, необхідних для його поточного, середнього і капітального ремонту.
Цехові витрати у k‑тому цеху (Сцk) включають витрати на утримування апарату управління цеху, витрати на утримування інших цехів персоналу (службовців, фахівців цеху); амортизаційні відрахування по діючим нормам від вартості основних засобів (будівель, споруд, інвентарю) цеху, крім таких амортизаційних відрахувань, які включені у витрати на утримування і експлуатацію устаткування k‑того цеху (Свуеуk); витрати по утримуванню будівель, споруд і інвентарю цеху, витрати на поточний ремонт будівель, споруд і інвентарю цеху; витрати по охороні навколишнього середовища; витрати на іспити, витрати на оплату праці прямих допоміжних категорій робочих та інші витрати.
Розрахунок амортизаційних відрахувань від вартості будівель, споруд і інвентарю цеху представлен формулою (2.4.9). Витрати на утримування будівель, споруд k‑того цеху (Сбсk) визначаються за формулою (2.4.15):
. (2.4.15)Витрати на поточний ремонт будівель і споруд у k‑тому цеху (Спрбсk) визначаються за формулою (2.4.16):
. (2.4.16)Витрати на охорону праці включають комплекс заходів, які направлені на поліпшення умов праці працюючих у k‑тому цеху (Сопk) і визначається за формулою (2.4.17):
де Uв – комплексна стаття витрат на вентиляцію та інші очисні споруди, грн.;
Uур – комплексна стаття витрат на утримування і поточний ремонт санітарно-побутових пристроїв, грн.;
Uо – комплексна стаття на спецодяг, захисні пристосування, спец харчування, дезактивацію одягу, грн.;
Uмо – комплексна стаття на медичний огляд робітників, грн.;
Uрв – комплексна стаття на розробку і впровадження промислової естетики в цеху, дослідження, які пов’язані з поліпшенням умов праці, грн.
Обсяг цехових витрат залежить вір рівня заробітної плати апарату управління цеху й інших цехів персоналу, площі, яку займає цех, і витрат, які зв’язані з їх утримуванням.
Базою для розподілу витрат на утримування і експлуатацію устаткування і цехових витрат по видах продукції, які випускаються, обрана основна заробітна плата основних виробничих робочих.
Загальновиробничі витрати (ЗВВ) складаються з витрат які пов’язані з удосконалюванням технології й організації виробництва, витрати на утримування і обслуговування основних виробничих фондів загально виробничого призначення, витрати, які пов’язані з забезпеченням контролю за виробничими процесами і якістю продукції й інше [44]. Незважаючи на те, що ці витрати формуються на другому і третьому рівнях ієрархії, вони визначаються як по підрозділах, згрупованих по рівнях ієрархії, так і по статтях витрат і розподіляються пропорційно основної заробітної плати основних виробничих робочих на окремі види продукції. Такий підхід до визначення цих витрат (щодо основного і допоміжного виробництва) обумовлений тим, що в них відображаються такі важливі критерії виробництва, як якість, технологічність, організація виробництва, і згідно П(С) БО 16 [44] вони формують виробничу собівартість.
Математичний опис алгоритму розрахунку витрат, пов’язаний з удосконалюванням технології й організації виробництва у k‑тому цеху (Стовk) має вигляд:
. (2.4.18)Амортизаційні відрахування від вартості будівель і споруд, устаткування і інвентарю, який належить підрозділам загально виробничого призначення здійснюється методом прямолінійної амортизації за алгоритмом розрахунку, який приведений формулою (2.4.10).
Витрати на проведення заходів контролю за виробничими процесами і якістю продукції і технічного контролю у k‑тому цеху (Сткk) розраховуються по формулі (2.4.19):
, (2.4.19)де Uрв – комплексна стаття витрат на іспити, досліди і дослідження, які здійснені силами персоналу підприємства, грн.
Витрати на оплату праці працівників, які зайняті забезпеченням нормативних умов праці і техніки безпеки (ВОП) відносяться до витрат четвертого рівня ієрархії, до цього ж підрозділу відносяться і витрати, які пов’язані з виконанням заходів щодо охорони праці, техніці безпеки і виробничої санітарії.
Витрати, які пов’язані з охороною навколишнього середовища, формуються виходячи із суми фактичних витрат по експлуатації споруд для очищення виробничих стічних вод, по експлуатації установок очищення повітря, по транспортуванню відходів до місць їхнього складання, виплати комунальним підприємствам за прийом відходів.