Підвищення ефективності роботи ГЗКу (стр. 15 из 24)
(2.22)де Р – оптова ціна металу в концентраті, у.г.од./т.;
- кількість переробленої руди (концентрату), т; 
- зміна кількість переробленої руди (концентрату), т. 
(2.23)де
- вилучення металу, частки. ед; 
- зміст металу в руді, %; 
- видобуток руди,тис. т; 
- зміст металу в концентраті, %. 
(2.24)Економічні показники ГЗКа визначаються, насамперед, якісними і кількісними характеристиками рудопотоків, що надходять на переробку. Найбільш повною характеристикою роботи ГЗКа є прибуток. Аналіз її на різних етапах формування рудопотоків дозволяє укласти, що вона в значній мірі визначається продуктивністю збагачувальної фабрики по концентраті і витратами на розвідку, видобуток, навантаження, розвантаження, транпортування і переробку рудної маси.
По формулі (2.5) розраховані значення прибутку з оптимізацією вилучення і без. Дані наведені у табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Зіставлення прибутку
| № місяця | Значення прибутку з використанням максимізованого вилучення | Значення прибутку | Різниця |
| 1 | 17973,98593 | 17532,12966 | 441,856271 |
| 2 | 37550,74883 | 36848,78786 | 701,960974 |
| 3 | 34745,07355 | 34046,64864 | 698,424911 |
| 4 | 19741,42704 | 19311,87759 | 429,549441 |
| 5 | 11556,27855 | 11277,82658 | 278,451966 |
| 6 | 10688,34896 | 10411,21078 | 277,138175 |
| 7 | 31205,84369 | 30606,163 | 599,680694 |
| 8 | 19518,56242 | 19127,78021 | 390,782215 |
| 9 | 17660,58828 | 17270,48336 | 390,104915 |
| 10 | 10569,44851 | 10312,60939 | 256,839119 |
| 11 | 7722,579636 | 7526,94592 | 195,633716 |
| 12 | 16880,10431 | 16550,23809 | 329,866225 |
| 1 | 10769,74292 | 10502,84988 | 266,893049 |
| 2 | 29218,37807 | 28665,13764 | 553,240429 |
| 3 | 18148,78503 | 17774,62883 | 374,156202 |
| 4 | 21784,15455 | 21313,03581 | 471,118742 |
| 5 | 11386,43796 | 11109,85899 | 276,57897 |
| 6 | 11247,3971 | 10954,64551 | 292,751593 |
| 7 | 31710,55604 | 31101,26948 | 609,286563 |
| 8 | 27393,0332 | 26855,01966 | 538,013542 |
| 9 | 23185,7655 | 22680,74596 | 505,019541 |
| 10 | 14585,56162 | 14239,57173 | 345,989888 |
| 11 | 10153,61215 | 9905,084877 | 248,527276 |
| 12 | 12675,04274 | 12425,49177 | 249,55097 |
| 1 | 13039,84802 | 12715,12814 | 324,719877 |
| 2 | 32942,57754 | 32323,90007 | 618,677469 |
| 3 | 29531,06584 | 28937,1671 | 593,898734 |
| 4 | 12754,62181 | 12469,34229 | 285,279515 |
| 5 | 13191,00261 | 12878,83672 | 312,165881 |
| 6 | 12839,44514 | 12514,16559 | 325,279548 |
| 7 | 32207,50939 | 31589,98922 | 617,520165 |
| 8 | 41486,00131 | 40676,91701 | 809,084304 |
| 9 | 26117,26975 | 25552,77685 | 564,4929 |
| 10 | 11367,25107 | 11093,43085 | 273,820218 |
| 11 | 10297,99016 | 10044,3909 | 253,599262 |
| 12 | 21489,197 | 21078,05939 | 411,137614 |
Таблиця 2.3 – Зіставлення прибутку по роках
| По роках | |||
| 2003 | 2004 | 2005 | |
| Значення прибутку з використанням максимізованого вилучення | 235813 | 222258 | 257264 |
| Значення прибутку | 230823 | 217527 | 251874 |
| Різниця | 4990,29 | 4731,13 | 5389,68 |
На рис. 2.3 приведена діаграма зіставлення прибутку з оптимізацією вилучення і без.
Рисунок 2.3 – Зіставлення прибутку з оптимізацією вилучення і без
Точний розрахунок очікуваного прибутку утруднений через різкі коливання ринкових цін на мідь, викликаних коливаннями кон’юктури ринку.a
При випуску односортної продукції прибуток однозначно зв'язаний із собівартістю - максимум прибутку при фіксованій продуктивності відповідає мінімумові собівартості, тому для розрахунків при оперативному керуванні виробництвом доцільно використовувати собівартість.
Основні якісно-кількісні характеристики (масові витрати і зміст) рудопотока, що надходить на збагачувальну фабрику для переробки в концентрат, можна оцінити як сумарні і середньозважені значення відповідних параметрів компонент суміші. На відміну від них вилучення металу через нелінійний зв'язок між якістю й умовами поділу не можна оцінювати як середньозважене.
Коректну оцінку вилучення можна одержати або по якісно-кількісних характеристиках суміші, або з використанням кібернетичних методів.
Порівнюючи прибуток з максимізованим вилученняом із прибутком (Таблиця 2.2 або 2.3), видно, що прибуток збільшився на 15111,09 тис. у.г.од. (715335,24 – 700224,15 = 15111,09 тис. у.г.од.). У процентному співвідношенні зростання прибутку відбувся на 2,158 % (
- 100% = 2,158 %). Даний результат був досягнутий завдяки оптимізації найважливішої характеристики рудопотоків ГЗКа – можливого вилучення корисної копалини в концентрат.Висновки по розділу 2
Розроблено методику моделювання процесу максимізації вилучення для одержання підвищення прибутку гірничо-збагачувальним підприємством, що включає наступні положення:
1.1. Визначено роль економічного моделювання в процесі прийняття рішень.
1.2. Систематизовано етапи побудови економічної моделі.
2. Розроблено модель максимізації вилучення для одержання додаткового прибутку гірничо-збагачувальним підприємством, для чого:
2.1. Побудовано модель у виді кібернетичного "чорного ящика", визначені вхідні і вихідні перемінні моделі.
2.2. Описано зв'язки між перемінними моделі.
3. Виконано формалізовану постановку задачі максимізації вилучення для підвищення прибутку гірничо-збагачувального підприємства. Отримано вираження для максимізованого функціонала (цільової функції – вилучення), введені обмеження.
4. Виконано рішення оптимізаційної задачі. Отримано оптимальні значення вилучення.
5. Підраховано економічну ефективність використання оптимальних значень вилучення, отриманих на основі рішення оптимізаційної задачі, для одержання максимального прибутку, що склала 15111,09 тис. у.г.од. або 2,158 %.
3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПО ОПТИМАЛЬНОМУ УПРАВЛІННЮ РУДОПОТОКАМИ НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Створення комп'ютерних інформаційних систем, що допомогають особам, що приймають рішення, є важливою й актуальною задачею. Такі системи повинні бути гнучкими, пристосовуються швидко до умовам, що змінюються, і надавати найбільш оперативну і важливу інформацію.
Здатність швидко обробляти вихідні дані й одержувати корисну для бізнесу інформацію дає можливість прийняти краще рішення, і це приводить, у кінцевому рахунку, до збільшення доходів. На гірничо-збагачувальних підприємствах мається, як правило, безліч вихідних даних: зведення про видобуток руди, змісті металу в руді, змісті металу в концентраті, вилучення металу, ринкових цінах концентратів, демографії, фінансах, конкурентах і т.д. Однак, цінність цієї інформації полягає не в її кількості, а в можливості вибирати з неї найбільш важливу, і вчасно подавати цю інформацію особам, що приймає рішення. Слід зазначити, що розробити досить універсальні додатки для цих цілей просто неможливо, тому що потреби осіб, що приймають рішення, постійно змінюються. Стає очевидним, що використання таких могутніх засобів програмування як, наприклад, С++ або Delphi не дає очікуваного ефекту через складність алгоритмів і великих термінів розробки проектів, а ідеальний засіб інформаційних систем на базі ПК повинне поєднувати обчислювальні можливості електронних таблиць і сучасних візуальних засобів розробки програм. [29]
3.1 Загальні дані про інформаційні системи
Класифікація інформаційних систем
Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин, називаних підсистемами.
Підсистема - це частина системи, виділена по якій-небудь ознаці.
Класифікація по характері використання інформації
Інформаційно-пошукові системи роблять уведення, систематизацію, збереження, видачу інформації з запиту користувача без складних перетворень даних.
Інформаційно - вирішальні системи здійснюють всі операції переробки інформації з визначеного алгоритму. Серед них можна провести класифікацію по ступеню впливу виробленої результатної інформації на процес прийняття рішень і виділити два класи: керуючі і що радять.
Керуючі ІС виробляють інформацію, на підставі якої людина приймає рішення. Для цих систем характерний тип задач розрахункового характеру й обробка великих обсягів даних. Прикладом можуть служити система оперативного планування випуску продукції, система бухгалтерського обліку.
Ці системи мають більш високий ступінь інтелекту, тому що для них характерна обробка знань, а не даних.
Класифікація по сфері застосування
Інформаційні системи організаційного керування призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. З огляду на найбільш широке застосування і розмаїтість цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в даному тлумаченні. До цього класу відносяться інформаційні системи керування як промисловими фірмами, так і непромисловими об'єктами: готелями, банками, торговельними фірмами й ін.
Основними функціями подібних систем є: оперативний контроль і регулювання, оперативний облік і аналіз, перспективне й оперативне планування, бухгалтерський облік, керування збутом і постачанням і інші економічні й організаційні задачі.