Однак вплив специфічного для ВДТ комплексу цих факторів може вплинути на здоров'я людини за певних умов:
- тривалий вплив цих факторів;
- безперервна робота з відеотерміналом без дотримання встановлених регламентованих перерв з урахуванням характеру роботи і эргономических вимог по організації робочого місця;
- розміщення відеотерміналів без обліку вимог безпеки;
- недостатність вентиляції повітря, освітленості робочих місць;
- ослаблення захисних можливостей імунної системи організму працівника;
- робота жінки з відеотерміналом у період вагітності і годівлі дитини грудьми.
Найбільше навантаження при роботі з відеотерміналом має зоровий аналізатор працівника.
Небезпека для здоров'я представляють в основному старі моделі комп'ютерів з моніторами, у яких не прийняті спеціальні міри для зниження потужності випромінювання, передбачені стандартами безпеки. ВДТ випромінює не тільки в напрямку екрана. Випромінювання з боку бічних і задніх стінок ВДТ значно сильніше і може заподіяти шкода сусідньому працівникові.
Використання лазерних і светодиодных принтерів приводить до виділення озону. Підвищена концентрація озону може виявитися шкідливої для здоров'я.
У процесі роботи ВДТ концентрація іонів у повітрі робочої зони користувачів перетерплює значні зміни. Концентрація негативних іонів значно знижується, а концентрація позитивно заряджених іонів зростає.
Порушення балансу концентрації негативних і позитивних іонів може привести до несприятливих змін в організмі людини, що впливає на серцево-судинну, кровотворну і вегетативну нервову систему.
Для профілактики несприятливого впливу комплексу факторів при роботі з відеотерміналами необхідно дотримувати наступні міри безпеки:
- використовувати в роботі відеотермінали і ПЭВМ, що має сертифікат (санітарно-гігієнічний висновок) про відповідність стандартові України або міжнародних стандартів;
- використовувати при необхідності захисні засоби - приэкранные фільтри, локальні світлофільтри (засобу індивідуального захисту око) і інші міри захисту, що пройшли іспиту в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат;
- обмежувати безперервну тривалість діяльності перед екраном з урахуванням характеру роботи і періодичності регламентованих перерв;
- не розміщати відеотермінали концентрированно в робочій зоні, застосовувати раціональне розміщення робочих місць з обліком эргономических вимог;
- виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться поруч з ним;
- для нормалізації іонного складу повітря робочої зони використовувати примусову вентиляцію, іонізатори;
- для виключення виділення лазерним принтером озону варто застосовувати озонові фільтри;
- для запобігання утворення значної напруженості полючи і захисту від статичної електрики комп'ютер повинний бути надійно і якісно заземлений, у приміщеннях із ВДТ необхідно використовувати нейтралізатори й увлажнители, а статі повинні мати антистатичне покриття;
- уживати заходів до зміцнення захисних можливостей імунної системи організму працівника, жінкам у період вагітності і годівлі дитини грудьми утримуватися від роботи з ВДТ.
5.2 Вимоги до приміщень, обладнаними робочими місцями з комп'ютерною технікою
При проектуванні, реконструкції, обробці інтер'єра приміщень, у яких на робочих місцях використовується комп'ютерна техніка повинні враховуватися і виконуватися вимоги "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)"( п.2); "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (п.2.).
Не допускається розташування приміщень для роботи з відеотерміналами (ВДТ) і електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) у підвалах і цокольних поверхах.
Площа приміщень, у яких розміщаються ВДТ, визначають з розрахунку не менш 6,0 кв. м площі і 20,0 куб. м обсягу на одне робоче місце.
Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном і т.п.), повинні бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.
Стіни, стеля, стать приміщень, у яких розміщається комп'ютерна техніка, повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Забороняється застосовувати для обробки інтер'єра приміщень із ВДТ полімерні матеріали (ДСП, що миються шпалера, рулонні синтетичні матеріали, паперові пластики і т.п.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
У приміщеннях з комп'ютерною технікою варто щодня робити вологе збирання, а також повинні знаходитися медичні аптечки першої допомоги.
Для всіх приміщень, у яких експлуатуються відеотермінали й ЕОМ, повинна бути визначена категорія по пожежній небезпеці відповідно до ОНТП 24-86 "Визначення категорій приміщень і будинків по вибухопожежної небезпеки" і клас зони відповідно до ПУЭ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.
Пожежею називається неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що наносить матеріальний збиток. Горіння – це швидкоплинна хімічна реакція, як правило, з'єднання речовин з киснем повітря, що супроводжується інтенсивним виділенням теплоти і світла [12].
Приміщення з комп'ютерною технікою повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації і переносними вуглекислотними вогнегасників з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення у відповідності вимогами нормативних актів про пожежну безпеку. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.
Обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки повинні виконуватися в окремому приміщенні. При цьому робочі місця фахівців повинні бути оснащені спеціальним устаткуванням і захисними засобами. Стать усієї зони обслуговування, ремонту і налагодження комп'ютерної техніки повинний бути покритий діелектричними ковдрами, термін використання яких після їхнього іспиту на електричну міцність не минув, або закладений ізолюючими підстилками (шириною не менш 0,75-0,8 м) для ніг.
5.3 Санітарно - гігієнічні вимоги
Організація раціонального висвітлення робочих місць – одне з основних питань охорони праці. При незадовільному висвітленні різко знижується продуктивність праці, можливі нещасні випадки, поява короткозорості, швидка стомлюваність.
Приміщення з комп'ютерною технікою повинні мати природне і штучне висвітлення.
Природне висвітлення характеризується тим, що створювана освітленість змінюється в надзвичайно широких межах у залежності від часу дня, року, метеорологічних факторів. Тому як нормовану величину для природного висвітлення прийнята відносна величина – коефіцієнт природної освітленості (КЕО), що являє собою виражене у відсотках відношення освітленості в даній крапці усередині приміщення ЕВ до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості ЕН, створюваної світлом цілком відкритого небозводу [12].
Таким чином, природне світло повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КЕО) не нижче 1,5%. При виробничій необхідності допускається експлуатація ЕОМ у приміщеннях без природного висвітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці й установами санітарно-епідеміологічної служби.
Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки і т.п.
Штучне висвітлення передбачається у всіх виробничих і побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для висвітлення приміщень у нічний час. Воно повинно бути обладнано системою загального рівномірного висвітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого висвітлення (установка додатково до загального висвітлення світильників місцевого висвітлення). Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинний бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості забезпечити системою загального висвітлення даний рівень освітленості допускається застосування світильників місцевого висвітлення; при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрана більш ніж 300 лк.
Як джерело світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбитого світла можуть застосовуватися металогалогенові лампи. У світильниках місцевого висвітлення допускається застосування ламп накалювання. Система висвітлення приміщення (типи і види світильників, порядок їхнього розміщення, яскравість і ін. її характеристики) повинні відповідати вимогам "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".
Для забезпечення нормативних значень освітленості необхідно очищати шибки і світильники не рідше 2 разів у рік і вчасно заміняти перегорілі лампи.
Рівні шуму в приміщеннях і на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами й ЕОМ повинні відповідати вимогам "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".
Шумом прийнято називати всякий небажаний для людини звук, що заважає сприйняттю корисних сигналів [12].
Для забезпечення нормованих рівнів шуму застосовуються шумопоглинальні засоби (непальні або трудногорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата, підвісні стелі), дозволені органами санітарно-епідеміологічного нагляду для оформлення приміщень і вибір яких улаштовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системою опалення, кондиціонування повітря або витяжною вентиляцією відповідно до вимог "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".