Оптимізація трудових ресурсів (стр. 10 из 12)
За ступенем небезпеки ураженням електричним струмом згідно ПУЕ, приміщення планово-економічного відділу відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки, тому що відсутня можливість одночасного дотику до корпусів ПЕОМ із однієї сторони й до заземлених металевих конструкцій будинку, у якому розміщена лабораторія (батареї опалення закриті дерев'яними гратами) – з іншого боку, немає підвищеної вологості, підвищеної температури, підлоги ізольовані (паркет).
Відповідно до вимог ПУЕ, ДСТУ 12.1.030–81 для забезпечення безпеки у планово-економічному відділі виконане занулювання ПЕОМ, оскільки електропостачання здійснюється від трифазної чотирьохпровідної мережі із глухозаземленою нейтральною напругою 380/220 У. Занулювання перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання, у результаті чого спрацьовує максимальний струмовий захист, що відключає ушкоджену ділянку мережі. Щоб виконати занулювання варто навмисно електрично з'єднати з нульовим проведенням мережі корпуса всіх ПЕОМ і принтера, які можуть випадково виявитися під напругою. Час спрацьовування автомата захисту повинне бути не більше 0,1–0,2 с. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ виконана як окрема трьохпровідная мережа, шляхом прокладки фазових, нульових робочих і нульового захисного провідників. Площа перетину нульових робочих і нульового захисного провідників не менше площі перетину фазового провідника.
Виконано повторне заземлення нульового проведення з метою зниження напруги на корпусі ПЕОМ у момент електричного замикання на корпус і при обриві нульового проведення. При цьому, необхідно використати природні й штучні. Величина опору повторного заземлення не повинна перевищувати 30 Ом.
Згідно ПУЕ необхідно проводити контроль активного опору ізоляції між нулем і фазою й між фазами. Контроль проводити не рідше 1 разу на рік при відключеному електроживленні за допомогою мегаомметра.
Згідно ДНАОП 0.00–4.12–99 необхідно проводити вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі.
Вступний інструктаж необхідно проводити при надходженні на роботу. Інструктаж організує й проводить служба охорони праці, факт інструктажу фіксується в журналі вступного інструктажу. Основні питання інструктажу – загальні питання охорони праці на підприємстві, режим роботи підприємства, можливі небезпеки, надання долікарської допомоги.
Первинний інструктаж необхідно проводити безпосередньо на робочому місці. Інструктаж проводить керівник планово-економічного вдділу, факт інструктажу необхідно фіксувати в журналі первинного інструктажу. Основні питання інструктажу – ОВПФ, що діють на робочому місці, захист від них, гігієна праці при виконанні робіт. Аналогічно, з періодичністю в півроку проводити повторні інструктажі.
Позаплановий інструктаж варто проводити при зміні умов праці, введення в експлуатацію нової техніки, а також при нещасних випадках.
Зміст всіх інструктажів, які проводяться з персоналом, повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.00. – 4.12–99.
4.3 Виробнича санітарія й гігієна праці
Робота у планово-економічному відділі виконується сидячи й не вимагає систематичної фізичної напруги. Відповідно до ДСТУ 12.1. 005–88 робота ставиться до категорії легких фізичних робіт, а енерговитрати організму людини становлять 90–121 ккал/ч, що відповідно до нормативних вимог для даної категорії робіт дозволяє встановити оптимальні для роботи персоналу норми мікроклімату, які наведені в табл. 4.2
Таблиця 4.2 – Оптимальні норми мікроклімату
| Періодроку | Температура повітря, град. С֠ | Відносна вологість повітря, % | Швидкість руху повітря, м/с |
| Холодн. | 22–24 | 40–60 | Не більше 0.1 |
| Теплий | 23–25 | 40–60 | Не більше 0.1 |
Для підтримки в приміщенні встановлених норм мікроклімату варто застосовувати опалення в холодний період й кондиціонування – у теплий.
Фактичне значення температури в приміщенні перевищує нормоване значення на 6 градусів. Для нормалізації температури необхідно виконати розрахунок кондиціонування повітря й установити кондиціонер. Кондиціонування має на увазі попередню підготовку повітря – його охолодження.
Джерелами надлишкового тепла в приміщенні є люди, устаткування, джерела штучного світла, сонячна радіація. Визначимо ці доданки.
Кількість тепла
, випромінювана встаткуванням, дорівнює 
, (4.1)де
– сумарна потужність установленого устаткування, згідно паспортним даним (1,7 квт); 
– коефіцієнт використання потужностей (0.95); 
– коефіцієнт одночасної роботи устаткування (1). 
ккал/чТепло
, випромінюване людьми, дорівнює
(4.2)де
– кількість працюючих у приміщенні; 
– кількість тепла, виділювана людиною (120 ккал/ч). 
ккал/чТепло
, випромінюване джерелами штучного світла, визначаєтьсяQсв = k*E*S, (4.3)
де k – питоме тепловиділення на 1 люкс освітленості, до=0,05 ккал/(люкс* м
*ч);Е – мінімальна нормована освітленість приміщення, приймається залежно від категорії виконуваних зорових робіт, люкс;
S – площа приміщення;
Qсв = 0.05 300 48 = 720 ккал / година
Тепло
, виділюване за рахунок сонячної радіації, дорівнює: 
, (4.4)де
– питома кількість тепла, що надходить через одиницю площі вікна (86 ккал/ч); 
– поправочний коефіцієнт, залежить від виду скла вікна (1.15 – для вікон з подвійними плетіннями); 
– площа вікон (10 м ).Qр = 86* 1.15 * 10 = 990 ккал / година
Кількістю тепла, що надходить у приміщення через стіни, приймемо рівним нулю (цегельні стіни).
Загальне виділення теплоти
обчислюємо як суму результатів, отриманих в (4.1) – (4.4) 
(ккал/ч).Необхідний повітрообмін
буде дорівнює 
, (4.5)де
– питома теплоємність повітря (0.24 ккал/кг·град); 
– щільність повітря (1.29 кг/ м3); 
– температура повітря, що видаляє, (310С); 
– температура приточного (з кондиціонера) повітря (200С).Необхідна продуктивність по холоду
з урахуванням зовнішньої температури 350С буде дорівнює 
м3/чЗ урахуванням отриманих результатів, вибираємо мульти-сплит систему, що забезпечить повітрообмін й охолодження зовнішнього повітря.
Згідно СНіП II-4–79 зорова робота оператора ПЕОМ є роботою високої точності, оскільки найменший розмір об'єкта розрізнення становить 0.3–0.5 мм (відстань між пикселями на екрані ВДТ) і ставиться до III розряду зорових робіт. Згідно вимог СНіП II-4–79 величина коефіцієнта природної освітленості (КЕО) дорівнює 2%. Природне світло проникає в приміщення планово-економічного відділу через бічні світлопроєми, що відповідає вимогам. Штучне висвітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників, розташованих паралельно лінії зору операторів. Освітленість при роботі з екраном у сполученні з роботою над документами повинна бути в межах 300–500 лк. Фактичне значення освітленості у планово-економічному відділі становить 300 лк, що відповідає нормі.