Економічна модель оптимізації закупівель та поставок кондитерських виробів на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Груп" (стр. 4 из 22)
Таблиця 1.3.5 – Показники абсолютного приросту
| № кварталу | Абсолютний показник |
| 1 квартал | 187.613 |
| 2 квартал | 319.335 |
| 3 квартал | 267.976 |
| 4 квартал | 413.142 |
Рисунок 1.3.1 – Динаміка валюти балансу
Рисунок 1.3.1 наочно відображає рух грошових коштів за 2008 рік. В першому та третьому кварталах валюта балансу зростає, а в проміжку між другим та третім кварталом валюта балансу різко зменшується.
Платоспроможність підприємства і ліквідність його активів
Найбільш ліквідними активами є кошти і їхні еквіваленти (ними відразу можна покрити борги), а також поточна дебіторська заборгованість.
При цьому прострочена дебіторська заборгованість враховується тільки у випадку уживання визначених заходів по її погашенню, тобто якщо є впевненість у швидкому її перетворенні в кошти. До високоліквідних активів відносяться також цінні папери, що враховуються в складі поточних фінансових інвестицій, тобто, що містяться в другому розділі активів.
Менш ліквідними активами вважаються товари, готова продукція, запаси, незавершене виробництво. З огляду на правило зростаючої ліквідності, фахівці розрізняють три рівні платоспроможності підприємства:
1. грошову;
2. розрахункову;
3. ліквідну.
Коефіцієнт грошової платоспроможності (Кг.п.) (1.3.1) (його ще називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності (Кг п) визначається відношенням суми залишків по статтях коштів і їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до суми залишків по непогашених кредитах і поточній кредиторській заборгованості.
(1.3.1)де с. 230 ф. 1 — кошти і їхні еквіваленти в національній валюті;
с. 240 ф. 1 — кошти і їхні еквіваленти в іноземній валюті; с. 220 ф. 1 — поточні фінансові інвестиції; с. 620 ф. 1 — поточні зобов'язання. Правда, може виникнути питання щодо включення (невключення) у знаменник даної формули суми доходів майбутніх періодів (с. 630 ф. 1), але це один з тих випадків, коли до аналізу потрібний індивідуальний підхід. У будь-якому випадку потрібно зі значення с. 630 у знаменник даної формули включити тільки ту суму, що стосується періодів, що не перевищують 12 календарних місяців від дати складання балансу. Коеффіцієнт грошової платоспроможності розраховано в таблиці 1.3.6 на початок і кінець періоду.
Таблиця 1.3.6 – Коефіцієнт грошової платоспроможності
| На початок періоду | На кінець періоду | ||
| Квартал | Показник коеффіцієнта | Квартал | Показник коеффіцієнта |
| 1 | 0.0073 | 1 | 0.00 |
| 2 | 0.0073 | 2 | -0.03 |
| 3 | 0.0073 | 3 | -0.11 |
| 4 | 0.0073 | 4 | -0.07 |
Висновок: підприємство є неплатоспроможним. Про це свідчить зменшення коеффіцієнтів грошової платоспроможності в порівнянні на початок і на кінець періоду.
Коефіцієнт ліквідної платоспроможності (КЛП) (1.3.2) визначається відношенням загальної суми оборотних (поточних) активів і витрат майбутніх періодів (розділ II + розділ III) до загальної суми зобов'язань і доходів майбутніх періодів.
(1.3.2)де с. 270 ф. 1 — витрати майбутніх періодів;
с. 480 ф. 1 — довгострокові зобов'язання;
с. 630 ф. 1 — доходи майбутніх періодів. Бажано, щоб цей коефіцієнт був вище одиниці.
У такий спосіб визначають, чи досить у підприємства всіх оборотних коштів для повної ліквідації своїх боргових зобов'язань. Однак найчастіше користаються середнім коефіцієнтом ліквідності (Клср) (1.3.3), без обліку різних рівнів платоспроможності. Він визначається відношенням суми оборотних (поточних) активів до суми поточних зобов’язань.
(1.3.3)Дуже бажано, щоб даний показник дорівнював одиниці. Але на практиці це буває нечасто, тому можна задовольнятися його значенням 0,8-0,9.
Розрахунок коефіцієнту ліквідної та середньої платоспроможності приведений в таблиці 1.3.7.
Таблиця 1.3.6 – Коефіцієнт грошової платоспроможності
| На початок періоду | На кінець періоду | ||
| Квартал | Показник коеффіцієнта | Квартал | Показник коеффіцієнта |
| 1 | 1.100 | 1 | 1.01 |
| 2 | 1.100 | 2 | 0.86 |
| 3 | 1.100 | 3 | 0.98 |
| 4 | 1.100 | 4 | 1.07 |
Висновок: цей коефіцієнт повинен перевищувати 1. В даному випадку підприємство за перший та четвертий квартал може повністю погасити свої короткострокові зобов'язання, в другому кварталі воно не може погасити 0,15 тис. грн., в третьому - 0,03 тис. грн. Загалом підприємство має достатньо грошових коштів для повної ліквідації своїх довгострокових зобов'язань.
Однак, середній коефіцієнт ліквідності не завжди може бути істиним. Іноді він лише втішити керівника, але не допомогти в реальному житті. Запаси і продукція в стадії незавершеноо виробництва не так скоро перетворяються в грошові кошти, як хотілось би. Тому більш реальним вважається коефіцієнт критичної ліквідності.[13]
Коеффіцієнт критичної ліквідності (Кл.крит.) (1.3.4) визначається відношенням величини оборотних активів мінус запаси незавершеного виробництва до величини поточних зобов’язань.
(1.3.4)де с. 100 ф. 1 — виробничі запаси;
с. 110 ф. 1 — тварини на вирощуванні і відгодівлі;
с. 120 ф. 1 — незавершене виробництво.
У випадку якщо активи виявляються низьколіквідними, існує погроза потрапити в скрутний фінансовий стан. Однак занадто висока ліквідність (коефіцієнт ліквідності значно вище одиниці) говорить про недоліки у використанні поточних активів, що приводить до зниження показника прибутковості (рентабельності).
Результати розрахунку коефіцієнта критичної ліквідності приведено в таблиці 1.3.7.
Таблиця 1.3.7 – Коефіцієнт критичної ліквідності
| На початок періоду | На кінець періоду | ||
| Квартал | Показник коеффіцієнта | Квартал | Показник коеффіцієнта |
| 1 | 1.100 | 1 | 0.988 |
| 2 | 1.100 | 2 | 0.847 |
| 3 | 1.100 | 3 | 0.959 |
| 4 | 1.100 | 4 | 1.061 |
Висновок: бажано, щоб цей показник дорівнював одиниці, але на практиці це майже неможливо, тому можна задовільнитися значеннями 0,8-0,9. Активи підприємства ООО "Гермес-Груп" є ліквідними - загрози попасти в тяжкий фінансовий стан не має.
Якщо відношенням суми оборотних активів до суми поточних зобов'язань визхначаэться коеффіцієнт середньої ліквідності, то різниця між цими двома величинами визначає розмір оборотного капіталу (ОК) (1.3.5).
(1.3.5)Розрахунок значення оборотного капіталу приведено в таблиці 1.3.8.
Таблиця 1.3.8 – Розрахунок оборотного капіталу
| На початок періоду | На кінець періоду | ||
| Квартал | Показник коеффіцієнта | Квартал | Показник коеффіцієнта |
| 1 | 5.5 | 1 | 1.00 |
| 2 | 0.0 | 2 | 0.00 |
| 3 | -16.0 | 3 | -12.30 |
| 4 | 0.0 | 4 | 0.00 |
Висновок: даний показник вказує на те, наскільки господарська діяльність забезпечена власними фінансовими ресурсами. В першиму кварталі власні фінансові ресурси зменшилися на 4.5 тис. грн., в другому кварталі не змінилися, в третьму збільшилися на 3.7 тис. грн., а в четвертому кварталі ресурси не змінювалися. Значне збільшення залишку по статтям запасів та витрат не завжди свідчить про розширення виробництва. Це може бути визвано уповільненням обороту даних активів.
Для того, щоб зробити правильні висновки, необхідно примінити і інші коеффіцієнти, визначення яких потребує не тільки даних Балансу, але і Звіту про фінансові результати. Наприклад, коеффіцієнт обертання запасів. Показник цього коефіцієнта дорівнює числу разів їх поповненння за період.
Коеффіцієнт обертання запасів (Ко.з.) (1.3.6) визначається відношенням виторгу від реалізації без обліку ПДВ і акцизів до середньої суми негрошових оборотних (поточних) активів (НТА).
(1.3.6)де с. 035 ф. 2 — чистий доход (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
с. 100 ф. 1 — виробничі запаси; с. 110 ф. 1 — тварини на вирощуванні і відгодівлі;
с. 120 ф. 1 — незавершене виробництво;
с. 130 ф. 1 — готова продукція; с. 140 ф. 1 — товари; с. 150 ф. 1 — векселя отримані.
Величину виторгу від реалізації за звітний період можна знайти в одній з перших рядків форми 2. Що стосується середньої суми негрошових поточних активів, те її визначають шляхом перебування середдньоарифметичної величини між залишками на початок і кінець звітного періоду (форма 1).