З метою профілактики шкідливого впливу на користувача необхідно:
§ установлювати відеотермінали, що відповідають сучасним вимогам захисту від випромінювань;
§ установити на ВДТ старій конструкції (випуску до 1995р.) заземлений приекранний фільтр;
§ не концентрувати в робочій зоні велике число радіоелектронних приладів;
§ обмежити тривалість роботи перед екраном;
§ виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться поблизу від нього.
4.1.7. Електростатичні поля
ВДТ на основі ЭЛТ є джерелом електростатичних зарядів. Тривале перебування в електричному полі, що створюється цими зарядами, може призвести до бронхо-легеневих захворювань, порушенню серцево-судинної системи, поразкам шкіри й ін.
Негативний вплив електростатичного поля виявляється в тім, що воно здатно притягати пил, бруд і інші частки, присутні у повітрі навколо ВДТ. Вивчався вплив електростатичного поля на інтенсивність осідання ізотопів радону на обличчя оператора. Установлено, що при концентрації радону в повітрі 100 Бк/м доза радіації за рік виросла приблизно на 50-60%.
Електростатичний заряд концентрується на екрані ВДТ. Індуктивним і контактним шляхом заряди накопичуються на користувачі, підвищуючи тим самим його електричний потенціал.
Як показали дослідження, напруженість електростатичного поля миттєво зростає до максимуму в момент включення ВДТ і поступово зменшується до стабільного рівня.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 поверхневий електричний потенціал ВДТ не повинний перевищувати 500В.
Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, у тому числі і з ВДТ, не повинна перевищувати 20кв/м.
Для попередження створення значної напруженості полючи і захисту від статичної електрики необхідно:
· установити нейтралізатори статичної електрики;
· підтримувати в приміщенні з ВДТ відносну вологість не
· нижче 45-50%;
· застелити підлогу в приміщеннях із ВДТ антистатичним лінолеумом і проводити щоденне вологе збирання;
· протирати екран і робоче місце спеціальною антистатичною
· чи серветкою вологою тканиною;
· користувачам бажано носити одяг, особливо нижнього шару,
· з натуральних матеріалів;
- для "зняття" статичного заряду бажано кілька разів у день мити руки й обличчя водою чи час від часу торкатися металевих поверхонь.
4.1.8. Іонний склад повітря
Дослідження показали, що в процесі роботи ВДТ протягом зміни концентрація іонів у повітрі робочої зони значно змінюється. У 1 см3 чистого повітря міститься близько 1000 негативних і 1200 позитивних іонів. Оптимальним рівнем аероіонізації в зоні подиху користувача вважається зміст легень аероіонів обох знаків від 150 до 5000 у 1 см2 повітря. Однак уже через 5 хвилин роботи концентрація легких негативних іонів знижується в 5-10 разів (фонове значення їхньої концентрації складає 350-620 іонів/см3). Через 3 години роботи ця концентрація наближається до нуля. Істотно знижується концентрація середніх і важких негативних часток. У теж час концентрація позитивно заряджених іонів зростає і через 3 години роботи монітора в повітрі переважають позитивно заряджені частки всіх розмірів.
Збільшення числа позитивних іонів (особливо важких) може призвести до змін серцево-судинної (підвищення тиску, тахікардія, болі в області серця), бронхо-легенової (покахикування, підвищена чутливість до вірусних інфекцій), кровотворної (збільшення числа лейкоцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення числа еритроцитів), вегетативної нервовий (дратівливість, безсоння, стомлюваність головний біль і ін.) системах.
ДНАОП 0.03-3.06-80 «Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих приміщень» регламентує рівні іонізації повітря приміщень при роботі з ВДТ і ПК. (таблиця 3).
| Рівні | Кількість іонів в 1 см3 повітря | |
| n+ | n- | |
| Мінімально необхідні | 400 | 600 |
| Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
| Максимально припустимі | 50 000 | 50 000 |
Необхідні концентрації позитивних і негативних іонів у повітрі робочої зони можна забезпечити використанням:
·генераторів негативних іонів;
·установок локального зволоження;
·кондиціонерів;
·примусової вентиляції (провітрювання, системи загальобмінної приточно-витяжної вентиляції, пристосування місцевої вентиляції);
·захисних заземлених екранів.
4.1.9 Забруднення повітря на робочих місцях із ВДТ
Джерела аерозольних забруднень численні. Зовнішні джерела залежать від природних і антропогенних факторів наявність поблизу водойм із солоною водою, інтенсивності метеорологічних процесів. У багатьох районах у повітрі присутні продукти окислювання вуглеводнів, метали, нітрати й ін. Одним з основних внутрішніх забруднювачів є тютюновий дим. У приміщеннях, де не курили, концентрація шкідливих часток склала 12-40 мкг/см3, де курили 150-450 мкг/см3
Більшість досліджень показали, що речовинами, концентрація яких перевищує припустиму на робочих місцях із ВДТ, є: озон, оксиди азоту, пил. Особливо шкідливий — озон, що є дратівним і канцерогенною речовиною. При великих концентраціях озону з'являється сухість і роздратування слизових оболонок, головні болі.
Основним джерелом озону є ЕЛТ і лазерні принтери. Для зменшення концентрації озону необхідно:
- виключати монітор, якщо він не використовується;
· лазерні принтери розташовувати якнайдалі від робочого
· місця;
· застосовувати приточно-витяжну вентиляцію.
Аналіз динаміки бактеріальної обсемененності повітря в приміщеннях із ВДТ показав, що кількість мікроорганізмів збільшується при відсутності вентиляції і залежить від тривалості роботи з ВДТ (за 3-4 години роботи їхня кількість збільшується до 2100-2500 мікробних тіл у 1м). У випадках, коли робота користувача зв'язана з прийомом відвідувачів, зміст мікроорганізмів у повітрі значно зростає і досягає 7000 мікробних тіл у 1м. Тому при такому режимі роботи вживають наступних заходів:
· вентиляція;
· обмеження числа і тривалості перебування відвідувачів;
· конструкція загороджувальних стін з віконцями для спілкування з відвідувачами.
Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 повітря, що надходить у робочі приміщення, повинне бути очищене від забруднень. Зміст озону не повинний перевищувати 0,1мг/м", оксидів азоту — 5мг/м, пилу - 4мг/м, загальна кількість колоній у 1м повітря не повинне перевищувати 1000 і цілком виключається наявність патогенної мікрофлори.
4.1.10 Природна вентиляція робочих приміщень з ВДТ
Однією з умов високопродуктивної праці і збереження здоров'я користувача ВДТ є забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату і зниження надходження шкідливих речовин у повітря виробничих приміщень.
До числа найбільш ефективних засобів, що дозволяють забезпечити нормальні санітарно-гігієнічні параметри повітря робочої зони у виробничих приміщеннях, належить вентиляція.
Вентиляція — система засобів і приладів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях, у робочій і зонах приміщень, що обслуговується, метеорологічних умов і частоти повітря, що відповідають гігієнічним і технічним умовам.
Розрізняють вентиляцію природну і механічну.
Природна вентиляція буває організованою і неорганізованою. Організована природна вентиляція (аерація) здійснюється за рахунок різниці гравітаційного тиску зовнішнього і внутрішнього повітря і дії вітру. При неорганізованій вентиляції повітря в приміщення надходить і виходить через щілини, вікна, двері т.д.
Якщо перЕМВщення повітря у вентиляційних системах здійснюється вентилятором, вентиляцію називають механічною.
4.1.11 Освітлення на робочому місці користувача
При проектуванні систем освітлення необхідно враховувати наступні вимоги у відповідності зі СНіП-І І-4-79: рівень освітленості робочих місць повинний відповідати характеру виконуваної зорової роботи, що визначається в залежності від мінімального розміру об'єкта розрізнення, характеристики фону і характеристики контрасту. У залежності від мінімального розміру об'єкта розрізнення всі зорові роботи поділені на 8 розрядів здорових робіт.
Робота оператора ЕОМ відноситься до III розряду високої точності (об'єкт розрізнення 0,3-0,5 мм). Тому для III розряду рівень освітленості комбінованого освітлення повинний складати від 700 до 1500 лк, а загального від 450 до 650 лк.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, що виключали б швидку стомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче приміщення повинне відповідати вимогам:
створювати на робочій поверхні освітлення, що відповідає характеру зорової роботи і знаходиться в межах установлених норм;
не створювати сліпучого ефекту, як від предметів у поле зору користувача, так і за ним.
створити достатню рівномірність і постійність рівня освітленості, щоб уникнути частої переадаптації здорового аналізатора;
не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;
обмежити до мінімуму пульсацію світлового потоку;
не зменшувати необхідний контраст фону й об'єктів, зображених на екрані ВДТ.
4.2 Захист від ЕОМ
4.2.1 Захисні фільтри
Якщо монітори з маркіруванням Low Radiation мають високий ступінь захисту і не вимагають спеціального дооснащення, то монітори старих моделей, як правило, випромінюють електромагнітні поля, що представляють відому небезпеку для користувача. Щоб відгородити себе від шкідливих впливів, самим правильним було б змінити морально застарілу по екологічним і ергономічним міркам техніку на сучасну, що володіє зниженим рівнем побічних випромінювань. Але змінити весь парк обчислювальної техніки доступно не багатьом. Найпростішим способом є використання вже готових конструктивних вузлів, що поставляються фірмами-виготовлювачами, - захисних фільтрів (ЗФ), призначених для встановлення на екран монітора.