Смекни!
smekni.com

Економіко-математичне моделювання в управлінні підприємством аграрно-промислового комплексу (стр. 6 из 12)

При розробці та застосуванні економіко-математичних моделей процесів відтворення у сільському господарстві мають бути враховані всі вищезазначені особливості сільського господарства.

Завдання економіко-математичного моделювання АПК за масштабом можна згрупувати таким чином:

Моделі агропромислового комплексу України.

Моделі агропромислового комплексу по областях.

Моделі агропромислового комплексу по районах.

Моделі оптимізації окремих господарств.

Удосконалення економіко-математичної моделі - по своїй суті нескінченний процес. Зміни в аграрній політиці, зовнішній економіці, конкурентному середовищі, впровадження нових машин і технологій, необхідність урахування соціальних та багатьох інших факторів - усе це постійно коригує побудову моделі та обумовлює сільськогосподарське виробництво як складну стохастичну систему.

Класифікація ймовірнісних факторів сільськогосподарського виробництва Досліджено коливання і варіацію показників сільськогосподарського виробництва. Вплив вищезазначених випадкових факторів сільськогосподарського виробництва (природно-кліматичних, організаційних, економічних, соціальних) полягає в тому, що його показники не є детермінованими, а змінюються у просторі й часі. При побудові традиційних лінійних економіко-математичних моделей не потрібна була інформація про варіацію параметрів моделі навколо середньої величини, тому такі дослідження не були актуальними. Однак останнім часом у зв’язку з переходом до ринкових умов господарювання потрібна додаткова інформація про варіацію та коливання показників сільськогосподарського виробництва. На базі аналізу статистичних даних розраховують статистичні характеристики врожайності сільськогосподарських культур. Частина врожайності залежить від таких факторів: витрати праці та фінансових ресурсів на 1 га; виручка від реалізації товарної продукції на 1 га, валова продукція по собівартості за рік, погодні фактори.

Таким чином, економіко-математична модель оптимізації галузевої структури виробництва є більш адекватною конкретним виробничим умовам та відображає особливості виробництва, пов’язані з коливанням випадкових величин.

Необхідно провести аналіз собівартості. Зпрогнозувати економічну діяльність підприємств аграрно-промислового комплексу за допомогою методів економіко-математичного моделювання.

Собівартість сільськогосподарської продукції обернено залежить від урожайності. При збільшені урожайності собівартість зменшується і навпаки. Збір урожаю зумовлюється різними факторами такими як: погодні умови, якістю насіння та іншими. Прогнозування необхідно щоб вибрати найбільш ефективну стратегію економічної діяльності підприємства.

1.6 Постановка завдання

Необхідність в аналізі сільськогосподарської діяльності зумовлена практичними потребами людей у кваліфікованому і ефективному управлінні розвитком суб’єктів господарювання. За допомогою аналізу досліджують явища суспільного життя, господарські процеси для накопичення певних знань, але в першу чергу для практичного використання цих знань у менеджменті господарською діяльністю суб’єктів мікроекономіки.

Розв’язання загальних завдань, які ставить перед собою підприємство, здійснюється за допомогою специфічних, притаманних тільки аналізу господарської діяльності, методів. До них належать:

об’єктивна оцінка розвитку підприємства (виробничого підрозділу), виявлення проблемних ситуацій;

визначення стратегічних, перспективних і тактичних цілей розвитку підприємства;

прогноз впливу зовнішніх факторів і оцінка власних економічних можливостей;

обґрунтування шляхів досягнення мети і строків реалізації управлінських рішень з розв’язання конкретних ситуацій;

оцінка очікуваних результатів з найповнішим врахуванням наявних обмежень (можливостей).

Найкращих результатів при здійсненні аналізу можна досягти з дотриманням вимог системного підходу.

Сільськогосподарське підприємство - це системно-функціональний комплекс, складність якого можна бачити, розглянувши зв’язки, що існують між окремими елементами системи, як по вертикалі, так і по горизонталі, і які визначають основні напрямки й особливості аналізу.

Таким чином, системний підхід до аналізу господарської діяльності дає змогу:

чітко визначитись з цілями системи і співвідношенням її елементів, прив’язавши їх до часу, місця і виконавців;

оцінити досягнення цілей підприємством з погляду їх пріоритетності;

зорієнтувати діяльність формування на перспективу з врахуванням досягнутого рівня і реальних можливостей системи і середовища, повнішого задоволення інтересів (попиту) споживачів продукції і послуг;

підпорядковувати цілі та функції підсистем задачам досягнення цілей системи в цілому;

привести структуру і процедуру прийняття рішень у відповідність із цілями і задачами підприємства;

забезпечити комплексний підхід до розвитку підприємства, при якому передбачається як єдиний процес удосконалення виробничої діяльності, соціальний розвиток колективу в удосконаленні системи, підвищенні її конкурентного статусу в умовах становлення ринкових відносин;

створити систему показників, яка б найповніше характеризувала нові суспільні явища і соціально-економічні процеси;

систематизувати причини і фактори для найповнішого вивчення механізму зміни величини показників і створення передумов для бажаної зміни;

формувати джерела даних, які б досить повно і адекватно відображали явища, процеси і давали змогу реально і своєчасно оцінити їх стан та передбачити можливі (бажані) зміни;

підібрати методичні прийоми, які дали б змогу з найменшими затратами часу і коштів високоякісно вивчити аналізований об’єкт.

Проведемо аналіз економічної діяльності сільськогосподарських підприємств Петрівського району Кіровоградської області.

До підприємств, що звітують про свою діяльність в органи управління району, входять:

спільні виробничі кооперативи (СВК) „А/ф Маріампольська”„Зарічний", „Інгулець", „Колос", „П’ятихатський", „Росія”;

приватне підприємство (ПП) „Дружба”;

приватні спільні підприємства (ПСП) „Баштинське", „Богнер", „Водянське", „Йосипівна", „Рай польське”;

товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „АгроІнтерКонтакт", „Малинівське", „Петрівське +", „Україна”, „Чечеліївське".

Крім цих підприємств є ще 11 невеликих сільськогосподарських підприємств та фермерів, що не звітують в район. Всього в Петрівському районі нараховується близько 28 підприємств, що займаються аграрною промисловістю.

Економічний аналіз діяльності підприємств, які входять до „великого кола", тобто звітують в район, здійснюватимемо поверхово. Більш детально зупинимося на діяльності ПСП „Петрівське +".

Ми проведемо аналіз собівартості сільськогосподарської продукції цього підприємства. А також зробимо економіко - математичне моделювання урожайності. Щоб це зробити ми застосуємо метод Брандона.

2 Аналіз собівартості для планування урожайності сільскогосподарської продукції

2.1 Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції

Собівартість продукції є одним із найважливіших показників ефективності виробництва, в якому відображається раціональне використання виробничого потенціалу підприємства. Величина собівартості зумовлює конкурентоспроможність продукції і фінансові результати діяльності підприємства.

З-поміж продукції основних галузей визначення собівартості починають саме з продукції рослинництва, оскільки вона значною мірою споживається тваринництвом. Об’єктами розрахунку собівартості в рослинництві є різні види продукції, які одержують від кожної сільськогосподарської культури.

Продукція рослинництва після збирання транспортується і відповідним чином доробляється (висушується, очищується, сортується тощо). З огляду на це визначають витрати, які включають у виробничу собівартість продукції.

Проаналізуємо собівартість основних видів продукції рослинництва сільськогосподарських підприємств району.

Таблиця 2.1. Собівартість зернових і зернобобових культур сільськогосподарських підприємств Петрівського району Кіровоградської області грн. на 1 ц продукції

№ п/п Господарство 2005 2006 2007
СВП СРП СВП СРП СВП СРП
АгроІнтерКонтакт 28,37 31,02 21,86 25,23 26,06 27,99
Баштинське 15,3 10,71 14,90 19,89 23,61 16,52
Дружба 12,76 15,94 14,57 18,75 18,92 11,18
Зарічний 15,02 15,55 15,59 16,04 15,78 16,41
Інгулець 78,36 36,84 19,77 26,41 87,35 25,28
Йосипівка 30,42 32,99 29,42 32, 20 33,00 20,00
Колос 12,94 22,38 13,08 27,49 22,29 19,82
Малинівсьве 16,85 10,44 17,64 8, 20 17,32 17,07
Маріампольський 12,65 17,08 15,17 21,58 24,70 17,27
Петрівське + 34,92 33,04 31,45 29,54 27,39 25,72
П’ятихатський 31,14 30,64 13,42 15,94 17,55 17,49
Райпольське 12,92 16,05 21,65 26,26 25,63 23,95
Росія 17,78 22,97 16,08 20,18 22,90 22,21
Україна 86,72 80,16 28,55 31,95 31,09 68,94
Чечеліївське 21,96 19,23 26,35 28,44 35,33 32,62

СВП - собівартість виготовленої продукції;