Экономическая кибернетика (стр. 3 из 13)

Підприємства інших форм власності (колективної, приватної) створюють власний капітал самостійно, згідно законодавчої бази України.

В Україні, як і у світовій практиці, при формуванні власності (капіталу) засновників підприємства (якщо воно АТ, ТОВ, кориорація або холдингова компанія) за економіко-правовим характером розрізняють два поняття:

1) вклад;

2) додаткові внески заснвників (учасників).

Вклади та додаткові внески виконують різні функції. Для того, щоб зрозуміти ці функції, сліді спочатку з’ясувати складові елементи власного капіталу.

Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини: реєстрований та нереєстрований. Перший (реєстрований) – це фонди та резерви, створенні підприємством в процессі господарювання, а також нерозподілений прибеток (непокритий збиток).

Усі складові є власністю засновників (учасників). Але вклади виконуються набагато більше функцій і мають значно глибший зміст, ніж просте внесення додаткових коштів (майна), в тому числі і шляхом залишання у складі власного капіталу нерозподіленого прибутку.

Вклад – це частка засновника (учасника) у статутному фонді (капіталу) підприємства. Вклад виконує такі функції:

а) забезпечує інвестування діяльності підриємства (це першочергове джерело формування майно підприємства);

б) регулювання відносин власності (тобто розподіл майна, виробленої продукції, державного прибутку тощо). Це особливо важливо при виході учасника (засновника) з підприємства;

в) управління підприємством, оскільки кількість голосів дорівнює (пропорційно) часткам (вкладам).

Формування статутного фонду (капіталу) за рахунок вкладів засновників (учасників) є обов’язковим елементом установчих документів підприємства. Сума статутного фонду (капіталу) підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць. Рішення про збільшення (або зменшення) штату підлягає обов’язковій реєстрації. Сума статутного фонду (капіталу) за балансом підприємства не може бути іншою, ніж та, яка зареєстрована в державному реєстрі. Не вкладені кошти засновників (учасників) показуються в активі балансу.

Необхідно відмітити, що акціонерним рахується товариство, що має статутний фонд, розподілений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, що несе відповідність по забов’язаннях тільки своїм майном. Акції розподіляються між засновниками пропорційно їх вкладам. Таким чином, статутний фонд є акціонерним капіталом підприємства. Потім він може бути збільшений шляхом додаткової емісії акцій та реалізації їх між засновниками (учасниками) (14, с.27).

Що стосується переєстрованого капіталу, що додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) можуть бути спрямовані для розвитку підприємства, закупівлі товарно-матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.

Вартісна оцінка вкладу становить частку засновника (учасника) у статутному фонді (капіталі), тоді як додаткові внески, крім спеціально обумовлених випадків самими засновниками, не впливають на її розмір.

Додатковий внесок – це частка засновника (учасника) в інших формах власного капіталу підприємства (резервному, страховому або іншому фонді) та нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески, які робляться або в резервний (страховий капітал), або до нерозподіленого прибутку (шляхом) залишення неспожитої частки прибутку поточного року), виконують лише першу функцію, тобто функцію інвестування.

Що стосується додаткових внесків, то вони є добровільними. Їх внесення приймаються простою більшістю голосів засновників (учасників).

Вносяться вклади до статутного фонду чи просто додаткові внески до власності (капіталу) – це дуже важлива різниця. А для побудови бухгалтерського обліку власності має першорядне значення.

Для кожного складового власного капіталу у бухгалтерському обліку планом рахунків виділено окремий рахунок з відповідною назвою. Усі рахунки обліку власного капіталу є пасивними і можуть мати тільки кредитове сальдо. Взаємозв’язок власного капіталу з рахунками бухгалтерського обліку показан на рис. 1.1.

	Статутний фонд (капітал)(рахунок 85)
Додатковий капітал(рахунок 88)
Резервний фонд (капітал)(рахунок 88)
Використання прибутку(рахунок 81)
Власний капітал	Фонди економічного стимулювання(рахунок 87)
	Резерв майбутніх платежів і виплат(рахунок 89)
Прибуток і збиток(рахунок 80)
Нерозподілений прибуок минулих років(рахунок 98)
Фонди спеціального призначення(рахунок 88)
Цільове фінансування і цільові надходження(рахунок 96)

Рис. 1.1. Взаємозв’язок власного капіталу з рахунками бухгалтерського обліку

Власні засоби акціонерних товариств в організаційно-правовому відношенні укладаються зі статутного фонду, резервного капіталу, що формується за рахунок тієї частини прибутку, що не підлягає розподілу між учасниками-акціонерами, у розмірах, передбачених статутним, але не більш 25% у рік. Функціональне призначення складових власних засобів по різному. Наприклад, статутний фонд – капітал служить для фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності. Резервний капітал передбачений для виплат (при відсутності прибутку) відсотків кредиторам і дивідентів по привілейованих акціях, списання боргів і збитків. (12, с.24). Утворення інших фондів (спеціальних фондів, фондів економічного стимулювання) повинно бути передбачатися статутом або рішенням зборів акціонерів.

На розмір власного капіталу впливають:

1) інвестиції, що дозволяють збільшити активи за рахунок додаткових засобів власників підприємства;

2) прибутки, що містять у собі: прибуток від основної діяльності, прибутки (дивіденти, відсотки) по акціях і облігаціях, прибутки від інших видів діяльності. Будь-який прибуток веде до росту власного капіталу підприємства;

3) вилучення засобів власниками підприємства веде до зменшення активів підприємства;

4) витрати (покриття, отриманих раніше збитків, виплата дивідентів, відсотків, витрати власних засобів на цільове використання) ведуть до зменшення розміру власного капіталу.

Вплив наведених операцій за звітний період прибутки перевищують витрати, то підприємство має прибутокі, навпаки, коли витрати перевищують прибутки підприємства – воно має збиток.

Великий вплив на формування й облік власного капіталу має таке явище, як збитковість підприємства, тому що тоді немає можливості сформувати велику частину фондів і резервів, що існує на ЗАТ "ВПФ".

Величина власного капіталу – це важлива економічна категорія, так як вона показує платоспроможність підприємства, що дуже важливо в період розвитку ринкових відносин. Тому питання обліку власного капіталі дуже актуальна. Організація обліку та його здійснення на прикладі базового підприємства розглянута в другому розділі.

РОЗДІЛ 2

Облік власного капіталу

2.1 Організаційні принципи обліку власного капіталу

Організація обліку власного капіталу – це процес беззупинного, цілеспрямованого вибору і застосування найбільш раціональних засобів і технологічних прийомів збору та обробки облікової інформації й упорядкування звітності про наявність, формування і використання фондів, резервів і фінансових результатів. Найбільш важливими об’єктами організації обліку є такі складові облікового процесу:

- облік статутного фонду;

- облік формування і використанні фондів і резервів підприємства;

- визначення й облік фінансових результатів.

Облік фондів резервів і фінансових результатів у ЗАТ "ВПФ" ведеться фінансово-розрахунковим сектором бухгалтерії. Облік статутного капіталу проводиться заступником головного бухгалтера. Перелік робіт із фінансово-розрахункового сектора визначається в нормативному документі "Положення про відділ по обліку фінансово-розрахункових операцій". Цей документ розроблений й затверджений керівником. Кожний робітник, що займається обліком власного капіталу, має свої обов’язки, що утримуються в посадовій інструкції.

Плановування і контроль термінів виконання облікових робіт проводиться за допомогою системи графіків, які відображають облікові процеси.

Сутність організації облікової роботи з графіка складається в тому, що збір первинної облікової інформації, передача в органи обліку, опрацювання даних, упорядкування звітності і видача інформації споживачам виконується в зазхдалегідь установленні терміни строки.

Слід зазначити, що в ЗАТ "ВПФ" існує як журнально-ордерна форма обліку, так і таблична-автоматизована форма обліку, що значно полегшила ведення документообігу власного капіталу.

Облік власного капіталу, як і облік у загалі, позаначається з первинних документів. Організація первинної облікової інформації починається з виявленням складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для цього по кожному з поділів облікової роботи складається перелік інформації. Такий перелік називається обліковою номенклатурою. У табл. 2.1 відображен перелік номенклатур по обліку власного капіталу. Специфіка цієї таблиці в тому, що по власному капіталу майже немає конкретних первинних документів, тому всі дані про номенклатуру утримуються в звітності і машинограммах синтетичного й аналітичного урахування.

Табл. 2.1.

Перелік облікових номенклатур власного капіталу

Характеристика необхідних даних (номенклатур)	Для чого необхідні дані	Вимі-рюється в грош. одиницях	У яких носіях фіксується
Розмір фондів(або резервів)	Для правильного обліку фондів	Так	Нормативнідокументи, форми звітності
Формування фондів і резервів	Для контролю за спрямуванням засобів і вірності обліку	Так	Кошториси,первині документи, аналітичні дані, форми 1-3 звітності, нормативні документи
Плановий розмір використання засобів фондів і резервів	Для контролю за вірністю використання засобів власного капіталу	Так	Кошторис, планові калькуляції, використання засобів, фондів і резервів.
Розмір прибутку (збитків)	Для виявлення й обліку фінансового результату і його використання	Так	Оборотні відомості, форми звітності, ТТН

Кожне робоче місце бухгалтерії забезпечено нормативно-довідковими джерелами, зразками чинних форм звітності і документів, зразками підписів осіб, що мають право підписувати документи. За роботою бухгалтерів фінансово-розрахункового сектора стежить керівник сектора, що береже звітні дані по власному капіталу і дає їх на перевірку головному бухгалтеру або його заступнику.