Экономическая кибернетика (стр. 11 из 13)
Таблиця 3.8
Процес формування статутного фонду ЗАТ "ВПФ"
| Зміст операції | Сума, тис. грн. (із реєстру акціонерів) | Структура |
| Внески в статутний фонд до моменту реєстрації акціонерного товариства особами, що підисалися на акції:- кошти- валютні засоби- не закінчені об’єкти устаткування- матеріальні цінності- різні товари- право користування майном і інші нематеріальні активи | 36812242070,9711 | 36,81,262,3200,091,2 |
| - основні засоби- початкової вартості- на суму зносу- зареєстрована сума статутного фонду | 47037828,031029 | -36,72,76100 |
При аналізі додаткового капіталу слід зазаначити, що він збільшився протягом року на 10419 тис.грн. (13%) і склав на кінець 1997 року 93061 тис.грн. Аналіз його складу і структури поданий у табл. 3.9.
Таблиця 3.9
Аналіз складу і стрктури додаткового капіталу на кінець 1998 року
| Назва статті | Сума (грн.) | Структура (%) | |
| 1. | Додатковий капітал усього: у т.ч. | 93061 | 100 |
| 1.1 | Дооцінка ТМЦ | 15347 | 16,5 |
| 1.2 | Індексація основних фондів | 2670 | 2,8 |
| 1.3 | Придбання акцій за рахунок засобів в утриманих із заробітної плати | 0,18 | 0,0002 |
| 1.4 | Використання засобів на кап. ремонт | -1,95 | -0,0002 |
| 1.5 | Безплатно отримано (передано) майна | -617 | -0,66 |
| 1.6 | Засоби, використані на покриття збитків | -1497 | -1,6 |
| 1.7 | Нарахування премії робітникам | -2,77 | -0,003 |
| 1.8 | Засоби, використанні на фінансування вкладеннь- проект А- проект Б | 3758039661 | 40,342,6 |
З табл. 3.9 видно, що основна питома вага додаткового капіталу займає фінансування проекту Б (42,6%) і проекта А (40,3%). На третьому місці при формуванні додаткового капіталу несе покриття збитків за рахунок засобів (1497 тис. грн.) у такий спосіб додатковий капітал збільшився за рахунок фінансування вкладеннь, що грають велику роль у розвитку виробництва.
Далі для більш повного аналізу, необхідно роздивитися використання засобів фондів і резервів. Фонди економічного стимулювання (ФЕС) містять у собі фонд матуріального заохочення і фонд розвитку виробництва. Використання засобів ФЕС показана в табл. 3.10.
Таблиця 3.10
Використання засобів ФЕС
| Зміст операції | Сума, грн. (дод. ) | Структура |
| Перерахування засобів на благодійні цілі:- шефська допомога;- одноразова матеріальна допомога | 30001876 | 0,830,53 |
| Разом: | 4876 | 1,36 |
| Утримання об’єктів соціально-культурного побуту:- списання матуріалів за рахунок фондів, які витрачені на виробничі цілі;- теж МБП | 3463504007 | 96,51,1 |
| Разом: | 350357 | 97,6 |
| Відрахування у фонд соц. страхування | 239,62 | 0,06 |
| Погашення кредитів | 692 | 0,2 |
| Погашення позички | 10 | 0,003 |
| Оздоровчі заходи | - | - |
| Видача путівок за рахунок фондів | 1433 | 0,04 |
| Реалізація фірмового одягу своїм робітникам | 480,51 | 0,1 |
| Нарахування різним організаціям за надання послуг | 325,18 | 0,09 |
| Списання частини фонду матеріального заохочення у фонд розвитку виробництва | 160,3 | 0,04 |
| Придбання основних засобів | 287,28 | 0,07 |
| Оренда основних засобів | 61 | 0,02 |
| Усього, витрачених засобів за 1998 рік | 398739 | 100 |
Як очевидно з табл. 3.10 засоби ФЕС використовуються в основному на утримання об’єктів соціально-культурного побуту (до 98%), тобто використовуються засоби фонду розвитку виробництва. Інші витрати ФЕС є незначними і займають малу питому вагу в структурі витрачених засобів.
Аналіз резервного фонду не можливий, тому що його формування передбачене статутними документами, але фактично не проводиться через відсутність прибутку на підприємстві.
Аналіз фонду цільового фінансування показав, що протягом 1998 року було використано засобів цього фонду на суму 91 тис. грн., і утримання дитячих садків, виплату з бюджетного рахунка, утримання культурно-побутових комплексів. Через велику облікову інформацію проаналізувати використання цих засобів не продоставляється можливим. Резерв майбутніх витрат і платежів у 1998 році не використовувався, а нараховані суми призвели до його збільшення на 25 тис. грн. (дод. ).
Таким чином, проаналізувавши формування і використання фондів і резервів підприємства, можна зробити висновок, що майже усі фонди і резерви збільшили свій розмір (за вийнятком фонду цільового фінансування). Це говорить про те, що підприємству вдалося зробити відрахування у фонди, відповідно до планів і використовувати засоби у відповідності з кошторисами використання засобів фондів і резервів. Але стає ясно, що їх стан бажає бути краще, тому що, деякі з них не мають джерела утворення (резервний фонд, інші ж недостатньо фінансуються (фонд цільового фінансування), і як у наслідок, фонди і резерви не виконують цілком своїх функцій і свого призначення.
Аналіз власного капіталу показав, що хоч він і збільшився протягом року, завдяки додвтковому капіталу, але фонди і резерви не мають належного розвитку через відсутність джерел їх фінансування (прибутки). Таким чином, на підприємстві майже не виконуються ті функції, що повинні виконувати фонди і резерви. Аналіз прибутку показав, що збитки, одержані підприємствам мають тенденцію до збільшення, що приведе до скорочення формування фондів і резервів підприємства, тобто до зменшення розміру власного капіталу. Таким чином, необхідно роздивитися питання про напрямок вдосконалення матодики аналізу власного капіталу.
3.4 Вдосконалення методики аналізу власного капіталу
Аналітична обробка економічної інформації дуже важка та потребує більшого обсягу різноманітних обчислень. При переході до ринкових відносин потреба до аналітичної інформації значно збільшилася. Це пов’язано з потребою розробки та обгрунтованістю перспективних бізнес-планів підприємства, комплексної оцінки еффективності короткострокових та довгострокових управлінських рішень. В зв’язку з цим автоматизація аналітичних розрахунків є об’єктивною необхідністю. Так як за допомогою ЕОМ більш глибше та всебічно вивчаються економічні явища та процеси, більш повно вивчаються резерви збільшення ефективності виробництва.
Так, наприклад, проведемо аналіз зміни власного капіталу підприємства ЗАТ "ВПФ", використовуючи пакет прикладних програм "Загальний аналіз рядів динаміки" обчислювального центру університета (дод. ).
Треба відмітити, що вихідні данні відображають квартальну величину власного капіталу за останні три роки
(з 1996 – 1998 рік). При цьому наблюдається постійне збільшення цієї величини на протязі вказаного періоду. Так, максимальний рівень власного капіталу зафіксований в грудні 1998 року і складав 88486 тис. грн., а мінімальний – в січні 1996 року – 67038 тис.грн. Що свідчить про постійне збільшення власного капіталу на протязі трьох років.
Середній рівень власного капіталу за данний період складає 82516 тис. грн. Закономірність зміни власного капіталу можна охарактеризувати за допомогою казникової лінії (пораболи):
Y=66561,5+390,646X+120,720X2,
яка на 99,6% зглажує ряд динаміки (коефіцієнт детермінації = 99,56%), тобто виключає вплив випадковості.
Відхилення теоретичних рівнянь (значень ряду) від емперичних уявляє собою різні велечини. Так, найбілше відхилення наблюдається в
ІІ кварталі 1997 року (+859,7 тис.грн.), що складає 1,174%, а найбільше в
IV кварталі 1996 року і складає 7,363% (–954,6 тис.грн.). Це вказує на відповідну різницю між теорією та практикою.
Коефіцієнт кореляції служить для виміру тісноти взаємозв’язку між аналізованими признаками та його значення дорівнює 0,9997808, що вказує за шкалою Чеддока на тісний прямий взаємозв’язок між вивчаємими величинами власного капіталу.
Таким чином, аналіз власного капіталу за три роки на базі ЕОМ дає наглядне явище про характер власного капіталу та дозволяє простежити динаміку зміни та встановити основну тенедунцію збільшення влансого капіталу (дод. ).
Для виявлення факторів, які впливають на величину власного капіталу необхідно провести кореляційно-регресійний аналіз, тобто побудова та аналіз однофакторних та багатофакторних регресійних моделей за допомогою ЕОМ (дод. ).
Використання кореляційно-регресійного аналізу в економічних умовах потребує проведення перевірки відповідності вихідних даних вимогам цього методу. Спочатку розрахувуються статистичні характеристики вивчення сукупністі (X1, X2, Y), де X1, X2 є факторними показниками, а Y – результативним. На основі обробки вихідної інформації на ЕОМ має статистичну характеристики, які наведені в пункті 2 (дод. ). З цього видно, що вихідна інформація є однородною та пригодна для подальшого вивчення., так як розраховані показники варіації (Vy=4,32%, Vx1=0,91%, Vx2=0,71%) є меншими ніж Vкрит. - 35%.
Перевірка на нормальність розподілення вихідних даних проводиться шляхом порівняння асиметрії і ексцесів з їх помилками. При відповідності закону розподілу повинно додержуватися нерівності:
на основі п. 3.1 (дод. ) маємо відповідність всіх змінних нормальному закону розподілу. Перевірка незалежності явищ результатного признаку (див. п. 3.2 дод. ) проведена по критерію Дарбіна-Ватсона і показала на значимість автокореляції. Це підтверджується і по критерію коефіцієнта Ст’юдента (Твич.>Ттабл.).
Перевірка статистичної незалежності (мультіколінеарності) факторів проведена за допомогою критерія ХИ-квадрат. Вона показала наявність мультиколініарністі (див. п. 3.3.1, дод. ).