Згідно з законами «Про формування фонду для виконання міроприємств по ліквідації наслідків на ЧАЕС та по захисту населення, який вступив в дію з 12.07.97, «Про збір та обов’язкове державне пенсійне страхування», який вступив в дію з 29.07.97, «Про збір та обов’язкове пенсійне страхування», загальний відсоток нарахування на заробітну плату зменшився з 51% до 47,5%, при цьому змінилися ставки нарахування.
Таблиця 2.4
Платники і ставки зборів
| № | Ставки зборів | ||
| п/п | Платники | В Пенсійний фонд | В фонд соц. страхування |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Суб’єкти підприємницької діяльності, державні, бюджетні та інші юридичніособи, їх філії та відділення,які не мають статусу юридич-ної особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприєм-ницької діяльності, які використовують працю найманих працівників | 32% | 5,5%, в тому числі 1,5% - на обов’язкове страхування на випадок безробіття |
| 2 | Підприємства, організації, депрацюють інваліди :а) для інвалідівб) для іншіх осіб | 4% 32% | 1% 5,5% |
| 3 | Фізичні особи - суб’єктипідприємницької діяльності, які не використовують працю найманихпрацівників | 32% | 0,5% |
| 4 | Фізичні особи, які працюють на контрактній основі, а також фізичні особи, які виконують роботу на основі договорів | 1% від ФЗП | 0,5%від ФЗП або від прибутку |
| 5 | Суб’єкти підприємницькоїдіяльності незалежно відформ власності | 32% | |
Після нарахування суми заробітної плати бухгалтерія проводить розрахування утримань. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника. В залежності від договору заробітна плата робітника може виплачуватись один або два рази у місяць. В останньому випадку в першу половину місяця видається аванс, а в другу - проводиться повний розрахунок заробітної плати за місяць. Грошові кошти для виплати заробітної плати підприємство отримує по чеку розрахункового рахунку банку. Разом з чеком підприємство представляє банку всі необхідні платіжні документи по перерахуванням іншим організаціям та особам, на користь яких пройшло утримання із заробітної плати. Видача заробітної плати проводиться за платіжною відомістю. В ній заповнюється табельний номер робітника, його П.І.П. Дані вносяться у відомість на основі відповідних первинних документів. По кожному робітнику вносять суми заробітної плати, включаючи всі види оплати, тобто премії, доплати за роботу у нічний час, за роботу у святкові дні, надбавки за вислугу років, а також всі види оплат, які не входять до фонду заробітної плати - по лікарняних листах, одноразова винагорода. Підраховується загальна сума чисельної заробітної плати. Далі вказуються усі утримання та відрахування (прибутковий податок, внески у Пенсійний фонд, у фонд обов’язкового соціального страхування, на випадок безробіття, аліменти, аванс та інші). Підраховується загальна сума утримань та визначається сума, яка буде відображається до виплати.
Розрахунково-платіжна відомість підписується керівником та головним бухгалтером . На основі відомості заповнюється платіжна відомість для видачі заробітної плати робочим та службовцям. Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка затверджує получення грошей або по довіреності. Заробітна плата виплачується в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з розрахункового рахунку. По закінченні встановленого строку в платіжній відомості напроти прізвища особи, яка не одержала заробітну плату касир ставить штемпель або від руки пише «Депоновано». Після підраховується по кожній платіжній відомості й записується на титульній частині відомості фактично виплачену суму, суму заробітної плати, яка підлягає депонуванню і звіряють їх з загальним підсумком по відомості. По даним касового звіту у перечні розрахунково-платіжних документів проставляються суми виплаченої і депонованої заробітної плати, а потім підсумок звіряють з залишком по рахунку 661. Бухгалтер, який одержав касовий звіт перевіряє по відомості правильність депонованої заробітної плати і записує суму по кожному депоненту у реєстр депонентів невиданої заробітної плати. Депонентська заборгованість виплачується в установленому порядку по видатковим касовим ордерам. По закінченні трьох років строку позовної давності сума незатребуваної заробітної плати перераховується до бюджету.
Н.М. Ткаченко “Бухгалтерський фінансовий облік”
3. Облік розрахунків з працівниками та заробітної плати
3.1.Утримання з заробітної плати за виконавчими листами
Відповідно до ст. 127 КЗпП утримання з заробітної плати можуть провадитись лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Стягнення за виконавчими документами регулюються Законом України від 21.04.99 р. N бО-ХІУ "Про виконавче провадження". Виконавчий документ — це документ, спрямований на примусове виконання рішення суду або іншого компетентного органу.
Стягнення на заробітну" плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертаються за відсутності у боржника на рахунках коштів, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів (наприклад, стягнення аліментів, відшкодування збитку, заподіяного каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я тощо) і стягнень на суму, що не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати (з 01.07.2000 р. — 118 грн.).
Утримання з заробітної плати провадять головний бухгалтер або бухгалтер, відповідальний за виконання виконавчих документів, і організації на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів з пропозицією для виконання. Якщо боржник змінить місце роботи, навчання чи проживання, бухгалтер, який одержав виконавчий документ, згідно зі ст. 68 зазначеного Закону повертає його не пізніше як у триденний термін державному виконавцю відділу Державної виконавчої служби з відміткою про повну назву місця роботи, проживання чи навчання боржника, а також письмово повідомляє про проведені ним стягнення періодичних платежів і розмір залишку невідшкодованої суми за виконавчими документами.
У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин Державна виконавча служба має право притягти до відповідальності винних у цьому посадових осіб.
Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання виконавчих документів адміністрацією підприємств здійснюють державні виконавці відділу Державної виконавчої служби управління юстиції.
Вимоги державного виконавця щодо виконання виконавчих документів є обов'язковими для всіх організацій на території України.
При перевірці бухгалтерії на наявність виконавчих листів державним виконавцем складається акт про перевірку, у якому зазначаються кількість виконавчих документів, порушення при проведенні стягнення, пропозиції щодо виконання стягнень тощо. Акт підписується державним виконавцем і посадовою особою, відповідальною за проведення стягнень за виконавчими документами.
Згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При утриманнях із зарплати за декількома виконавчими листами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50% зарплати.
Зазначені обмеження не поширюються на утримання з заробітної плати при відбуванні виправних робіт і стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. N 146 (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 27.09.95 р. N 759, від 24.01.2000 р. N 135) затверджено Перелік видів заробітку, що підлягають обліку при відрахуванні аліментів:
• основна заробітна плата;
• усі види доплат і надбавок до заробітної плати;
• грошові і натуральні премії;
• оплата за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі і вихідні дні;
• винагорода за підсумками року і за вислугу років;
• допомога з державного соціального страхування, по безробіттю, доплати до допомоги виплачуються за рахунок підприємств;
• пенсії, стипендії;
• доходи від підприємницької діяльності;
• гонорари, що підлягають державному соціальному страхуванню;
• заробітна плата в усіх випадках збереження середнього заробітку;
• заробітна плата за відпустку, компенсація за невикористану відпустку за декілька років;
• інші види заробітку.
У Переліку наведено кінцевий перелік виплат, з яких утримання аліментів не здійснюється:
• вихідна допомога при звільненні;
• матеріальна допомога в неоподатковуваному розмірі;
• компенсаційні суми, що виплачуються за амортизацію інструментів і знос одягу;
• вартість безкоштовного надання квартир і комунальних послуг;
• допомога у зв'язку з народженням дитини;
• державна допомога на поховання;
• державна допомога багатодітним і матерям-одиначкам;
• державна допомога, що виплачується на неповнолітніх дітей у період розшуку їхніх батьків;
• вартість виданого безкоштовного обмундирування і натурального постачання (або їх грошової компенсації);
• дотації на обіди, вартість путівок у санаторії і будинки відпочинку за рахунок фонду споживання;
• компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;
• польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, що виплачуються замість добових і квартирних;