До території Карпатського економічного району входять Передкарпаття, Закарпаття та гірська частина (Українські Карпати), де у Рахівському районі Закарпатської області знаходиться найвища точка України гора Говерла (2061 м).
У районі існують значні запаси водних ресурсів. Найбільш водоносними річками є Дністер, Тиса, Прут, Черемош, Буг. Вони використовуються для роботи ГЕС, судноплавства (Дністер), лісосплаву (Черемош).
Рекреаційні ресурси району представлено мінеральними водами типу "Нафтуся" у Трускавці, сірководневими в Немирові Чернівцях, сульфатно-натрієвими в Моршині і Трускавці, типу "Нарзан" в Ужгороді, Шаяні, типу "Боржомі" у Сваляві, Поляні, типу "Єсентуки" в Драгові, Квасах тощо; лікувальними грязями Івано-Франківської і Чернівецької областей; гірськими ландшафтами, гірським повітрям.
Міжрайонне значення мають паливні та нерудні мінеральні ресурси району:
природний газ і нафта Передкарпатського нафтогазоносного басейну (насамперед газові родовища Дашава, Рудки, Битків та нафтові Борислав, Долина); кам'яне вугілля Львівсько-Волинського басейну; калійні солі Передкарпаття (Калуш, Стебник); кухонна сіль (Надвірна, Рахів. Солотвин): сірка Передкарпаття (Роздол, Яворів, Немирів); вапняки (Роздол); каоліни, алуніти (Берегове); мармур (Рахів, Ділове); скляні піски, глина; золото Мужієвського родовища в Закарпатті. Інтегральний ПРП Карпатського району становить майже 10% ПРП України. У компонентній структурі ПРП значним є потенціал водних, лісових і рекреаційних ресурсів; мінерально-сировинними ресурсами добре забезпечено Львівську та Івано-Франківську області. Забезпеченість у Карпатському районі на душу населення лісовими ресурсами є майже втричі вищою, ніж у середньому в Україні, водними і рекреаційними - у півтора рази.
2.3 Демографічні
Демографічна ситуація Карпатського району характеризується вищими порівняно з іншими районами України показниками народжуваності, найнижчою смертністю. Тут низькими є показники природного скорочення населення, а для Закарпатської області характерним є його приріст. Мобільність населення є низькою, тут його міграційний приріст є найнижчим.(див.табл.2.3.1)
Загальні коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення у 2007 році
( на 1000 наявного населення )
| Регіон | Кількість народжених | Кількість померлих | Природний приріст населення | ||||||
| Усього | У міських поселеннях | У сільській місцевості | Усього | У міських поселеннях | У сільській місцевості | Усього | У міських поселеннях | У сільській місцевості | |
| Україна | 10,2 | 9,9 | 10,7 | 16,4 | 14,7 | 20,1 | -6,2 | -4,8 | -9,4 |
| Закарпатська область | 13,5 | 14,0 | 13,3 | 13,3 | 13,1 | 13,4 | 0,2 | 0,9 | -0,1 |
| Івано-Франківська область | 11,7 | 11,7 | 11,8 | 13,6 | 10,8 | 15,7 | -1,9 | 0,9 | -3,9 |
| Львівська область | 10,7 | 10,3 | 11,3 | 13,6 | 11,4 | 17,0 | -2,9 | -1,1 | -5,7 |
| Чернівецька область | 11,1 | 10,0 | 11,9 | 13,7 | 11,7 | 15,1 | -2,6 | -1,7 | -3,2 |
| Карпатський економічний район | 57,2 | 55,9 | 59,0 | 70,6 | 61,7 | 81,3 | -13,4 | -5,8 | -22,3 |
*Статистичний щорічник України за 2007 р., ст. 113
За статевою структурою населення район відноситься до таких, де частка чоловіків найвища (на 1000 жінок припадає 912 чоловіків). Вікова структура населення - одна з найсприятливіших серед районів України. Діти і підлітки становлять 24%, населення працездатного віку - 55%, пенсіонери -21%. При цьому в Закарпатській області це співвідношення таке: 26, 57, 17%. Тобто в районі одна з найнижчих питома вага пенсіонерів і значна частка осіб працездатного віку. На 1000 жителів припадає найменше в Україні пенсіонерів (260).
Густота населення є високою приблизно 113 осіб/км2, у тому числі найвищою у Львівській області - 126 осіб/км2. Це пов'язано із позитивними тенденціями у природному відтворенні населення, що склались історично, густою мережею населених пунктів.
У районі знаходиться 77 міст, у тому числі чотири з чисельністю жителів понад 100 тис. Особливістю району є те, що він містить одну з найвищих в Україні часток малих міст, при цьому частка міст з чисельністю жителів до 20 тис. є найвищою і становить 70%. Найбільшими містами району є Львів (795 тис. жителів), Чернівці (260 тис.), Івано-Франківськ (235 тис.), Ужгород (125 тис.), Мукачеве (90 тис.). Співвідношення міського і сільського населення є однаковим. Лише у Львівській області міських жителів більше (61%). У межах району сформувалась Львівська регіональна система міського розселення, ядром якої є Львівська агломерація.
Для сільського розселення рівнинної частини характерним є долино-яружних тип сільських поселень. У Карпатах переважає тип гірсько-долинних сіл, що тягнуться вузькими смугами по долинах річок.
У Карпатському районі зосереджено 13% трудових ресурсів України. В їх структурі значною є частка осіб післяпрацездатного віку (10%). Для району характерною є диференціація рівнів зайнятості населення. Так, у Чернівецькій області - найнижчий рівень зайнятості, у Львівській - найвищий. У районі існує найвищий в Україні рівень безробіття (12%).
Для території району є характерною диференціація щодо етнічної структури населення. Так, Львівська та Івано-Франківська області є мононаціональними. У них українці становлять більше 90%, росіяни - 4-7%, проживають поляки, білоруси, євреї та представники інших національностей. У Закарпатській області українців - лише 78%, угорців - понад 12%, значна частка словаків, росіян, румун. В етнічній структур населення Чернівецької області українців - 70%, румунів - понад 10, молдован - 9, росіян - майже 7, євреїв - майже 2%.
У районі спостерігаються значні територіальні відмінності у релігійній структурі населення. Так, у Львівській та Івано-Франківській областях більше половини віруючого населення є греко-католиками (приблизно 55%), третя частина - православні; тут найнижчою в Україні є частка протестантів (до 5%). У Чернівецькій області майже 60% віруючих - православні, третя частина - протестанти. Найбільшою строкатістю відрізняється Закарпатська область. У ній низькою є частка православних (35%), приблизно по 1/5 становлять протестанти (у тому числі реформата - 7% віруючих) та греко-католики, дещо підвищеною є частка римо-католиків (до 6%) та найвищою в Україні частка прибічників неохристиянських релігій. У цілому рівень релігійності населення Карпатського району є найвищим в Україні (вдвічі вищим за середній показник).
Територія Карпатського економічного району постраждала найменше від техногенного впливу людини. Гірський клімат, чистота повітря, своєрідність мікрофлори, рослинного та тваринного світу є надзвичайно сприятливими для розвитку курортного господарства території.
Однак негативним екологічним чинником, який вже відійшов в історію, була нераціонально-спрогнозована, необгрунтована вирубка лісів, що спричинило до зменшення стабільності грунтових покривів, динамічної активності їх верхніх шарів, що негативно відбивається нині – зсуви, селі (грязьові потоки, найчастіше змішані з мокрим снігом) та ін.
Отже, Карпатський економічний район має сприятливі історичні, природні, демографічні передумови розвитку і розміщення продуктивних сил.
У 2005 р. в Карпатському економічному районі на самостійному балансі перебували 1553 промислових підприємства, з них підприємств машинобудування й металообробки, харчосмакової промисловості - 286, деревообробної - 217, легкої - 166. У промисловості Карпатського економічного району відбуваються значні структурні зрушення, пов'язані зі змінами й удосконаленням відносин власності на засоби виробництва. У приватній власності тепер перебуває 1,4% всіх промислових підприємств. Держава сьогодні володіє лише 12,4% промислових об'єктів. Найпоширеніша форма власності на підприємствах колективна, на котру припадає 84,8% всіх об'єктів, з них 45,8% - акціонерні товариства. Незначну кількість підприємств міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав можна пояснити відсутністю необхідних гарантій з боку держави іноземним інвестиціям та недосконалістю державної політики в цьому питанні. Обсяг промислової продукції має тенденцію до значного зросту. ( див. таблицю 3.1 )
Таблиця 3.1
Індекси обсягу промислової продукції з 1995 по 2007 рік в Карпатському економічному районі
( відсотків )
| Регіон | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
| Закарпатська область | 38 | 67 | 82 | 91 | 131 | 168 | 180 | 230 | 276 |
| Івано-Франківська область | 68 | 46 | 57 | 70 | 90 | 99 | 104 | 95 | 91 |
| Львівська область | 40 | 31 | 45 | 51 | 58 | 63 | 59 | 64 | 72 |
| Чернівецька область | 44 | 49 | 55 | 57 | 72 | 77 | 84 | 91 | 110 |
| Карпатський економічний район | 190 | 193 | 199 | 269 | 351 | 407 | 427 | 480 | 549 |
*Статистичний щорічник України за 2007 р., ст. 352