Об’єкти державного регулювання цін у Фінляндії
Фінляндію в 1980-ті рр. називали «скандинавською Японією», оскільки вона досягла високого рівня економічного розвитку і посіла одне з провідних місць у світі за рівнем життя населення. І хоча економіка Фінляндії спирається в основному на приватну власність і вільне підприємництво — держава відіграє роль важливого регулятора економічного розвитку країни і, зокрема, політики встановлення цін.
Фінляндія одна з найбільш індустріально розвинутих європейських країн, яка вважається найменш корумпованою країною світу. Економіка країни характеризується макроекономічною стабільністю, високим рівнем конкурентноздатності, транспарентності, впровадження новітніх технологій та інноваційних розробок. Член Європейського Союзу з 1 січня 1995 року.
Промисловість (основні галузі): металургія, електроніка, машинобудування, суднобудування, целюлозно-паперова, харчова, хімічна, текстильна. Продукція сільського господарства: ячмінь, пшениця, цукровий буряк, картопля, продукція тваринництва, риба. Структура ВВП (210 млрд. дол. США у 1-3 кв. 2008 р.): промисловість 25%, нерухомість та бізнес 18%, транспорт 10%, торгівля 10%, сільське господарство 2,9%.
Стратегічні підприємства: корпорація «Фортум» - провідна енергетична компанія у Північному та Балтійському регіонах, 75% акцій якої належать державі; компанія «Несте» - компанія, що спеціалізується на виробництві та продажу палива (контрольний пакет акцій належить державі); компанія «Кеміра Груп» - світовий лідер з виробництва та постачання хімічної продукції (контрольний пакет акцій належить державі); компанія «Фінейр» - лідер з авіаційних перевезень у Фінляндії (державі належить 56,3% акцій компанії, решта акціонерів - страхові та інші компанії, приватні особи; близько 34% акцій належать закордонних власникам); Північний інвестиційний банк - міждержавна фінансово-кредитна установа (державі належить 18,5% акцій); корпорація «Нокіа» - всесвітньо відомий фінський виробник телекомунікаційного обладнання (компанія знаходиться в іноземній власності, частка акцій держави незначна).
Інвестиції: 564 млрд. дол. США (3 кв. 2008 р.). Більшість інвестицій припадає на країни ЄС (серед них основні - Швеція, Нідерланди, Німеччина). Прямі іноземні інвестиції: 122 млрд. дол. США; основними інвесторами є Швеція, Франція, США, Великобританія, Німеччина.Зовнішній борг: близько 345 млрд. дол. США (3 кв. 2008 р.). Економічна допомога: країна-донор, 943 млн. дол. США (станом на кінець 2007 р.).
Торгівля. Обсяг експорту: 73 млрд. дол. США (01-09.2008 р.). Основні експортні товари: продукція машинобудування, хімічна продукція, метал, продукція целюлозно-паперової промисловості. Основні країни-споживачі фінського експорту: РФ 11,5%, Німеччина 10,1%, Швеція 10%, США 6,6%, Великобританія 5,6%, Нідерланди 5,2%.
Обсяг імпорту: 68 млрд. дол. США (01-09.2008 р.). Основні імпортні товари: харчова продукція, нафтопродукти, хімічна продукція, транспортне обладнання, залізо та сталь, продукція машинобудування, текстильна продукція, зерно. Основні країни, що поставляють товари до Фінляндії: Росія 16,9%, Німеччина 14%, Швеція 9,8%, Китай 6,9%, Великобританія 4,3%, Нідерланди 4,3%.
Органи державного регулювання цін
У політиці ціноутворення державі належать важливі функції. Через Міністерство торгівлі здійснюються планування та контроль над цінами на продукти : харчування, зерно, енергоносії (особливо бензин), продукцію вино-горілочної промисловості. Значна роль державного сектору в кредитуванні підприємництва, орієнтованого на реалізацію товарів і послуг за цінами, доступним для середніх і нижчих шарів населення. Фірми, що організують продаж товарів за низькими цінами, одержують від держави кредит на значні терміни під низькі відсотки. У цілому система ціноутворення Фінляндії відрізняється гнучкістю і стимулюванням споживання, особливо в галузі роздрібних цін і послуг.
Особливості державного регулювання цін на товари
Регулювання являє собою впорядкування та контроль, що направлені на основну мету та зачіпають найбільш важливі області економіки країни.
· вільно регульованих під дією співвідношення попиту й пропозиції;
· прямо чи опосередковано керованих державою;
· фіксованих
· планово-розрахункове ціноутворення.
· регулювання економіки
· значна роль держави в підприємницькій діяльності
· оподаткування.
У соціально орієнтованій ринковій економіці Фінляндії через ціни, податкове регулювання забезпечується проведення низки заходів, спрямованих на підвищення життєвого рівня населення. Взяти, приміром, торгівлю овочами, фруктами, цитрусовими.
У цій північній країні цілий рік є досить представницький вибір таких продуктів за невисокими цінами. Держава заохочує торгівлю вітамінізованими продуктами, не обкладаючи податком їх ввезення у країну, а в деяких північних районах існують також пільги на їх реалізацію.
Практично всі національні програми у найважливіших галузях економіки Фінляндії ґрунтуються на планово-розрахунковому ціноутворенні, тому що ринкове ціноутворення ефективно регулює лише поточні потреби суспільства.
Транспорт і зв'язок
Державні залізниці Фінляндії сконцентровані в південній частині країни. Їх загальна довжина - 5900 км, причому електрифіковані лише 1600 км. Хоча система автомобільних доріг була розширена, а парк приватних автомашин значно зріс у 1960-1970-х роках, інтенсивність дорожнього руху у Фінляндії все ще невелика порівняно з іншими скандинавськими країнами. Автобусне сполучення влітку здійснюється аж до крайніх північних районів. Довжина автомобільних доріг сягає 80 тис. км. Мережа судноплавних водних шляхів довжиною 6,1 тис. км, що включає канали між численними озерами, має винятково важливе значення для пасажирських і вантажних перевезень. Взимку судноплавство по каналах здійснюється за допомогою криголамів. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловіса, Оулу, Порі, Раума, Усикаупункі, Варкаус.
У 1998 р. у Фінляндії нараховувалося більше мобільних телефонів на душу населення (50,1 на 100 жителів), ніж у будь-якій іншій країні світу. Корпорація "Нокіа", заснована у Фінляндії, є найбільшим світовим виробником мобільних телефонів. Фінляндія лідирує також у розвитку системи Інтернет. Особливо високим рівнем використання цієї системи зв'язку відрізняються університети.
Місцеві лінії - широко розвинута мережа кабельного, радіорелейного і стільникового зв'язку, що забезпечує всі місцеві потреби.
Міжнародні лінії - 1 морський кабель, доступ до системи Інтелсат забезпечується через шведський супутник, 1 супутник Інмарсат (над Атлантикою й Індійським океаном). Цей супутник Фінляндія використовує разом зі Швецією, Норвегією, Данією та Ісландією.
Зовнішня торгівля
Більша частина зовнішньої торгівлі Фінляндії припадає на частку країн Західної Європи, особливо Німеччини, Швеції і Великобританії, куди в основному експортується продукція целюлозно-паперової промисловості.
Торгівля з колишнім СРСР велася переважно на бартерній основі, що оформлялася п'ятирічними угодами; на початку 1980-х років Фінляндія направляла туди до 25% експорту, особливо продукцію металургії і машинобудування. У 1991 Фінляндія прийняла рішення про переорієнтацію зовнішньоторговельних операцій, і експорт у Росію скоротився до 5%. Це особливо сильно позначилося на стані суднобудування і текстильної промисловості, які давно працювали на стабільний радянський ринок.
Фінанси
У 1980-х роках фінансовий ринок Фінляндії зазнав значних і стрімких реформ. Була знижена роль держави, на початку 1980-х років було дозволено іноземним банкам працювати в країні, а з 1991 р. - відкривати свої філії. Банк Фінляндії "Suomen Pankki", створений у 1811 р., є Центральним банком країни і відповідає за фінансову стабільність країни. Таким чином, держава в цивілізованих країнах не усувається від контролю за ціноутворенням на внутрішньому ринку і від раціонального регулювання цін, причому вирішує ці завдання різноманітними методами, з урахуванням особливостей розвитку ринкової економіки в кожній із них. Для Фінляндії характерний високий рівень державного регулювання економіки і значна роль держави в підприємницькій діяльності. Найважливішим інструментом державного регулювання економіки у Фінляндії є оподаткування. Податкові органи країни наділені правами дізнання і слідства.
Таким чином, держава в цивілізованих країнах не усувається від контролю за ціноутворенням на внутрішньому ринку і від раціонального регулювання цін, причому вирішує ці завдання різноманітними методами, з урахуванням особливостей розвитку ринкової економіки в кожній із них. Для Фінляндії характерний високий рівень державного регулювання економіки і значна роль держави в підприємницькій діяльності. Найважливішим інструментом державного регулювання економіки у Фінляндії є оподаткування. Податкові органи країни наділені правами дізнання і слідства.
Список використаних джерел:
1. http://atlant.org
2. http:// otherreferatseconomy
3. http:// economy
4. ww.news2.ukrinform.com
5. http://planetadisser.com
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ
ІНСТИУТ ТУРИЗМУ
Самостійна робота
на тему: « Державне регулювання цін у Фінляндії »
Виконала студентка:
IV курсу, 1гр.
Дєдухова К.
Київ – 2011