Активи венчурного фонду можуть повністю, але не менше ніж на 50 %, складатися з акцій, боргових цінних паперів, іпотечних цінних паперів, похідних цінних паперів, а також корпоративних прав, виражених в інакших, ніж цінні папери, формах. Цінні папери, які входять до складу активів венчурного фонду можуть бути недопущені до торгів на організаторах торгівлі та можуть не отримувати рейтингову оцінку.
До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов’язання емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду. Такі зобов’язання можуть бути оформлені векселями, облігаціями та договорами позики.
В останні роки фондовий ринок України бурхливо розвивається, що позитивно відображається на діяльності інститутів спільного інвестування. Зокрема, основний фондовий індикатор організованого ринку, індекс ПФТС, в останні роки постійно зростав та за 2007 рік додав більше ніж 135 %, що стало одним із найбільших у світі показників. Безпрецедентне зростання індексу ПФТС позитивно позначилося як на кількісних параметрах ринку відкритих інститутів спільного інвестування, так і на результатах їхньої діяльності. Найважливішими джерелами залучення фінансових ресурсів на ринку цінних паперів залишалися такі види цінних паперів, як акції, облігації підприємств та інвестиційні сертифікати[37].
Станом на 1 січня 2008 року в структурі активів інститутів спільного інвестування найбільшу долю займають інвестиції в цінні папери – 54,4 % та інші активи – 39,2 %.
Характерною особливістю структури інвестиційного портфелю інститутів спільного інвестування в Україні є значна частка інших активів (майже 40 %), що пояснюється домінуванням (більше 90 %) венчурних інвестиційних фондів, яким дозволено формувати інвестиційний портфель і корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах.
Якщо розглянути структуру портфеля цінних паперів інститутів спільного інвестування у відсотках за видами фондів, то чітко видно домінуючу долю акцій в портфелях всіх видів інститутів спільного інвестування. Ринок акцій в Україні динамічно розвивається та акції займають перші місця в портфелях інститутів спільного інвестування[56].
Із зазначених даних випливає, що в останні роки у сфері заощаджень та інвестицій в економіці України вона активізувалася і середньорічний темп приросту інвестицій та заощаджень за період 2001-2008 років досяг майже 20 %. Для порівняння слід зауважити, що за попередні десять років їх обсяги в економіці знизилися в чотири рази. Процес залучення інвестицій та зростання заощаджень супроводжується структурними зрушеннями, передусім випереджаючими темпами міграції капіталу в сферу обслуговування. Враховуючи той факт, що більше половини виробничого потенціалу економіки України зосереджено в підприємствах із приватною формою власності, що в них створюється переважна частка прибутків, власні кошти національних товаровиробників мають бути одним з основних джерел інвестицій та заощаджень і сприяти прискоренню економічного розвитку України[59].
Також, одним із основних аспектів функціонування фінансової системи країни є залучення і ефективне використання неорганізованих заощаджень населення. На фоні світової кризи ліквідності, яку сьогодні переживає глобальна фінансова система, пошук внутрішніх резервів фінансування економіки і, відповідно, економічного росту набуває все більшого значення. Таким резервом для України, безумовно, можуть стати неорганізовані заощадження населення, що можуть зберігатись як у гривневій формі, так і у формі іноземної валюти. Цим і пояснюється актуальність розробки методики об’єктивної оцінки готівкових заощаджень населення. Актуальність даного напряму посилюється ще й поточною макроекономічною ситуацією в Україні, коли акселерація темпів інфляції підриває довіру населення до національної грошової одиниці, а ревальвація гривні відносно долара США робить невигідними готівкові заощадження в головній резервній валюті світу.
Для домогосподарств України протягом тривалого часу характерним було утримання своїх заощаджень у неорганізованій формі (готівкові заощадження) [18], до таких неорганізованих форм відносяться і валютні заощадження, що зберігаються „на руках” у населення.
Враховуючи потоки валюти, можна формалізувати алгоритм оцінки валютних заощаджень населення:
UCSi = (CPi – CSi) + Ri – TOi + NIi
NIi = IEi - IIi
де UCSi – неорганізовані валютні заощадження за період t; CPi – купівля валюти населенням країни за період t; CSi – продаж валюти населенням країни за період t; Ri – обсяг приватних переказів з-за кордону за період t; TOi – обсяг валюти, вивезений туристами з країни за період t; NIi – чистий імпорт за період t; IEi – обсяг неформального експорту за період t; IIi – обсяг неформального імпорту за період t.
Згідно даних для обчислення неорганізованих валютних заощаджень населення необхідно звертатись до офіційних статистичних джерел, зокрема, даних про необхідні агрегати, які можна знайти в платіжному балансі України та у Бюлетенях НБУ. Виходячи з банківської статистики, сальдо купівлі-продажу іноземної валюти населенням має значення, представлені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 Динаміка сальдо купівлі-продажу валюти населенням України
| Роки | Витрати на придбання іноземної валюти(млн. грн.) CPi | Доходи від продажу валюти (млн. грн.) CSi | Сальдо (млн. грн.) | Курс грн./дол. | Сальдо (млн. дол. США) |
| 1993 | 0,02 | 0 | 0,02 | 0,00208 | 9,62 |
| 1994 | 16 | 0 | 16 | 0,04539 | 352,50 |
| 1995 | 156 | 0 | 156 | 0,317 | 492,11 |
| 1996 | 1997 | 805 | 1192 | 1,47463 | 808,34 |
| 1997 | 4928 | 2693 | 2235 | 1,8295 | 1221,65 |
| 1998 | 7758 | 6184 | 1574 | 1,8617 | 845,46 |
| 1999 | 9614 | 7160 | 2454 | 2,4495 | 1001,84 |
| 2000 | 4864 | 3635 | 1229 | 4,1304 | 297,55 |
| 2001 | 3971 | 4157 | -186 | 5,4402 | -34,19 |
| 2002 | 3532 | 4340 | -808 | 5,3721 | -150,41 |
| 2003 | - | - | -825 | 5,3266 | -154,88 |
| 2004 | - | - | -3881 | 5,3327 | -727,77 |
| 2005 | - | - | 13288 | 5,3192 | 2498,12 |
| 2006 | - | - | 7200 | 5,1247 | 1404,96 |
| 2007 | - | - | 17961 | 5,05 | 3556,63 |
| 2008 | - | - | 19909 | 5,05 | 3942,38 |
| Сума | - | - | 61514,02 | 15363,90 |
Наступним етапом оцінки накопиченої готівкової валютної маси є визначення потоків міграційного капіталу, що надходить в Україну. Складнощі застосування таких оцінок полягають не тільки у широкому діапазоні їх значень, але також і в тому, що з них неможливо побудувати динамічний ряд. Аналіз даних платіжного балансу дозволяє побудувати досить довгий динамічний ряд надходження переказів в Україну[39].
Після проведення розрахунків агрегатів, що входять до запропонованого алгоритму визначення готівкових валютних заощаджень населення, можна відслідкувати їх динаміку та акумуляцію (таблиця 2.4). Остаточні підрахунки говорять про те, що за роки незалежності України у населення на руках накопичилось приблизно 20 млрд дол. США.
Аналіз накопичення готівкової валюти свідчить про те, що протягом всього періоду незалежності України населення в основному було схильне накопичувати валюту, розглядаючи її як ефективний інструмент заощадження. В більшості випадків сальдо торгівлі валютою відповідає загальним тенденціям до накопичення або ж до витрачання валюти. Характерним є те, що з 2005 року населення України доволі впевнено накопичує готівкову валюту, визначальними в цьому процесі є надходження міграційного капіталу та сальдо купівлі-продажу валюти. За останні три роки стрімке зростання міграційного капіталу веде до накопичення готівкової валюти, незважаючи на потужне зростання чистого імпорту.