Для посилення самофінансування підприємств і фірм на найважливіших напрямах науково-технічного розвитку велику роль могло б відіграти зниження мита на новітнє імпортоване устаткування і технології [12]. Така політика створить цілеспрямовану орієнтацію підприємств на інвестування в новітні машини й устаткування, переоснащення їх на рівні досягнень світової науки і техніки. Важливим напрямом посилення самофінансування може стати продумана амортизаційна політика.
Для впровадження амортизації як ефективного фінансового інструменту, що сприяє збільшенню інвестиційних ресурсів, необхідно продовжити вдосконалення амортизаційної політики. Її слід спрямувати переважно на підвищення фінансової зацікавленості суб’єктів господарювання в інвестиціях, в основний капітал за рахунок засобів власних амортизаційних фондів. Сприятлива амортизаційна політика, активізація лізингових відносин дасть підприємствам можливість обновити частину основних фондів за рахунок власних коштів, розвивати енергоощадні і безвихідні технології. Тому за сучасних умов було б доцільним надавати підприємствам, що купують, виробляють чи здійснюють постачання машин і устаткування, право на додаткові амортизаційні відрахування [22].
Як свідчить проведений аналіз, у 2006 р. обсяг інвестицій в основний капітал із Державного бюджету становив незначну суму від загального обсягу інвестицій, важливе значення матиме проблема пошуку нових нетрадиційних джерел їх фінансування і підвищення ефективності використання засобів. Зокрема, для України, важливим питанням є пошук і розробка схем залучення коштів населення для фінансування пріоритетних інноваційних проектів, а також використання системи мікрокредитування для активізації підприємницької діяльності.
Для стимулювання інвестиційних ресурсів необхідно довгострокове кредитування комерційних банків за допомогою цільового рефінансування, а також диференціацій норм резервування інших депозитів. Необхідна більш широка участь банківського капіталу в створенні промислово-фінансових груп у приватизаційних процесах [17]. Необхідно надавати банкам права на управління пакетами акцій державних підприємств.
Проведення державою відповідних заходів щодо активізації вітчизняних кредитних операцій, спрямованих, передусім, на підвищення рівня дохідності довгострокових кредитних операцій порівняно з іншими активними операціями банків; зниження рівня банківських ризиків від вкладень в інвестиційні проекти щодо ризиків вкладень в інші банківські активи [19].
Для стимулювання внутрішніх інвестицій у регіони та забезпечення зростання заощадження є виправданим надання пільг малому та середньому бізнесу, запропонування до реалізації вже розроблених проектів, що потребує створення спеціальних інформаційно-економічних підрозділів на рівні регіонів.
Важливо підвищити ефективність діяльності антимонопольних органів України, оскільки спостерігається тенденція до створення „регіональних монополій”.
Україні необхідно активно реалізовувати політику, спрямовану на створення та зміцнення інституту ефективного приватного власника, у тому числі через приватизацію, що дасть можливість сформувати конкурентний економічний потенціал[61].
Також намагання запровадити в Україні високий рівень перерозподілу доходів через Зведений бюджет, основою чого було збільшення податкового навантаження на платників податків, за не сформованості соціально-економічних інституцій та низької ефективності національної економіки було і є гальмівним фактором для розвитку країни. Існує необхідність заміни податку на додану вартість податком з реалізації, уніфікації оподаткування великого, середнього і малого бізнесу, запровадження системи оподаткування доходів та нерухомого майна фізичних осіб.
Роль додаткових важелів для підвищення інвестиційної привабливості депресивних регіонів має виконувати політика тимчасового зменшення або скасування податків, мит, соціальних відрахувань, запровадження прискореної амортизації, надання пільг у використанні мінеральних ресурсів, спрощення порядку реєстрації суб’єктів інвестиційної діяльності, які діють на зазначених територіях[43].
Важливим залишається вирішення проблем законодавчо-правового характеру. Для вирішення проблеми „інвестиційного та заощаджувального голоду”, що існує сьогодні в Україні, необхідні активні дії з боку держави, за основу яких необхідно взяти схему стимулювання державою процесу відтворення потенціалу заощаджень та інвестицій національної економіки. Для вирішення поставлених проблем державі одночасно необхідно давати стимули за допомогою реалізації власного інвестиційного потенціалу шляхом бюджетного фінансування соціальних та інвестиційних потреб суспільства; податково-амортизаційного стимулювання інвестиційної діяльності не фінансових і фінансових корпорацій; інвестиційного податкового стимулювання заощаджувального процесу населення; монетарного стимулювання[31].
На рівні держави загалом і окремих її органів економічного регулювання інструментами стимулювання заощаджень та інвестицій є політика оплати праці, що є досить могутнім інструментом впливу держави на формування заощаджень, зокрема встановлення норми мінімальної заробітної плати, рівня оплати праці в бюджетній сфері, обов’язкові нарахування на фонд оплати праці та ін.; політика пенсійного та інших форм соціального забезпечення населення, регулювання цін і тарифів на товари й послуги, які реалізують населенню державні та недержавні структури, що є природними монополіями; постачання газу, електроенергії, житлово-комунальних послуг, реєстраційних, ліцензійних, нотаріальних та інших послуг; оподаткування доходів населення.
Сукупність банківських інструментів стимулювання заощаджень, які виробила світова практика, можна згрупувати в такі види:
─ зміна рівня доходу за банківськими вкладами;
─ зміна надійності банківських вкладів населення;
─ рівень зручності та комфортності депозитного обслуговування.
Внутрішній захист заощаджень населення грунтується на забезпеченні стабільності та підвищенні ефективності функціонування банківської системи загалом і кожного конкретного банку зокрема. Він передбачає створення адекватної реальним економічним умовам системи управління ризиками комерційних банків; забезпечення правового захисту прав та інтересів банків у їх взаємовідносинах з клієнтами й органами державного управління; підвищення ефективності банківського нагляду.
Зовнішній захист заощаджень населення має на меті створювати спеціальні фонди, які виступають гарантом повернення вкладів у разі банкрутства окремого з банків або кризи банківської системи.
Сприяючи розвитку заощаджувальних видів страхування держава отримує більшу змогу активно впливати на вирішення соціальних проблем суспільства, поліпшувати стан грошового обігу, підвищувати купівельну спроможність національної валюти, збільшувати інвестиційні можливості країни[58].
Вирішення проблеми бюджетного дефіциту потрібно здійснювати шляхом поповнення бюджету за рахунок підвищення рентних за розробку родовищ, плати за використання державних майнових комплексів, штрафів за забруднення навколишнього середовища, скорочення видатків за утримання апарату управління в структурі зменшення кількості споживачів цих коштів та їх пільг, переорієнтації бюджетних видатків на підтримку комплексу заощаджень та інвестицій за умови створення корпораціями додаткових робочих місць і забезпечення гідної заробітної плати.
У наступному році наміри відновити позитивне сальдо у торговельних операціях можуть отримати шанси на втілення, якщо влада виявиться здатною помірковано зменшити рівень державних споживчих видатків і, відповідно, дефіциту бюджету; та протидіяти здешевленню імпорту за рахунок стримування інфляції і протидіяти подальшій девальвації гривні; реалізувати амбіційні програми енергооснащення. Натомість, з боку уряду було б виправданим підтримувати імпорт інвестиційних товарів, імпорт м’ясопродуктів у межах обґрунтованих квот та імпорт енергоресурсів та інших видів критичного імпорту, необхідного для розширення експорту.
Нацбанку необхідно разом з урядом розробити і здійснити спільні заходи, спрямовані на стримування тенденції до посилення гривні. Фундаментом їх мають бути зусилля уряду з виходу на бюджетний інфляційний орієнтир і початок реального переходу Нацбанку до більш гнучкого курсоутворення, який мав би тимчасово утримуватися від планів щодо відчутного обмеження валютного кредитування.
Для утримання позитивної динаміки експорту і, тим більше, для її покращення було б доцільно:
─ ввести державне супроводження експорту шляхом створення відповідної Агенції сприяння;
─ повернути російський ринок збуту м’ясомолочної продукції;
─ розв’язати проблему відшкодування ПДВ експортерам;
─ сприяти розширенню експорту зерна[10].
Для збільшення розміру інвестицій та заощаджень слід істотно підвищити роль амортизаційних відрахувань, ефективно використовувати прискорену амортизацію. Для зміни структури перехідної економіки України та забезпечення її достатніми інвестиціями та заощадженнями, при обмежених внутрішніх ресурсах, необхідно створювати сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій та нарощування заощаджень, привернувши особливу увагу до прийняття законодавчих документів[33].
За останніми даними, на початок 2008 року склалася досить серйозна ситуація в світовій економіці, викликана рядом заходів уряду Сполучених Штатів стабілізувати економіку країни шляхом введення податкових пільг для корпорацій та сімей, що постраждали від іпотечної кризи. Це призвело до падіння світових фондових ринків. Падіння, зафіксоване на російському фондовому ринку, торкнулося і українського. Так, найбільш чутливо відреагували на кризу акції банківського сектору.