При аудиторській перевірці необхідно порівняти відображення у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності коштів, спрямованих на оплату праці і отриманих працівниками підприємств, як власниками цінних паперів та вкладів у майно підприємства за такими напрямками: витрати на оплату праці, що відносяться на собівартість продукції, а також експлуатаційні витрати інших виробництв, які знаходяться на балансі основної діяльності; виплати у грошовій та натуральній формах за рахунок нерозподіленого прибутку, з фондів спеціального призначення; доходи виплачені працівникам за цінними паперами і вкладеними у майно підприємства.
Аудит правильності відображення в бухгалтерському обліку витрат на оплату праці потрібно здійснювати за такими напрямками:
1) виплат із фонду оплати праці;
2) виплат за рахунок нерозподіленого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
При цьому аудитору потрібно особливу увагу звернути на виплати із фонду оплати праці, які відносяться на собівартість продукції (в дебет рахунку 23 "Виробництво"), виплати за відрядними розцінками, окладами, тарифними ставками; доплати за роботу згідно із законодавством в особливо важких умовах праці, доплати за роботу в святкові дні, понад нормовані години; виплати щорічних відпусток; компенсації за невідпрацьований час, процентні надбавки за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), передбачені чинним законодавством; оплата праці робітників, що не перебувають у штаті підприємств, за виконання робіт згідно з договорами громадське — правового характеру; заробітна плата за кінцевим підсумком роботи за рік; виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств із збереженням, протягом деякого часу, розміру посадового окладу на колишньому місці роботи, а також при тимчасовому заміщенні; оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, що працюють без звільнення від основної роботи, з підготовки і підвищення кваліфікації працівників; пільгові години підлітків; вартість продукції, що видається як натуральна оплата праці, доплата за шкідливі умови праці тощо.
При подальшій перевірці необхідно аудитору з'ясувати правомірність відображення в обліку та звітності наданих працівникам пільгових виплат; додаткових відпусток понад ті, що передбачені законодавством; надбавок до пенсій; виплат за путівки за рахунок підприємства, надання матеріальної допомоги; дивідендів, процентів на акції.
Аудиторська перевірка обґрунтованості визначення фонду оплати праці обумовила необхідність з'ясування його використання згідно з обсягом виконаних робіт.
З метою, перевірки порівнюють розрахунковий (прогнозний) фонд оплати праці з фактичним, в результаті чого визначають абсолютну економію або його перевитрату; розраховують вплив факторів на відхилення (зміна чисельності працівників і середньорічного заробітку). Методику такого аудиту слід проводити з урахуванням темпів інфляції за офіційно встановленими коефіцієнтами.
При з'ясуванні перевитрат фонду оплати праці встановлюють їх причини.
Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці потрібно здійснювати не лише в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників та виробничим підрозділам.
Аудитору слід пам'ятати, що при перевірці фонду оплати праці позаштатного складу працівників він може витрачатися лише у межах затверджених сум і на цілі, передбачені кошторисом.
1.2.2. Організація і методика розрахунків з працівниками по оплаті праці
Одним із основних завдань аудиторської перевірки є аудит розрахунків з працівниками по оплаті праці.
Аудиторська перевірка обліку розрахунків з оплати праці здійснюється аудитором згідно типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі" № 144 від 22.05.1996 р. на виконання заходів щодо реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики (див. ч. І, розділ 4, п. 4.1).
Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор керується "Кодексом Законів України", Законом України "Про оплату праці", затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144 / 95 - ВР (зі змінами і доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50 / 97 - ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату № 171 від 07.07.1995 р.
Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають перевірці, є:
• чисельність працівників, їхні професії та кваліфікація;
• витрати робочого часу у людино — годинах, людино - днях;
• кількість виготовленої продукції;
• розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань;
• нарахування премій, відпускних;
• розмір відрахувань за їх видами та інші.
Виходячи з цих показників праці та заробітної плати, аудитор повинен перевірити:
• дотримання законодавства щодо організації ведення бухгалтерського обліку;
• реальність відображення у первинних документах та формах звітності чисельності працівників та середньо спискової чисельності працюючих на підприємстві;
• правильність визначення обсягів виконання робіт;
• наявність у документах обліку осіб, що не брали участі у виконанні робіт;
• достовірність відображення у документах обліку виконання робіт;
• ідентичність даних аналітичного обліку з оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" у Головній книзі й балансі на однакову дату та підписів у відомості й особовій справі;
• законність доплат і надбавок до основної заробітної плати;
• правильність підрахунків підсумків у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності;
• реальність віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції;
• відповідність даних відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників і відсутність у відомостях підчисток, необумовлених виправлень та підписів керівника та бухгалтера.
При аудиті, перш за все, аудитор проводить оцінку стану організації бухгалтерського обліку та ефективності внутрішньогосподарського контролю на підприємстві, яка впливає на обсяг аудиторської перевірки.
Перевірка здійснюється вибірковим методом. Результат перевірки — визначення зон найвищого ризику, що обумовлено: існуванням підприємства (наявний ризик), постановкою внутрішньогосподарського контролю (ризик контролю) і ризиком з вини аудитора (ризик не виявлення помилок).
При перевірці чисельності працівників підприємства аудитор повинен звернути увагу на правильність визначення середньоспискової чисельності та відображення її у фінансовій звітності згідно Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, № 171 від 07.07.1995 р.
Середньоспискова чисельність працівників на місяць встановлюється шляхом підсумку числа працівників за кожний календарний день і діленням на повне число календарних днів у даному місяці. Фактична чисельність перевіряється шляхом співставлення наявності трудових книжок працівників та табеля обліку робочого часу.
Аудитору слід з'ясувати чи використовується праця інвалідів першої та другої групи. Якщо використовується, необхідно перевірити чи є в наявності документи, що підтверджують інвалідність і трудові книжки цих працівників. З метою контролю відпрацьованого часу аудитору потрібно перевірити правильність оформлення табелів та підрахунки відпрацьованого часу.
Правильність визначення обсягів виконання робіт, наявність приписок аудитору необхідно перевірити на основі розрахунків основної та додаткової
оплати праці (премій, доплат, надбавок) за категоріями працівників.
Достовірність обсягів виконання робіт, наявність приписок (на будівельних підприємствах) виявляють за допомогою порівняльного методу. При цьому обсяг виконаних робіт, вказаний у первинних документах з обліку праці порівнюють з технологічними картами, документами на оприбуткування готової продукції, а також проводять контрольні обміри.
Крім того аудитору необхідно перевірити розрахунки виробітку за виконані роботи і надані послуги. При аудиторській перевірці слід переконатися у правомірності нарахованої заробітної плати на підприємстві в цілому та по окремим підрозділам.
Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій передбачених законодавством і угодами. Вибірковим методом аудитором проводиться перевірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунки сум нарахованої оплати праці, при виявленні порушень всі первинні документи потрібно перевіряти в суцільному порядку.
Перевірка документів спрямована на те, щоб виявити реальність відображення робіт, правильність визначення їх обсягів, строків виконання, норми виробітку, суми нарахованої заробітної плати, включаючи доплати та надбавки. З цією метою поряд з перевіркою документів з обліку праці застосовується зустрічна перевірка інших взаємопов'язаних документів і облікових записів (Положення про оплату праці, норми виробітку).