ОВ = (В(12)/(365-ДСН)) х Ккв,
де: ОВ — сума відпускних;
В( 12)-виплати за 12 місяців, що передують відпустці;
ДСН — святкові і неробочі дні;
Ккв—календарні дні відпустки;
- правильність відображення розрахованих сум в бухгалтерському обліку.
При дослідженні останнього пункту аудитор повинен звернути увагу на наявність або відсутність в обліковій політиці підприємства рішення про створення резерву на оплату відпусток. Якщо на підприємстві створюється такий резерв, аудитор повинен перевірити правильність розрахунку щомісячної суми забезпечення відпусток;
РВ = ЗПфм * (ОВрп / ФОПрп) * КН,
де: РВ — резерв відпусток;
ЗПфм — фактична зарплата за місяць;
ОВрп—річна планова сума оплати відпусток;
ФОПрп—річний плановий фонд оплати праці;
КН — коефіцієнт нарахувань до фондів, який враховує нарахування на заробітну плату до цільових фондів і розраховується за формулою
КН = (100 + 32 + 1,9 + 2,9 + К) / 100,
де К — ставка збору до Фонду соціального страхування від нещасного випадку та профзахворювання.
Аудитор перевіряє правильність відображення в обліку сум виплат за відпустку при створенні резерву та при відсутності резерву.
При розгляді цього питання аудитор також повинен з'ясувати причини ненадання відпусток працівникам, особливо матеріально відповідальним особам.
При дослідженні правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та по вагітності і пологах аудитор перевіряє наявність лікарняних листків, оформлення їх підписами і печаткою, правильність встановлення стажу роботи, відповідного розміру і розрахунку допомоги:
Д = (В(6) / Др) * Крх * С ,
де Д – допомога в зв’язку з тимчасовою непрацездатністью;
В (6) — виплати за 6 місяців, що передують хворобі;
Др — кількість відпрацьованих днів за 6 місяців;
Крх — кількість робочих днів за лікарняним листом;
С - відсоток допомоги, що враховує стаж роботи. |
Особливу увагу аудитор повинен приділити правильності джерел виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві—за перші п'ять днів непрацездатності допомога повинна оплачуватися власником за рахунок коштів підприємства, починаючи з шостого дня непрацездатності до її відновлення — за рахунок Фондусоціального страхування, окрім ситуацій, в яких допомогу виплачують за рахунок Фонду соціального страхування з першого дня (при догляді за хворою дитиною, за хворим членом сім'ї, у зв'язку з карантином тощо).
При дослідженні документів по нарахуванню основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат важливо встановити своєчасність та правильність утримань із заробітної плати сум прибуткового податку відповідно до шкали ставок, установленої Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26. 12. 1992 р. № 13-92 зі змінами і доповненнями; збору до Пенсійного фонду (1%, 2% з сукупного оподатковуваного доходу за місяць, але не більше 2200 грн.); збору до Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності (0,25%, 0,5%); збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (0,5%); аліментів (виконавчі листи суду); переказів на особові рахунки в банку (заява працівника); відшкодувань завданих підприємству збитків (наказ керівника підприємства, виконавчий лист суду) та інших. При наявності у окремих категорій працівників пільг щодо оподаткування прибутковим податком аудитор повинен перевірити відповідні підтверджуючі документи.
Якщо підприємство сплачує працівникам дивіденди, аудитор повинен перевірити правильність ведення обліку з нарахування і виплати дивідендів та з'ясувати, чи не утримало помилково підприємство прибутковий податок з сум нарахованих дивідендів (дивіденди не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян).
В тісному взаємному зв'язку з оплатою праці знаходяться нарахування на фактичні витрати на оплату праці, які включають витрати на виплату основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі. Аудитор встановлює правильність обов'язкових нарахувань за встановленими законодавством нормами:
· на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування — 32°/ 4% — організації інвалідів, 1 % — операції з купівлі-продажу валюти, 5% — реалізація ювелірних виробів із золота, платини і дорогоцінного каміння, 3% — при відчуженні автомобілів;
· на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.— 2,9%
· на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття—1,9%;
· на соціальне страхування від нещасного випадку та профзахворювання ставка залежить від класу професійного ризику.
Аудитор перевіряє своєчасність перерахувань відповідним фондам.
До типових, окрім вищеназваних, зловживань можливо віднести:
· завищення обсягів робіт в документах на оплату праці по відношенню до фактично виконаних;
· використання підставних осіб при виконанні тимчасових, сезонних робіт;
· неправильне віднесення нарахованих сум заробітної плати на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;
· застосування пільг при оподаткуванні прибутковим податком без наявності документів, що підтверджують пільги;
· несвоєчасність сплати нарахувань на фактичні витрати на оплату праці відповідним органам;
· заниження фактичних витрат на оплату праці з метою зменшення відповідних нарахувань та утримань із заробітної плати;
· несвоєчасність розрахунків з працівниками з оплати праці.
1.2.Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці:
1.2.1. Організація і методика аудиту нарахуванняоплати праці на підприємстві:
Аудиторська перевірка нарахування оплати праці здійснюється за такими напрямками:
1) формування та використання фонду оплати праці;
2) розрахунки з оплати праці.
Аудит обґрунтованості визначення, формування та використання фонду оплати праці включає:
• дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці;
• вибір раціональних форм оплати праці;
• своєчасне впровадження прогресивних розцінок;
• обґрунтованість розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах;
• доцільність впровадження контрактної форми оплати праці;
• структуру джерел формування фонду оплати праці;
• ефективність використання фонду оплати праці та правильність відображення його у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;
• наявність та правильність оформлення документів та регістрів обліку, на підставі яких нараховувалась заробітна плата;
• правильність нарахування оплати праці готівкою та в натуральній формі.
На початковому етапі аудиторської перевірки з'ясовується правильність записів в особистих справах працівників, наявності трудових книжок, штатного розкладу, правильності використання тарифних сіток, ставок, розцінок та надбавок при обчисленні заробітної плати; оформлення документів, на підставі яких нараховувалася заробітна плата (табелів обліку використання робочого часу, нарядів, контрактів, розрахункове - платіжних відомостей (Додаток–2) , відповідних записів у обліку).
При перевірці обґрунтованості, визначення фонду оплати праці, перш за все, аудитором з'ясовується дотримання підприємством законодавчих та нормативних актів з нарахування заробітної плати, а також використання внутрішньогосподарських документів з оплати праці.
Аудитором аналізується доцільність і прогресивність форм і систем оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлюється правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції.
Метою аудиторської перевірки обґрунтованості визначення фонду оплати праці є виявлення резервів скорочення витрат на оплату праці та раціональність використання коштів.
Аудит розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах повинен здійснюватися на основі прогнозних обсягів робіт, нормативів затрат часу, затверджених підприємством, а також посадових окладів, тарифних ставок, положень з оплати праці. Аудитору слід пам'ятати, що правильність застосування тарифних ставок потрібно перевіряти при погодинній оплаті праці, виконання кількісних і якісних показників роботи, норм і розцінок - при відрядній. Аудитору ретельно слід перевірити табель обліку використання робочого часу.
При його перевірці особливу увагу слід звернути на наявність вигаданих (підставних) осіб, яким нараховують заробітну плату.
При перевірці контрактної форми оплати праці, аудитору слід враховувати, що контракт є особливою формою трудового договору з строком його дії від 1 до 5 років, в якому права, обов'язки і відповідальність сторін, умови організації праці та припинення дії визначається за згодою сторін. При цьому аудитор повинен перевірити доцільність застосування контрактної системи оплати праці та умови контракту з матеріального стимулювання, визначені Декретом і Законом "Про оплату праці" і Положенням про оплату праці підприємства.
З метою правильності визначення фонду оплати праці аудитору слід перевірити включення до нього різних доплат: за стаж роботи, звання мастера, клас кваліфікації, суміщення професій, персональних надбавок, якість виконаних робіт тощо.
Важливим етапом аудиту є перевірка дотримання підприємством інструкції про кошти, що відносяться до фонду оплати праці та джерел формування фонду, а також правильності та своєчасності відображення їх у обліку та фінансовій звітності.