Приведений нижче аналіз держбюджету свідчить про завищення прибуткової частини мінімум на 5 млрд. грн. Цікаво зазначити, що експерти МВФ і Всесвітнього банку помітили лише прийнятну для себе "неув'язочку"- усього-то пів мільярда гривень. Можна зробити висновок, що МВФ бажає, зберігши особу, рефінансувати повернення власних кредитів(в 2000 році Україна повинна виплатити 850 млн. дол.)- тобто надати в 2000 році нашій країні кредитів саме на цю суму(в 1999-році ці суми деяким образом співпали). [2,с.1,7]
У принципі, вже всі звиклися з думкою, що прийняття бюджету- дія швидше політична, ніж економічна.Але, як говориться, політикою ситий не будеш, залишається тільки взнати, що саме уряд готує для платників податків і одержувачів бюджетних грошей.
Який рік ми чуємо заяви уряду про реальність чергового проекту бюджету, але реальність документа від цього не збільшується, швидше навпаки.
Прибуткова частина Державного бюджету на 2000 рік планується в розмірі 33,4 млрд. грн., в т.ч. прибутки загального фонду держбюджету - в сумі 28,7 млрд. грн. і прибутки спеціального фонду -в сумі 4,6 млрд. грн. Якщо розглянути виконання прибуткової частини бюджету в минулі роки виключно "живими" грошима, то стає очевидною нереальність бюджету.
На графіку видно, що в 2000 році планується збільшення прибуткової частини держбюджету в два рази в порівнянні з фактичним виконянням в 1999-му.
Якщо врахувати очікувану інфляцію(19%) і зростання реального ВВП(на 1% по прогнозах Мінекономіки), то прибуткова частина госбюджету в грошовій формі становитиме 15,0 млрд. грн. Далі.Можна зробити допущення: що введення в дію законів, які відміняють податкові пільги(насамперед по ПДВ), підвищують ставки деяких зборів(акцизних) і інші закони, направлені на розширення податкової бази, додадуть до грошових надходжень бюджету ще 4,5 млрд. грн.
Тепер до цієї суми додамо очікуване збільшення надходжень від приватизації майже на 2 млрд. грн. в порівнянні з минулим роком.Необхідно також врахувати передбачений в проекті бюджету залік з силовими структурами в сумі 1 млрд. грн. отримаємо переоцінку надходжень в держбюджет мінімум на 5 млрд. грн(або на 18,1%). Звідси можна зробити тільки такий висновок: навіть при умові скасування податкових пільг, виконання програми приватизації, зростання реального ВВП, помірна інфляція, визначать надходження в розмірі 22 млрнд.грн. замість 27,7 млрд. грн. [2,с.1,7]
Виникає питання: Що буде відбуватися при завищеній прибутковій частині бюджету? Відповідь: буде наростати недоплата по платежах до бюджету, таким чином виникне бюджетна заборгованість, яка буде стимулювати розширенню розрахунків у векселях, взаємозаліках(прецедент цьому постанова КМУ від 24.01.2000 №115)
Вище викладена інформація наштовхує зробити ряд висновків, про віртуальність прибуткової частини бюджету, яка може привести:
• нова бюджетна заборгованість;
• тиск з боку платників податків на поновлення негрошових розрахунків;
• посилення фіскального і адміністративного тиску на легально працюючі
підприємства;
При не обоснованно завищеній частині Державного бюджету для підтримки оголошеного нульового дефіциту уряд найвірогідніше, як і в минулі роки, піде на збільшення бюджетної заборгованості.
2.2. Податкова система.
Поговоримо трохи про податкову систему.Передусім потрібно зазначити, що податкова система є дуже важливою ланкою в економіці для підтримки сбалансо-ваності бюджету.
Податкова система стосується безпосередньо к притоку інвестицій в країну.Це можна пояснити на досить-таки простому прикладі:
Будь-який приватний інвестор, бажаючий зробити вкладення коштів, робить економічні розрахунки, тобто зіставляє прибутки від інвестування, термін окупності, витрати.Приватний інвестор при цьому йде на ризик, але при цьому виникає питання: А чи треба мені ризикувати з приводу вкладення коштів, якщо мій ризик не залежить від мене, а залежить від впливу зовнішніх чинників? Простіше кажучи ніхто з інвесторів реально не будуть вкладати свій капітал в розвиток економіки держави, якщо немає чинників, які б стимулювали розвиток інвестиційного процесу.
Податкова система регулює не тільки інтенсивність інвестиційного процесу, але і розвиток економіки загалом.
Наша податкова система дискримінує учасників економічної діяльності. Це виявляється починаючи із законодавства, яке встановлює різні підходи і ставки.Ось приклад: об'єми пільг, що надаються спільним підприємствам виявилися настільки великі, що в деяких секторах, ніхто крім СП працювати не міг. Тому і сталася монополізація ринків, яка надто небезпечна для інвестицій, досить тільки пригадати бензинові кризи 1999 року.Чесно кажучи, дуже важко конкурувати з підприємствами, які мають право працювати без сплати акцизів і ПДВ.
Всі сурмлять: захистимо нашого товаровиробника !!! При цьому у вільних економічних зонах зробимо звільнення імпорту від ПДВ.Звідси дуже простий висновок: вітчизняні товари будуть коштувати на 20% дорожче, таким чином ми самі ж стимулюємо розвиток економіки інших країн.
Або задати собі ще питання: Хто стане інвестувати в Україну, якщо тут треба платити ПДВ, а ввозячи імпорт через вільну зону нетреба? Відповідно інвестор робить висновок: буду вивозити капітал за кордон і користуватися митними "дірками".[3,с.8]
А ось дуже хороше питання: чому інвестор повинен платити більше при виробництві однакової продукції в одній області України чим в іншій? Ми адже країна і повинні комплексно піходити до розв'язання таких питань
Тепер про підприємства. У минулі роки за допомогою бюджету відбувався перерозподіл ресурсів від ефективно працюючих підприємств на підтримку хронічно збиткових, що виробляють неліквідну продукцію(перехресне субсидування в масштабах цілої країни).Загальновідомо, що така політика приводить до підвищення податкового і адміністративного тиску на ефективно працюючі підприємства і, відповідно, примушує перенести свою діяльність в тіньовий сектор економіки.
Імовірність радикальної зміни податкової політики вже в цьому році вельми незначна: в 2000 році податковою адміністрацією необхідно зібрати на 8 млрд. грн. (майже в 1,5 рази)більше, ніж в минулому році.Швидше усього, для виконання цього завдання будуть застосовуватися старі перевірені методи.Про це говорить хоч би факт продовження практики прийняття урядових постанов про додаткові заходи по мобілізації прибутків до Державного бюджету .Як показує досвід жодну постанову не було виконано в повному об'ємі, але сам процес виконання в наслідок понадміру активних дій податкової адміністрації по реалізації доведеного плану будь-якою ціною, приводив до погіршення умов господарської діяльності багатьох підприємств (насамперед, які виробляють ліквідну продукцію і маючі грошові оборотні кошти).
При гострій недостачі бюджетних коштів порядку 5-6 млрд. грн.(за рахунок прямих зитрат бюджету і надання податкових пільг) щорічно витрачається на підтримку збиткових підприємств.У нинішньому році уряд збирається відмовитися від цієї політики.Отже, можна передбачити, що за цим піде банкрутство збиткових підприємств і в результаті збільшиться офіційний рівень безробіття.Дійсно, в 2000 році прогнозується збільшення офіційного рівня безробіття на 2,2%(до 6,5%).Але на фоні фактичного безробіття(з урахуванням прихованої), яке за експертними оцінками, складає більше за 30%, цю явно недостатньо для оздоровлення збиткового сектора економіки, що складає навіть за офіційним даними більше за 50%.Більш того новим законом про банкрутство до 2004 року заборонене банкротить підприємства самої неефективної і збиткової галузі - агропромислового комплексу(85% збиткових підприємств).Це викликає великі сумніви в реалізації продекларованих урядом мораторію на надання податкових пільг, реструктуризації по платежах до бюджету, списання боргів, тощо. [2,с.1,7].
Не можна не відмітити і суперечність вітчизняної податкової політики. З одного боку урядом оголошений курс на розширення податкової бази і подальші зниження податкових ставок.Так, разом з проектом бюджету Кабмін подав в Верховну Раду пакет законопроектів, в яких передбачається скасування безлічі податкових пільг.Однак, таке скасування не приведе до механічного збільшення прибутків бюджету, оскільки в багатьох випадках пільги були основним джерелом існування більшості неефективно працюючих підприємств.Іншими словами, скасування пільг приведе до припинення їх діяльність.
З іншого боку, реалізація курсу на розширення податкової бази викликає деякі сумніви.Так, в проекті послання Президента до Верховної Ради, говориться про розширення дії вільних економічних зон, що має на увазі надання податкових пільг цілим регіонам і, відповідно, не може не привести до звуження податкової бази.
В умовах значних виплат по зовнішньому боргу і неефективної структури промислового виробництва(біля 60% складають сировинні і енергоємні галузі при низької частки що переробляють)чекати вже в 2000 році радикальної зміни існуючої тенденції надходжень в держбюджет нам не треба.
Підходи по удосконаленню податкової системи можна визначити так: відмова від революційного розвитку податкової системи, перегляд системи податкових пільг і впровадження пільг,що мають інвестиційно-соціальну направленність,часткове перекладення тягаря надходжень до цільових фондів соціального забезпечення,деяке спрощення податкової системи ,із метою пристосування до наших умов ведення економіки.
Україна знаходиться на шляху демократичних реформ і формування легітимного правового поля,щоб врегулювати фінансово-економічні відносини між усіма суб'єктами суспільного виробництва. Це тривала робота. Першочергове завдання - це підготування Податкового кодексу України.